Постанова

від 25.07.2022 по справі 160/21341/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/21341/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року (головуючий суддя Озерянська С.І.)

у справі № 160/21341/21

за позовом ОСОБА_1

до Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати рішення Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області №25.1-16/2024 від 02.07.2021 «Про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності» - протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Першотравенське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області призначити та виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності за кошти Фонду соціального страхування України на умовах «Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів фонду соціального страхування України деяким категоріям застрахованих осіб», затвердженого постановою правління ФССУ від 24.01.2017 №8, а саме допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах на підставі листків непрацездатності серія АГО №841500, від 12.12.2016, серія АГВ №927754 від 12.12.2017, серія АГО№383935 від 01.02.2017, серія АГО №966969 від 03.02.2017, серія АГО №841500 від 12.12.2016, серія АГО № 839075 від 28.02.2017, серія АГО № 839492 від 29.03.2017, виданих Державним закладом «Ровеньківська центральна міська багатопрофільна лікарня» Луганської народної республіки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправна відмова Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області порушує право позивача на призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, відтак слід у судовому порядку зобов`язати відповідача призначити та виплатити таку допомогу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Суд виходив з того, що з урахуванням «Намібійських винятків» та практики Європейського суду з прав людини з питань врахування документів, виданих на тимчасово окупованій території, надані позивачем документи є належними та достатніми для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, а відмова відповідача є необґрунтованою та протиправною.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі скаржник посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», якою визначено Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі-тимчасово неконтрольована територія) в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до яких серед інших відноситься м. Ровеньки, Антрацитівський район Луганської області. Листом від 21.04.2015 № 3.14-19/637-15/12618 Міністерство охорони здоров`я (міститься в мережі інтернет) повідомило, що не має можливості контролювати якість надання медичної допомоги, у тому числі порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, в медичних закладах, розташованих в непідконтрольних територіях. Відсутність контролю за правильність видачі листків працездатності в закладах охорони здоров`я на зазначених територіях, як з боку Міністерства охорони здоров`я України, так і Фонду, унеможливлює дотримання вимог законодавства для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. На підставі вищевикладеного скаржник вважає, що листки непрацездатності, які видані закладами охорони здоров`я на тимчасово окупованих та неконтрольованих територіях після 01.12.2014, не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з території проведення антитерористичної операції, про що свідчить довідка від 17.04.2019 №1248-5000111472. (а.с. 12)

До моменту переміщення проживав у Луганській області та працював у ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит».

14 листопада 2016 року внаслідок нещасного випадку на виробництві позивач отримав травму правої кісті руки про що складено акт №7 форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. (а.с. 15-16)

З 14 листопада 2016 року по 07 квітня 2017 року позивач знаходився на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності №841500, №927754, №383935, №966969, №839075, №839492. (а.с. 6-11)

Наразі ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» перебуває в стані припинення.

19 лютого 2020 року позивач звернувся до Першотравенського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб.

Листом Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 03.03.2020 №25.1-16/854 позивача повідомлено про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, внаслідок нещасного випадку на виробництві за кошти Фонду з посиланням на ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». (а.с. 22-24)

Така відмова оскаржена позивачем в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №160/10316/20 позов заяву ОСОБА_1 до Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області №25.1-16/854 від 03.03.2020 «Про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності».

Зобов`язано Першотравенське міське відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2020 про призначення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржене та набрало законної сили.

На виконання вищезазначеного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача від 19.02.2020 та прийняв рішення про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності від 02.07.2021 №25.1- 06/2024. (а.с. 19-21)

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV.

Відповідно до ст. 20 Закону України №1105-XIV надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Статтею 22 Закону України №1105-XIV передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно статті 30 наведеного Закону рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно ст. 31 Закону України №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Тобто, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Наказом Міністерства охорони здоров`я від 09 квітня 2008 №189 Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності (далі - Порядок № 189).

Згідно пункту 3.2 Порядку №189 організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2011 року №455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано до Першотравенського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Дніпропетровської області для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності листки непрацездатності форми, встановленої вищенаведеними Інструкціями серії АГО №841500 від 12.12.2016, серії АГО №927754 від 12.12.2017 року, серії АГО 383935 від 01.02.2017, серії АГО №966969 від 03.02.2017, серії АГО №839075 від 28.02.2017, серії АГО №839492 від 29.03.2017.

Вказані листки непрацездатності, як вбачається із їх змісту, видані Ровенківською центральною міською багатопрофільною лікарнею та заповнені російською мовою та з печаткою, яка містить найменування лікарні Луганської народної республіки.

Також, судом встановлено, що позивачем надано до Першотравенського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Дніпропетровської області для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності акт №7 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затверджений директором відокремленого підрозділу Шахтоуправління Ясенівське ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит від 17.11.2016.

Умови фінансування Фондом страхувальників для надання ними матеріального забезпечення визначені Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22 грудня 2010 року №26 (далі - Порядок фінансування).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням (частина четверта статті 4 Закону України № 1105-XIV).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 11 Закону України №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб.

Кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати, зокрема, виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до статті 18 Закону України №1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом (стаття 19 Закону).

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України №1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Відповідно до ст. 36 Закону України № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров`я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Частиною 3 ст. 42 Закону України №1105-XIV передбачено, що якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України №1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:

1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;

2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

З аналізу наведених норм, судом першої інстанції правильно встановлено, що на відповідача покладено обов`язок виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Водночас, задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «Намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН): документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Тому подані позивачем довідки, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими документами в їх сукупності та взаємозв`язку при призначенні пенсії.

У 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвинув цей підхід у свої практиці. У справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, заява №15318/89, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, заява 25781/94) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, заява №11138/10) ЄСПЛ зазначав, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» суд констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що можливо застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17, від 11 грудня 2018 року у справі №360/1628/17, від 22 квітня 2021 у справі № 812/785/17.

З огляду на вказаний підхід до оцінки доказів походженням з неконтрольованих територій, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що листки непрацездатності серії АГО №841500 від 12.12.2016, серії АГО №927754 від 12.12.2017, серії АГО №383935 від 01.02.2017, серії АГО №966969 від 03.02.2017, серії АГО №839075 від 28.02.2017, серії АГО №839492 від 29.03.2017, незважаючи на те, що видані представниками окупаційної влади, у сукупності з іншими документами є допустимими доказами на підтвердження наведених позивачем обставин.

Щодо позовних вимог про зобов`язання призначити та виплатити допомогу по тимчасові непрацездатності, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як встановлено вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №160/10316/20, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області №25.1-16/854 від 03.03.2020 «Про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності» та зобов`язано Першотравенське міське відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2020 про призначення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

На виконання вищезазначеного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача від 19.02.2020 та прийняв рішення про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності від 02.07.2021 №25.1- 06/2024.

Втім, повторно відмовляючи у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності позивачу, відповідач зазначив у якості підстав для відмови ті ж обставини, що були покладені в основу відмови при первісному розгляді заяви позивача (рішення №25.1-16/854 від 03.03.2020), незважаючи на те, що ці підстави визнані Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/10316/20 необґрунтованими.

При цьому, відповідач не довів, що, розглядаючи вдруге заяву позивача про призначення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за результатами розгляду заяви позивача від 19.02.2020 відповідачем були надані необґрунтовані відмови, крім визначених відповідачем і визнаних судом протиправними, інші підстави для відмови позивачу в призначені та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності відсутні, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем правильно обраний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме: зобов`язати Першотравенське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області призначити та виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності за кошти Фонду.

Як вказано Верховним Судом України у рішенні від 24.11.2015 у справі № 816/1229/14, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку не виконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів ст.245 КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

Таким чином, виходячи з встановлених у справі фактичних обставин, враховуючи встановлений у судовому порядку факт протиправності рішення відповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що з метою повного захисту прав позивача відповідач має бути зобов`язаний призначити позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності за кошти Фонду і задоволення позову в цій частині не свідчить про втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Суд апеляційної інстанції, вважає, що при ухваленні судового рішення суд першої інстанції не припустився порушень норм матеріального та процесуального права, повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 160/21341/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко