Рішення

від 13.07.2022 по справі 160/7929/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року Справа № 160/7929/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 046450008858 від 07.04.2022 року Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 25.10.1987 по 15.03.1988, з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 15.11.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1998 по 31.12.1998, з 01.12.2014 по 12.11.2018 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії 31.03.2022 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено, що 28.01.2022 ОСОБА_1 досяг 55-ти літнього віку та отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 31.03.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак відповідач рішенням №046450008858 від 07.04.2022 відмовив йому в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком за списком №2, вказавши, що страховий стаж позивача становить 30 років 8 місяців та 12 днів, а пільговий стаж на дату звернення відсутній. Позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою заявою в якій просив роз`яснити причини не зарахування трудового стажу до пільгового, просив вказати підстави відмови та періоди роботи, що не були враховані. У відповідь надане звернення відповідач направив на адресу позивача рішення від 06 травня 2022 року № 9 про результати розгляду заяви відповідно до змісту якого комісією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про підтвердження пільгового стажу позивача за періоди роботи з 16.03.1988 по 31.12.1992 року (4 роки, 3 місяці, 15 днів), з 01.01.1994 по 22.08.1994 року (0 років, 7 місяців, 21 день), з 01.01.1997 по 31.12.1997 року (0 років, 11 місяців, 30 днів), з 01.01.1999 по 20.11.2003 рік (4 роки, 10 місяців, 19 днів). Таким чином, до пільгового стажу позивача було зараховано 11 років, 0 місяців, 07 днів. У рішенні № 9 від 06.05.2022 не зазначені причини не зарахування іншого трудового стажу позивача до пільгового за Списком №2, а саме: в періоди з 25.10.1987 по 15.03.1988 року коли позивач працював водієм III класу у Дніпропетровському автотранспортному підприємстві 11231, з 01.01.1993 по 31.12.1993 року коли позивач працював водієм III та II класу автобусу у Дніпропетровському автотранспортному підприємстві 11231, з 15.11.1995 по 31.12.1996 та з 01.01.1998 по 31.12.1998 коли позивач працював водієм II та І класу на автобусі у державному підприємстві АТП 11231, з 01.12.2014 року по 12.11.2018 року коли позивач працював на посаді водія автотранспортного засобу (автобус) у ТОВ «Автотранссервіс». Позивач вважає рішення відповідача про незарахування вищевказаних періодів працевлаштування до пільгових та відмову у призначенні пенсії протиправними.

На думку позивача, трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці запис є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача. Разом з тим, доказів які б спростовували спірний період трудової діяльності позивача відповідач не надав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 13.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідачівдля залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

Копію означеної ухвали про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, позивачу направлено засобами електронного зв`язку 15.06.2022, що підтверджується матеріалами справи. За даними КП «ДСС» копію адміністративного позову 06.06.2022 надіслало одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження 13.06.2022, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 28.06.2022.

Крім того, відповідно до наявної у матеріалах справи розписки копію ухвали та копію адміністративного позову в паперовому вигляді додатково отримано представником відповідача 21.06.2022.

12.07.2022 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту. В довідці з Єдиного державного реєстру зазначено, що державна реєстрація ВАТ Дніпропетровське автотранспортне підприємство - 11231, код 03120213) припинена у зв`язку із банкрутством. Відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105 підтвердження періодів роботи на підприємствах, які ліквідовані, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Документи вищеозначеного підприємства передані на зберігання в ТОВ «Автотранспортне підприємство 31». В довідці зберігача архіву від 23.11.2021 № 47 та в наказах з особового складу значиться: з 07.12.1987 (наказ від 07.12.1987 № 1499-к) направлений на курси водіїв категорії «Д»; з 16.03.1988 (наказ від 05.03.1988 № 22-к) переведений водієм 3-го класу на автобус; з 01.05.1993 (наказ від 30.04.1993 № 271 присвоєна кваліфікація водія 2-го класу; з 22.08.1994 (наказ від 22.08.1994 № 95-к) звільнений; відповідно до наказу від 15.11.1995 № 195-к прийнятий водієм на автобус, з 20.11.2003 (наказ від 20.11.2003 № 159-к) звільнений. За наданими документами вбачається, що Позивач працював водієм міського пасажирського транспорту (автобусі) в межах міста на маршрутах №№ 43, 38, 45, 47, 98, 51, 59. Враховуючи всі надані документи, Комісією прийнято рішення про підтвердження періодів роботи з 16.03.1988 по 31.12.1992, з 01.01.1994 по 22.08.1994, з 01.01.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1999 по 20.11.2003 для зарахування до пільгового стажу згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.07.2022 від відповідача засобами електронного зв`язку до суду надійшли копії матеріалів пенсійної справи.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

31.03.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з відповідним пакетом.

Рішенням №046450008858 від 07.04.2022 (без зазначенням органу, яким воно прийнято) за підписами начальника відділу призначення ОСОБА_2 та головного спеціаліста Володимира Вавро, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком.

У рішенні вказано, що вік заявника 55 років. Страховий стаж особи становить 30 років 08 місяців 12 днів. Пільговий стаж на дату звернення відсутній. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Крім того, додатково зазначено, що після надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років пільговий стаж буде переглянуто.

Не погоджуючись з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових від 07.04.2022 року та відмовою у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 25.10.1987 по 15.03.1988, з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 15.11.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1998 по 31.12.1998, з 01.12.2014 по 12.11.2018, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно із доповідною запискою на адресу Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років від 31.03.2022 №22989/01-16 начальник відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 просила розглянути документи та прийняти відповідне рішення про підтвердження стажу роботи у періоди з 25.10.1987 по 22.08.1994 та з 15.11.1995 по 20.11.2003.

06.05.2022 Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №9 про підтвердження періодів роботи з 16.03.1988 по 31.12.1992, з 01.01.1994 по 22.08.1994, з 01.01.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1999 по 20.11.2003 для зарахування до пільгового стажу згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке мотивоване наступним:

- згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював у ВАТ Дніпропетровське автотранспортне підприємство № 11231: з 16.03.1988 по 22.08.1994 водієм автобусу третього класу, з 15.11.1995 по 20.11.2003 водієм автобусу 2 класу.

- в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту;

- в довідці з Єдиного державного реєстру зазначено, що державна реєстрація ВАТ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство-11231», код 03120213) припинена у зв`язку із банкрутством. Документи вищеозначеного підприємства передані на зберігання в ТОВ Автотранспортне підприємство 31» (лист від 06.09.2011 №64к);

- в довідці зберігача архіву від 23.11.2021 №47 та в наказах з особового складу значиться: з 07.12.1987 (наказ від 07.12.1987 №1499-к) направлений на курси водіїв категорії «Д»; з 16.03.1988 (наказ від 05.03.1988 №22-к) переведений водієм 3-го класу на автобус; з 01.05.1993 (наказ від 30.04.1993 № 271 присвоєна кваліфікація водія 2-го класу; з 22.08.1994 (наказ від 22.08.1994 №95-к) звільнений; відповідно до наказу від 15.11.1995 №195-к прийнятий водієм на автобус, з 20.11.2003 (наказ від 20.11.2003 №159-к) звільнений;

- в наказах автотранспортного підприємства «Про закріплення водіїв за руховим складом і маршрутами по автоколонам № 1,2,3 ДАТП №11231» значиться ОСОБА_1 : про закріплення водіїв за маршрутами №47- №47а (наказ від 05.05.1988 №260-к), про закріплення водіїв за маршрутом №51 (наказ від лютого 1989 №84), про призначення водієм 3кл. на автобус ЛиАЗ-677 на маршрут -№ 43 (наказ від 23.01.1990 №43), про закріплення водіїв за маршрутом №43 (наказ від 01.02.1991 №50), про закріплення водіїв за маршрутом №59 (наказ від 05.02.1992 №59), про закріплення водіїв за маршрутами №51, резерв №37, №28, №63 (наказ від 28.02.1994 №99), про закріплення водіїв за маршрутами №38 (наказ від 12.03.1997 № 95), про закріплення водіїв за маршрутами № 31, №38 №42 № 59 (наказ від 23.06.1999 №264), про закріплення водіїв за. маршрутами (ИКАРИУС -280) №38, №31, №59, №62 (наказ від 01.02.2000 №37), про закріплення водіїв за маршрутами №45, №43, №98, (наказ від 01.11.2001 №563), про закріплення водіїв за маршрутами №45, №43, № 98, (наказ від 01.03.2002 №107), про закріплення водіїв за маршрутами№45, №43, №98, (наказ від 24.09.2003 №358);

- з наданих документів вбачається, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту (автобусі) в межах міста на маршрутах № 43, № 38, № 45, №47, №98, №51, №59.

23.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням №046450008858 від 30.05.2022 (без зазначенням органу, яким воно прийнято) за підписами заступника начальника відділу призначення ОСОБА_4 та головного спеціаліста відділу призначення пенсій Людмили Ничипорук, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У рішенні вказано, що вік заявника 55 років. Страховий стаж особи становить 30 років 08 місяців 12 днів. Пільговий стаж особи становить 11 років 03 місяці 28 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано весь період трудової діяльності. Заявник працює з 21.01.2010 року. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату з 29.01.2030 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486 (далі Положення №№28-2), Головне управління Фонду у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з п.8 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вказаної норми Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12 серпня 1993 року №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 (далі Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що пенсійний орган відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з необхідністю пільгового стажу з посиланням на те, що рішення буде переглянуто після надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (рішення від 07.04.2022), в подальшому Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 06.05.2022 №9, яким підтверджено періоди роботи з 16.03.1988 по 31.12.1992, з 01.01.1994 по 22.08.1994, з 01.01.1997 по 31.12.1997, з 01.01.1999 по 20.11.2003 для зарахування до пільгового стажу згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказані періоди були зараховані пенсійним органом до пільгового стажу роботи позивача (пільговий стаж 11 років 03 місяці 28 днів), що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком стажу ОСОБА_1 та копією рішення від 30.05.2022.

Суд зазначає, що рішення Комісії мотивовано тим, що підстав для призначення пільгової пенсії за віком водіям міського пасажирського транспорту, які зайняті перевезенням пасажирів в межах міста на маршрутних мікроавтобусах - таксі, немає, оскільки мікроавтобуси - таксі не відносяться до такого типу автобусів, робота на яких в свій час була визнана шкідливою. У трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що він працював водієм міського пасажирського транспорту. Наведене стало підставою для відмовити пенсійного органу в зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача періодів його роботи з 25.10.1987 по 15.03.1988, з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 15.11.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1998 по 31.12.1998.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що періоди роботи ОСОБА_1 з 25.10.1987 по 15.03.1988, з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 15.11.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1998 по 31.12.1998, з 01.12.2014 по 12.11.2018 було зараховано лише до страхового стажу.

Окрім того, суд звертає увагу, що зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.12.2014 по 12.11.2018 на розгляд Комісії не виносилось. При цьому, жодних додаткових документів щодо даного періоду роботи позивачем, окрім трудової книжки, як до пенсійного органу, так і до суду надано не було.

Так, з трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено, що в спірні періоди позивач працював:

-в Дніпропетровському автотранспортному підприємстві 11231:

-25.10.1987 прийнятий водієм-прогрівачем 3 класу на сезонну роботу (наказ №128 від 22.10.87);

-07.12.1987 направлений на курси водіїв;

-16.03.1988 переведений водієм 3 кл. на автобус (наказ №22 від 05.03.88);

-01.05.1993 переведений присвоєний другий клас водія (наказ №271 від 30.04.93);

-22.08.1994 звільнений за ст.38 КЗпП України власне бажання (наказ №95к від 22.08.94);

-в Дніпропетровському автотранспортному підприємстві 11231:

-15.11.1995 - прийнятий водієм 2 класу (наказ №196 від 22.10.87);

-державне підприємство АТП-11231 перетворене на ТОВ «ДАТП-11231», яке є його правонаступником (наказ №62207 від 25.07.96);

-26.12.2000 на підставі тарифно-кваліфікаційної комісії присвоєний перший клас (наказ №620 від 26.12.00);

-20.11.2003 звільнений за ст.38 КЗпП України власне бажання (наказ №159к від 20.11.03);

…

-в товаристві з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс»:

-01.12.2014 прийнятий на посаду водія автотранспортного засобу (автобус) (наказ №155 від 28.11.2014);

-12.11.2018 звільнений з посади за власним бажанням, ст.38 КЗпП (наказ №708-к від 12.11.2018).

Будь-які відомості, на підставі, яких можна встановити, що в спірні періоди позивач працював водієм саме міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) або великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, записи трудової книжки позивача не містять.

Вищенаведене свідчить про правомірність висновків Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, та в подальшому відповідача про часткове зарахування вказаного стажу роботи в АТП 11231 до пільгового стажу роботи позивача.

При цьому, щодо роботи позивача в ТОВ «Автотранссервіс» з 01.12.2014 до 12.11.2018 матеріали справи не містять жодних додаткових документів (довідок тощо) про те, що ОСОБА_1 працював водієм автобуса саме міського пасажирського транспорту.

Тобто, матеріалами справи підтверджується стаж роботи ОСОБА_1 міського пасажирського транспорту (автобусів) у періоди зараховані пенсійним органом до його пільгового стажу роботи, що становить 11 років 03 місяці 28 днів, чого не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.

Інших документів, що свідчать про те, що позивач має стаж роботи не менше 12 років 6 місяців на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) або великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, позивач не надав, як до відповідача, так і до суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 211/2138/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, суд звертає увагу, що надана позивачем довідка ТОВ «Автотранспортне підприємство 31» від 23.11.2021 №47 підтверджує лише трудовий стаж ОСОБА_1 в Дніпропетровському АТП-11231 та не містять відомостей щодо роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) або великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність відмови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії позивачу відповідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного для цього пільгового стажу роботи.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно