Ухвала

від 25.07.2022 по справі 520/7945/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2022 року

м. Київ

справа №520/7945/21

адміністративне провадження №К/990/16746/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС, (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Міранна» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.03.2021 №00035620710; здійснено розподіл судових витрат.

28.06.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В касаційній скарзі ГУ ДПС зазначена підстава касаційного оскарження як пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС: необхідність відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №520/2347/21.

Обґрунтовуючи цю підставу, ГУ ДПС зазначає, що суб`єкти господарювання, які придбавають пальне для потреб власного споживання із відпуском пального відразу у паливні баки транспортних засобів, повинні отримати ліцензію на право зберігання пального за адресою фактичного місцезнаходження таких транспортних засобів, оскільки відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України паливний бак транспортного засобу слід кваліфікувати ємністю для зберігання пального.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі №520/2347/21 дійшов висновку, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Отже, Верховний Суд підставою обов`язкового отримання ліцензії на зберігання пального визнав сукупність фактів, а не лише відвантаження пального у паливні баки.

У зв`язку з цим вважати, що ГУ ДПС у касаційній скарзі обґрунтувало необхідність відступу від Верховного Суду в постанові від 07.06.2022 у справі №520/2347/21 не можна.

У касаційній скарзі ГУ ДПС наводить також довід про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 73, 75 КАС, внаслідок чого у справі був неправильно встановлений факт відвантаження пального в паливні баки транспортного засобу, посилаючись на те, що суди безпідставно доказом такої обставини взяли заправну відомість від 13.05.2020 №3. Разом з тим, цей довід лежить у площині оцінки доказів, що, у свою чергу, може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 354 КАС, яка, однак, ГУ ДПС не вказується.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у травні 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом оскаржуваних судових рішень адміністративний позов містить вимогу майнового характеру на суму 500000,00 грн.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 7500,00 грн (500000,00 грн *1,5%).

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 15000,00 грн (7500,00 грн *200%), однак, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з касаційною скаргою ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що перша касаційна скарга подана у строк, встановлений частиною першою статті 329 КАС, проте була повернута ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022. Друга касаційна скарга була подана відповідачем 02.02.2022, однак, також була повернута ухвалою Верховного Суду від 18.02.2022.

Відповідач не погоджується з підставами повернення касаційних скарг, проте перевірка доводів ГУ ДПС, що попередні касаційні скарги відповідача були повернуті Верховним Судом безпідставно, знаходиться поза межами процесуальних повноважень колегії суддів, яка вирішує питання щодо відкриття касаційного провадження, в силу положень частини п`ятої статті 355 КАС, згідно з якою судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.

Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень касаційні скарги ГУ ДПС повернуті ухвалами Верховного Суду від 12.01.2022 та від 18.02.2022, як такі, що не відповідали пункту 4 частини другої статті 330 КАС (в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС).

Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу з уточненням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень у цій справі, документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення.

Керуючись статтею 248, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Яковенко

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду