Рішення

від 11.07.2022 по справі 160/3335/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року Справа № 160/3335/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі: секретаря судового засідання Богащенко А.І. представника позивача: представників відповідача-1: представника відповідача-2: Тронька В.В. Зайцевої А.О. Дроздової Т.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 14.02.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), у якій просить визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення:

- від 26.04.2019 №225683-5353-0464, №225682-5353-0464;

- від 15.05.2020 №5877204-5240-0464, №5877202-5240-0464.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 відкрито провадження у справі №160/3335/22, призначено розгляд справи №160/3335/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2022 о 10 годині 20 хвилин.

3. 14.03.2022 справу знято з розгляду. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2022 о 10 годині 20 хвилин.

4. 25.03.2022 представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання про залишення позову без розгляду.

5. 29.03.2022 представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву.

6. 23.05.2022 в судове засідання з`явились представник позивача та представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Суд ухвалив на місці відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду, перейти до розгляду справи по суті та залучити до участі у справі Дніпровську міську раду в якості третьої особи на стороні відповідача. Слухання справи по суті призначено на 11.07.2022 на 10 годину 00 хвилин.

7. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №160/3335/22 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514).

8. 02.06.2022 позивачем подано відповідь на відзив.

9. 17.06.2022 представником Дніпровської міської ради подано пояснення по справі.

11. 11.07.2022 в судове засідання з`явились представник позивача, відповідача та третьої особи. Під час судового засідання представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:

1) змінити процесуальний статус Дніпровської міської ради з третьої особи на співвідповідача у справі;

2) збільшити позовні вимоги, а саме, додати наступні позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не вжиття заходів по вилученню у ОСОБА_1 земельних ділянок за договором від 18.12.2008 зареєстрованого в реєстрі №8139 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0029), договором оренди землі від 18.12.2008 зареєстрованого в реєстрі за №8141 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0028);

- зобов`язати Дніпровську міську раду вилучити у ОСОБА_1 земельні ділянки за договором оренди землі від 18.12.2008 зареєстрованого в реєстрі за №8139 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0029), договором оренди землі від 18.12.2008 зареєстрованого в реєстрі за №8141 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0028) та виключити з відомостей, що містяться в реєстрах Дніпровської міської ради про діючі договори оренди земельних ділянок інформацію про ОСОБА_1 як орендаря таких земельних ділянок.

12. В судовому засідання 11.07.2022 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача про зміну статусу третьої особи на статус другого відповідача у справі. Залучено до участі у справі №160/3335/22 в якості другого відповідача Дніпровську міську раду. Представник позивача підтримав позовні вимоги, надав відповідні пояснення та просив задовольнити позов у повному обсязі. Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

13. 18.07.2022 представником позивача подано заяву про долучення доказів сплати судового збору.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

14. У позовній заяві, відповіді на відзив та заяву про уточнення позовних вимог позивач зазначає наступне.

15. Позивач зазначає, що не є платником податків з орендної плати з фізичних осіб.

16. Крім того, відповідачем неодноразово визначалися позивачу суми грошових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб за попередні періоди (за 2014-2017 роки, за 2018 рік).

17. У позовній заяві позивач посилається на те, що за результатами судового оскарження позивачем нарахованих податковим органом сум податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб за попередні періоди податкові повідомлення-рішення були скасовані.

18. Так, позивач вказує, що за період з 2014 по 2017 роки контролюючим органом нараховано грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 1521188,16 грн. (податкове повідомлення-рішення №17004-1302 від 29.05.2017). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №804/6274/17 скасовано податкове повідомлення-рішення №17004-1302 від 29.05.2017 в частині визначення зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб на загальну суму 1514307,04 грн, в тому числі по періодам: за 2014 рік - на суму 273980,92 грн, за 2015 рік - на суму 356664,21 грн, за 2016 рік - на суму 428961,56 грн, за 2017 рік - на суму 454700,35 грн.

19. Також, позивач зазначає про оскарження нарахованих зобов`язань орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік. Так, контролюючим органом нараховано грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 362500,68 грн (податкове повідомлення-рішення №935383-1319-0464 від 11.05.2018). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №160/7753/18 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 позовні вимоги задоволені у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.05.2018 №935383-1319-0464, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 362500,68грн.

20. Позивач зазначає, що скасовуючи податкові повідомлення-рішення суд зробив висновок, що ОСОБА_1 не є суб`єктом орендних правовідносин по земельним ділянкам за податкові періоди з 2014 по 2018 роки, у зв`язку з продажем нерухомого майна, яке знаходиться на земельних ділянках. Внаслідок чого, обов`язок зі сплати орендної плати перейшов до нового власника нерухомого майна відповідно до вимог земельного законодавства України.

21. Також, на підтвердження своєї позиції позивач надає наступні пояснення.

22. 18.12.2008 між Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, з метою обслуговування об`єкта нерухомості укладено два договори оренди землі по АДРЕСА_2 , а саме:

- зареєстрований в реєстрі №8141 по фактичному розміщенню трансформаторної підстанції;

- зареєстрований в реєстрі №8139 по фактичному розміщенню нежитлової будівлі.

23. В подальшому, 03.02.2013 між позивачем (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, який зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. за реєстровим номером 22.

24. Позивач зазначає, що 28.11.2014 новий власник нерухомого майна ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровської міської ради з клопотанням надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, на якій розташований придбаний ним житловий будинок по АДРЕСА_2 , з метою зміни її цільового призначення.

25. 17.11.2015 позивачем подано до Дніпровської міської ради нотаріально посвідчену заяву від 13.11.2015 №1868 про вилучення у неї земельної ділянки та передачу її на користь нового власника об`єкта нерухомого майна.

26. 13.04.2017 за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №197/19, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню житлового будинку, розташованому по АДРЕСА_2 .

27. Таким чином на думку позивача, оскільки, податкові зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб покладаються на особу, що є користувачем земельної ділянки, то у зв`язку з продажем нерухомого майна, враховуючи положення ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду нерухомого майна», ч.4 ст.120 Земельного кодексу України позивач, як попередній власник нерухомого майна, не є суб`єктом орендних правовідносин по таким земельним ділянкам та не може нести обов`язок зі сплати орендної плати з фізичних осіб.

28. Також, позивач зазначає, що 17.11.2015 позивачем подано до Дніпровської міської ради нотаріально посвідчену заяву від 13.11.2015 №1868 про вилучення у неї земельної ділянки та передачу її на користь нового власника об`єкта нерухомого майна. Однак, Дніпровська міська рада не вчинила жодних дій щодо вилучення у позивача земельних ділянок.

29. Отже, на думку позивача, бездіяльність Дніпровської міської ради, яка виразилася у невилученні земельних ділянок у позивача, неприйнятті відповідного рішення міськвиконкому про вилучення та ненаданні у користування новому власнику нерухомого майна земельної ділянки, взаємопов`язана з діями податкового органу стосовно винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

30. Позивач зазначає, що сама наявність інформації про позивача як орендаря земельних ділянок за договором оренди землі від 18.12.2008 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0029), договором оренди землі від 18.12.2008 зареєстрованого в реєстрі за №8141 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0028) призводить до необґрунтованих донарахувань грошових зобов`язань зі сплати орендної плати за земельні ділянки та, як наслідок, створює податковий борг у позивач, завдаючи матеріальної шкоди.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА-1

31. У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі за текстом - Відповідач-1) зазначає наступне.

32. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 за №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська», керуючись ст.12 Земельного кодексу України, ст.15, ст.18 Закону України «Про оцінку землі», ст.9 Закону України «Державну експертизу землевпорядної документації», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» введено в дію нормативну грошову оцінку земель по м.Дніпропетровську.

33. Відповідач-1 наголошує, що затримка у надсиланні (врученні) контролюючим органом у встановлений п.286.5 ст.286 ПК України строк оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до 1 липня поточного року, може свідчити лише про порушення процедури їх направлення (вручення), яка не змінює суті спірних рішень та не повинна сприйматись, як безумовна підстава для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, для його скасування.

34. На думку відповідача-1, якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його надсилання (вручення), передбачені Податковим кодексом України.

35. Відповідач-1 стверджує, що сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку. Порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення не впливає на його законність.

36. Отже, відповідач-1 зазначає, що наявність затримки у формуванні податкового повідомлення-рішення не впливає на обов`язок позивача сплатити податок з земельного податку, і не є підставою для визнання таких рішень протиправними та для їх скасування.

37. Щодо пропуску строків оскарження, відповідач-1 зазначає наступне.

38. Так, відповідач-1 стверджує, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак, рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

39. Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 отримувала оскаржувані податкові повідомлення-рішення №225683-5353-0464 від 26.04.2019 та №225682-5353-0464 від 26.04.2019 нарочно, про що свідчить відмітка на корінцях зазначених податкових повідомлень-рішень про отримання 21.06.2019. Податкові повідомлення-рішення №5877204-5240-0464 від 15.05.2020 та №5877202-5240-0464 від 15.05.2020 було отримано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 11.07.2020.

40. Враховуючи зазначене, відповідач-1 вважає, що позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме, звернення до суду з адміністративним позовом.

IV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА-2

41. Дніпровська міська рада (далі за текстом Відповідач-2) у своїх поясненнях зазначає, що зміна умов договору оренди або його розірвання допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

42. Відповідач-2 зазначає, що 03.02.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 1505,6 кв.м. розташованого по АДРЕСА_2 , та зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 03.02.2013. Однак, в порушення пп.6.6 договору оренди землі ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради з відповідною заявою для внесення відповідних змін до договору оренди землі не звернулася. Більш того, позивачка не зверталась і із заявами про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з відчуженням нею вказаного житлового будинку. А отже, у період 2019 та 2020 року ОСОБА_1 юридично була користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

43. Крім того, на думку відповідач-2, враховуючи ту обставину, що зміна умов договору оренди землі можлива лише за взаємною письмовою згодою сторін, Дніпровська міська рада в односторонньому порядку не мала права вносити відповідні зміни до цього договору. Так само і не мала права припинити дію договору шляхом його розірвання, оскільки підстави такого розірвання передбачені в самому договорі та є чіткими і вичерпними.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

44. Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що 18.12.2008 між Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договори оренди землі, зареєстровані нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. за реєстровим номером №8139 та №8141, у відповідності до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим №1210100000:04:246:0029, загальною площею 0,4950 га та №1210100000:04:246:0028, загальною площею 0,0028 га.

45. В подальшому, 03.02.2013 між позивачем (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. за реєстровим номером №22, у відповідності до якого ОСОБА_1 продала (передала) належний їй на праві власності житловий будинок, а ОСОБА_2 прийняв (купив) в цілому цей житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

46. У відповідності до матеріалів справи, 28.11.2014 новий власник нерухомого майна ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровської міської ради з клопотанням надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, на якій розташований придбаний ним житловий будинок по АДРЕСА_2 , з метою зміни її цільового призначення.

47. 17.11.2015 позивачем подано до Дніпровської міської ради нотаріально посвідчену заяву від 13.11.2015 №1868 про вилучення у неї земельної ділянки та передачу її на користь нового власника об`єкта нерухомого майна.

48. 13.04.2017 за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №197/19 яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню житлового будинку, розташованому по АДРЕСА_2 .

49. Доказів щодо відповіді Дніпровською міською радою на заяву позивача від 13.11.2015 №1868 про вилучення у неї земельної ділянки та передачу її на користь нового власника об`єкта нерухомого майна, відповідачами до суду не надано.

50. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 26.04.2019 №225682-5353-0464 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 2050,51 грн;

- від 26.04.2019 №225683-5353-0464 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 362500,68 грн;

- від 15.05.2020 №5877204-5240-0464 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 362500,68 грн;

- від 15.05.2020 №5877202-5240-0464 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 2050,51 грн.

51. Як зазначає позивач, про існування вказаних податкових повідомлень-рішень їй стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи №160/26896/21, яка розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

52. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із цим позовом до суду.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

53. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

54. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

55. В свою чергу, частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

56. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

57. За приписами пункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

58. Згідно із підпунктами 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

59. Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

60. У підпунктах 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

61. Відповідно до підпункту 270.1.1.3 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

62. За правилами пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

63. Згідно з пунктами 288.1 та 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

64. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

65. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

66. У частинах 1 статті 120 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

67. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

68. Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

69. Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

70. При цьому, пунктом «е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

71. У відповідності до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV (тут і надалі - Закон №161, в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

72. Відповідно до статті 31 Закону №161, договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

73. Аналіз зазначених вище норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ ПО СУТІ СПОРУ.

74. Суд зазначає, що в розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпункту 270.1.1.3 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

75. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

76. Таким чином, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. При цьому, обов`язок сплати земельного податку не ставиться в залежність від факту реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України, та виникає у фізичної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

77. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.07.2015 у справі №21-775а15, від 02.12.2015 у справі №21-3517а15, від 08 червня 2016 року по справі №21-804а16, від 12 вересня 2017 року по справі №21-3078а16, а також підтримана Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року в справі №825/308/17, від 19 червня 2018 року в справі №822/2696/17, від 18 квітня 2019 року в справі №807/292/18, від 17 грудня 2019 року в справі №804/4739/16, від 05 лютого 2021 року в справі №826/16051/16, від 12 березня 2021 року в справі №826/10421/16.

78. Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законо обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

79. Таким чином, з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою, у попереднього власника, тобто позивача, не виникає обов`язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості, який відчужено.

80. Зважаючи на зазначені обставини, суд вважає, що з 03.02.2013 позивач не є користувачем земельної ділянки та, відповідно, не є платником земельного податку, а відтак, нарахування ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкового зобов`язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.

81. Більш того, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку з орендної плати з фізичних осіб по вказаним земельним ділянкам, які виносились ГУ ДПС у Дніпропетровській області за попередні періоди, в подальшому скасовувались в судовому порядку.

82. Так, суд звертає увагу на те, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області виносилось податкове повідомлення-рішення №17004-1302 від 29.05.2017 про нарахування позивачу грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 1521188,16 грн. за період з 2014 по 2017 роки.

83. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №804/6274/17 скасовано податкове повідомлення-рішення №17004-1302 від 29.05.2017 в частині визначення зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб на загальну суму 1514307,04 грн, в тому числі по періодам: за 2014 рік - на суму 273980,92 грн, за 2015 рік - на суму 356664,21 грн, за 2016 рік - на суму 428961,56 грн, за 2017 рік - на суму 454700,35 грн.

84. Також, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №935383-1319-0464 від 11.05.2018 про нарахування позивачу грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 362500,68 грн за 2018 рік.

85. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №160/7753/18 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 позовні вимоги задоволені у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.05.2018 №935383-1319-0464, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 362500,68грн.

86. Отже, донарахування позивачу податку з орендної плати з фізичних осіб по вказаним земельним ділянкам за попередні періоди неодноразово визнавалось рішеннями судів протиправним.

87. Стосовно позовних вимог про визнаня протиправною бездіяльності та зобов`язання вилучити Дніпровську міську раду у ОСОБА_1 земельні ділянки за договорами оренди землі та виключити з відомостей, що містяться в реєстрах Дніпровської міської ради про діючі договори оренди земельних ділянок інформацію про ОСОБА_1 як орендаря таких земельних, суд зазначає наступне.

88. Суд звертає увагу на те, що після припинення 03.02.2013 права власності на нерухоме майно щодо якого позивачем укладались договори оренди, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області кожного звітного періоду продовжує нараховувати ОСОБА_1 податкові зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.

89. У відповідності до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

90. В свою чергу, як підтверджено матеріалами справи, позивач зверталась 17.11.2015 до Дніпровської міської ради із заявою від 13.11.2015 №1868 про вилучення у неї земельної ділянки та передачу її на користь нового власника об`єкта нерухомого майна.

91. Однак, доказів надання відповіді на заяву від 13.11.2015 №1868 Дніпровська міська рада до суду не надала, а отже, має місце бездіяльність Дніпровської міської ради щодо вилучення у повивача земельної ділянки та передачі її на користь нового власника об`єкта нерухомого майна.

92. Таким чином, відомості про позивача, як орендаря земельних ділянок, які містяться у Дніпровській міській раді та передаються кожного звітного періоду до податкового органу, є підставою для винесення кожного такого звітного періоду відповідних податкових повідомлень-рішень про донарахування зобов`язань зі сплати податку за землю фізичних осіб.

93. З огляду на викладене, суд вважає, що визнання протиправною бездіяльності Дніпровської міської ради в зазначеній частині та зобов`язання вчинити дії щодо вилучення у повивача земельної ділянки та передачу її на користь нового власника об`єкта нерухомого майна є ефективним способом захисту прав позивача.

94. Стосовно посилань відповідача-1 на пропуск строку звернення до суду позивача із позовом про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

95. В першу чергу, суд звертає увагу на те, що у якості підтвердження вручення позивачу 11.07.2020 податкових повідомлень-рішень №5877204-5240-0464 від 15.05.2020 та №5877202-5240-0464 від 15.05.2020, ГУ ДПС у Дніпропетровській області надає рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек, датований 03.06.2020.

96. Однак, з наданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області доказів направлення неможливо встановити, що відповідачем-1 направлялись саме ті податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються позивачем.

97. Інших доказів своєчасного направлення та вручення зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем-1 до суду не надано.

98. Суд наголошує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

99. В даному випадку, на відповідача-1, як на суб`єкта владних повноважень, покладено першочерговий обов`язок доводити ті обставини на які він посилається та належним чином підтверджувати правомірність прийнятих ним рішень, які оскаржуються в рамках адміністративної справи.

100. Отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надано належних та обґрунтованих доказів того, що докази поштового відправлення, долучені до матеріалів справи підтверджують вручення позивачу саме тих податкових повідомлень-рішень, які є предметом розгляду цієї справи.

101. Щодо тверджень відповідача-1 про те, що податкові повідомлення-рішення №225683-5353-0464 від 26.04.2019 та №225682-5353-0464 від 26.04.2019 вручені позивачу нарочно 21.06.2019, суд зазначає наступне.

102. У постанові від 22.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зробив наступний висновок. Судова палата акцентувала на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. На це Верховний Суд звертав увагу і в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.

103. Обчислюючи шестимісячний строк звернення до суду в подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність / відсутність підстав вважати такий строк пропущеним із поважних причин.

104. У контексті справи, що розглядається, станом на дату вручення податкових повідомлень-рішень, на які посилається відповідач-1, використовувалась судова практика щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов`язань протягом 1095 днів.

105. Отже, враховуючи наведене, станом на 21.06.2019 та 11.07.2020 існувала судова практика, яка давала позивачу правомірні очікування щодо можливості оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень протягом 1095 днів.

106. В свою чергу, як і зазначалось вище, з наданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області доказів поштового направлення неможливо встановити, що відповідачем-1 направлялись саме ті податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються позивачем.

107. Отже, в даному випадку має місце дві обставини: недоведені з боку відповідача-1 належного отримання позивачем, направлених поштою податкових повідомлень-рішень та застосування сталої на момент винесення податкових повідомлень-рішень судової практики щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов`язань протягом 1095 днів.

108. В цей же час, позивач стверджує, що дізналась про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень після ознайомлення з матеріалами справи №160/26896/21 (провадження у справі відкрито ухвалою 29.12.2021 року), яка розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. А отже, з урахуванням дати подання цього позову (14.02.2022) позивач звернулась в межах встановленого процесуального строку.

109. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

110. Верховний Суд у від 25.06.2019 у справі №352/882/18 (провадження №К/9901/65687/18), від 26.06.2019 у справі №826/13030/18 (провадження №К/9901/67011/18), від 21.08.2019 у справі №826/11852/18 (провадження №К/9901/67801/18), від 27.11.2019 №819/313/18 (провадження №К /9901/156/19) акцентує увагу на тому, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

111. Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

112. При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

113. Суд вважає, що з огляду на встановлену протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та постійне триваюче порушення прав позивача з питання донарахування плати за землю, користувачем якої вона не являється, відмова у розгляді позовної заяви з підстав пропуску строку звернення до суду буде проявом надмірного формалізму та спричинить для позивача значні матеріальні витрати, які вона не має нести згідно чинного законодавства.

114. З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги посилання відповідача-1 на пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом, який розглядається в рамках цієї справи.

115. Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

116. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

117. Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

118. Відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, а відповідач-2 не спростував протиправність своєї бездіяльності.

119. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими остання обґрунтувала позовні вимоги, знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

120. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується наступним.

121. Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

122. Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 9275,83 грн., що документально підтверджується квитанціями від 08.02.2022 на суму 7291,03 грн., а також квитанціями №4130-7654-4900-3156 від 18.07.2022 на суму 992,40 грн та №3632-2587-3254-1027 від 18.07.2022 на суму 992,40 грн.

123. З огляду на те, що відповідачем у справі щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є ГУ ДПС у Дніпропетровській області, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в цій частині у розмірі 7291,03 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

124. З огляду на те, що відповідачем у справі щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії є Дніпровська міська рада, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в цій частині у розмірі 1984,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради.

125. Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

126. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), Дніпровської міської ради (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

127. Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 №225683-5353-0464.

128. Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 №225682-5353-0464.

129. Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 15.05.2020 №5877204-5240-0464.

130. Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 15.05.2020 №5877202-5240-0464.

131. Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не вжиття заходів по вилученню у ОСОБА_1 земельних ділянок за договором оренди від 18.12.2008, зареєстрованого в реєстрі за №8139 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0029), договором оренди землі від 18.12.2008, зареєстрованого в реєстрі за №8141 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0028).

132. Зобов`язати Дніпровську міську раду вилучити у ОСОБА_1 земельні ділянки за договором оренди землі від 18.12.2008, зареєстрованого в реєстрі за №8139 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0029), договором оренди землі від 18.12.2008, зареєстрованого в реєстрі за №8141 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:246:0028) та виключити з відомостей, що містяться в реєстрах Дніпровської міської ради про діючі договори оренди земельних ділянок інформацію про ОСОБА_1 як орендаря таких земельних ділянок.

133. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору за подання позову у розмірі 7291 (сім тисяч двісті дев`ятсот одна) грн. 03 коп.

134. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору за подання позову у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

135. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

136. Повне рішення складено 18 липня 2022 року.

Суддя Р.З. Голобутовський