Постанова

від 22.06.2022 по справі 912/2204/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2022 року м.Дніпро Справа № 912/2204/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від відповідача:Ведющенко Віктор Володимирович, адвокат, свідоцтво №394 від 16.05.2011 року

представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2021 року ( повне рішення складено 10.12.2021 року) у справі № 912/2204/21 ( суддя Н.М. Коваленко)

за позовом Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, код ЄДР 04365321, вул. Центральна, 2, с. Ганнівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27165

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" (далі - ТОВ "Оріон"), код ЄДР 30944991, вул. Кірова, буд. 17, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100

про визнання недійсним договору та скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області звернулась з позовом Ганнівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області з наступними вимогами:

- визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04055110) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" (код ЄДРПОУ 30944991), що знаходиться на території Ганнівської (колишня Приютівська) сільської ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області, загальною площею 74,6957 га, зареєстрований від 08.02.2012 року за №352400004000016 - недійсним;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право номер 20180701 зареєстрованого на підставі договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524085200:02:000:9421 площею 74,6957 га, укладеного між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.02.2012 року за №352400004000016, розташована - Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Ганнівська (колишня Приютівська) сільська рада.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2021 року у справі № 912/2204/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

В обгрунтування оскаржуваного рішення суд зазначив, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов*язує визнання недійсними угод, а також не доведено порушення прав позивача.

Суд зазначив, що нормами Земельного кодексу України передбачено вимогу щодо надання земельної ділянки державної або комунальної власності в оренду за результатами земельних торгів. Однак на момент реєстрації оспорюваного договору законом не було встановлено порядок проведення таких земельних торгів, що і унеможливило їх проведення.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про невідповідність заходу втручання в право відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки норми закону, які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, не були сформульованими в частині визначення та встановлення порядку проведення земельних торгів.

Господарський суд звернув також увагу на те, що:

- податковими деклараціями з плати за землю земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності за 2018-2021 роки, наданими відповідачем, підтверджується сплата ТОВ "Оріон" орендної плати за земельну ділянку площею 74,6957 га на підставі спірного договору оренди;

- орендна плата прийнята орендодавцем без будь-яких зауважень;

- факт сплати орендної плати за землю не оспорюється позивачем у справі;

- 06.05.2019 року між Приютівською сільською радою та ТОВ "Оріон" укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме: додано кадастровий номер земельної ділянки - 3524085200:02:000:9421 та змінено розмір орендної плати;

- позивач, згідно поданого позову, не доводить, в якому порядку мали проводитись земельні торги на момент реєстрації оспорюваного договору та якою конкретно в даному випадку мала бути поведінка відповідача, який виявив бажання отримати земельну ділянку в оренду.

З огляду на вищевикладене в сукупності, суд не встановив підстав для визнання недійсним договору оренди землі та для скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем через вказані позивачем порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 5. 11. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 13, 14, 19 Конституції України ст. ст. 202, 203, 215, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 116, 122. 123. 124. 134 Земельного кодексу України (в редакції від 13.01.2012 року, ст. 30 Закону України "Про оренду землі". Вважає, що має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Апелянт за змістом апеляційної скарги викладає обставини, аналогічні доводам позовної заяви та зазначає на суперечливість висновків суду - спочатку господарський суд Кіровоградської області зазначає, що земельні ділянки державної або комунальної власності передаються в оренду за результатами земельних торгів, що в свою чергу є імперативною нормою для суб`єктів владних повноважень. В інших доводах суд зазначає, що законом не було врегульовано порядок проведення торгів та норми закону, які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, не були сформульованими в частині визначення та встановлення порядку проведення земельних торгів, тому органи суб`єктів владних повноважень можуть відійти від виконання вимог ст. 134 Земельного кодексу України та знехтувати вимогами ст.19 Конституції України.

Скаржник вважає, що:

- у орендодавця, від імені якого діяв голова Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, не було правових підстав для підписання договору оренди тому, що розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, які були зазначені як правові підстави для підписання спірного правочину, а саме № 796 від 27.08. 2010 року, № 685 від 01.08.2011 року та № 1331 - р від 26.12.2011 року стосувалися передачі іншої земельної ділянки, а тому були підставою для підписання іншого договору оренди земельної ділянки;

- передача даної земельної ділянки в оренду відбулася із грубим порушенням норм ст.134 Земельного кодексу України, оскільки передача даної земельної ділянки з подальшим укладенням договору оренди можлива лише за результатами проведення земельних торгів, які не були проведені;

- договір оренди земельної ділянки площею 74,6957 га укладений між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ Оріон, що був зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.02.2012 року за № 352400004000016, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 352400004000016, є недійсним, оскільки даний договір був укладений з порушенням порядку передачі землі, визначеному ст. 124 та ст.134 Земельного кодексу України.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти наведених апелянтом обставин, погоджується з доводами суду, вважає рішення законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2021 року у справі № 912/2204/21 залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, необхідно з`ясувати, зокрема, підстави для визнання його недійсним, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Так, у силу ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 2, 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правомірність правочину презюмується.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Колегія суддів вважає, що позивач при розгляді справи у суді першої інстанції не довів жодних обставин, які б вказували на підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Вимога позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладено між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ "Оріон", що знаходиться на території Ганнівської (колишня Приютівська) сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, базується на двох підставах звернення до суду, а саме :

- укладення договору з порушенням порядку передачі землі з посиланням на ст.124,ст.134 Земельного кодексу України (відсутність земельних торгів);

- відсутність рішення про передачу земельної ділянки в оренду ( як відсутність підстави для передачі земельної ділянки в оренду);

З інших підстав щодо заявленого предмету позову для оспорювання договору оренди земельної ділянки Ганнівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області до суду не зверталась.

Встановлено, що державна реєстрація оспорюваного позивачем договору оренди земельної ділянки здійснена 08.02.2012 року.

Згідно до ст.124 Земельного кодексу України (в редакції 22.12.2011 року), яка була чинною станом на 08.02.2012 року, було передбачено наступне:

1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди. (Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007 р. № 107-УІ) (зміни, внесені підпунктом 5 пункту 2 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008)(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 03.06.2008 р. №309-УІ, від 16.09.2008 р. №509-УІ, від 03.03.2011 р.№3123-УІ).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, що діяла на 08.02.2012 року, передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Дійсно, обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах) станом на 08.02.2012 року була передбачена ст.134 Земельного кодексу України.

Відповідно до вказаної норми зазначено наступне:

1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

- розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

- використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій); використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

- будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

- надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

- надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

- будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); створення озеленених територій загального користування;

- будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

- передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

- надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; поновлення договорів оренди землі;

- використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності;

- передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

- надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

3. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34,36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. (У редакції Закону України від 28.12.2007 р. №107-УІ) (зміни, внесені підпунктом 9 пункту 2 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008) (Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 03.06.2008 р. №309-VI, від 16.09.2008 р. №509-УІ, від 25.12.2008 р. №800-УІ, від 05.06.2009 р. №1474-УІ, від 25.06.2009 р. №1561-VI, який вводиться в дію з 01.01.2010 р., від 05.11.2009 р. №1702-УІ, від 17.11.2009 р. №1559-УІ, від 01.07.2010 р. №2404-УІ, від 23.12.2010 р. №2880-УІ, від 14.01.2011 р. №2949-УІ, від 03.03.2011 р. №31231, від 08.07.2011 р. №3687-УІ).

Земельні торги проводяться у формі аукціону (ст.135 Земельного кодексу України).

Згідно вимог ч. 5 ст. 137 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 08.02.2012 року), земельні торги повинні були проводитись в порядку, встановленому законом. Однак на рівні закону ці питання врегульовані не були.

Даний висновок суду скаржник не спростував.

Указом Президента України № 639/2008 від 21.07.2008 року зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 року №394 "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" та визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 25.04.2008 року № 406 "Про зупинення дії положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року № 394".

Будь-якого закону, який би станом на 08.02.2012 року регулював порядок проведення земельних торгів, не існувало.

Лише у липні 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" №5077-УІ. Вказаним вище Законом внесено зміни в главу 21 Земельного кодексу України, норми статей 135-139 викладено в новій редакції. Цей Закон чітко впорядкував процедуру проведення земельних аукціонів та остаточно врегулював на законодавчому рівні дане питання.

Вищенаведене вказує на правомірність дій сторін за оспорюваним договором станом на момент його державної реєстрації - 08.02.2012 року та підтверджує безпідставність посилань позивача про порушення порядку проведення земельних торгів (виходячи з принципу зворотної дії закону в часі), оскільки законом названий порядок визначений і набрав чинності 19.08. 2012 року.

Іншим доводом, який на думку позивача є правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, є відсутність рішення про передачу земельної ділянки в оренду, оскільки розпорядження, що містяться як підстави укладення договору стосуються надання дозволу щодо внесення змін до іншого договору.

Такі доводи скаржника також відхиляються колегією суддів з наступних підстав:

Розпорядженням голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі по тексту РДА) № 1090 від 13.10.2005 року передано товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" в оренду терміном на 10 років за рахунок земель запасу та резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення земельну ділянку загальною площею 283,9529 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського вирибництва на території Приютівської сільської ради.

31.10.2005 року між Новоукраїнською РДА та ТОВ "Оріон" на підставі вищеназваного розпорядження голови Новоукраїнської РДА укладено та зареєстровано договір оренди земельної ділянки плрощею 283,9529 га терміном на 10 років.

На підставі клопотання ТОВ "Оріон" від 22.07.2010 року про зміну загальної площі земель у договорі оренди, у звязку з передачею земельних ділянок у власність громадянам, розпорядженням голови Новоукраїнської РДА № 796-р від 27.08.2010 року, ТОВ "Оріон" надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельних ділянок та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, із земель державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 239,27 га ріллі, з них 235,96 га земель резервного фонду ( поле № 3 (1) польової сівозміни № 1 - 74,69 га, поле № 9 польової сівозміни № 1-54,19 га, поле № 7 (2) польової сівозміни ; 4 - 32,0304 га, поле № 8 ( 1)-7,3766 га та поле № 8 польової сівозміни № 1 - 16.64га та 3,3191 га земель запасу (поле № 5 (1) кормової грунтозахисної сівозміни № 5 в оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" Приютівської сільської ради.

Розпорядженням голови Новоукраїнської РДА № 685-р від 01.08.2011 року затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та передано ТОВ "Оріон" в оренду для ведення товарного сільськогоспордарського виробництва строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 241,8962 га ріллі, із земель запасу та резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення на території колишнього сільськогосподарського підприємства "Дружба" Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Згідно до даних затвердженої технічної документації (додатку до пояснювальної записки), даних технічного завдання № 3/167 від 08.07.2011 року, яке розроблялось управлінням Держкомзему у Новоукраїнському району, акту про встановлення та погодження в натурі меж земельних ділянок переданих товаристу з обмеженою відповідальність "Оріон" в оренду строком на 49 років, схеми земельних ділянок переданих в оренду терміном на 49 років ТОВ "Оріон", акту про передачу на збереження межових знаків, каталогу координат на зовнішні межі земельних ділянок, переданих в оренду строком на 49 років ТОВ "Оріон», план-схеми та кадастрового плану земельних ділянок загальною площею 283,95 га ріллі, координат поворотних точок меж земельної ділянки, на підставі укладених договорів оренди які зареєстровані 08.02.2012 року товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" для ведення товарного сільськогосподарського товаровиробництва на території Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області передано в оренду строком на 49 років земель резервного фонду площею 238,5771 га ріллі та земель запасу 3,3191 га, разом 241,8962 га. З них:

Землі резервного фонду

Ділянка № 1 загальна площа 74,6957 га ріллі;

Ділянка № 2 загальна площа 7,3782 га ріллі;

Ділянка № 3 загальна площа 18,9518 га ріллі;

Ділянка № 4 загальна площа 33,5413 га ріллі;

Ділянка № 5 загальна площа 20,9873 га ріллі;

Ділянка № 6 загальна площа 32,0274 га ріллі;

Ділянка № 8 загальна площа 50,9954 га ріллі;

Разом 238,5771 га ріллі.

Землі запасу

Ділянка № 7 загальна площа 3,3191 га ріллі;

Разом 241,8962 га ріллі.

З огляду на викладене вище, посилання позивача про відсутність рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки в оренду, яке слугувало підставою для укладення оспорюваного договору оренди, є безпідставним та не базується на дійсних правовідносинах і документальних даних, оскільки розпорядження голови Новоукраїнської РДА № 796-р від 27.08. 2010 року, № 685-р від 01.08. 2011 року, № 1331 -р від 26.12.2011 року, № 1090-р від 13.10.2005 року, стосуються всіх вищеназваних земельних ділянок, які входять до загальної площі в розмірі 241,8962 га земельної ділянки, переданої ТОВ "Оріон" в оренду строком на 49 років, що доводиться документальними даними затвердженої в установленому законом порядку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, передані в оренду строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництв за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервного фонду та запасу) на території Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Видаючи Розпорядження №796-р від 27.08.2010 року, № 685-р від 01.08.2011 року та №1331-р від 26.12.2011 року, посадові особи Новоукраїнської РДА діяли в межах повноважень, визначених ст.ст. 40,41 Закону України "Про державні адміністрації" ( в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України - юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Колегія суддів зазначає, що Ганнівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської област, як правонаступник Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, приймала від відповідача сплачену ним за оспорюваним договором орендну плату за 2012 2019 роки, тобто своїми діями схвалювала оспорюваний правочин.

На це звернув увагу суд в оскаржуваному рішенні. Апелянт вказані доводи суду також не спростував.

ТОВ "Оріон" відображало нарахування орендної плати за землю за спірну земельну ділянку разом з іншими земельними ділянками державної (комунальної) власності, що знаходились в користуванні на умовах оренди, у встановленому законом порядку - шляхом подачі відповідних податкових декларацій з плати за землю, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України № 560 від 16.06.2015 року, та копії яких додані суду першої інстанції як додаток до відзиву на позов. Наведені суми щомісячної оплати орендної плати за землю включають ту, що передбачена спірним договором оренди.

Істотні умови оспорюваного договору, які виконані ТОВ "Оріон" у вигляді сплати орендної плати, прийняті позивачем з моменту початку виконання та державної реєстрації договору.

Є встановленим, що між Приютівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області та ТОВ "Оріон" укладалась угода про внесення змін до оспорюваного позивачем договору оренди земельної ділянки, яка пройшла державну реєстрацію та в якій деталізувались окремі положення договору і одночасно збільшувався розмір орендної плати.

Зазначені вище обставини спірних правовідносин безумовно вказують на обізнаність Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області з моменту прийняття у власне розпорядження та з моменту надходження щомісячних орендних платежів, починаючи з 2012 року, про наявність договору оренди земельної ділянки та його істотних умов, які направлені на мету оренди земельної ділянки і прийняття позивачем названих умов цивільно-правового договору.

Виходячи з положень статей 13 і 14 Конституції України, статей 177, 181,324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власника земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В межах доводів апеляційної скарги позивач не спростував висновки оскаржуваного ним судового рішення. Отже, апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає.

Оскаржуване рішення слід залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2021 року у справі № 912/2204/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Повний текст складено 25.07.2022 року.