Рішення

від 09.06.2022 по справі 752/2384/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/2384/22

Провадження № 2/752/5365/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.06.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Потапенко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу №340, Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовзом до Дошкільного навчального закладу №340, Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу № 277-к Дошкільного навчального закладу № 340 від 08.11.2021 р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , поновлення ОСОБА_1 на посаді вихователя Дошкільного навчального закладу №340, стягнення з Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з відстороненням від посади, починаючи з 08.11.2021 р. по день фактичного розрахунку, виходячи з середньоденної заробітної плати 721 гривня 28 копійок.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач працює вихователем в дошкільному навчальному закладі № 340. 29.10.2021 р. їй було вручено повідомлення за підписом директора навчального закладу про обов`язокве профілактичне щеплення проти Covid-19 та попереджено про обов`язковість такого щеплення з 08.11.2021 р. для працівників освіти з посиланням на наказ Міністерства охорони здоров`я «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та п.41-6 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р., а також зобов`зано до 05.11.2021 р. надати довідку про обов`язкове щеплення або документ, який підтверджує абсолютні протипоказання.

Наказом №277-к від 08.11.2021 р. за підписом директора ДНЗ № 340 позивача було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення від Covid-19 без збереження заробітної плати. Подані заперечення не були взяті керівництвом закладу до уваги.

Позивач посилається на незаконність наказу про відсторонення від посади, оскільки в ньому відсутні належні правові підстави, визначені ст. 46 КЗпП України для здійснення відсторонення, календар профілактичних щеплень в Україні, яким встановлюється перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення, не передбачає щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, при її відстороненні не був належним чином зафіксований факт ухилення від обов`язкових щеплень в порядку, передбаченому законом. Також позивач посилається на те, що вона зазнала протиправного втручання в її право на працю, через примушування до щеплення, яке проводиться в порушення закону, через що була позбавлена можливості працювати.

На підстав положень ст.235 КЗпП України позивач просить стягнути з Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати в сумі 721,28 гривень.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 07.02.2022 р. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

31.05.2022 р. на адресу суду надійшов відзив Дошкільного навчального закладу № 340, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на положення ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

31.05.2022 р. на адресу суду надійшов відзив Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відсторонення від роботи у випадках, передбачених законом, є запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадка, на період відсторонення робоче місце за працівником зберігається та трудовий договір не припиняється, а тому право на працю позивача не було порушеним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді вихователя Дошкільного навчального закладу № 340 Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації.

29.10.2021 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19, та зобов`язано на підставі п.41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 подати до 05.11.2021 р. документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень. Також позивача попереджено, що у разі ненадання таких документів, 08.11.2021 р. вона буде відсторонена від роботи без збереження

08.11.2021 р. ОСОБА_1 була відсторонена від виконання обов`язків за посадою вихователя без збереження заробітної плати на підставі наказу директора ДНЗ № 340 № 277-к.П України, ч.2 ст.12 Закону України «про захист населення від інфекційних хвороб», ст.1 Закону України «про оплату праці», п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», наказу Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 р. № 2153 «Про затвердження Переліку професій виробництв таорганізацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Відповідно до пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" - керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. N 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 року №2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кодекс законів про працю України (стаття 1) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Тобто, в статті 46 КЗпП України визначені підстави, за наявності яких допускається відсторонення працівника від роботи.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Верховний Суд в постанові у справі №761/12073/18 від 01.04.2020 року дійшов висновку, що відсторонення працівника від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Також, перелік хвороб для яких обов`язкове щеплення, визначені у спеціальному нормативно - правовому акті, як Календар профілактичних щеплень в Україні, що затверджений Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 595 від 16.09.2011 р.

Пунктами 1, 2, 3 Календаря профілактичних щеплень в Україні визначено, що цей Календар є нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.

Цей Календар включає обов`язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Інші обов`язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров`я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.

Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.

Розділ IV Календаря профілактичних щеплень в Україні визначає перелік обов`язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показаннями, до якого входять щеплення від таких захворювань: дифтерії, правця, гепатиту Л, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, менінгококової інфекції, гепатиту В, сибірської виразки, вітряної віспи, кашлюку.

Календар профілактичних щеплень є єдиним визначеним нормативно-правовим актом, який містить перелік видів обов`язкового щеплення, в тому числі, і за епідемічними показниками

Крім того, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Тобто, за епідемічними показниками повноваження на прийняття рішення про обов`язкове щеплення належать санітарному лікарю, а відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Міністерство охорони здоров`я України має право лише на встановлення переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, а не встановлення обов`язкових щеплень як таких.

Крім того, процедура застосування роботодавцем до працівника відсторонення від роботи в зв`язку з відмовою від проведення профілактичних щеплень передбачена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно ч.2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» , а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом МОЗ України № 66 від 14.04.1995 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.1995 р. за № 270/806.

Відповідно пункту 2.3 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності (далі по тексту Інструкція), подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно - розпорядчий документ державної санітарно епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до п.2.2 Інструкції, право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додаток 1 до Інструкції.

Отже, обов`язковим фактом, який має бути виявлений власником чи уповноваженим ним органом для відсторонення працівника від роботи, є наявність подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби про усунення від роботи особи, яка ухиляється від щеплення, і єдиним компетентним органом для встановлення факту ухилення від щеплення є виключно посадова особа державної санітарно-епідеміологічної служби, а не роботодавець.

Порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у частині шостій статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року, де зазначено, якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Організацію і проведення профілактичних щеплень врегульовано Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України 16 вересня 2011 року №595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11 серпня 2014 № 551).

Пунктом 17 Положення встановлено, що факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.

В порушення вимог ст.81 ЦПК України відповідачами не надано суду доказів про дотримання процедури відсторонення позивача від роботи, передбаченої спеціальним законом, ухилення її або відмову від проведення профілактичних щеплень.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Конституційний Суд України вказував, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі працівників повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими (абзац сьомий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 7 липня 2004 року №14-рп/2004). Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (рішення Конституційного Суду України у справі від 04 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

З огляду на викладене, оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсторонення позивача від роботи не відповідало вимогам ст.46 КЗпП України, а також вимогам ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з огляду на що вимоги позивача про визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 № 13 зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України).

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При обчисленні розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу суд виходить з пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100,

Відповідно до довідки № 701 від 08.11.2021 р. заробітна плата позивача за вересень, жовтень 2021 р. становила 30293,78 гривень.

З врахуванням кількості робочих днів у вересні та жовтні 2021 р., яка становить 42 дні, середньоденна заробітна плата позивача складає 721,28 гривень.

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 р. по день фактичного розрахунку.

Однак, як встановлено судом, відповідно до наказу № 37/к від 11.02.2022 р. ДНЗ № 340 ОСОБА_1 була допущена до роботи вихователя закладу з 14.02.2022 р.

Тобто, нарахування середнього заробітку повинно відбуватись до 14.02.2022 р.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Вимоги позивача щодо поновлення її на посаді не підлягають задоволенню, оскільки станом на момент розгляду справи остання допущена до роботи.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частинах сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду.

Враховуючи положення ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263, 266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу №340, Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 277-к Дошкільного навчального закладу № 340 від 08.11.2021 р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Стягнути з Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації (ідентифікаційник код 37479398, м.Київ, проспект Голосіївський, 118б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ). середній заробіток за час відсторонення від посади з 08.11.2021 р. по 13.02.2022 р. включно, виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 721 гривня 28 копійок.

Стягнути з Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації (ідентифікаційник код 37479398, м.Київ, проспект Голосіївський, 118б), Дошкільного навчального закладу № 340 Управління освіти Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код22879820, м.Київ, вул.Васильківська, 47а) в рівних частинах на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя