Постанова

від 06.09.2007 по справі 30/260-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/260-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2007                                                                                   Справа № 30/260-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Білецька Л.М.

суддівНауменко І.М., Герасименко І.М.

при    секретарі    судового засідання:Лазаренко П.М.

за  участю   представників сторін:

від позивачаЗабродіна Олена Валентинівна, представник, довіреність №1-14/02 від 14.02.2007 року;

від відповідача:Михнюк Євгеній Миколайович, представник, довіреність №62/юр-1-206 від 29.12.2006 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод”, м. Дніпропетровськ

на рішеннявід  06.08.2007 року

господарського судуДніпропетровської області

у справі№ 30/260-07

за  позовом Приватного підприємства фірми “Іг і Ко”, м. Дніпропетровськ

доВідкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод”, м. Дніпропетровськ

проСтягнення заборгованості в розмірі 4 171 грн. 66 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007 року у справі №30/260-07 (суддя Євстигнеєва Н.М.) частково задоволені позовні вимоги з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за виконані роботи в розмірі 4171 грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн., витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 744 грн. 64 коп., 54 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язання по перерахуванню належних позивачу за договором комісії коштів за виконані роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Судові витрати –послуги адвоката, мають бути відшкодовані на підставі ст. 44 ГПК України.

          Відповідач не погодився з рішенням суду та звернувся з апеляційною скаргою. Посилається на те, що:

     - у п.5.1 договору встановлено, що сума валюти, яка належить комітенту,               перераховується комісіонером на розрахунковий рахунок комітента протягом      30-ти календарних днів від дати відмітки в експортній ВМД;

-          відповідно до п.5.3 договору комісії зарахування грошових коштів на рахунок Комітента є підставою для оформлення акту виконаних робіт за цим договором та виплати винагороди. До теперішнього часу позивачем не виконав обов'язок по сплаті валютних цінностей. На момент винесення рішення відсутні підстави для складання акту та виплати винагороди у відповідності з договором;

-          згідно п.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора;

-          згідно п.1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку;

Просить скасувати рішення суду в частині стягнення заборгованості за виповнені роботи у розмірі 4 171,66 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн., витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 744 грн. 64 коп., 54 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього на суму 5073,21 грн. та прийняти нове рішення про відмову позовних вимог.

          Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та вважає рішення суду законним  і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 06.09.2007 року

Згідно розпорядження в.о. голови судової палати №625 від 06.09.2007 року справа №30/260-07 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого-доповідача Білецької Л.М., суддів –Науменко І.М., Герасименко І.М.

          У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати. Представник позивача вважав у судовому засіданні рішення суду законним  і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30 травня 2005 року між ВАТ “Дніпропетровський трубний завод” (комітент) та  ПП фірма “Іг і Ко” (комісіонер) укладений договір комісії № 570/05 (а.с.8-12), відповідно до умов якого комісіонер (відповідач) зобов'язався від свого імені за дорученням комітента (позивача) за винагороду здійснювати для комітента і за рахунок останнього реалізацію нерезидентам України продукції, що належить комітенту (п.1.1.1. договору), укладати договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документів в інтересах комітента, в томі числі договори на митне оформлення вантажів (п.1.1.2. договору).

21 квітня 2005 року Приватне підприємство фірма „ІГ і Ко” (продавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Белінтерпайп” (покупець) договір №840/501008 з додатками № 2,4 до нього.

Відповідно до п.1 договору продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити труби, металопродукцію (Товар).

За період з 17.06.2005 року по 29.07.2005 року позивачем було відвантажено 414,66 тон труб на суму 329 884,7 доларів США, що підтверджується матеріалами справи (а.с.22-41).

Як вбачається з доданими до матеріалів справи банківських виписок (а.с.42-59) за період з 06.06.2005 року по 31.12.2005 року позивачем було отримано від ТОВ „Белінтерпайп” та перераховано на рахунок Комітента (відповідача) суму 321 194,7 доларів США.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2006 року у справі №39/381-06 з Приватного підприємства фірма „ІГ і Ко” стягнено на користь ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 43884,5грн. основного боргу, 1000,00грн. пені та судові витрати по справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року рішення господарського суду від 13.11.2006 року в частині стягнення основного боргу та пені залишено без змін, рішення змінено в частині розподілу господарських витрат.

Згідно платіжного доручення №53 від 26.02.2007 року  позивач перерахував на рахунок відповідача суму 43884,5грн. заборгованості, виконавши таким чином умови договору комісії.

28.02.2007 року позивачем було складено звіт комісіонера по договору комісії №570/05 від 30.05.2005 року. Згідно акту виконаних робіт, складеному позивачем комісійна винагорода складає з урахуванням податку на додану вартість в сумі 4 171,66грн.

Листом від 19.04.2007 року відповідач повідомив про відмову у виплаті комісійної винагороди за укладеним договором з тих підстав, що позивачем не виконані належним чином умови договору №570/05 від 30.05.2005 року, що є причиною виникнення спору.

Згідно ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента

Відповідно до частини 1 ст. 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до п.3.2 договору комісії №570/05 від 30.05.2005 року комітент зобов'язаний сплатити Комісіонеру комісійну винагороду, розмір якої обумовлено в додатках (специфікаціях) до цього договору на кожну погоджену партію товару, а також відшкодувати комісіонеру всі витрати за цим договором протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі –приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.5.3 договору комісії зарахування грошових коштів на рахунок Комітента є підставою для оформлення Акту виконаних робіт за цим договором та виплати винагороди.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення комісійної винагороди, оскільки позивач як комісіонер повністю розрахувався з комітентом. Перерахування грошей 43884 грн. 50 коп. у гривні здійснено позивачем по курсу долара і не може бути підставою для відмови у виплаті комісійної винагороди.

В частині стягнення витрат пов'язані з оплатою послуг адвоката  ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

14 травня 2007 року між позивачем та адвокатом Забродіна О.В. (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №0999 від 17.05.2001 року) укладено договір №7-14/07 на ведення господарської справи у суді про стягнення заборгованості з відповідача у судовому порядку. Отримання суми 1600,00грн. підтверджено прибутковим касовим ордером №65 від 14.05.2007 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн., витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі  54,91грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі  744,64грн.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, застосував відповідне їм законодавство, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Керуючись ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод”, м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007 року у справі № 30/260-07 -  залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Л.М.Білецька

Суддя                                                                                І.М.Науменко

Суддя                                                                                І.М.Герасименко

З оригіналом згідно

Помічник судді                                            О.В.Водопоєнко