Рішення

від 12.07.2022 по справі 904/9337/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2022Справа № 904/9337/21

За позовом Криворізької міської ради

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 10 697 235,97 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Музиченко В.О.

Представники учасників справи:

від позивача Скляр Н.М. (самопредставництво);

від відповідача Лопатнікова А.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 12.07.2022 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 25.07.2022 року.

СУТЬ СПОРУ:

06 грудня 2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява №121 від 24.11.2021 року Криворізької міської ради (позивач) до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 за період з 24.11.2018 року до 07.06.2021 року у розмірі 10 697 235,97 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач у період з з 24.11.2018 року до 07.06.2021 року користувався земельною ділянкою за кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи при цьому орендну плату, чим позбавив територіальну громаду міста Кривого Рогу права отримувати від даної ділянки дохід у розмірі орендної плати, у зв`язку з чим у позивача виникла необхідність звернутися до суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 року матеріали позовної заяви у справі № 904/9337/21 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

31 грудня 2021 року матеріали справи № 904/9337/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2021 року матеріали справи передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 904/9337/21 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.02.2022 року.

Підготовче засідання у даній справі, призначене на 15.02.2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, підготовче засідання призначено на 03.03.2022 року.

Підготовче засідання у даній справі, призначене на 03.03.2022 року не відбулося у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 року підготовче засідання відкладено та повідомлено учасників справи, що дата, час і місце підготовчого засідання у цій справі будуть визначені судом після припинення воєнного стану в Україні, про що учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

З огляду на те, що на території міста Києва, де здійснює свою діяльність Господарський суд міста Києва, не ведуться активні бойові дії, з метою забезпечення конституційних прав учасників справи на судовий захист, безперервного здійснення правосуддя та дотримання розумності строків розгляду справ, суд призначив справу № 904/9337/21 до розгляду у судовому засіданні на 14.06.2022 року, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 19.05.2022 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 14.06.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 904/9337/21 до судового розгляду по суті на 12.07.2022 року.

В судовому засіданні 12.07.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 263611883 від 30.06.2021 року за Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» 06.06.2016 року зареєстровано право приватної власності на комплекс, розташований на вулиці Коломойцівська, 11 у Саксаганському районі міста Кривий Рогу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 890640012110, номер запису про право власності 14872531.

Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006, яка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 255127425 від 30.04.2021 року є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

У період з 24.11.2018 року до 07.06.2021 року АТ КБ «Приватбанк» користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 без укладання договору оренди земельної ділянки з Криворізькою міською радою та не сплачуючи орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою.

Рішенням Криворізької міської ради від 31.07.2019 року № 3983 надано АТ КБ «Приватбанк» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 у натурі (на місцевості) для подальшого надання її у користування без зміни цільового призначення.

Рішенням від 28.04.2021 року № 456 Криворізька міська рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 11,6100 га на вул. Коломойцівська, 11 у Саксаганському районі міста Кривого Рогу, кадастровий номер 1211000000:06:062:0006, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення на ній нафтобази.

08.06.2021 року між Криворізькою міською радою (орендодавець) та АТ КБ «Приватбанк» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки № 2021344 (надалі - договір), відповідно до п. 1, 2, 3, 7 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на 5 (п`ять) років земельну ділянку для розміщення нафтобази площею 11,6100 га, кадастровий номер 1211000000:06:062:0006, яка розташована на вул. Коломойцівська, 11 у Саксаганському районі міста Кривого Рогу. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс згідно запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер об`єкта нерухомого майна 890640012110).

За викладених обставин, позивач вказує, що АТ КБ «Приватбанк» як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006, який без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які зобов`язаний був сплатити за користування цією земельною ділянкою на рівні орендної плати за період з 24.11.2018 року по 07.06.2021 року (дата державної реєстрації права оренди), тому у відповідача виник обов`язок повернути ці кошти позивачу на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За розрахунками позивача, розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 за період з 24.11.2018 року до 07.06.2021 року становить 10 697 235,97 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність правових підстав для сплати коштів за користування земельною ділянкою поза межами договірних відносин. При цьому відповідач вказує, що позивачем не доведено фактичного використання АТ КБ «Приватбанк» площі земельної ділянки 11,6100 га.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом оподаткування є земельні ділянки. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.147, п. 147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Плата за землю відповідно до п. 10.1 цього Кодексу належить до місцевих податків, які згідно ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Згідно ст. 63 Бюджетного кодексу України, місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Таким чином, в порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства.

Повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 120 Земельного кодексу України визначено, що виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, а за змістом статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи зазначені положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове права на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п. 4 ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17 зазначено, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, без належних на те правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 року у справі № 925/626/18, від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 року у справі № 922/1009/15, від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 12.04.2017 року у справі № 922/207/15).

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц).

Згідно ст.ст. 152, 158 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішуються виключно судом.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 06.06.2016 року за АТ КБ «Приватбанк» зареєстровано право приватної власності на комплекс, розташований на вулиці Коломойцівська, 11 у Саксаганському районі міста Кривий Рогу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 890640012110, номер запису про право власності 14872531, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 263611883 від 30.06.2021 року.

Як встановлено судом, вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 255127425 від 30.04.2021 року.

Поряд з цим матеріалами справи підтверджується, що відповідачем свої зобов`язання щодо належного та своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 виконано не було, право користування спірною земельною ділянкою відповідач набув 08.06.2021 року шляхом укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки № 2021344 від 08.06.2021 року.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів зобов`язаний сплачувати орендну плату, в даному випадку за період з 24.11.2018 року по 07.06.2021 року (дата державної реєстрації права оренди).

В той же час, АТ КБ «Приватбанк» ставить питання про недоведеність позивачем площі фактичного користування земельною ділянкою. При цьому, Товариство не надає жодних доказів, які б давали суду підстави для висновку про те, що фактично ним використовується площа менша, ніж 11,6100 га.

З урахуванням положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, не оформлення відповідачем документів на право оренди земельної ділянки призвело до неотримання міською радою доходу від орендної плати за земельну ділянку, що є підставою для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів (орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, без належних на те правових підстав).

Водночас, суд враховує, що площа земельної ділянки, яка фактично використовується АТ КБ «Приватбанк» не може бути інакшою, ніж площа землі, щодо якої Товариством ініційовано процедуру з отримання землі в оренду. Оскільки саме щодо такої площі, з моменту надання дозволу на розробку технічної документації, реєстрацію ділянки у Державному земельному кадастрі на підставі розробленої Товариством технічної документації рада очікує надходження орендних платежів та укладення договору оренди.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 року № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м земель міста станом на 01.01.2014 року у розмірі 270,60 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 12.07.2017 року № 1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» установлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 (додаток 1 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2018 року.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 05.05.2021 року № 576857, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 11, кадастровий номер 1211000000:06:062:0006 становить 233 422 533,00 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 року № 2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затверджень Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», встановлено ставку орендної плати для тієї ж секції 12.08 залишилася незмінною - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019 року № 3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році» встановлено ставку орендної плати для тієї ж секції 12.08 у розмірі - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 року № 4799 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік, відповідно до якого ставка орендної плати для тієї ж секції 12.08 залишилася незмінною - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

На офіційному сайті за посиланням: http://land.gov.ua Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становив: 2016 рік - 1 06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Коломойцівська, 11 у м. Кривому Розі у 2018, 2019 та 2020 роках є незмінною та становить 233 422 533,00 грн.

Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів за фактичне використання земельною ділянкою проведено, виходячи з розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:062:0006 за даними Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до розрахунку, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем за період з 24.11.2018 року по 07.06.2021 року становив 241 100,59 грн, який складається з нормативної грошової оцінки - 233 422 533,00 грн., ставки річної орендної плати - 0,9 %.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 24.11.2018 року по 07.06.2021 року місцевий бюджет недоотримав 10 697 235,97 грн. орендної плати через не оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою.

Відповідач не подав обґрунтованих заперечень проти позову, доказів відшкодування позивачу коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь Криворізької міської ради 10 697 235,97 грн. за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:06:062:0006 без оформлення договору оренди за період з 24.11.2018 року по 07.06.2021 року.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 160 458,54 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 33874388, адреса: 50101, м. Кривий ріг, пл. Молодіжна, 1) грошові кошти: безпідставно збережені кошти - 10 697 235,97 грн. (десять мільйонів шістсот дев`яносто сім тисяч двісті тридцять п`ять гривень 97 копійок) та судовий збір - 160 458,54 грн. (сто шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень 54 копійки).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.07.2022р.

Суддя О.В. Котков