Постанова

від 26.07.2022 по справі 380/23959/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/23959/21 пров. № А/857/7001/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року (суддя Сподарик Н.І., час ухвалення не зазначений, місце ухвалення м.Львів, дата складення повного тексту не зазначена),

в адміністративній справі №380/23959/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДПС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №1228584-24-07-1304 від 13.08.2021 року, а також стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на сплату судового збору та професійну правничу допомогу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1228584-2407-1304 від 13.08.2021. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн..

28.03.2022 до суду першої інстанції звернувся представник позивача із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн..

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 року заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені у справі №380/23959/21 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 гривень. В іншій частині заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

З цим додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, яке просить скасувати, вважаючи, що позивач належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, ГУ ДПС у Львівській області просить відмовити у стягнення судових витрат на професійну правову допомогу.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене додаткове рішення суду від 05.04.2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю вимогам заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважаючи, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними. Просить додаткове рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу на це рішення залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Статтею 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Колегія суддів враховує, що оскільки в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року не вирішувалося питання про відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, отриману в суді першої інстанції, тому були підстави для ухвалення додаткового судового рішення з цього питання.

Так, згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відносно відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. колегія суддів на підставі аналізу положень статей 134, 139 КАС України зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Матеріалами справи підтверджується, що на обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в обумовленій сумі гонорару суду надано такі документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 10.12.2021 серії ВС №1113943 (а.с. 64); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №00112 (а.с. 65); договір про надання правничої допомоги від 12.06.2020 (а.с. 95); додаток від 01.12.2021 до договору про надання правничої допомоги від 12.06.2020 (а.с. 94); детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.01.2021 (а.с. 93); акт приймання наданих послуг від 21.03.2022 (а.с. 163).

Судом встановлено, що між позивачем (клієнт) та адвокатським об`єднанням Пролекс, в особі керуючого партнера Науменко Ірини Василівни (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги від 12.06.2020, згідно з умовами якого адвокат зобов`язується здійснити представництво клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання такого договору.

Відповідно до п.2 цього договору, безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання під час строку цього договору здійснити представництво (представити) клієнта у Львівському окружному адміністративному суді з питань визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №1228584-2407-1304 від 13.08.2021.

Згідно з п.20 вказаного договору, угоди та додатку до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками (за наявності).

Додатком від 01.12.2021 до договору про надання правничої допомоги від 12.06.2020 сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн..

Відповідно до детального опису робіт у справі №380/23959/21 адвокат надав клієнту такі правові послуги: попереднє опрацювання матеріалів справи щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №1228584-2407-1304 від 13.08.2021 2 год; вибір тактики ведення справи у Львівському окружному адміністративному суді 1 год; підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомленням-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №1228584-2407-1304 від 13.08.2021 2 год; підготовка та подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу -1 год.

Відповідно до акту приймання наданих послуг від 21.03.2021, сторони підтверджують, що адвокатом в повному обсязі та належним чином надано послуги з представництва клієнта у Львівському окружному адміністративному суді з питань визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №1228584-2407-1304 від 13.08.2021.

Відповідно до п.2 вказаного акта, вартість послуг становить 10000 гривень та підлягає оплаті на користь адвоката в строк до 31.05.2022.

На думку суду апеляційної інстанції, при покладенні на відповідача відшкодування витрат на правничу допомогу слід брати до уваги суму, на яку фактично такі роботи виконано, тобто суму, зазначену у акті виконаних робіт, що підписаний обома сторонами, та підтверджену відповідними рахунком (фактурою) та платіжними документами в межах надання правничих послуг щодо розгляду конкретної справи.

Також слід зазначити, що витрати на правничу допомогу адвоката, включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Так, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також врахував відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову.

Суд зауважив, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім того, як з`ясовано при розгляді справи по суті, адвокат уже представляла інтереси позивача при розгляді ідентичної справи і долучала такі ж докази по оскарженню податкового повідомлення-рішення за попередні періоди і відповідно затрачений час на написання позовної заяви, збирання доказів, вибір тактики ведення справи не відповідають пропорції заявленої суми обсягу долучених матеріалів, відмінних від матеріалів, які уже долучалися при попередньому розгляді справи №380/586/21.

За вказаного суд першої інстанції правильно визначив, врахувавши заперечення відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу, що сума, зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг, є завищеною та не відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

Разом з тим суд першої інстанції правильно встановив, що з огляду на надані суду докази, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1500 грн..

Доводи апеляційної скарги відповідача Головного управління ДПС у Львівській області таких висновків суду не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення у вказаній справі об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене додаткове рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року в адміністративній справі №380/23959/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль