Рішення

від 06.08.2007 по справі 30/260-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/260-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.07р.

Справа № 30/260-07

За позовом:  приватного підприємства фірми "Іг і Ко", м. Дніпропетровськ 

до  відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпропетровськ 

про стягнення заборгованості в розмірі 8963,16 грн.

Суддя:  Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Гладкий І.П., директор

Від відповідача: Михнюк Є.М., довіреність від 29.12.2006 року, представник 

С У Т Ь   С П О Р У:

Приватне підприємство фірми "Іг і Ко", м. Дніпропетровськ  просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпропетровськ заборгованість по акту виконаних робіт від 28.02.2007 року в розмірі 4171,66грн., витрати, пов'язані з веденням справи в господарському суді Могільовської області Республіка Білорусь в розмірі 4791,5грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та 118грн. витрат, пов'язаних зі сплатою, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору комісії позивач оформив акт виконаних робіт та звіт комісіонера, який відповідач відмовився підписати. Мотивованої відмови від підписання звіту комісіонера від комітента (відповідача) не надійшло. Листом від 19.04.2007 року відповідач не визнає перераховані на його рахунок та отримані грошові кошти в сумі 43 884,5грн. у якості оплати за договором комісії та відмовляється від виплати комісійної винагороди, мотивуючи відмову затримкою в отриманні грошових коштів.

19.06.2007 року від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, якою позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 1 600,00грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує наступним:

-          валютна виручка на рахунок відповідача відповідно до умов договору (п.5.2) не перерахована до теперішнього часу;

-          відповідно до п.5.4 договору у випадку якщо валютна виручка не може бути перерахована на рахунок Комітента в установлені строки з вини нерезидента, Комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це Комітента та передати йому всі документи, що підтверджують право вимоги до нерезидента у строк, що не перевищує 30 днів з моменту оформлення ВМД, що не було зроблено позивачем.

Розгляд справи було відкладено з 21.06.2007 року на 17.07.2007 року, з 17.07.2007 року на 31.07.2007 року. У справі оголошувалась перерва з 31.07.2007 року на 02.08.2007 року, з 02.08.2007 року на 06.08.2007 року.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до договору комісії №570/05, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський трубний завод”(комітент) та Приватним підприємством фірма „ІГ і Ко”(комісіонер) 30.05.2005 року комісіонер прийняв на себе зобов'язання за дорученням Комітента за винагороду здійснити для комітента та за рахунок останнього такі дії: здійснити реалізацію продукції нерезидентам України, яка належить комітенту (п.1.1.1 договору) та укладати договори (контракти) купівлі-продажу, оформлювати та підписувати необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, в тому числі і договори на митне оформлення вантажів (п.1.1.2 договору).

Договір комісії вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2005 року.

21 квітня 2005 року Приватне підприємство фірма „ІГ і Ко” (продавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Белінтерпайп” (покупець) договір №840/501008 з додатками №2,4 до нього.

Відповідно до п.1 договору продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити труби, металопродукцію (Товар).

За період з 17.06.2005 року по 29.07.2005 року позивачем було відвантажено 414,66 тон труб на суму 329 884,7 доларів США, що підтверджується актами приймання-передачі, складеними та підписаними представниками позивача та відповідача від 17.06.2005 року на суму 44827,5доларів США, від 29.06.2005 року на суму 30 000,00доларів СЧША, 30.06.2005 року на суму 92 402,9доларів США, від 12.07.2005 року на суму 27 750 доларів США, 22.07.2005 року на суму 42300 доларів США, 29.07.2005 року на суму 92649,3 доларів США (а.с.22-27) та проведено митне оформлення товару (а.с.28-41).

За період з 06.06.2005 року по 31.12.2005 року позивачем було отримано від ТОВ „Белінтерпайп” та перераховано на рахунок Комітента (відповідача) суму 321 194,7доларів США (банківські виписки від 06.06.2005 року на суму 136485,00грн., від 15.06.2005 року на суму 101100,00грн., від 16.06.2005 року на суму 151650,0грн., від 07.07.2005 року на суму 466224,67грн., від 07.07.2005 року на суму 161760,00грн., від 07.07.2005 року на суму 456 114,67грн., від 21.07.2005 року на суму 45450,00грн., від 25.07.2005 року на суму  151 500,00грн., від 09.08.2005 року на суму 176 750,00грн., від 17.08.2005 року на суму 253 993,29грн., від 25.08.2005 року на суму 64481,43грн., від 02.11.2005 року на суму 18 180,00грн., від 09.12.2005 року на суму 35 350,00грн., від 13.12.2005 року на суму 45450,00грн., від 22.06.2005 року на суму 379125,00грн., від 07.07.2005 року на суму 466224,67грн., від 25.07.2005 року на суму 151500,00грн., від 18.08.2005 року на суму 454500,00грн., від 30.08.2005 року на суму 70606,58грн., від 15.12.2005 року на суму 100 913,14грн.).

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ „Белінтерпайп” договору №840/501008 в частині своєчасної оплати поставлених труб, позивач звернувся з позовом до господарського суду Могільовської області Республіки Бєларусь.

Рішенням господарського суду Могільовської області Республіки Бєларусь від 14.09.2006 року у справі №127-3/2006 з Товариства з обмеженою відповідальністю „Белінтерпайп” на користь приватного підприємства фірма „ІГ і Ко” стягнено 8690 доларів США –заборгованість за промислові товари, 4 812 доларів США  пені та витрати по сплаті державного мита.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2006 року у справі №39/381-06 з Приватного підприємства фірма „ІГ і Ко” стягнено на користь ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 43884,5грн. основного боргу, 1000,00грн. пені та судові витрати по справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року рішення господарського суду від 13.11.2006 року в частині стягнення основного боргу та пені залишено без змін, рішення змінено в частині розподілу господарських витрат.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2006 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року згідно платіжного доручення №53 від 26.02.2007 року  позивач перерахував на рахунок відповідача суму 43884,5грн. (а.с.785).

28.02.2007 року позивачем було складено звіт комісіонера по договору комісії №570/05 від 30.05.2005 року. Згідно акту виконаних робіт, складеному позивачем комісійна винагорода складає з урахуванням податку на додану вартість в сумі 4 171,66грн.

Листом від 19.04.2007 року відповідач повідомив про відмову у виплаті комісійної винагороди за укладеним договором з тих підстав, що позивачем не виконані належним чином умови договору №570/05 від 30.05.2005 року, що є причиною виникнення спору.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст. 1013 Цивільного к4одексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до п.3.2 договору комісії №570/05 від 30.05.2005 року комітент зобов'язаний сплатити Комісіонеру комісійну винагороду, розмір якої обумовлено в додатках (специфікаціях) до цього договору на кожну погоджену партію товару, а також відшкодувати комісіонеру всі витрати за цим договором протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі –приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.5.3 договору комісії зарахування грошових коштів на рахунок Комітента є підставою для оформлення Акту виконаних робіт за цим договором та виплати винагороди.

Розмір комісійної винагороди згідно специфікацій №№1,2 визначено в доларах США з однієї тони. Комісійна винагорода виплачується у валюті України –гривня по курсу 5,05 грн/дол. США.

Комісійна винагорода складає 4043,28грн.: 9,764тх82долари США=800,65доларів СШАх5,05. Неоплачена частина витрат комісіонера: 6800,35-6671,97=128,38грн. згідно актів виконаних робіт.

Всього до сплати 4043,28грн. +128,38грн. = 4171,66грн.

Вимога позивача про стягнення комісійної винагороди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, витрачених на ведення господарських судів в розмірі 4791,5грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Порядок виконання договору комісії та проведення розрахунків регулюються розділом 5 договору. Відповідно до п.5.4 договору комісії у випадку, якщо валютна виручка не може бути зарахована на рахунок Комітента в установлені строки з вини нерезидента, Комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це Комітента та передати йому всі документи, що підтверджують право вимоги до нерезидента в строк, що не перевищує 30 днів з моменту оформлення ВМД. Повідомлення про неможливість перерахування валютної виручки в строки, зазначені в договорі позивачем зроблено не було. Зі змісту цього пункту вбачається обов'язок позивача передати всі документи відповідачеві, що підтверджують право вимоги. Право/обов'язок позивача вирішити спірне питання в судовому порядку цим пунктом не передбачено. Отже витрати понесені позивачем з веденням господарської справи в суді Могільовської області Республіки Білорусь стягненню не підлягають.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню підлягають частково в сумі 4171,66грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, інформаційно технічного забезпечення судового процесу, послуг адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 1600,00грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

14 травня 2007 року між позивачем та адвокатом Забродіна О.В. (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №0999 від 17.05.2001 року) укладено договір №7-14/07 на ведення господарської справи у суді про стягнення заборгованості з відповідача у судовому порядку. Отримання суми 1600,00грн. підтверджено прибутковим касовим ордером №65 від 14.05.2007 року.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн., витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі  54,91грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі  744,64грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1,33,34,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський трубний завод”, (49003, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського,31, код ЗКПО 05393122) на користь Приватного підприємства фірма „ІГ і Ко”(юридична адреса: 49017, м. Дніпропетровськ, вул. Військово-Морська,8/11; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова,16 кв.41,кодж ЗКПО 21859353) заборгованість за виконані роботи в розмірі 4171,66грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн., витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 744,64грн., витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 54,91грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 06.08.2007 року)