Ухвала

від 24.07.2022 по справі 362/1447/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1447/21

Провадження 2/362/508/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2022 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Іванна" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства х обмеженою відповідальністю "УУП АС", приватного підприємства "Тендер Інвест", фермерського господарства "Висока Гребля", товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком ресурс", ОСОБА_3 , приватного підприємства "Вектор 2008", ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю"Селезенівське", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Вербовська Дар`я Валеріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Куликовська Тетяна Вікторівна, приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець Олександр Анатолійович про визнання права постійного користування, визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на землю та витребовування землі із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 1,0 га, кадастровий номер 3221487400:02:004:1001, цільове призначення, 01.03 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,1 га, кадастровий номер 3221487400:02:004:0002, цільове призначення, 01.03 для ведення особистого селянського господарства; площею 49,7419 га, кадастровий номер 3221487400:02:004:0003, цільове призначення, 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Крім того, представник позивача просить заборонити будь-яким кадастровим реєстраторам та/або іншим посадовим особам уповноваженим на виконання функцій державних кадастрових реєстраторів вносити до Державного земельного кадастру записи про зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3221487400:02:004:1001, 3221487400:02:004:0002, 3221487400:02:004:0003, а також про їх перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками, окрім записів щодо поновлення права постійного користування СФГ «ІВАННА». В обгрунтування заяви про забезпечення позову, представник позивача зазначає, що відповідачем ТОВ «УУП АС» було вчинено дії спрямовані на поділ спірних земельних ділянок та їх подальше відчуження на користь СФГ «РАНКОВА ЗОРЯ», а тому існує необхідність у вжитті наступних заходів забезпечення позову.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Порядок забезпечення позову, в тому числі накладенням арешту на майно, передбачений положеннями ст.151-154 ЦПК України.

Відповідно доположень ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Згідно з положеннями ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року (на далі «постанова»), забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень п. 2 постанови, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч.1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Згідно з положеннями п. 4 постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконаннячи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або наслідків заборони вчиняти певні дії чи зобов`язання вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Суд вважає, що застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його прав та інтересів. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, відповідач зможе здійснити відчуження нерухомого майна на користь інших осіб, що призведе до обмеження прав позивача на ефективний судовий захисту його прав, так як у разі вибуття зазначеного майна з власності відповідача.

При цьому, накладення арешту на вищезазначене майно до вирішення спору, по суті, не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, заявлені позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими ним позовними вимогами.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе його заяву про забезпечення позову задовольнити.

З урахуванням викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 151-153, п.4 ч.1 ст.353 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту накладення арешту на земельні ділянки площею 1,0 га, кадастровий номер 3221487400:02:004:1001, цільове призначення, 01.03 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,1 га, кадастровий номер 3221487400:02:004:0002, цільове призначення, 01.03 для ведення особистого селянського господарства; площею 49,7419 га, кадастровий номер 3221487400:02:004:0003, цільове призначення, 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Крім того, представник позивача просить заборонити будь-яким кадастровим реєстраторам та/або іншим посадовим особам уповноваженим на виконання функцій державних кадастрових реєстраторів вносити до Державного земельного кадастру записи про зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3221487400:02:004:1001, 3221487400:02:004:0002, 3221487400:02:004:0003, а також про їх перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стягувач: Селянського (фермерського) господарства "Іванна", ел. пошта d.lawyer@ukr.net тел. 380984377711 адреса 08666, Київська обл., Васильківський район, село Соколівка, вул. Молодіжна, буд. 5 ЄДРПОУ 24886511.

Боржник: ТОВ «УУП АС», Код ЄДРПОУ 41837597, 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, нежиле приміщення 3, Тел.: НОМЕР_1

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня

Суддя М.М.Ковбель