Рішення

від 22.07.2022 по справі 320/12848/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2022 року № 320/12848/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Кріоло" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Кріоло" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2021 №0209561813.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "К-Кріоло" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства за 2020 рік на суму 41535,00 грн. прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення товариством правопорушення є помилковими, а тому вказане податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У відзиві відповідачем також заявлено клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є вимога про оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.09.2021 №0209561813.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачем заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на необхідність належного супроводження справи та обґрунтування позиції контролюючого органу не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки, на переконання суду, обґрунтування позиції та належне супроводження справи контролюючі органи мають здійснювати у кожній справі, проте ці обставини не означають, що кожна справа має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якому заперечував проти наведених у відзиві аргументів з підстав аналогічним тим, що вказані у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Кріоло" (ідентифікаційний код 41379563, місцезнаходження: 08105, Київська обл., Бучанський р-н., с. Горенка, вул. Садова, буд. 23) зареєстровано як юридична особа 07.06.2017, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У липні 2021 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Київській області проведено камеральну перевірку показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств з інших питань Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Кріоло" за 2020 рік (акт від 29.07.2021 №12608/10-36-18-13/41379563).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) внаслідок чого підприємством занижено фінансовий результат за 2020 рік на суму 230753,17 грн., занижено податок на прибуток за 2020 рік на суму 41535,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.09.2021 №0209561813 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2020 рік на суму 41535,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящого податкового органу в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд під час судового розгляду встановив наступне.

З акта перевірки від 29.07.2021 №12608/10-36-18-13/41379563 вбачається, що за результатами аналізу податкової та фінансової звітності з податку на прибуток за 2020 рік ТОВ "К-Кріоло" та на підставі митних декларацій за 2020 рік встановлено заниження фінансового результату на суму 230753,17 грн. по операціях з експорту харчових продуктів нерезидентами СООО "РОДАЛС-Т" (фактурна вартість експортованого товару становить 143444,1 грн.), SC "STAPINUL MESEI" SRL (фактурна вартість експортованого товару становить 547702,40 грн.), FIRMA "RODALS" SRL (фактурна вартість експортованого товару становить 78030.77 грн.), що становить 30% вартості товару, реалізованого нерезидентам, зареєстрованим у державі (Республіка Молдова), включеної до переліку держав (територій) , затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України).

Таким чином, в порушення п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України товариством занижено фінансовий результат за 2020 рік на 230753,17 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2020 рік на суму 41535,57 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп. 39.2.1.1 п. 39.2. статті 39 Податкового Кодексу України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2. статті 39 Податкового Кодексу України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України; операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку; під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією; затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Відповідно до п.п. «г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав.

Відповідно до п.п.39.2.1.7, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, господарські операції, здійснені в період 2020 рік з нерезидентами СООО "РОДАЛС-Т" (фактурна вартість експортованого товару становить 143444,1 грн.), SC "STAPINUL MESEI" SRL (фактурна вартість експортованого товару становить 547702,40 грн.), FIRMA "RODALS" SRL (фактурна вартість експортованого товару становить 78030.77 грн.) не є контрольованими та не підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції за 2020 рік, оскільки річний дохід платника податків відповідно до Податкової декларації з податку на прибуток, річний дохід від будь-якої діяльності позивача за 2020 рік , визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, такі операції повинні бути відображені у Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік, а саме Різниці, на які ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ фінансовий результат в сумі 230753,17 грн.: Рядок 3.1.6.2 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України).

На час подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік господарські операції з нерезидентами СООО "РОДАЛС-Т" (фактурна вартість експортованого товару становить 143444,1 грн.), SC "STAPINUL MESEI" SRL (фактурна вартість експортованого товару становить 547702,40 грн.), FIRMA "RODALS" SRL (фактурна вартість експортованого товару становить 78030.77 грн.) не були відображені товариством у Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік.

Згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до підпункту 20.1.6. пункту 20.1. статті 20, п. 109.1 ст. 109 ПКУ під час проведення перевірки контролюючим органом було направлено запит позивачу від 23.06.2021 щодо підтвердження того, що сума витрат по взаємовідносинах з нерезидентами СООО "РОДАЛС-Т", SC "STAPINUL MESEI" SRL та FIRMA "RODALS" SRL за 2020 рік відповідає цінам, визначеним за принципом «витянутої руки» та відповідну документацію з трансфертного ціноутворення, що подаються відповідно до ст. 39 Кодексу.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Кріоло" відмовило податковому органу в наданні запитуваної інформації.

Відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5. ст. 140 ПКУ, у редакції на час виникнення взаємовідносин, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.6 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у: нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.