Ухвала

від 19.07.2022 по справі 623/3358/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 623/3358/21 Номер провадження 11-сс/814/425/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 січня 2022 року про арешт майна з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження , -

за участю: представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженогосудового рішенняі встановленісудом першоїінстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 січня 2022 року клопотання прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 задоволено; в межах кримінального провадження № 42020221380000023 від 03 березня 2020 року накладено арешт на майно , а саме: на земельну ділянку кадастровий номер № 6320884500:01:001:0018 площею 2 га, розташовану за адресою: Харківська область , Богодухівський район, Кленівська сільська рада, власником якої на праві власності є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Касянівка , Дворічанського району , Харківської області , заборонивши відчуження вказаного майна у будь-який спосіб.

Накладаючи арешт на вказане майно слідчий суддя вказав , що арешт на майно необхідний з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

Адвокат , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_9 в поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 січня 2022 року про арешт майна , яку скасувати та постановити нову , якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

На обґрунтування вимог для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді , апелянт зазначає , що ухвала слідчого судді постановлення без участі власника майна. Текст ухвали слідчого судді ним отримано тільки 03.02.2022 про що свідчить розписка , яка наявна в матеріалах судової справи , та апеляційна скарга подана протягом визначених законом строків після отримання копії рішення.

Щодо підстав скасування ухвали слідчого судді , адвокат зазначає , що накладаючи арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя належним чином не перевірив обґрунтованість підозри та не врахував , що вона ґрунтується на неналежних і на недопустимих доказах. Також , слідчим суддею допущено істотне порушення норм кримінального процесуального закону , оскільки клопотання розглянуто без участі власника майна і його адвоката , хоча вони надали клопотання про відкладення розгляду провадження.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні представник власника майна апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.

Власник майна та прокурор в судове засідання не з`явились.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Колегія суддів вважає, що оскільки автор апеляційної скарги та його довіритель не були присутні в судовому засіданні під час розгляду клопотання, апеляційна скарга подана у визначений КПК строк після отримання копії ухвали слідчого судді, строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника власника майна, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогамист. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що слідчий суддя зазначених приписів кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПКУкраїни.

Частиною першою, пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України встановлено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, в тому числі арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове , до скасування у встановленому цим Кодексом порядку , позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження , розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати , що воно є доказом злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного , обвинуваченого , засудженого , третіх осіб , конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову , стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди , можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування , пошкодження , псування , зникнення , втрати , знищення , використання , перетворення , пересування , передачі , відчуження.

Згідно положень частини другої цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення :1. збереження речових доказів ; 2.спеціальної конфіскації ; 3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4. відшкодування шкоди , завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про арешт майна , в порядку статей 170-173 КПК України , для прийняття законного та обґрунтованого рішення , слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини , які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів , в провадженні Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №42020221380000023 від 03 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст.366 ч.1 , 191 ч.5 КК України і санкція статті передбачає конфіскацію майна.

06 грудня 2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.366 ч.1 , 191 ч.5 КК України.

Із змісту клопотання вбачається , що підставою для накладення арешту на земельну ділянку прокурор вказав , що вона належить підозрюваному , а санкція статті злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 передбачає конфіскацію майна.

Слідчий суддя погодився із доведеністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів передбачених ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, встановив , що земельна ділянка належить ОСОБА_7 і прийняв рішення про накладення арешту у вигляді заборони відчуження у будь-який спосіб.

Із вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Натомість доводи апеляційної скарги адвоката колегія суддів вважає необґрунтованими.

Перевіряючи доводи апеляції власника майна , колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини , вимога розумної підозри передбачає наявність доказів , які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми , щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим злочином підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів вказує на його причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України та дає підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою здійснення подальшого розслідування і можливої майбутньої конфіскації майна.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті , зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою або невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції , слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Не погоджується колегія суддів також і з наявністю істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства.

Положеннями КПК встановлено можливість розгляду клопотання про арешт майна без участі особи, стосовно майна якої вирішується питання про арешт.

Як вбачається із матеріалів провадження розгляд клопотання прокурора відбувся за відсутності власника майна та його адвоката.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що слідчим суддею в ухвалі обґрунтовано можливість розгляду клопотання без участі сторони.

Із вказаними доводами погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляційної скарги адвоката не спростовують висновків слідчого судді.

Підстав вважати застосовані заходи забезпечення кримінального провадження вочевидь надмірними , колегія суддів не знаходить і вважає в даному випадку втручання державного органу у права особи , виправданим.

Істотних порушень вимог КПК України , які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді , не вбачається.

З урахуванням викладеного , колегія суддів вважає , що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону , слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини , з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно , а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 січня 2022 року про арешт майна - без змін;

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підляга.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4