Ухвала

від 03.11.2009 по справі 3246/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" листопада 2009 р.

                        справа № 2а-2017/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.

          суддів:                     Кожана М.П.  Проценко О.А.

при секретарі судового засідання:          Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008р.

у справі № 2а-2017/08 (категорія статобліку –2.11.3)

за позовом: Приватного підприємства «Стратос», м. Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

          У березні 2008 р. Приватне підприємство «Стратос»(далі –ПП «Стратос») подало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов про часткове скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі –ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) від 11.01.2008 р. № 0001592301/3 та скасування рішення зазначеної ДПІ від 11.01.2008 р. № 0001602301/3 у повному обсязі.

          Зокрема, позивач зазначив, що просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 11.01.2008 р. № 0001592301/3 в частині сплати суми основного платежу у розмірі 38665 грн. 87 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9152 грн. 36 коп. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 11.01.2008 р. № 0001602301/3 скасувати повністю.

          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2008 р. податкове повідомлення-рішення № 0001592301/3 скасовано в частині нарахування основного платежу у розмірі 38665,87 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9152, 36 грн. Податкове повідомлення-рішення № 0001602301/3 скасовано у повному обсязі.

          Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі –Закон № 334/94) та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон 168/97), а також на ту обставину, що позивач належним чином підтвердив факт понесення та розмір витрат підприємства на оплату послуг ТОВ «АТБ-маркет»за договором поставки № 304 від 31.01.2007 р., згідно з додатком № 1 до якого предметом угоди стало надання підприємством ТОВ «АТБ-маркет»послуг з просування торгової марки товару, який постачається позивачем і власником якої він є.

          Суд також дійшов висновку, що надані послуги та витрати пов’язані із господарською діяльністю позивача.

          Суд першої інстанції також дійшов висновку, що визначаючи звичайну ціну за операціями позивача з ТОВ «Молагробізнес», орган державної податкової служби порушив норми п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого визначений розмір звичайної ціни та здійснені донарахування не можна визнати обґрунтованими. Суд також зазначив:

«При проведенні перевірки ПП «Стратос»працівники ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська мали зробити запит, а позивач зобов’язаний був обґрунтувати рівень договірних цін, але відповідачем запиту зроблено не було».

          Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПП «Стратос»відмовити.

          В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судове рішення не відповідає нормам п. 5.3.9 ст. 5 Закону № 334/94, оскільки судом не враховано, що ПП «Стратос»не були надані в повному обсязі первинні документи до перевірки, фахівці ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не мали можливості дослідити в повному обсязі зміст господарських відносин між ПП «Стратос»та ТОВ «АТБ-маркет». Внаслідок чого в акті перевірки було зафіксовано порушення Закону № 283 і зроблено висновок про те, що ПП «Стратос»було занижено податок на прибуток за І квартал 2007 р.

          Щодо проведення взаємозаліку між ПП «Стратос»та  ТОВ «Технохім»та питання визначення звичайної ціни відповідач зазначив наступне.

          Згідно пункту 6 Порядку визначення мінімальних цін на цукор та цукрові буряки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" від 2 червня 2000 року №868, встановлені мінімальні ціни на цукор є обов'язковими для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності для визначення ціни на цукор під час укладання угод купівлі-продажу.

Отже, оскільки законодавством на цукор встановлені мінімальні продажні ціни, то в даному випадку звичайною вважається справедлива ринкова ціна.

Листом від 10.10.2007р. №12/19-350, наданим на запит ДПІ у Красногвардійському районі, Головне управління статистики у Дніпропетровській області надало інформацію

про середні ціни на цукор в оптовій торгівлі за II та III квартали 2006р. Згідно вказаної

інформації запрошений показник за III квартал 2006р. складав 2893,7 грн. за 1 тону (без ПДВ).          

Отже, в порушення п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону №283, згідно якого: „Доходи та витрати від здійснення товарообмінних операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче звичайних цін." ПП „Стратос" в III кварталі 2006р. при реалізації цукру в кількості 112600кг TOB „Технохім" в межах товарообмінних операцій, було занижено валовий дохід на 8208,54 грн. (2,8937 - 2,8208) * 112600кг. Суми занижених ПП „Стратос" податків за даною господарською операцією: ПДВ - 1642,0 грн. (8208,54 *20%); податок на прибуток - 2052,0 грн. (8208,54*25%).

У відповідності до п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997р. №283/97-ВР: „Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (зокрема підлягаючих амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, в незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат у відповідності з цим Законом".

Судом першої інстанції не було враховане те, що ПП „Стратос" за період з 01.07.06р. по 31.12.06р. замовляв у автоперевізників транспортні послуги з подальшим включенням їх до складу валових витрат, але не враховував ці послуги в ціні товару при його оприбуткуванні.

Залишок товару на складі станом на 01.01.2007 р., який складає 2647605 грн. помножений на ТЗВ у відсотках на доставку товару, дорівнює неврахованому в прирості залишку товару на складі станом на 01.01.2007 р. в сумі 38390 грн.

          Позивач надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить апеляційну скаргу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення в повному обсязі, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 р.- без змін.

          Позивач зазначає наступне.

«Судом було вірно встановлено, що підприємством під час перевірки були надані розгорнуті звіти - це акти про надання послуг за лютий та березень 2007 року відповідно на 91686,00 грн. та 84078,00 грн. У кожному акті міститься найменування наданих позивачу послуг.

В судовому засіданні податківці не довели те, що нами не були надані їм звіти під час перевірки. Їх твердження про ненадання нами звітів спростовується рішенням про результати розгляду скарги від 21.12.2007 року ДПА України, за яким було встановлено - цитую: «до перевірки були надані лише акти здачі-приймання робіт, в яких зазначено, що маркетингові послуги надані на вимогу замовника в повному обсязі та з дотриманням всіх умов укладених договорів відповідно до наведеного у акті переліку робіт». «...Згідно з актами про надання послуг за лютий та березень 2007 року…... TOB «АТБ-маркет»надало ПП «Стратос»наступні послуги з просування торгової марки у торгівельній мережі: розміщення товарів на торцевих стелажах та акційних столах, світловий сіті-лайт перед входом до магазину, розміщення товару на паллетах, внутрішній плакат А1».       В рішенні жодного слова не має про ненадання нами актів.      

Під час адміністративного оскарження та в судовому засіданні питання про ненадання підприємством актів взагалі не ставилось. А ставилось питання про те, що послуги, отримані від TOB «АТБ-маркет», були підприємством неправомірно включені до валових витрат, оскільки такі послуги не відносяться до господарської діяльності підприємства.

Під час перевірки податківці не зробили зустрічну перевірку з TOB «АТБ-маркет», результати якої підтвердили б те, що сума послуг, отриманих від TOB «АТБ-маркет», включена до складу валових доходів та податкового зобов'язання TOB «АТБ-маркет».

Щодо звичайної ціни позивач зазначив, що працівниками ДПІ було зроблено невірний висновок, що цукор відвантажено за ціною, яка на той час була нижча за звичайну. По-перше, на час проведення перевірки та складання акту від 06 липня 2007 року №1449/23-

231/23079116 відповіді з облстату в наявності не було, а тому висновки ДПІ не зрозуміло на чому ґрунтуються. Саме при проведенні перевірки позивача працівники ДПІ мали зробити запит, а позивач зобов'язаний був обґрунтувати рівень договірних цін, але податківцями запиту зроблено не було. В акті перевірки відсутній метод, за яким податкова визначила таку ціну.

По-друге, відповідь з облстату безпідставно прирівнено до звичайної ціни. Разом з тим, ДПА у Дніпропетровській області, як і апелянт, погодилась з тим, що оскільки законодавством на цукор встановлені мінімальні продажні ціни, то в даному випадку звичайною ціною вважається справедлива ринкова ціна.

          Порядок визначення звичайної ціни викладено у п. 1.20.2 Закону № 334/94. Однак, названий порядок податковою дотримано не було.

          Що стосується податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів на складах позивач зазначає наступне.

Розрахунок ТЗВ, що наведений податковою, ніякими законодавчими актами не передбачений. В розрахунку не було враховане те, що ТЗВ повинні прямо відноситися до товару, який постачався постачальниками, що перераховані в актах виконаних автотранспортних послуг від 31.07.2006р., від 31.08.2006р., від 30.11.2006р., від 30.09.2006р. Податківцями, навпаки, до розрахунку помилково включено ТЗВ, які пов'язані зі збутом товарів.

          У судовому засіданні представники апелянта та позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, підтримали.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

          Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, з 15.05.2007 року по 02.07.2007 року працівниками ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська була проведена перевірка Приватного підприємства "Стратос" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено акт №1449/23231/23079116 від 06 липня 2007 року, яким встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:    

- в порушення п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 334/94-ВР в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ПП "Стратос" за 2006 рік занижено валовий дохід на 38390 грн.;

- в порушення п. п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ПП "Стратос" за 2006 рік занижено валовий дохід на 36134 грн.;

- в порушення п. 4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168\97-ВР від 03.04.1997 року, зі змінами та доповненнями встановлено заниження податкового зобов'язання в серпні 2006 року на 7227 грн.;

- в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ПП "Стратос" у 1 кварталі 2007 року завищено валові витрати на 146470 грн.;

- в порушення п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, зі змінами та доповненнями встановлено завищення податкового кредиту в лютому 2007 року на 15281 грн. в березні 2007 року на 14013 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено незаконне включення до складу валових витрат та податкового кредиту маркетингових послуг, виконаних TOB «АТБ-маркет»у 2007 році, у зв'язку з чим податковою інспекцією було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 36318,00 грн. та з ПДВ - 29294,00 грн.

          В обґрунтування висновків податкової у акті перевірки зазначено наступне.

«ПП "Стратос" в І кварталі 2007 р. було включено до складу валових витрат маркетингові послуги, виконані ТОВ «АТБ-маркет», які не підтверджуються належним чином оформленими звітами про проведену роботу по маркетингу, в наступних розмірах:

-          в лютому 2007 р. –76405 грн.;

-          в березні 2007 р. -  70065 грн.

До перевірки надані лише акти здачі-приймання робіт, в яких звітується про те, що маркетингові послуги надані на вимогу замовника (ПП "Стратос") в повному обсязі та з дотриманням всіх умов укладених договорів відповідно до наведеного у акті переліку робіт.

Інших документів підтверджуючих факт виконання маркетингових послуг до перевірки не надано.

Таким чином, не має можливості перевірити, які фактично надані маркетингові послуги в якому об’ємі та яким чином вони були використані у власній господарській діяльності підприємства, які саме поставлені товари, відповідно яких накладних, у які саме торгівельні точки (магазини), які саме просувалися товари в яких саме торгівельних мережах (магазинах)».

          У той же час, на сторінці 27 акту перевірки йдеться про надання перевіряючим податкових накладних ТОВ «АТБ-маркет», які стосуються маркетингових послуг, у рішенні ДПА України від 21.12.2007 р. за результатами розгляду скарги позивача зазначено наступне.

«...Згідно з актами про надання послуг за лютий та березень 2007 року…... TOB «АТБ-маркет»надало ПП «Стратос»наступні послуги з просування торгової марки у торгівельній мережі: розміщення товарів на торцевих стелажах та акційних столах, світловий сіті-лайт перед входом до магазину, розміщення товару на паллетах, внутрішній плакат А1.   

          Крім того, у акті перевірки на сторінці 7 вказано про дослідження перевіряючими банківських документів позивача, які, як свідчать матеріали справи, містять розрахункові документи за спірними операціями з ТОВ «АТБ-маркет».

          За таких обставин, висновки перевіряючих, щодо порушення позивачем п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відповідно і п. 5.1 названої статті, не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Як свідчать матеріали справи, при дослідженні даного питання судом встановлено, що 01.02.2007 р. між  ПП «Стратос»і ТОВ «АТБ-маркет»була укладена угода про проведення робіт з просування торгової марки «Золотая мельница», яка є додатком № 1 до Договору поставки № 304 від 31.01.2007 року. Предметом угоди стало надання підприємством TOB «АТБ-маркег»послуг з просування торгової марки товару, який постачається позивачем і власником якої вій є.                    

Вищезазначена угода була оформлена додатком до договору поставки і її основною метою є привернення уваги покупця до продукту (торгової марки) позивача в точках продажу для збільшення об'ємів продажу товарів, що призводить до отримання позивачем доходу.

Результатом надання послуг стало двостороннє підписання актів про надання послуг на лютий та березень 2007 року відповідно на 91686,00 грн. та 84078,00 грн. У кожному акті міститься найменування наданих позивачу послуг.

TOB «АТБ-маркет»були виписані податкові накладні: у лютому - № 1663 від 20.02.2007 року на суму 42432, 00 грн., № 1706 від 27.02.2007 року на суму 49254, 00 грн., у березні - № 1882 від 06.03.2007 року на суму 28116,00 грн., № 2516 від 13.03.2007 року на суму 18732,00 грн., № 2623 від 20.03.2007 року на суму 24990,00 грн.. №2716 від 26.03.2007 року на суму 12240, 00 грн. Всього 175764,00 грн.

          Судом також встановлено перерахування грошових коштів за послуги передбачені додатком № 1 до Договору поставки - № 304 від 31.01.2007 року з просування торгової марки товару: п/д № 394 від 20.02.2007 року на суму 42432,00 гри., п/д № 423 від 27.02.2007 року на суму 49254,00 грн., п/д № 448 від 06.03.2007 на суму 28116,00 грн., п/д № 461 від 13.03.2007 року на суму 18732,00 грн., п/д № 502 від 20.03.2007 року на суму 24990,00 грн., п/д № 514 від 26.03.2007 року на суму 12240,00 грн. Всього 175764,00 грн.

          Дослідивши названі документи, суд дійшов висновку, що послуги, передбачені угодою про проведення робіт з просування торгової марки від 01.02.2007 р., безпосередньо пов’язані з продажем продукції, яка виробляється позивачем і тому у відповідності із вказаними нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов’язані із господарською діяльністю позивача і відносяться до складу його валових витрат.

          Будь-яких пояснень або доказів, які б спростовували висновки суду щодо зв’язку витрат позивача з його господарською діяльністю, відповідач не надав.

          За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що висновки перевіряючих, які стосуються операцій позивача з ТОВ «АТБ-маркет», не відповідають нормам п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п. п. 5.3 -5.7 цієї статті, та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких податковий кредит звітного періоду складається, зокрема, із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Перевіркою правильності визначення валового доходу також встановлено, що 01 серпня 2006 року між ПП «Стратос»і TOB «Технохім»було укладено договір поставки № 68/08/3П, згідно з яким ПП «Стратос»поставило TOB «Технохім»товар - цукор по видатковій накладній № РН-0001161 від 01.08.2006 року в кількості 112600 кг на загальну суму 317621,57 грн., в рахунок оплати якого був здійснений взаємозалік на суму 381213,00 грн.

Податковим органом зазначено, що у той же день - 01.08.2006 року, цукор був поставлений до TOB «Молагробізнес»згідно з видатковою накладною № РН-001165, ціна поставки складає 3,1417 грн. за 1 кг, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що ПП «Стратос»було занижено ціну товару на 0,3209 грн. за 1 кг, що вплинуло на заниження скоригованого валового доходу за 9 місяців 2006 року на суму 36134 грн. та до заниження податкового зобов'язання в серпні 2006 року з ПДВ на 7227,00 грн., а з податку на прибуток - на суму 9034, 00 грн.

          З зазначеним не можна погодитись, виходячи з наступного.

Згідно з п. п. 7.1.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються, виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Законодавче поняття «звичайна ціна»і механізм визначення звичайної ціни для цілей податкового обліку зазначено в п. 1.20 ст. 1 вищезазначеного Закону. Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони с взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних податкових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Відповідно до п. 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

          Отже, податковій необхідно було проаналізувати умови поставки ідентичних товарів у співставних умовах, зокрема договір поставки від 01.08.2006 р. №68/08/ЗП з ТОВ «Технохім»та договір поставки від 27.04.2004 р. №37/04П з ТОВ «Молагробізнес».

          Як свідчить зміст зазначених угод, оплата за договором з ТОВ «Технохім»повинна бути здійснена протягом 1 дня з моменту отримання товару, за угодою з ТОВ «Молагробізнес»- протягом 21 дня, кількість поставки за першою угодою складала 112 600 кг, за другою –20 000 кг.

          Податковою також не прийнято до уваги та не надано оцінку доводам позивача відносно того, що до ТОВ «Молагробізнес»цукор поставлявся за сертифікатом відповідності серії ДЄ №062352, за яким термін дії сертифікату і, відповідно, строк придатності цукру –до 30 жовтня 2006 р. (три місяці після здійснення поставки) –на відміну від цукру, поставленого на ТОВ «Технохім»- до 29 вересня 2006 р., тобто строк придатності цукру –два місяці після здійснення його поставки (сертифікат відповідності  серії ДЖ №540504).

          Таким чином, перевіряючими не дотримано порядок визначення звичайної ціни при зазначенні в якості такої ціни вартості реалізації товару підприємству ТОВ «Молагробізнес».      

          Виходячи з викладеного вище, висновки відповідача стосовно того, що позивач здійснив реалізацію цукру ТОВ «Технохім»за ціною, нижчою ніж звичайна, не можна визнати обґрунтованими.

          Доводи апелянта стосовно того, що ціна реалізації цукру була нижчою за середньостатистичну ціну, зазначену у листі Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 10.10.2007 р. № 12/19-350, не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з такого.

          По-перше: саме при проведенні перевірки позивача працівники ДПІ мали зробити запит, а позивач зобов’язаний був обґрунтувати рівень договірних цін, але податківцями запиту зроблено не було.

          По-друге: звичайна ціна, визначена податковою у акті перевірки (3, 1417 грн. за 1 кг), не відповідає середньостатистичній ціні, визначеній у названому вище листі Головного управління статистики у Дніпропетровській області (2, 8937 грн. за 1 кг).

          Щодо транспортних затрат виробництва, які, на думку податкової, безпідставно не включені до балансової вартості товарів на складах, слід зазначити наступне.

          У відповідності до п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997р. №283/97-ВР: „Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (зокрема підлягаючих амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, в незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат у відповідності з цим Законом".

          Під час перевірки податковою встановлено, що позивач у 2006 році здійснював оплату наступних транспортних послуг:

- в липні 2006р. - згідно акту виконаних автотранспортних послуг TOB „Імест" (код 33402981) від 31.07.06р. сума складає 407950грн. в т.ч. ПДВ 67992 грн., до валових витрат віднесено 339958грн.

- в серпні 2006р. - згідно акту виконаних автотранспортних послуг TOB „Імест" !(код 33402981) від 31.08.06р. сума складає 312650грн. в т.ч. ПДВ 52108грн., до валових витрат віднесено 260541грн.

- в вересні 2006р. - згідно акту виконаних автотранспортних послуг ПП „Левіс-

МВ" (код 34561270) від 30.09.06р. сума складає 199200грн. в т.ч. ПДВ 33200грн., до валових витрат віднесено 140583грн.

- в листопаді 2006р. - згідно акту виконаних автотранспортних послуг ТОВ „Імест" (код 33402981) від 30.11.06р. сума складає 17300грн. в т.ч. ПДВ 2883грн., до валових витрат віднесено 14416грн.

          Виходячи з зазначених сум, податкова визначає відсоток транспортних витрат на доставку товарів, які за станом на 01.01.2007 р. перебували на складі позивача.

          Однак, як свідчать названі вище акти виконаних автотранспортних послуг (а. с. 104-111), до них включено вартість витрат, пов’язаних із збутом товарів зі складу позивача, тобто названі витрати, пов’язано із товарами, які за станом на 01.01.2007 р. на складі позивача були відсутні.

          В розрахунку не враховане те, що ТЗВ повинні прямо відноситися до товару, який за станом на 01.01.2007 р. перебував на складах. Податківцями, навпаки, до розрахунку помилково включено ТЗВ, які пов’язано зі збутом товарів у період з липня по листопад 2006 р.

          Як свідчить наданий позивачем, та не спростований відповідачем, розрахунок, внаслідок неврахування ТЗВ, пов’язаних із отриманням товарів, що за станом на 01.01.2007 р. перебували на складах позивача, сума заниженого податку на прибуток за 4 квартал 2006 року складає 4, 13 грн. (16, 51 грн. х 25%).

          Сума штрафних (фінансових) санкцій, передбачена п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 –1, 24 грн. (4, 13 х 10% х 3 періоди).

          Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення № 0001602301/3 підлягає скасуванню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення № 0001592301/3 в сумі 47 818, 23 грн. (38 665, 87 грн. основного боргу та 9 152, 36 грн. штрафних санкцій).

          Посилання апелянта на ту обставину, що суд першої інстанції не дав належної оцінки епізоду, пов’язаному із визначенням транспортних затрат виробництва та балансової вартості товарів на складах, не приймається колегією суддів до уваги як підстави для скасування судового рішення, виходячи з норм п.     ч. 1 ст. 202 КАС України, оскільки назване порушення не призвело до невірного вирішення спору по суті.

          На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ - без задоволення.       

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

          Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

          Ухвалу виготовлено у повному обсязі 30.03.2010 р.

  Головуючий суддя                                                                        Л.П.Туркіна

                      суддя                                                                        М. П. Кожан

                              суддя                                                                        О. А. Проценко