Рішення

від 21.07.2022 по справі 922/4955/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2022 Справа № 922/4955/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Друкарня" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Байкова, буд. 61; код ЄДРПОУ: 42298120) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талариа Трейд" (адреса: 61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 1; код ЄДРПОУ 39667304) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбросія" (адреса: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 29, кім. 21; код ЄДРПОУ: 39740216) про стягнення 171403,93 грн за участю представників сторін:

позивача Дєлов В. В. (ордер серії АЕ № 1069723 від 20.12.2021);

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Друкарня" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Талариа Трейд" (далі - відповідач) 171403,93 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про переведення боргу № 1 від 01.09.2021 щодо обов`язку сплатити борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія", який виник у останнього перед позивачем за поставлений товар на підставі договору поставки № 01/042021 від 01.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 у справі № 922/4955/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Друкарня" залишено без руху; визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви; надано останньому п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Друкарня" звернулось до суду з клопотанням (вх. № 30137 від 21.12.2021) щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбросія" (далі третя особа); вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено розгляд справи по суті на 17.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 розгляд справи відкладено на 31.01.2022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2022 розгляд справи відкладено на 21.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2022 розгляд справи по суті відкладено на 28.02.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

28.02.2022 судове засідання у справі № 922/4955/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

У зв`язку з існуванням зазначених обставин, та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.05.2022 розгляд справи відкладено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2022 розгляд справи призначено на 21.07.2022.

В процесі розгляду справи відповідач та третя особа не скористалися своїми права на подання заяв по суті спору.

На судове засідання 21.07.2022 прибув представник позивача (в режимі відеокоференції) який наполягає на задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

Відповідач та третя особа на судове засідання своїх представників не направили.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вказаної вище ухвали від 21.02.2022.

Відповідач є обізнаним про розгляд даної справи судом, про що зокрема свідчить факт прибуття представника останнього на судове засідання 21.02.2022.

Надіслана на адресу третьої особи копія ухвали від 21.02.2022 повернулась на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, за закінченням терміну зберігання (а. с. 121-124). Відомостей про наявність у третьої особи іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення учасників провадження про розгляд справи судом, а останні в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про зазначені обставини.

Суд зазначає, що відповідач та третя особа в процесі розгляду даної справи мали можливість реалізувати власні процесуальні права, зокрема шляхом подання заяв по суті спору та направлення на судове засідання своїх представників, проте цією можливістю з невідомих причин не скористалися.

Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи зокрема у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Оскільки неявка у судове засідання представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2021 між позивачем, як постачальником, та третьою особою, як покупцем, укладено договір поставки № 01/042021 (далі за текстом договір; а. с. 50-51), за змістом якого на умовах даного договору продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар (надалі іменується по тексту іменується продукція та/або товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість (п. 1.1 договору).

Згідно з п. п. 2.1-2.2 договору розрахунки здійснюються покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару на підставі видаткової накладної шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України гривні. Зобов`язання покупця по оплаті за партію продукції вважається виконаним в день зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.5-3.6 договору продаж продукції здійснюється окремими партіями на підставі видаткових накладних, оформлених відповідно до замовлень покупця. Під партією продукції мається на увазі асортимент та кількість продукції, що вказана в одній товарній накладній. Продукція, замовлена покупцем, може бути оформлена однією або кількома накладними, що вирішується продавцем самостійно. Факт приймання-передачі партії товару підтверджується видатковою накладною підписаною представниками від обох сторін договору. Датою отримання партії товару покупцем вважається дата видаткової накладної.

Як свідчать матеріали справи, протягом червня 2021 року позивач на виконання умов договору поставляв третій особі обумовлений договором товар, за наступними видатковими накладними:

№ 205 від 07.06.2021 на загальну суму 168240,65 грн (а. с. 52);

№ 234 від 25.06.2021 на загальну суму 134336,83 грн (а. с. 53);

№ 236 від 29.06.2021 на загальну суму 78826,45 грн (а. с. 54).

Однак, як зазначає позивач, третя особа за поставлений товар розрахувалась лише частково, її борг станом на 01.09.2021 становив 221403,93 грн.

Матеріали справи також свідчать про те, що 01.09.2021 між позивачем, як кредитором, відповідачем, як новим боржником, та третьою особою, як первісним боржником, укладено договір про переведення боргу № 1 (далі за текстом договір про переведення; а. с. 6-7), за змістом якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить борг за договором поставки № 01/042021 від 01.04.2021, укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе зобов`язання по сплаті боргу за названим у цьому пункті договором (надалі іменується основний договір) у сумі 225943,93 грн (двісті двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок три гривні 93 копійки).

Відповідно до п. 3 договору про переведення новий боржник зобов`язується виконати зобов`язання первісного боржника перед кредитором на умовах договору поставки № 01/042021 від 01.04.2021 між кредитором та первісним боржником, перебіг строків виконання зобов`язання по договору поставки № 01/042021 від 01.04.2021 розпочинається з дня підписання даного договору.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання за договором про переведення боргу № 1 від 01.09.2021 виконав лише частково, а саме, сплатив 50000 грн., а решта боргу в сумі 171403,93 грн. залишається не оплаченою.

Як свідчать матеріали справи, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.11.2021 в якій вимагав сплатити існуючий борг за договорами в сумі 171403,93 грн. Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Обставини щодо стягнення з відповідача 171403,93 грн заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Факт зміни боржника в зобов`язанні за договором поставки № 01/042021 від 01.04.2021 підтверджується матеріалами справи. З моменту укладання договору про переведення боргу № 1 від 01.09.2021 зобов`язання зі сплати боргу за вказаним договором поставки перейшло до відповідача. Строк виконання зобов`язання визначено зі сплати цього боргу визначено умовами цього договору та є таким, що настав.

Разом з тим, оскільки відповідач не надав суду будь-яких доказів погашення існуючої заборгованості за договору, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову, та стягнення заборгованості в сумі 171403,93 грн. з відповідача на користь позивача.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

В даному випадку, позивачем в позовній заяві зазначається, що в зв`язку з розглядом даної справи він поніс наступні судові витрати: 2570,06 грн. судового збору за подання позовної заяви та 10000 грн витрат на правову допомогу.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до АБ «Дєлов та партнер» з метою надання останнім правової допомоги, в т. ч. пов`язаної зі зверненням до суду з позовом у даній справі.

Зокрема, 25.11.2021 між позивачем та АБ «Дєлов та партнер» складено акт приймання-передачі послуг б/н (а. с. 12), згідно з п. 1 якого сторони узгодили наступне: згідно з укладеним сторонами договором про надання правової допомоги від 01.11.2021 адвокатським бюро було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: підготовка претензії від ТОВ «Дніпровська друкарня» до ТОВ «Талариа Трейд» на суму 171403,93 грн.

Згідно з п. 3. акту, вартість послуг адвокатського бюро складає 2000 грн. без ПДВ, які клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро протягом 5 (п`яти) календарних днів.

В подальшому, 07.12.2021 між позивачем та адвокатським бюро підписано акт приймання-передачі послуг б/н (а. с. 13), за умовами якого адвокатським бюро надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: - підготовка позовної заяви від ТОВ "Дніпровська Друкарня" та ТОВ "Талариа Трейд" на суму 171403,93 грн.

Згідно з п. 3. акту, вартість послуг адвокатського бюро складає 8000,00 грн без ПДВ, які клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання цього акта.

Адвокатського бюро виставило позивачу до сплати рахунок № СФ-0000011 від 25.11.2021 на суму 2000 грн. та рахунок № СФ-0000012 від 07.12.2021 на суму 8000 грн.

Саме вказані витрати на оплату послуг адвоката в загальній сумі 10000 грн. позивачем заявлено до стягнення з відповідача.

Однак, розглянувши матеріали справи, суд зазначає що за відсутності відповідного договору про надання правової допомоги від 01.11.2021 (про який йдеться в актах та оригіналу чи копії якого, проте, позивачем суду не надано) витрати на підготовку претензії від ТОВ «Дніпровська друкарня» до ТОВ «Талариа Трейд», про які йдеться в акті приймання-передачі послуг б/н від 25.11.2021, не можуть вважатися такими, що мають безпосереднє відношення до надання позивачу правової допомоги в межах даної справи.

За таких обставин, вимоги позивача про покладання на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн., про які йдеться в акті приймання-передачі послуг б/н від 25.11.2021, є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Разом з тим, вимоги позивача про покладення на відповідача решти витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8000 грн. є обґрунтованими. Будь-яких доказів не співрозмірності витрат позивача на оплату послуг адвокатського бюро відповідач суду не надав. Клопотань про зменшення розміру судових витрат з зазначених підстав, як того вимагає ч. 5 ст. 126 ГПК України, останнім суду також не надано.

Суд також враховує, що згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, дослідивши наданий позивач акт надання послуг, врахувавши характер спору у даній справі, ступінь її складності, суму заявленого позову, розмір заявлених до стягнення та задоволених судом позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі заявлених до стягнення 8000 грн.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин, суд покладає на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн, та витрати по сплаті судового збору в сумі 2571,06 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Талариа Трейд" (адреса: 61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 1; код ЄДРПОУ 39667304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Друкарня" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Байкова, буд. 61; код ЄДРПОУ: 42298120):

171403,93 грн. боргу;

2571,06 грн. судового збору;

8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "25" липня 2022 р.

СуддяО.І. Байбак