Ухвала

від 26.07.2022 по справі 753/26049/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26049/21

провадження № 2-з/753/87/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 753/26049/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортничібуд», приватного виконавця Турчина Андрія Анатолійовича, ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійними

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортничібуд», приватного виконавця Турчина Андрія Анатолійовича, ОСОБА_2 , в якому просить

- визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,2 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0250, організованих державним підприємством «Сетам» по лоту № 434968, що відбулись 12.08.2020 та оформлені протоколом №496501 від 12.08.2019;

- визнати недійсним Акт №62210257/905 від 27.08.2020, виданий приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчин Андрієм Анатолійовичем про проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,2 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0250;

- скасувати Свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів посвідченого приватним нотаріусом КМНО Сенюк М.В. 27.08.2020, реєстраційний №815 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0250;

- скасувати державну реєстрацію права власності па земельну ділянку загальною площею 0,20 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0250 зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме маймо за №37948138 від 28.08.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що електронні торги по лоту № 434968, що проведені 12.08.2020, відбулися з порушенням вимог Порядку реалізації арештованого майна та Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в межах виконавчого провадження було реалізовано спірне нерухоме майно, яке належить позивачу та на яке було накладено арешт як спосіб забезпечення позову у справі № 753/9460/16-ц.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0250.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що у зв`язку з можливістю в подальшому відчуження ОСОБА_2 спірного нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а позивачу необхідно буде провести низку дій, необхідних для реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Тобто в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для ефективного захисту прав або інтересів позивача. При цьому відповідно до вимог частини 3 статі 12, частини 1 статті 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як встановлено судом, на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року у справі № 753/9460/16-ц та додаткового рішення від 12 липня 2019 року:

визнано дії ОСОБА_3 по передачі земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0070 до статутного капіталу ТОВ «Бортничібуд» неправомірними.

визнано дії ТОВ «Бортничібуд» щодо оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0070 неправомірними.

Визнано дії ТОВ «Бортничібуд» щодо об`єднання земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0070 з іншою земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:033:0071, площею 0,10 га, розташованої в АДРЕСА_2 , та присвоєння нового кадастрового номеру 8000000000:90:033:0250 за адресою: АДРЕСА_2 . 9-В, площею 0,2 га неправомірними.

визнано заяву №612 від 06.03.2015, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В.О. недійсною.

визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0070.

витребувано у ТОВ «Бортничібуд» з незаконного володіння на користь ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0070.

12.08.2020 в межах виконавчого провадження № 62210257 були проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна боржника ТОВ «Бортничібуд», а саме земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер 8000000000:90:033:0250, місцезнаходження: АДРЕСА_2 . 9-В, переможцем яких став ОСОБА_2 .

Суд вважає, що через ризик подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Те, що особа ще не вчинила дії, які могли би підтвердити намір відчужити це майно, не спростовує того, що у відповідача як одноосібного власника наявна можливість вільно розпорядитись спірним нерухомим майно, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Зокрема, таких висновків дійшла велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

Враховуючи, що позивачем пред`явлено позов про визнання недійсними електронних торгів, акту приватного виконавця про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів та скасування державної реєстрації права власності, які стали підставою набуття відповідачем майна, а тому ймовірне рішення про задоволення позову може мати наслідком зміну власника такого майна, суд дійшов висновку, що заявником доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі у разі відчуження відповідачем спірного майна, ускладнення захисту прав та інтересів заявника без вжиття таких заходів, та про обґрунтованість доводів заявника про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може зробити неможливим чи ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує наявність зв`язку між арештом земельної ділянки та позовними вимогами, які пред`явлені позивачем, а також співмірність таких заходів, зокрема те, що арешт земельної ділянки, щодо якої між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, яке носить тимчасовий характер.

Беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши відповідно до вимог статті 89 ЦПК України обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вказаних вище критеріїв, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відсутність на цій стадії розгляду справи підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, з огляду на відсутність відомостей щодо можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Керуючись статтями 2, 149, 152, 153, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:033:0250.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Суддя О. В. Якусик