Ухвала

від 25.08.2022 по справі 520/7945/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2022 року

м. Київ

справа №520/7945/21

адміністративне провадження № К/990/16746/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області як відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю (ТОВ) «Міранна» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 18.03.2021 №00035620710; здійснено розподіл судових витрат.

28.06.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що не відповідає частині першій статті 329, пункту 4 частини другої, частині четвертій статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС): ГУ ДПС пропущений строк на касаційне оскарження; у касаційній скарзі не зазначена підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); не сплачено судовий збір.

09.08.2022 до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга відповідача.

Відповідно до ухвалених у справі №520/7945/21 судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов ТОВ «Міранна» з таких підстав: судами встановлено, що загальна ємність паливних баків транспортних засобів, які були у власності та у користуванні Товариства у травні 2022 року, становила 13320 л; згідно з акцизними накладними від 04.05.2020 №1, від 07.05.2020 №86, від 13.05.2020 №92, від 19.05.2020 №97 Товариство придбало у ТОВ «Паливна компанія «Леорд» пальне, важкі дистиляти (газойлі) в кількості 2392 л, 2392 л, 2000 л та 3000 л відповідно. На підставі копій заправних відомостей від 04.05.2020 №1, від 07.05.2020 №2, від 13.05.2020 №3, від 19.05.2020 №4 суди встановили, що пальне було розлито у паливні баки транспортних засобів (вантажних спеціалізованих сідлових тягачів, вантажних сідлових тягачів з відповідними номерами державної реєстрації), ємність яких дозволяє залити таку кількість пального.

Застосувавши до цих обставин норми підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, статей 1, 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що позивач не здійснював зберігання пального, яке підлягає ліцензуванню, відтак, штрафні санкції до нього, встановлені частиною другою статті 17 зазначеного Закону, застосовані неправомірно.

Вказуючи в уточненій касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС цю підставу обґрунтовує доводами про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статей 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах. Фактично ж ГУ ДПС оскаржує висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлення вищенаведених обставин у справі, доводячи, що надана позивачем паливна відомість від 13.05.2020 №3 є недостовірним доказом (зазначений у ній транспортний засіб з державним номером НОМЕР_1 13.05.2020 знаходився поза межами України).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дав оцінку цьому доводу ГУ ДПС, так само як і наданим відповідачем доказам на його підтвердження, на які ГУ ДПС також посилається і в касаційній скарзі (подорожньому листу №70428, міжнародному транспортному документу CMR від 12.05.2020 №067130, роздруківці GPS-трекінгу).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Норма пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС презюмує, що встановлена нею підстава касаційного оскарження не стосується оспорювання правильності оцінки доказів судом апеляційної інстанції та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі. Це випливає із норм частин першої та другої статті 341 КАС, згідно з положеннями яких, зокрема переоцінка доказів у справі лежить поза межами касаційного перегляду справи.

В ухвалі від 25.07.2022 Верховний Суд з приводу доводу ГУ ДПС щодо неправильного встановлення судами факту відвантаження постачальником пального в паливні баки транспортних засобів позивача дав відповідні роз`яснення в контексті зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.

Вимога пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення не обмежується формальним зазначенням пункту частини четвертої статті 328 КАС. Підстава касаційного оскарження повинна бути обґрунтована в касаційній скарзі, відповідати підставі (підставам), передбаченим частиною четвертою статті 328 КАС за фактом наявності такої підстави.

Підсумовуючи наведене, Суд висновує, що ГУ ДПС не усунуло недолік касаційної скарги щодо зазначення підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді Є.А. Усенко М.М. Яковенко М.М. Гімон