Ухвала

від 22.07.2022 по справі 910/8465/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"22" липня 2022 р. Справа№ 910/8465/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Столичний вокзал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022, повний текст якого складений 30.03.2022

у справі №910/8465/19 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Приватного підприємства «Столичний вокзал»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про стягнення 1 888 571,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/8465/19 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Столичний вокзал» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» грошові кошти у розмірі 944 285,71 грн та судовий збір у розмірі 63 738,86 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Столичний вокзал» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/8465/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезгаданого рішення, відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та зупинення дії оскаржуваного судового рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2022, справу №910/8465/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - ІІІаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8465/19, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/8465/19.

20.07.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.258 ГГІК України до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує, повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Згідно із ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до положень Закону України «Про судовий збір" ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становлять 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Сума судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до господарського суду з даним позовом становила 28 328,57 грн.

Таким чином, скаржник за подачу апеляційної скарги мав би сплати судовий збір у розмірі 42 492,85 грн (28 328,57 грн * 150%).

Однак, скаржником надано докази сплати судового збору лише у розмірі 212,50 грн, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ст.260 ГПК України.

Що стосується заявленого скаржником в апеляційній скарзі клопотання про відстрочення сплати судового збору до 19.08.2022, то суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Так, відповідно до положень ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи).

Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, , у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Водночас, як було вказано вище, положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Однак предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Крім того, скаржником відповідно до вимог ст.ст.76, 77 ГПК України не надано будь-яких доказів відсутності у нього коштів, а також того, що до дати винесення у цій справі судового рішення у останнього з`являться грошові кошти для оплати судового збору.

Посилання на перебування власника підприємства та його адвоката, який є підписантом скарги, в складі регулярних частин ЗСУ, у даному випадку не є підставою для відстрочення сплати судового збору з огляду на викладене вище та, оскільки, не надано доказів того, що вказане підприємство призупинило господарську діяльність з викладених або інших підстав, а також не надано доказів відсутності виконуючого обв`язки керівника підприємства та бухгалтера.

Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції у даному випадку не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Отже, вищенаведене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ст.260 ГПК України.

При цьому, для усунення недоліків скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали слід подати докази сплати судового збору у розмірі 42 280,35 грн (42 492,85 грн - 212,50 грн).

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 260, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству «Столичний вокзал» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/8465/19.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Столичний вокзал» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/8465/19 залишити без руху.

3. Повідомити Приватне підприємство «Столичний вокзал» про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 42 280,35 грн.

4. Попередити Приватне підприємство «Столичний вокзал», що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Дата підписання - 22.07.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов