Рішення

від 17.06.2022 по справі 208/7804/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/7804/19

№ провадження 2/208/402/22

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання Задьори В.І.,

розглянув упорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнівмісті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу»,-

встановив:

1.Позиція позивача.

У січні 2021 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким позивач ОСОБА_1 , просить:

- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 13 січня 2018 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 68.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2 , який зареєстрований Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що 13 січня 2018 року складений відповідний актовий запис № 68. Спільних неповнолітніх дітей подружжя не мають. Сімейні стосунки розладилися, зникло взаєморозуміння один до одного, стали частими сварки. Тривалий час кожен із подружжя живе своїм окремим життям та своїми інтересами. На даний час сім`я фактично припинила своє існування. Позивач та відповідач не ведуть спільного господарства, мають різні бюджети. Враховуючи зазначене, подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому остання вимушена звернутися з даним позовом.

2. Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_2 визнав позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти розірвання шлюбу.

3. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач, ОСОБА_1 подала до суду заяву, зазначила, що позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити, справу розглянути за своєю відсутністю.

Відповідач, ОСОБА_2 подав до суду заяву, зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі.

4. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

26 січня 2021 року позивач звернулася з позовною заявою про розірвання шлюбу до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

01 березня 2021 року ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

17 червня 2022 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с.74).

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Як встановлено судом, сторони перебувають у шлюбі з 13 січня 2018 року, зареєстрованому Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області,актовий запис№ 68,що підтверджуєтьсяоригіналом свідоцтвапро шлюбсерії НОМЕР_1 (а.с.3).

Дошлюбним прізвищемпозивача ОСОБА_1 є « ОСОБА_3 »,що підтвердженокопією свідоцтвапро шлюбсерії НОМЕР_1 (а.с.3).

Подружжя спільних неповнолітніх дітей не мають.

Спору про поділ майна сторони не мають.

Як встановлено, сторони припинили подружні стосунки, з 2021 року припинили ведення спільного господарства, не мають спільного сімейного бюджету та не піклуються один про одного, перебування у зареєстрованому шлюбі шкодить їх інтересам, а тому зберегти шлюб не є можливим.

6. Правові норми законодавства застосовані судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).

Відповідно до положень ст. 3 Сімейного Кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Як вбачається із встановлених обставин спору, примирення між сторонами не є доцільним.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Згідно зст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

При цьому, як вбачається з роз`яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п.8Постанови від 21грудня 2007 року N11«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошенаКонституцією Україниохорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно зі ст.113Сімейного КодексуУкраїни особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно дост.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно зіст. 24 СК України,шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався правом та звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягає на розірванні шлюбу. Як встановлено судом, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін. Збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігатишлюб з відповідачем. Відповідач, в свою чергу визнав позовні вимоги, в повному обсязі, вважає, що збереження шлюбу та подальше перебування у шлюбі не можливим.

Приймаючи до уваги позиції сторін, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.141Цивільного процесуальногокодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст.7Закону України«Про судовийзбір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 908,00 гривні, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Іншу частину судових витрат в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись вимогами ст. ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу» - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 січня 2018 року Івано-Франківськимміським відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану Головноготериторіального управлінняюстиції вІвано-Франківськійобласті,актовий запис№ 68- розірвати.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 - 50 відсотків сплаченого судового збору стягнув зДержавного бюджетуУкраїни - 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнутиз ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 - 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Відповідно до вимог ч.1 ст.113 СК України, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 115 СК України, розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Івченко Т. П.