Постанова

від 26.07.2022 по справі 560/9822/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9822/21 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

26 липня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миролюбненської сільської ради Старокостянтинівського району на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миролюбненської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миролюбненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Миролюбненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 30.06.2021 року № 5/7/VІІІ.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позов задоволено. Визнано протиправним та скасуовано рішення сьомої сесії VIIІ скликання Миролюбненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №5/7/VIII від 30.06.2021 "Про реорганізацію Сковородківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.06.2021 Миролюбненською сільською радою прийнято рішення від 30.06.2021 №5/7/VІІІ яким вирішено: Реорганізувати Сковородківський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області (ЄДРПОУ 22775724, місцезнаходження: вул. Водопровідна, будинок 3, село Сковородки, Старокостянтинивський район, Хмельницька область) шляхом приєднання до Миролюбненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миролюбненської сільської ради Хмельницької області (ЄДРПОУ 21334805, місцезнаходження: вул. імені Володимира Яневича, будинок 13, село Миролюбне, Старокостянтинівський район, Хмельницька область). Визнати Миролюбненську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Миролюбненської сільської ради Хмельницької області правонаступником прав та обов`язків Сковородківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області. Одночасно з цим Миролюбненською сільською радою прийнято рішення від 30.06.2021 року № 10/7/VIII "Про перейменування та зміну типу Миролюбненської загальноосвітньої школи І- III ступенів Миролюбненської сільської ради Хмельницької області на комунальний заклад "Миролюбненський ліцей" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області" яким виршено: Перейменувати Миролюбненську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Миролюбненської сільської ради Хмельницької області (ЄДРПОУ 21334805, місцезнаходження: вул. імені Володимира Яневича, будинок 13, село Миролюбне, Старокостянтинівський район, Хмельницька область) у комунальний заклад "Миролюбненський ліцей" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області, скорочена назва: Миролюбненський ліцей (ЄДРПОУ 21334805).

Створити у складі комунального закладу "Миролюбненський ліцей" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області такі структурні підрозділи: 2.1.філію "Сковородківська початкова школа", що забезпечує початкову освіту та має у своїй структурі підрозділ, який забезпечує здобуття дошкільної освіти для дітей віком від трьох до шести (семи) років без статусу юридичної особи; 2.2. філію "Верхняцька початкова школа", що забезпечує початкову освіту без статусу юридичної особи. 3. Затвердити Статут комунального закладу "Миролюбненський ліцей" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області (додаток 1). 4. Затвердити Положення про філію "Сковородківська початкова школа" комунального закладу "Миролюбненський ліцей" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право як право на освіту, зокрема як учнів, які вже проходили навчання у школі, так і дітей, батьки яких подали до обраної ними школи заяви про зарахування до першого класу нового навчального року, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про реорганізацію школи.

Проекти рішень сьомої чергової сесії восьмого скликання Миролюбненської сільської ради та розпорядження на веб-сайті https://myrolubne-rada.gov.ua/news/1625343108/ опубліковані 14.06.2021 о 11:18, при цьому жодного іншого опублікування проектів у ЗМІ на офіційному веб-сайті Миролюбненської сільської ради не було.

Суд встановив, що проект оскаржуваного рішення був опублікований 14.06.2021, при цьому як зазначено у пп.4.1 п.4 інформаційного повідомлення про проведення громадських обговорень щодо реорганізації закладів освіти Миролюбинецької сільської ради вказано, що пропозиції та зауваження приймаються до 12 год. 00 хв. 22 червня 2021 року у письмовій формі із зазначенням особи та контактної інформації заявника за адресою: вул. імені Володимира Яновича, 18 с. Миролюбне, e-mail: mir-s-rada@ukr.net.

А тому, різниця між 14.06.2021 та 22.06.2021 становить 8 календарних днів, що прямо суперечить п.12 Порядку №996, яким визначено, що строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

За висновками суду першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, Миролюбинецькою сільською радою не враховано інтереси місцевої громади села Сковородки, щодо належного забезпечення прав та інтересів дітей, які навчалися в Сковородківській ЗОШ І-ІІ ступенів, а також їх батьків, шляхом проведення слухань з громадськістю з урахуванням визначеного строку таких слухань, що є порушенням вказаного вище Порядку №966.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 01.04.2010 (справа №1-6/2010) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Відповідно до абзацу 2 п. 30 ч. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно з положеннями абзацу 1 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.

Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.

Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

Таким чином, до повноважень Миролюбненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області віднесено вирішення питання щодо створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, однією з підстав для скасування спірного рішення є порушення відповідачем порядку проведення консультацій з громадськістю.

З приводу надання оцінку вказаним обставинам, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем Порядку №996, з огляду на наступне.

З метою забезпечення участі громадян в управлінні державними справами Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.11.2010 № 996 (із змінами), якою затверджено «Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики» (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя. Інформація, пов`язана з організацією та проведенням консультацій з громадськістю, оприлюднюється у спеціально створеній рубриці "Консультації з громадськістю" офіційного веб-сайту органу виконавчої влади.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які,, серед іншого: визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання)

Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів (абз.2 п.12 Порядку).

Виконуючи вимоги вказаного Порядку Миролюбненською с/р на офіційному веб сайт ради за посиланням myrolubne-rada.gov.ua/gromadske-obgovorennya-12-27-57-28-05-2021/27.05.2021 розміщено оголошення про проведення громадського обговорення (слухань) щодо реорганізації закладів освіти Миролюбненської сільської ради, в тому числі й СковородківсьКого навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Миролюбненської сільської ради Хмельницької області.

Відповідно до п.14 Порядку публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку: оприлюднює в обов`язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб.

Жодної вказівки на необхідність оприлюднення інформації про проведення обговорення у ЗМІ вимоги Порядку не містять чого помилково не врахував суд першої інстанції. Таке оголошення можливе до опублікування у ЗМІ, фактично за відсутності технічної можливості його оприлюднення на веб-сайті.

В той же час, як слідує фактичним обставинам справи, вимоги порядку (абз.2 п.12, п.14) відповідачем дотримано у повній мірі, оскільки оприлюднення оголошення відбулось 27.05.2021, а сесія ради тільки 30.06.2021, тобто через 33 календарні дні після оприлюднення оголошення.

Суд першої інстанції помилково зазначає, що перебіг строку встановленого абз.2 п.12 Порядку починає свій відлік з 14.06.2021, тобто з дати оприлюднення проекту оскаржуваного рішення, оскільки п.18 Порядку чітко передбачено, що консультації з громадськістю розпочинаються з дня оприлюднення інформаційного повідомлення про їх проведення, тобто 27.05.2021.

Доказів того, що оголошення було оприлюднено не 27.05.2021, а у інший день, зокрема 14.06.2021 матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.10 ст.46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Аналогічна норма закріплена у ч.7 ст.24 регламенту Миролюбненської сільської ради.

Проекти рішень 8 сесії Миролюбненської с/р оприлюднено 14.06.2021, тобто за 15 календарних днів до сесії, що у повні мірі відповідає нормам ч.10 ст.46 Закону № 280/97-ВР, ч.7 ст.24 регламенту Миролюбненської сільської ради.

Строки оприлюднення проектів рішень ради які плануються до розгляду на сесії, що визначені Законом № 280/97-ВР та регламентом не є тотожними строкам оприлюднення оголошень щодо проведення консультацій з громадськістю визначеним Порядком.

Щодо посилань суду на зазначення в тексті оскаржуваного рішення інформації про Закон України «Про загальну середню освіту» № 651-XVI, який втратив силу з прийняттям Закону України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX, слід зазначити, що на суть оскаржуваного рішення цей факт жодним чином не впливає. Питання ліквідації освітніх закладів лежить в площині виключних повноважень відповідача, тобто рішення прийнято при наявності відповідних повноважень, а технічна помилка щодо змісту назви Закону не впливає на суть прийнятого рішення.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем дотримано вимоги Порядку в частині проведення консультацій з громадськістю при вирішенні питання реорганізації Сковородківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Миролюбненської сільської ради Хмельницької області, в той же час у відведений оголошенням та Порядком 15-й строк жодна зацікавлена особа із зауваженнями не звернулась.

Відповідно до ст.27 Регламенту Миролюбненської сільської ради проект порядку денного сесії ради, не пізніш як за два тижні до дати початку сесії ради, формує Миролюбненський сільський голова на основі: 1) плану роботи ради; 2) пропозицій секретаря ради; 3) пропозицій депутатів ради; 4) пропозицій постійних та інших комісій ради; 5) пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи; 6) пропозицій виконавчого комітету; 7) пропозицій старост. 8) пропозицій членів територіальної громади, поданих у порядку місцевої ініціативи або електронної петиції.

Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього регламенту (ч.3 ст.27 Регламенту).

Колективне звернення щодо продовження функціонування Сковородківського НВК надійшло тільки 25.06.2021 за вх. № 525 року, тобто за 5 днів до сесії ради, без долучення проекту рішення та поза межами 15-го строку встановленого Порядком та оголошенням про проведення консультацій з громадськістю.

В той же час, сільським головою оголошено зміст вказаного звернення перед депутатами, а також надано слово відповідним ініціаторам, що відображено в протоколі 8 сесії від 30.06.2021.

Відповідно до ч.2, 6 ст.49 Закону № 280/97-ВР депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

За прийняття оскаржуваного рішення проголосували тринадцять депутатів (в тому числі й два депутати від Сковородківського старостинського округу - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із вісімнадцяти присутніх депутатів (п`ять утримались), що відображено в протоколі сесії ради та списку поіменного голосування за рішення від 30.06.2021 №5/7/VІІІ.

У зв`язку з чим, доводи позивача про порушення відповідачем Порядку №996, з якими погодився суд першої інстанції, в цій частині є безпідставними.

Отже, із з`ясованих судом обставин вбачається, що відповідним органом місцевого самоврядування в достатній мірі забезпечено, перед прийняттям спірного рішення, право усім зацікавленим особам висловитися та навести свої пропозиції.

На переконання колегії суддів спірне рішення не впливає на конституційне право дитини позивача, як і інших дітей на освіту.

Судом встановлено, що 20 січня 2021 року Миролюбненькою сільською радою було винесено рішення №3 «Про організацію підвезення дітей, вчителів до місць навчання і додому у 2020-2021 навчальному році.

Також 20.08.2021 Директору Сковородківського НВК Ганні Харченко було надіслано офіційний лист про вказані посади для педагогічних працівників у Миролюбненському ліцеї з 01 вересня 2021 року.

Таким чином, Миролюненська сілька рада, рішенням сесії провела реорганізацію Сковородківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ДНЗ» шляхом приєднання до Миролюбненської загальнооствітньої школи І-ІІІ ступенів Миролюбненської сільської ради Хмельницької області, не порушивши Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», надавши учням для вчителям належні умови в роботі та навчанні.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від. порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами етапі 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга етапі З Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обгрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних та колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичне) можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обгрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року у справі № 800/541/16 підкреслено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

На думку суду, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем доведено правомірність своїх дій під час прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи зі змісту апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, судова колегія визнає апеляційну скаргу обґрунтованою, а викладені в ній доводи такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Тому, зважаючи на вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно провів аналіз діючого законодавства, яке регламентує вказані правовідносини, не надав правильного обґрунтування всім належним доказам по справі, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову, чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За таких обставин, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Миролюбненської сільської ради Старокостянтинівського району задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.