ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 626/2085/21 Номер провадження 22-ц/814/1445/22Головуючий у 1-й інстанції Рибальченко І.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року м.Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В.,Чумак О.В.,
секретар Клименко Я.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 11 листопада 2021 року, постановлене суддею Рибальченко І.Г.,
по справі за позовом ОСОБА_1 до Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
23.07.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк у два місяці від дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько, ОСОБА_3 , а 17.04.2007 р. - дід ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 4,8765 га, кадастровий номер 6323386000:06:000:0076 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходженням якої є територія Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області.
Частину спадщину після смерті діда прийняли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які на даний час померли.
Оскільки за життя дід заповіт не укладав, він, позивач, має право на спадкування за правом представлення після смерті діда ОСОБА_2 та на частку батька ОСОБА_3 . З метою реалізації спадкових прав звернувся до державного нотаріуса Красноградської ДНК та постановою від 17.06.2021 за №139/02-31, через пропущення строку прийняття спадщини, йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме, видачі свідоцтва про право на спадщину.
Поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини пов`язує із погіршенням стану здоров`я, а також відсутністю коштів для оформлення спадщини, а тому просить захистити своє порушене право у судовому порядку.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 11.11.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позов заявлено до неналежного відповідача сільської ради, а не спадкоємця, який прийняв спадщину. Заяви про його заміну належним відповідачем, у передбачений ч.2 ст.51 ЦПК України строк, від позивача не надходили.
Позивач не погодився із указаним рішенням та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Зазначає, що був обізнаний про прийняття спадщини після смерті діда, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка проживала із ним без реєстрації шлюбу,та її донькою ОСОБА_5 , які нині померлі, а тому належним відповідачем у цій справі є сільська рада.
Самостійно надати актові записи про їх смерть позивач не мав можливості, а тому у вимогах позовної заяви просив суд витребувати спадкову справу померлого ОСОБА_1 та актові записи про їх, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , смерть.
Відповідне клопотання районний суд не вирішив під час відкриття провадження у справі, чим порушив вимоги п.7 ч.2 ст.187 ЦПК України, та залишив поза увагою наявні у матеріалах справи актовий запис про смерть ОСОБА_6 та довідку сільської ради про смерть ОСОБА_4 , тим самим постановивши рішення на підставі неповно встановлених фактичних обставин справи.
Просить апеляційний суд витребувати із Красноградської ДНК спадкову справу №224/2007 померлого ОСОБА_2 та із Красноградського РВ ДРАЦС актовий запис про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Розглянувши заявлене клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження правових відносин сторін.
При цьому, колегія суддів наголошує, що межі розгляду справи судом апеляційної інстанції регламентовані положеннями статті 367 ЦПК України, частинами 1-3 якої визначено, що суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Судапеляційної інстанціїдосліджує докази,що стосуютьсяфактів,на якіучасники справипосилаються вапеляційній скарзіта (або)відзиві нанеї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
02.02.2022 Наталинська сільська рада звернулася до апеляційного суду із заявою про розгляд справи без участі представника ради.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
У суді апеляційної інстанції позивач підтримав доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні.
Відповідач, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, участь в судовому засідання свого представника не забезпечив, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , батько позивача та син ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ./а.с.12/
ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , якому за життя на праві власності належала земельна ділянка площею 4,8765 га, кадастровий номер 6323386000:06:000:0076, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходженням якої є територія Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ІІІ-ХР №046408 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку./а.с.12,13/
Постановою в.о. державного нотаріуса Красноградської ДНК Теленкова В.С. від 17.06.2021 за вих №139/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмова у вчиненні нотаріальної дії вмотивована тим, що спадкова справа №224/2007 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: Харківська область, Красноградський район, с.Березівка, була заведена 31.05.2007 на підставі заяви іншого спадкоємця.
У матеріалах вищезазначеної спадкової справи відсутня заява онука спадкодавця ОСОБА_1 про прийняття ним спадщини, на яку він має право на частку свого батька, сина спадкодавця, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, у матеріалах спадкової справи наявна довідка, видана виконкомом Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, відповідно до якої разом зі спадкодавцем на час його смерті за однією адресою була зареєстрована тільки його дружина.
Таким чином за даними Красноградської ДНК Харківської області заявник гр. ОСОБА_1 , спадщину після смерті діда ОСОБА_2 , на частку свого батька, сина спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , не прийняв: із заявою про прийняття спадщини протягом 6-ти місячного строку з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори не звернувся; за однією адресою зі спадкодавцем на час його смерті не проживав та не був зареєстрований./а.с.18/
Згідно довідки Наталинської сільської ради Красноградського району від 16.07.2021, ОСОБА_4 , 1923 р.н., проживала за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , а/з від 17.12.2009. З нею за даною адресою на день смерті зареєстрованих осіб не значиться./а.с.20/
Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що позивачем пред`явлено позов до Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області, яка є неналежним відповідачем у справі, оскільки встановлені спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , та які підлягали залученню до участі у справі у якості співвідповідачів. Проте позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи, як співвідповідача в порядку передбаченому ч.ч. 1 і 2 ст.51ЦПК України не заявляв.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги їх правильність не спростовують та зводяться до переоцінки доказів на власну користь.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 2516/1356/12-ц, від 15.01.2020 у справі №200/9984/16-ц та від 25.03.2020 у справі №140/871/16-ц.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Учасники справи зобов`язані діяти в межах відповідних судових процедур. Зазначені процедури спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Зі змісту позову вбачається, що позивач, будучи обізнаним про наявність іншого спадкоємця, який прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 діда ОСОБА_2 , заявив позов до сільської ради, а не до спадкоємця, вважаючи його померлим, що підлягає доказуванню та не змінює особу відповідача, смерть якого допускає правонаступництво.
Межі повноважень суду першої інстанції при вирішенні питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача чітко регламентовані статтею 51 ЦПК України та реалізують виключно за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження або у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідні клопотання позивачем в суді першої інстанції не заявлялися та як убачається зі змісту апеляційної скарги, позивач наполягає на належності відповідача та обґрунтованості заявлених до нього вимог. Разом із цим така позиція позивача є реалізацією його прав, а наслідки неналежного користування процесуальними правами учасника судового процесу не можуть бути покладені в основу для скасування судового рішення.
Отже, правильними є висновки районного суду про відмову в задоволенні позову з підстав його заявлення до неналежного відповідача. При цьому, як суд першої, так і апеляційної інстанції не аналізує та не надає оцінки доводам щодо поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини, які мають бути оцінені при зверненні в суд із відповідним позовом до належного відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема порушення ЦПК України при витребуванні доказів не підтверджуються матеріалами справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду без змін.
Керуючись ст.ст.367,368, 374,375, 381- 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 11 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26.07.2022.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2022 |
Оприлюднено | 28.07.2022 |
Номер документу | 105434269 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Пилипчук Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні