Постанова

від 29.04.2010 по справі 2а-1720/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2010 року 09:36 № 2а-1720/09/2670

Окружний адміністра тивний суд міста Києва у скла ді судді Мазур А.С. при секрета рі Бистрик О.С., за участю: пред ставника позивача - Федор ова С.Ф., представника відпо відача ТОВ «Комерційний банк «Арма»- Громадюка О.Р., роз глянувши у відкритому судово му засіданні адміністративн у справу

за позовом Державної податкової інсп екції у Голосіївському район і м. Києва

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Комерційни й банк «Арма»

про стягнення коштів, отримани х за нікчемним правочином

На підставі ч.3 ст.160 КАС Укр аїни в судовому засіданні 29.04.20 10 року проголошено вступну та резолютивну частини постано ви.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інсп екція у Голосіївському район і м. Києва (далі - ДПІ у Голосі ївському районі м. Києва) звер нулася до суду з позовом до То вариства з обмеженою відпові дальністю «Комерційний банк «Арма»(далі - ТОВ «Комерцій ний банк «Арма», відповідач) т а Товариства з обмеженою від повідальністю «Регіон Вест» (далі - ТОВ «Регіон Вес т») про стягнення в дохід держ ави коштів у розмірі 1 733 780 грн. з ТОВ «Комерційний банк «Арма »та ТОВ «Регіон Вест», о триманих та сплачених за дог овором № Т105-03/06 від 28.11.2006 року, укла деним між зазначеними особам и, як такого, що укладений з ме тою, суперечною економічним інтересам держави та з поруш енням вимог, встановлених ст . 203 Цивільного кодексу Україн и.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на н ікчемність вказаного правоч ину, мотивуючи це тим, що догов ір купівлі-продажу цінних па перів № Т 105-03/06 від 28.12.2006 р., укладен ий між відповідачами, не спря мований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним, а тому суперечить ч . 5 ст. 203 Цивільного кодексу Укр аїни. Оскільки векселі, які ем ітовані Приватним підприємс твом «Валмід»та є об' єктом купівлі-продажу відповідно д о вказаного договору, не можу ть бути підставою для виникн ення грошових зобов' язань з причин визнання емітента ве кселів банкрутом на момент п рийому-передачі такого вексе ля. А тому, придбавши такий век сель, ТОВ «Регіон Вест»здійс нив заздалегідь збиткову опе рацію та його витрати не пов' язані з придбанням цінних па перів, у зв' язку з тим, що ТОВ «Регіон Вест», як покуп ець за договором, не отримує н і грошові, ні інші майнові пра ва відносно емітента векселі в, якого визнано банкрутом.

Заперечуючи проти позову, п редставник відповідача ТОВ « Комерційний банк «Арма»зазн ачив, що векселі, які є предмет ом вказаного договору купівл і-продажу цінних паперів, не в ідносяться до об' єктів, вил учених із цивільного обороту або обмежено оборотоздатних . Відповідно до ст. 204 Цивільног о кодексу України недійсним є правочин, недійсність яког о прямо встановлена законом або визнана у судовому поряд ку. Оскільки чинним законода вством прямо не встановлена недійсність договорів купів лі-продажу векселів, емітент яких визнаний банкрутом, та с удом не прийнято відповідне рішення щодо недійсності наз ваного договору, а тому такі п равочини є оспорювані.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 29.04.2010 року по даній справі з акрите провадження в частині позовних вимог ДПІ у Голосії вському районі м. Києва до ТОВ «Регіон Вест»з причин в становлення під час судового розгляду справи факту припи нення юридичної особи ТОВ «Регіон Вест», що підтверд жується долученим до матеріа лів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців.

Розглянувши подані сторон ами документи і матеріали, за слухавши пояснення сторін, в себічно і повно з' ясувавши всі фактичні обставини, на як их грунтується позов, об' єк тивно оцінивши докази, які ма ють юридичне значення для ро згляду справи і вирішення сп ору по суті, суд доходить висн овку, що позов не підлягає зад оволенню з таких підстав.

Відповідно до п.п.1, 11 ст. 11 до З акону України «Про державну податкову службу в Україні»в ід 4 грудня 1990 року № 509-XII (далі - З акон № 509-XII) органи державної по даткової служби у випадках, в межах компетенції та у поряд ку, встановлених законами Ук раїни, мають право здійснюва ти документальні невиїзні пе ревірки (на підставі поданих податкових декларацій, звіт ів та інших документів, пов'яз аних з нарахуванням і сплато ю податків та зборів (обов'язк ових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також пл анові перевірки своєчасност і, достовірності, повноти нар ахування і сплати податків т а зборів (обов'язкових платеж ів), а також застосовувати до п латників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати д о бюджетів та державних ціль ових фондів суми недоїмки, пе ні у випадках, порядку та розм ірі, встановлених законодавс твом.

Позивачем була проведена виїзна планова документальн а перевірка ТОВ «Комерційни й банк «Арма»з питань дотрим ання податкового, валютного та іншого законодавства за п еріод 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, за р езультатами якої складений а кт від 12.12.2008 року № 563/1-22-01-26379729.

Перевіркою встановлено, що між відповідачем та ТОВ « Регіон Вест»був укладений д оговір купівлі-продажу цінни х паперів № Т 105-03/06 від 28.11.2006 року (д алі - договір № Т 105-03/06 від 28.11.2006 ро ку), предметом якого є цінні па пери - векселі у кількості д вох штук, загальною номіналь ною вартістю 2 000 000,00 грн. Емітент ом зазначених векселів є При ватне підприємство «Валмид» , яке було визнано банкрутом в ідповідно до рішення Господа рського суду від 08.11.2006 р. № 43/704.

За таких обставин позивач в важає, що ТОВ «Комерційний ба нк «Арма»не були додержані в имоги частин 1, 5 ст. 203 Цивільног о кодексу України, а укладени й договір є нікчемним в силу з акону. Крім того, у відповідач а були відсутні законні підс тави для оподаткування опера ції продажу векселів за дого вором № Т 105-03/06 від 28.11.2006 року на пі дставі п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 р оку № 334/94-ВР та порушено п. 1.32 ст. 1 з азначеного Закону.

Пунктом 6.1. ст. 6 Закону Украї ни «Про порядок погашення зо бов' язань платників перед б юджетами та державними цільо вими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) встановлено , що у разі коли сума податково го зобов'язання розраховуєть ся контролюючим органом відп овідно до статті 4 цього Закон у, такий контролюючий орган н адсилає платнику податків по даткове повідомлення, в яком у зазначаються підстава для такого нарахування, посиланн я на норму податкового закон у, відповідно до якої був зроб лений розрахунок або перерах унок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'яз кового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій з а їх наявності, граничні стро ки їх погашення, а також попер едження про наслідки їх несп лати в установлений строк та граничні строки, передбачен і законом для оскарження нар ахованого податкового зобов 'язання (штрафних санкцій за ї х наявності).

За результатами проведен ої перевірки позивачем було прийнято податкове повідомл ення-рішення № 0000472201/0 від 19.12.2008 рок у, яким визначено суму податк ового зобов' язання з податк у на прибуток у сумі 2651403,00 грн. Да не податкове повідомлення - рішення було отримано головн им бухгалтером відповідача, про що свідчить власноручний підпис.

Стаття 177 Цивільного кодекс у України від 16 січня 2003 року № 43 5-IV передбачає, що об' єктами ц ивільних прав є речі, у тому чи слі гроші та цінні папери.

Закон України «Про цінні па пери та фондовий ринок»регул ює відносини, що виникають пі д час розміщення, обігу цінни х паперів і провадження проф есійної діяльності на фондов ому ринку, з метою забезпечен ня відкритості та ефективнос ті функціонування фондового ринку.

Відповідно до ст. 3 вказаног о Закону цінними паперами є д окументи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або і нші майнові права, визначают ь взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і влас ника, та передбачають викона ння зобов'язань згідно з умов ами їх розміщення, а також мож ливість передачі прав, що вип ливають із цих документів, ін шим особам.

В Україні у цивільному обор оті можуть бути боргові цінн і папери, тобто цінні папери, щ о посвідчують відносини пози ки і передбачають зобов'язан ня емітента сплатити у визна чений строк кошти відповідно до зобов'язання, до яких, зокр ема, відносять векселі.

Законом України «Про опода ткування прибутку підприємс тв»у статті 7.6. визначені особ ливості оподаткування опера цій з цінними паперами та дер ивативами.

В акті перевірки позивачем встановлені порушення п.п. 1.32 с т. 1, п.п. 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6. ст. 7 названого За кону.

Пункт 1.32. статті 1 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств»визначає, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, на правлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у раз і коли безпосередня участь т акої особи в організації так ої діяльності є регулярною, п остійною та суттєвою. Під без посередньою участю слід розу міти зазначену діяльність ос оби через свої постійні пред ставництва, філіали, відділе ння, інші відокремлені підро зділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку інш у особу, яка діє від імені та н а користь першої особи.

Згідно з п.п. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 зазнач еного Закону платник податку веде окремий податковий обл ік фінансових результатів оп ерацій з цінними паперами (у т ому числі іпотечними сертифі катами участі, іпотечними се ртифікатами з фіксованою дох ідністю та сертифікатами фон дів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окре мих видів цінних паперів, а та кож фондових та товарних дер ивативів. При цьому облік опе рацій з акціями ведеться раз ом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного пер іоду витрати на придбання ко жного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів , понесені (нараховані) платни ком податку, перевищують дох оди, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних п аперів або деривативів таког о ж виду протягом такого звіт ного періоду, від'ємний фінан совий результат переноситьс я на зменшення фінансових ре зультатів від операцій з цін ними паперами або дериватива ми такого ж виду майбутніх зв ітних періодів у порядку, виз наченому статтею 6 цього Зако ну.

Відповідно до п.п. 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6. ст . 7 зазначеного Закону під терм іном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість май на, сплачену (нараховану) плат ником податку продавцю цінни х паперів та деривативів як к омпенсація їх вартості.

До складу витрат включаєть ся також сума будь-якої забор гованості покупця, яка виник ає у зв'язку з таким придбання м.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вар тість майна, отриману (нарахо вану) платником податку від п родажу, обміну або інших спос обів відчуження цінних папер ів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матері альних цінностей чи нематері альних активів, які передают ься платнику податку в зв'язк у з таким продажем, обміном аб о відчуженням.

До складу доходів включаєт ься також сума будь-якої забо ргованості платника податку , яка погашається у зв'язку з т аким продажем, обміном або ві дчуженням.

Пункт 7.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств»не містить застереж ень відносно того, що операці ї з купівлі-продажу цінних па перів повинні бути лише приб уткові, а тому відповідач, зді йснюючи господарську діяльн ість, правомірно застосував при оподаткуванні операції з продажу цінних паперів поло ження п.п. 7.6.1., 7.6.3., 7.6.4. ст. 7.6. даного За кону, оскільки цим Законом пе редбачені випадки, коли витр ати на придбання цінних папе рів можуть перевищувати дохо ди від їх реалізації.

Основоположним нормативни м актом, який визначає особли вості обігу векселів на тери торії України, є Закон Україн и «Про обіг векселів в Україн і»від 5 квітня 2001 року № 2374-III (далі - Закону № 2374-III).

Стаття 1 Закону № 2374-III встан овлює, що законодавство Укра їни про обіг векселів склада ється із Женевської конвенці ї 1930 року, якою запроваджено Ун іфікований закон про переказ ні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з у рахуванням застережень, обум овлених додатком II до цієї Кон венції, та із Женевської конв енції 1930 року про врегулюванн я деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенц ії 1930 року про гербовий збір ст осовно переказних векселів і простих векселів, Закону Укр аїни «Про цінні папери і фонд ову біржу», Закону України «П ро приєднання України до Жен евської конвенції 1930 року, яко ю запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону Ук раїни «Про приєднання Україн и до Женевської конвенції 1930 р оку про врегулювання деяких колізій законів про переказн і векселі та прості векселі» , Закону України «Про приєдна ння України до Женевської ко нвенції 1930 року про гербовий з бір стосовно переказних векс елів і простих векселів», цьо го Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законода вства України.

Стаття 77 Уніфікованого зако ну передбачає, що до простих в екселів застосовуються такі ж положення, що стосуються пе реказних векселів, тією міро ю, якою вони є сумісними з прир одою цих документів, а саме по ложення щодо строку платежу (статті 33 - 37), права регресу у раз і неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54).

У відповідно до ст. 34 Уніфіко ваного закону переказний век сель строком за пред'явлення м підлягає оплаті при його пр ед'явленні. Він повинен бути п ред'явлений для платежу прот ягом одного року від дати йог о складання. Трасант може ско ротити цей строк або обумови ти більш тривалий строк. Ці ст роки можуть бути скорочені і ндосантами.

Згідно зі ст. 76 Уніфікованог о закону простий вексель, стр ок платежу в якому не зазначе но, вважається таким, що підля гає оплаті за пред'явленням.

Стаття 44 Уніфікованого зако ну встановлює, що відмова в ак цепті або у платежі повинна б ути підтверджена засвідчени м автентичним документом (пр отест у неакцепті або у непла тежі). Протест в неакцепті пов инен бути здійснений протяго м строку, визначеного для пре д'явлення для акцепту. Якщо у в ипадку, передбаченому у перш ому абзаці статті 24, перше пре д'явлення мало місце в останн ій день строку, то протест ще м оже бути здійснений наступно го дня.

Стаття 8 Закону України «Про обіг векселів в Україні»вст ановлює, що вексель, опроте стований нотаріусом (виконав чий напис нотаріуса) у встано вленому законом порядку, є ви конавчим документом.

Відповідно до ст. 43 Уніфіко ваного закону держатель може використати своє право регр есу проти індосантів, трасан та та інших зобов'язаних осіб :

при настанні строку платеж у, якщо платіж не був здійснен ий;

навіть до настання строку п латежу:

(1) якщо мала місце повна або ч асткова відмова здійснити ак цепт;

(2) у разі банкрутства трасат а, незалежно від того, здійсни в він акцепт чи ні, або у разі п рипинення ним платежів, наві ть якщо ця обставина не була в становлена судовим рішенням , або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно;

(3) у разі банкрутства трасан та за векселем, що не підлягає акцепту.

Частина 6 статті 44 Уніфікова ного закону передбачає, що у р азі оголошення трасата банкр утом, незалежно від того, здій снив він акцепт чи ні, або у ра зі оголошення банкрутом трас анта за векселем, який не підл ягає акцепту, для використан ня держателем права регресу буде достатньо пред'явлення судового рішення про оголоше ння банкрутом такого трасата чи трасанта.

Стаття 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»виз начає, що застереження, обумо влені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатка II до Женевської конвенції 1930 р оку, якою запроваджено Уніфі кований закон про переказні векселі та прості векселі, ді ють в Україні таким чином:

4) юридичні ситуації, зазнач ені в пунктах 2 і 3 статті 43, а так ож в абзаці шостому статті 44 У ніфікованого закону, визнача ються таким чином:

зазначені у пункті 2 статті 43, - у разі порушення справи про банкрутство трасата, а також у разі визнання його банкрут ом і незалежно від того, чи акц ептував він вексель;

зазначені у пункті 3 статті 43, - у разі визнання банкрутом т расанта за векселем, який не п ідлягає акцепту;

зазначені в абзаці шостому статті 44, - у разі визнання трас ата банкрутом і незалежно ві д того, чи акцептував він векс ель, або у разі визнання банкр утом трасанта за векселем, як ий не підлягає акцепту, для ви користання держателем вексе ля права регресу буде достат нім пред'явлення судового рі шення про визнання банкрутом такого трасата чи трасанта.

Відповідно до Положення пр о порядок здійснення банками операцій з векселями в націо нальній валюті на території України, затвердженого поста новою Правління Національно го банку України від 16 грудня 2002 р. № 508 та зареєстрованого в Мі ністерстві юстиції України 2 8 лютого 2003 р. за № 174/7495 векселедав цем є юридична або фізична ос оба, яка видала простий або пе реказний вексель, трасантом є векселедавець переказного векселя, а трасування - це вид ача переказного векселя на т расата. Згідно з вказаним пол оженням правом регресу є пра во зворотної вимоги, а саме: за конний векселедержатель має право в разі неможливості от римати платіж за векселем у с трок притягнути кожного, хто поставив свій підпис на векс елі, до відповідальності та в имагати сплати вексельної су ми від кожного з них.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства Укр аїни, векселедержатель прост ого векселя має право пред' явити його до оплати емітент у протягом одного року від да ти складання. У разі відмови е мітента здійснити оплату по векселю, векселедавець має п раво здійснити нотаріально п освідчений протест векселя, який, в свою чергу, стає викона вчим документом.

Крім того, векселедержател ь має право пред' явити векс ель до оплати кожному, хто пос тавив свій підпис на векселі (індосаментний напис), на тій лише підставі, що наявне судо ве рішення про визнання банк рутом емітента векселя.

Таким чином, ПП «Валмид»є ем ітентом (векселедавцем) прос тих векселів, які є об' єктом купівлі-продажу відповідно до договору № Т 105-03/06 від 28.11.2006 року . У разі визнання банкрутом ем ітента векселя, векселедержа тель має право опротестувати неплатіж по векселю шляхом н отаріального посвідчення, пр ед' явити такий вексель до о плати іншим зобов' язаним ос обам за цим векселем.

Також вексель є цінним папе ром, який містить безумовне г рошове зобов' язання, та не п ов' язаний з особою емітента , оскільки законний векселед ержатель має право пред' яви ти його до оплати не тільки ем ітенту, а й усім особам, зобов' язаним за цим векселем.

З огляду на вищезазначене у позивача не має підстав вваж ати договір № Т 105-03/06 від 28.11.2006 року нікчемним, як такий, що не спр ямований на реальне настання наслідків, та вчинений з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а.

Господарський кодекс Укра їни встановлює у статті 208 нас лідки визнання господарсько го зобов'язання недійсним: як що господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и і суспільства, то за наявн ості наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язанн я обома сторонами - в доход дер жави за рішенням суду стягує ться все одержане ними за зоб ов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороно ю з другої сторони стягуєтьс я в доход держави все одержан е нею, а також все належне з не ї першій стороні на відшкоду вання одержаного. У разі наяв ності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею пови нно бути повернено другій ст ороні, а одержане останньою а бо належне їй на відшкодуван ня виконаного стягується за рішенням суду в доход держав и.

Відповідно до ст. 239 Господар ського кодексу України до ад міністративно-господарськи х санкцій належить, зокрема, в илучення прибутку (доходу).

Стаття 240 Господарського ко дексу України передбачає, що прибуток (доход), одержаний су б'єктом господарювання внасл ідок порушення встановлених законодавством правил здійс нення господарської діяльно сті, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу ) чи суми податку, несплаченог о за прихований об'єкт оподат кування, підлягають вилученн ю в доход відповідного бюдже ту в порядку, встановленому з аконом.

Матеріалами справи підтве рджено, що сторонами договор у № Т 105-03/06 від 28.11.2006 року був підпи саний акт від 28.11.2006 року прийому -передачі векселів та здійсн ена покупцем оплата їх варто сті, визначеної в договорі, у р озмірі 1733780,00 грн. що підтверджує ться банківською випискою по особовим рахункам за 28.11.2006 року .

За таких обставин суд вважа є, що підстави для висновку пр о нікчемність спірного право чину та стягнення грошових к оштів, отриманих відповідаче м в результаті виконання зоб ов' язань за договором купів лі-продажу цінних паперів, ві дсутні.

Крім того, згідно зі ст.250 Го сподарського кодексу Україн и адміністративно-господарс ькі санкції можуть бути заст осовані до суб'єкта господар ювання протягом шести місяці в з дня виявлення порушення, а ле не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення го сподарської діяльності, крім випадків, передбачених зако ном.

Зважаючи на те, що договір з а яким позивач просить засто сувати адміністративно-госп одарські санкції був укладен ий 28 листопада 2006 році, позивач , звернувшись до суду 17.02.2009 року з позовом про застосування а дміністративно-санкцій, проп устив строк, передбачений ст .250 Господарського кодексу Укр аїни.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про не за доволення позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158- 163, 167 Кодексу адміністративног о судочинства України, Окруж ний адміністративний суд м. К иєва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження або апеляці йної скарги в порядку, встано вленому ст. 254 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни. Постанова може бути оска ржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Постанова складен а у повному обсязі 11 травня 2010 р .

Суддя А.С. Мазур