Рішення

від 24.07.2022 по справі 910/21386/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2022Справа № 910/21386/21Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий"

про стягнення 170 000,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" про стягнення фінансових санкцій у розмірі 170 000,00 грн у зв`язку з невиконанням постанови Виконавчого комітету Одеської міської ради № 6 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини", якою на відповідача накладено фінансові санкції в сумі 170 000,00 грн за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини та за недодержання вимог щодо захисту, збереження та утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`ятки культурної спадщини, якою є будівля за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 1 ріг площі В.Холодної, 5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 № 910/21386/21 ухвалено передати матеріали позовної заяви Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" про стягнення фінансових санкцій у розмірі 170 000,00 грн за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 у справі № 910/21386/21 скасовано; матеріали справи № 910/21386/21 передано Господарському суду міста Києва для продовження розгляду.

04.05.2022 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21386/21, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі № 910/21386/21 була надіслана на адресу електронної пошти позивача, вказану ним у позові, а на адресу відповідача - рекомендованим листом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тим, що відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва від 24.06.2022 суддя Трофименко Т.Ю. у період з 11.07.2022 по 24.07.2022 перебувала у відпустці, суд розглядає справу після виходу з відпустки.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.01.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд" (власник) та Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації (орган охорони) укладено Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 11-01\А-1 (надалі також - Охоронний договір), за умовами якого власник бере на себе зобов`язання щодо охорони нежитлових приміщень загальною площею 3 942,9 кв. м у пам`ятці містобудування та архітектури по вул.Спиридонівській, 1/3 (колишній будинок економічного товариства офіцерів Одеського округу і гарнізонне зібрання, споруджено у 1908-1909 рр. запроектом архітектора Т.А.Янчіса, знаходиться під охороною держави на підставі рішення Одеського облвиконкому від 11.08.1987 р. № 392 як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значена належать йому на підставі договору купівлі-продажу від 1 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу зареєстрованого у реєстрі за № 4845; зареєстрованого МБТІ і РОН 04.12.2006 р. реєстраційний № 5871270, № витягу 127455166, № запису: 817 в книзі: 58неж-48.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.12.2021, Товариству з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" належить на праві власності нежитлова будівля площею 3942,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, будинок 1/3.

24.02.2021 Управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради складено Акт № 43/2/21 візуального обстеження об`єкта контролю - будинок економічного товариства офіцерів Одеського округу і гарнізонне зібрання, споруджений у 1908-1909 рр, по вул.Спиридонівській, 1/3 в м. Одеса.

26.02.2021 Управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" Припис щодо охорони пам`яток місцевого значення № 01-15/14 у зв`язку з тим, що за результатами візуального обстеження: зафіксовано факт утримання у неналежному стані, факт непроведення своєчасного ремонту будівлі-пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення - «Будинок економічного товариства офіцерів Одеського округу і гарнізонне зібрання» по вул. Спиридонівській, 1 ріг пл. В. Холодної, 5 (адреса реєстрації - вул. Спиридонівська, 1/3) в м. Одесі, будівля споруджена за проектом арх. Янчіс Т.А. у 1908-1909 р.р. Наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 р. № 662/0/16-07 зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих

пам`яток України (охоронний номер: № 36-Од).

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та діючи в межах повноважень, визначених п. 2.2.9 Положення, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3044-VII, Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради вимагало:

1. Протягом трьох робочих днів з дня одержання цього припису надати до управління копії наступних документів: 1) технічного паспорту на будівлю-пам`ятку (нежитлова будівля загальною площею 3942,9 м2); 2) договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо пам`ятки (нежитлова будівля загальною площею 3942,9 м2); 3) охоронного договору, укладеного власником будівлі-пам`ятки (нежитлова будівля загальною площею 3942,9 м2) з органом охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації згідно ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

2. У разі відсутності охоронного договору, протягом трьох робочих днів з дня одержання цього припису звернутися до департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації із заявою та пакетом документів щодо оформлення охоронного договору на будівлю-пам`ятку (нежитлова будівля загальною площею 3942,9 м2).

3. Надати перелік та підтверджуючі документи вжитих заходів з утримання пам`ятки в належному стані, проведення своєчасного ремонту, захисту від пошкодження, руйнування або знищення за період з листопада 2014 р. по лютий 2021 р.

4. Протягом трьох робочих днів з дня одержання цього припису звернутися до управління щодо узгодження часу та дати можливого обстеження будівлі-пам`ятки (нежитлова будівля загальною площею 3942,9 м2), що перебуває у власності ТОВ «Технобуд Новий» по вул. Спиридонівській, 1/3 в м. Одесі та надати фахівцям органів охорони культурної спадщини доступ до приміщень будівлі-пам`ятки для обстеження в узгоджений час.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний припис відповідач отримав 09.03.2021.

25.03.2021 Управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради складено Акт № 6 про вчинення правопорушення, у якому встановлено факт утримання пам`ятки в неналежному стані, непроведення своєчасного ремонту, невжиття заходів щодо захисту від пошкодження, руйнування або знищення пам`ятки та внаслідок бездіяльності власник, невиконання ним вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, зазначеній пам`ятці загрожує повне руйнування або знищення, що є разом порушенням вимог статей 24, 27 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний припис відповідач отримав 30.03.2021.

07.04.2021 перший заступник Одеського міського голови Кучук М.І. прийняв та підписав Постанову №6 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини" (надалі також - Постанова №6), якою вирішено на виконання вимог статей 24, 27, 29, 30, 44, 45 Закону України "Про охорону культурної спадщини" накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" фінансові санкції на суму 170 000,00 грн. Відповідно до опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чека, цю постанову було направлено відповідачу 12.04.2021.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чека 08.06.2021 Управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради направлено відповідачу лист щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 170 000,00 грн за постановою за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, який отриманий відповідачем 15.06.2021 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, оскільки в порушення вимог закону відповідачем не сплачені штрафні санкції за постановою № 6 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини" від 07.04.2021.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Статтею 54 Конституції України декларується, що держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність. Культурна спадщина охороняється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 21.03.2018 №3044-VII "Про затвердження Положення про управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради у новій редакції" (далі також - Положення) управління є виконавчим органом Одеської міської ради, є юридичною особою та у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про охорону культурної спадщини", іншими законодавчими та підзаконними актами України у сфері охорони культурної спадщини, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови.

Згідно з пунктом 1.2 Положення управління є юридичною особою, може відкривати рахунки в органах Державної казначейської служби України, має самостійний баланс, гербову печатку зі своїм найменуванням, бланки і штампи.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 Положення управління є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини". Управління є підзвітним і підконтрольним Одеській міській раді, підпорядкованим її виконавчому комітету, Одеському міському голові та відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Положення основним завданням управління є забезпечення в установленому порядку контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони культурної спадщини на території міста Одеси.

На управління покладено функції щодо забезпечення підготовки матеріалів для заступника міського голови з питань накладення фінансових санкцій, а також здійснення діяльності щодо притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності в межах компетенції, визначеної чинним законодавством України, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету та розпорядженнями міського голови (підпункти 2.2.27, 2.2.29 Положення).

Повноваження управління як виконавчого органу міської ради відповідно до його компетенції у сфері охорони культурної спадщини встановлені ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», які поряд з іншими включають: забезпечення виконання нього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території (п. 1); забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони (п. 4); забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження (п. 5); організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт (п. 8); видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них (п. 9); застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону (п. 21).

Отже, Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради є суб`єктом владних повноважень, спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, на який покладено повноваження щодо забезпечення в установленому порядку контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони культурної спадщини на території м. Одеси (п.2.1.3. Положення); забезпечення виконання вимог законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території м. Одеса (п. 1. ч. ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п.2.2.1. Положення).

З положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» прямо передбачено, що рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами (ч. 6 ст. 3, ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини»), чим визначається порядок реалізації управлінням покладених Законом завдань щодо охорони об`єктів культурної спадщини, в тому числі в частині забезпечення виконання законних рішень органів охорони культурної спадщини, у даному випадку Постанови № 6.

Як встановлено судом, частиною 1 статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Відтак, власником пам`ятки можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Частиною 1 статті 318 ЦК України визначено, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 ЦК України.

Положеннями статті 2 ЦК України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Також, загальні положення про право власності визначенні ст. ст. 316, 317 ЦК України. Здійснення права визначенні ст. 319 ЦК України. Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 8 ст. 319 ЦК України особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом. Спеціальним законом у сфері охорони культурної спадщини є Закон України «Про охорону культурної спадщини».

У даному випадку будівля - «Будинок економічного товариства офіцерів Одеського округу і гарнізонне зібрання», споруджена проектом арх. Янчіс Т.А. у 1908-1909 р.р. за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 1 ріг пл. В. Холодної, 5(адреса реєстрації - вул. Спиридонівська, 1/3), за Наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 662/0/16-07 занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний номер: № 36-Од).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд" (власник) та Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації (орган охорони) укладено Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 11-01\А-1, за умовами якого власник бере на себе зобов`язання щодо охорони нежитлових приміщень загальною площею 3 942,9 кв. м у пам`ятці містобудування та архітектури по вул.Спиридонівській, 1/3 (колишній будинок економічного товариства офіцерів Одеського округу і гарнізонне зібрання, споруджено у 1908-1909 рр. запроектом архітектора Т.А.Янчіса, знаходиться під охороною держави на підставі рішення Одеського облвиконкому від 11.08.1987 р. № 392 як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значена належать йому на підставі договору купівлі-продажу від 1 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу зареєстрованого у реєстрі за № 4845; зареєстрованого МБТІ і РОН 04.12.2006 р. реєстраційний № 5871270, № витягу 127455166, № запису: 817 в книзі: 58неж-48.

Як встановлено у пунктах 2.1, 2.3 Охоронного договору, термін дії даного охоронного договору встановлено на період дії права власності дійсного власника. У разі зміни в установленому порядку власника, новий власник зобов`язаний укласти з органом охорони новий охоронний договір.

Водночас, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.12.2021, починаючи з 10.11.2014 нежитлова будівля площею 3942,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 1/3, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" на підставі свідоцтва про право власності № 29268783 від 10.11.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17091696 від 10.11.2014).

Отже, вказаний Охоронний договір припинив свою дію у зв`язку із зміною власника вказаної будівлі з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд" (ідентифікаційний код 32767760) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" (ідентифікаційний код 34919409).

Суд зазначає, що доказів укладення нового охоронного договору матеріали справи не містять, однак, в силу ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Отже, з огляду на викладене, саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" виступає у даних правовідносинах як власник пам`ятки, на якого покладається виконання передбачених законом обов`язків з її утримання та використання.

За наведених обставин суд звертає увагу на безпідставність тверджень позивача про виникнення у відповідача права власності на об`єкт культурної спадщини з грудня 2006 року.

Як було встановлено вище, 07.04.2021 Постановою №6 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" накладено фінансові санкції у розмірі 170 000,00 грн.

У цій постанові зазначені такі порушення:

- утримання пам`ятки в неналежному стані, непроведення своєчасного ремонту та невжиття заходів для захисту пам`ятки від пошкодження або знищення - порушення ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

- невжиття з боку власника або уповноваженого ним органу заходів з приведення пам`ятки до належного стану, у разі, коли їй загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення - порушення п. 1 ст. 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Несплата зазначених санкцій відповідачем і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Правовідносини у сфері охорони культурної спадщини врегульовані, та підстави, умови, порядок та суб`єкти/об`єкти застосування відповідальності (їх повноваження тощо) за порушення законодавства про охорону культурної спадщини визначені, зокрема положеннями Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон), відповідно до преамбули якого цей закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Питання відповідальності юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини (порядок, суб`єкт та об`єкт застосування, вид, розмір тощо) врегульовані в статті 44 Закону, відповідно до якої відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції: зокрема за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.

Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

Порядок застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини визначений в статті 45 Закону, відповідно до частини першої якої фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Цією ж статтею Закону передбачено, що рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Водночас положення цих статей прямо не визначають (не вказують та не конкретизують) суб`єкта, що є відповідним органом охорони культурної спадщини, який здійснює (може здійснювати) безпосереднє стягнення фінансової санкції, застосованої (накладеної) до юридичної особи за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, та, відповідно, є належним суб`єктом звернення до суду щодо стягнення цієї санкції із застосуванням заходів державного примусу.

Для визначення обсягу повноважень та компетенції кожного із визначених цим законом органів охорони культурної спадщини суд звертається до встановленої в статті 3 Закону ієрархії цих органів та визначених Законом повноважень.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належить, зокрема виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Закон розмежовує, в залежності від компетенції, повноваження центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини (стаття 5 Закону), і повноваження інших органів охорони культурної спадщини (до яких належить і виконавчий орган сільської, селищної, міської ради) (стаття 6 цього закону).

Відповідно до пункту 21 частини другої статті 6 Закону до повноважень, зокрема виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, належить застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

За змістом наведених норм законодавець розмежовує повноваження у накладенні фінансової санкції за порушення законодавства щодо охорони у сфері охорони культурної спадщини (прийняття рішення з оформленням його у вигляді постанови - стаття 45 Закону) та у безпосередньому застосуванні/стягненні цієї санкції (пред`явленні вимоги до юридичної особи на підставі постанови або в судовому порядку - шляхом звернення із позовом).

При цьому, якщо накладення цієї фінансової санкції (згідно зі статтею 44 Закону шляхом прийняття відповідного рішення, оформленого постановою), відповідно до компетенції, здійснюється законодавчо визначеною посадовою особою відповідного органу: головою чи заступником голови відповідної місцевої ради; то виконання цього рішення: застосування та безпосереднє стягнення фінансової санкції належить до повноважень відповідного органу (відповідно до компетенції у сфері охорони культурної спадщини), а саме до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини (пункт 21 частини другої статті 6 Закону).

Щодо повноважень, які належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у розумінні Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд зазначає, що відповідно до норм цього закону(підпункт 5 пункту "б" частини першої статті 31 та підпункту 10 пункту "б" статті 32): організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників; забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання; належать до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва та у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

Порядок делегування повноважень наведений у статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

За змістом наведених норм (пункти 6.3-6.5), з урахуванням висновків в пункті 6.4, стягнення фінансової санкції, застосовної (накладеної) відповідно до статті 44 Закону, належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (відповідно до їх компетенції) у сфері охорони культурної спадщини, що є делегованими в силу прямої норми закону, а саме пункту 21 частини другої статті 6 Закону.

Щодо обсягу повноважень позивача як спеціалізованого управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини, створеного у складі Одеської міської ради, та як суб`єкта звернення за вимогами у цій справі про стягнення з відповідача суми фінансової санкції за допущене ним порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

За змістом цих норм у разі створення у складі сільської, селищної, міської ради управління (відділу, іншого виконавчого органу) як виконавчого органу відповідної ради для здійснення відповідного (окремо визначеного) напрямку повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, то виконання управлінням (відділом, іншим виконавчим органом) цих повноважень (відповідно до визначеної спеціалізації) ототожнюється з виконанням таких повноважень безпосередньо виконавчим органом сільських, селищних, міських рад.

Отже, спонукання відповідача до виконання Постанови №6 шляхом звернення позивача із вимогами про стягнення з відповідача в судовому порядку застосованої згідно з Постановою №6 фінансової санкції - є захистом прав держави у сфері охорони культурної спадщини, і повноваження щодо такого захисту (у наведений спосіб) належать позивачу як виконавчому органу Одеської міської ради у сфері охорони культурної спадщини, що є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини в силу норми пункту 21 частини другої статті 6 Закону.

Як встановлено судом, строк сплати фінансових санкцій у Постанові № 6 від 07.04.2021 не визначений.

Законом України «Про охорону культурної спадщини» строк та порядок звернення суб`єкта владних повноважень з вимогою щодо сплати фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, не встановлений також.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З метою надання відповідачу можливості добровільного виконання Постанови № 6 та досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу лист № 01-30/208 від 07.06.2021 з вимогою про сплату фінансових санкцій у розмірі 170 000,00 грн у добровільному порядку протягом 10 календарних днів з моменту отримання даного листа.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем вказаний лист отриманий 15.06.2021, однак залишився без відповіді та виконання.

При цьому суд звертає увагу, що вказане рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій до суду відповідачем оскаржено не було.

Крім того, в межах цієї справи відповідач вказаних обставин не заперечив та не спростував, доказів сплати фінансових санкцій у сумі 170 000,00 грн не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про порушене право позивача та обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Новий" (просп. Науки, 8, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 39419409) на користь Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради (вул. Катерининська, 14, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 26343789) фінансові санкції у розмірі 170 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2550,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25.07.2022.

Суддя Т. Ю. Трофименко