Ухвала

від 27.07.2022 по справі 454/1831/22

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/1831/22

У Х В А Л А

27.07.2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л.Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Сокаль позов ОСОБА_1 до Сокальської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності частини житлового будинку окремим домоволодінням,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд та просить визнати за нею право власності на окреме будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 53,1кв.м.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 37 ЦПК України регламентовано, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Так, предметом даного спору є частина будинковолодіння, загальною площею 53,1кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Сторонами в даній справі є ОСОБА_1 з однієї сторони та Сокальська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Разом з тим, в провадженні Сокальського районного суду Львівської області під головуванням судді Фарини Л.Ю. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської ради про визнання права власності

Предметом даного спору було те ж саме нерухоме майно - частина будинковолодіння, загальною площею 53,1кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 на яке позивач просила визнати право власності.

Зазначене свідчить про те, що даний позов стосується спору між, фактично, тими самими сторонами, з приводу одного і того ж предмету нерухомого майна.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області під головуванням судді Фарина Л.Ю. від 16.10.2020р. даний позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на окреме будинковолодіння - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,1м.кв., житловою площею - 33,5м.кв. і який складається з: коридор (прим.1-1) площею 5,1м.кв.; кухня (прим.1-2) площею11,6м.кв.; санвузол (прим.1-3) площею 2,9м.кв.; житлової (прим.1-4) площею 12,2м.кв.; житлової (прим.1-5) площею 21,3м.кв.

Надалі рішенням Львівського апеляційного суду від 28.03.2022р. вказане рішення суду першої інстанції касовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Таким чином, дана справа вже розглядалася та була вирішена під головуванням судді Фарина Л.Ю.

В свою чергу, ОСОБА_1 повторно звернулася аналогічним з позовом до суду, враховуючи при цьому висновки Львівського апеляційного суду за наслідками розгляду її попереднього цивільного позову, рішення за наслідками якого було прийнято під головуванням судді Фарина Л.Ю.

За таких підстав, прийняття до провадження поточного позову ОСОБА_1 в розумінні ч.1 ст.37 ЦПК України, буде повторним розглядом одного і того ж позову тим самим суддею.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З наведених вище підстав, розгляд даної справи під головуванням судді Фарина Л.Ю. буде порушенням Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, оскільки не є судом «створеним відповідно до закону».

Частиною 9 статті 40 ЦПК України регламентовано, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

За таких підстав, доходжу до висновку про необхідність заявлення самовідводу на виконання обов`язку, передбаченого статтею 39 ЦПК України, оскільки я як головуючий суддя приймав участь у вирішенні даного спору в суді першої інстанції.

На підставі зазначеного вище та керуючись ст.ст.37, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити заяву про самовідвід головуючого по справі судді Фарина Л.Ю.

Справу передати до канцелярії суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л. Ю. Фарина