Постанова

від 19.07.2022 по справі 750/13088/14

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 липня 2022 року

м. Київ

справа № 750/13088/14

провадження № 61-2110св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана представником - адвокатом Шевченком Олександром Анатолійовичем, на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2021 року у складі судді Коверзнева В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У серпні 2021 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк», банк) звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення їх до виконання.

Заява обґрунтована тим, що на підставі рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року Деснянським районним судом м. Чернігова 25 вересня 2015 року у справі № 750/13088/14 було видано виконавчі листи про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11163917000 від 07 червня 2007 року.

На підставі вказаних виконавчих листів державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавчі провадження № 49065391 та № 49065421.

В подальшому постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 24 червня 2016 року зазначені виконавчі листи були повернуті стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Оригінали виконавчих документів ні на поштову адресу, ні на адресу для листування АТ «УкрСиббанк» не надходили.

Заявник зазначає, що виконавчі документи втрачено при пересилці засобами поштового зв`язку, у зв`язку з чим рішення суду залишилось не виконаним.

Наведені обставини спричинили пропуск строку для повторного пред`явлення листів до виконання.

Посилаючись на викладені обставини, банк просив задовольнити заяву.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2021 року заяву задоволено.

Видано дублікати виконавчих листів № 750/13088/14, виданих на підставі рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості та поновлено пропущений строк для пред`явлення їх до виконання.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази фактичного отримання виконавчих листів стягувачем після повернення їх державним виконавцем, що дає підстави для висновку про доведення факту втрати цих листів, а також про поважність причин пропуску строку пред`явлення їх до виконання.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Шевченко О. А. подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У лютому 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Шевченка О. А. засобами поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою в частині щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою в частині щодо видачі дубліката виконавчого листа та витребувано матеріали цивільної справи.

23 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягнуто з відповідачів заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11163917000 від 07 червня 2007 року станом на 23 квітня 2015 року в розмірі 661 722,73 грн, з яких: 573 513,56 грн - кредитна заборгованість; 67 591,52 грн - заборгованість за процентами; 8 772,09 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 11 845,56 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 рокузалишено без змін.

25 травня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з заявою про видачу виконавчих листів у даній справі та надіслання їх за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Юридична фірма «АРІЕС».

Повторно заяву про видачу виконавчих документів такого ж змісту ПАТ «УкрСиббанк» направило 23 вересня 2015 року.

Згідно з супровідним листом Деснянського районного суду м. Чернігова № 32301/15-Вих/2/750/489/15 від 25 вересня 2015 року на вказану адресу надіслано 4 виконавчі листи від 21 липня 2015 року.

Відповідно до інформації, яка міститься у листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції від 23 червня 2021 року № 16072/14631-12-21, на виконанні в Деснянському відділі державної виконавчої служби у м. Чернігові Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебували виконавчі провадження № 49065391 та № 49065421 з виконання виконавчих листів № 2/750/489/15, виданих 25 вересня 2015 року Деснянським районним судом м. Чернігова.

24 червня 2016 року державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області винесено постанови про повернення указаних виконавчих листів стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавчі провадження», у зв`язку з відсутністю у боржників майна, на яке може бути звернено стягнення, які були направлені разом із оригіналами відповідних виконавчих документів на адресу: просп. Московський, 60, м. Харків.

Щодо надання документів, які підтверджують надіслання постанов про повернення виконавчих документів стягувачу від 24 червня 2016 року рекомендованою кореспонденцією, Управління повідомило, що матеріали вказаних виконавчих проваджень знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року у даній справі на даний час залишається не виконаним.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення вимог щодо видачі дублікатів виконавчих листів відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення»

ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред`явлення до виконання.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховний Суд від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19)

та від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц (провадження

№ 61-17590св20).

У той же час, обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Установивши, що оригінали виконавчих листів втрачено при пересилці та не з вини стягувача, а також те, що судове рішення, на підставі якого їх видано, не виконано, ураховуючи наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих документів.

При цьому слід зазначити, що у цьому разі відмова у видачі дублікатів виконавчих листів призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На думку судової колегії судові рішення, що переглядаються, є достатньо мотивованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана представником - адвокатом ШевченкомОлександром Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року в частині вирішення вимог щодо видачі дублікатів виконавчих листів залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов