Рішення

від 18.07.2022 по справі 921/781/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/781/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я", 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, код ЄДРПОУ 37317151 (адреса для поштової кореспонденції: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, Діловий центр "Вулик", офіс 312 "А", а/с 9437)

до відповідача 1 Приватного підприємства "Інтеграл-сервіс", 46016, м. Тернопіль, вул. Морозенка, будинок 3, квартира 112, код ЄДРПОУ 25347360

відповідача 2 Тернопільської міської ради, 46001, м. Тернопіль, Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 34334305

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалістик" ЛТД, м. Тернопіль, вул. Полковника Морозенка, 5а, код ЄДРПОУ 23594278

про солідарне стягнення збитків в порядку суброгації в сумі 80 339,52 грн,

за участі представників від:

позивача: адвоката Тимощук І.Г., ордер серія ВС № 1090000 від 03.08.2021 (в режимі відеоконференції);

відповідача 1: керівника Пугача М.М., довіреність від 06.12.2021;

відповідача 2: представника Гулкевич С.Б., посвідчення № 855;

відповідача 3: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Інтеграл-сервіс" та Тернопільської міської ради про солідарне стягнення із відповідачів збитків в порядку суброгації в сумі 80 339,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що в результаті страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди через зимову слизькість та ожеледицю на міжбудинковому проїзді) майну страхувальника позивача завдано матеріальної шкоди, яка відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 03-419-06-18-203 від 14.08.2018, в зв`язку чим на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач вважає, що обов`язок відшкодувати шкоду завдану внаслідок невідповідного стану вулиці покладається на орган місцевого самоврядування (відповідач 2), як власника земельної ділянки, а обов`язок відповідачів 1 та 3, як користувачів земельною ділянкою, полягає в тому, щоб тримати стан дорожнього покриття у задовільному стані, тому просить стягнути з відповідачів солідарно страхове відшкодування (збитки) в сумі 80 339,52 грн в порядку суброгації.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 січня 2022 року на 10:30 год.

Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року, у зв`язку із перебуванням 13 січня 2022 року судді Охотницької Н.В. у відпустці, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі № 921/781/21 буде проведено 17 січня 2022 року о 10:30 год.

17 січня 2022 року суд відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання до 07 лютого 2022 року о 10:00 год., про що сторони повідомлялися згідно ст. 120 ГПК України ухвалою суду.

07 лютого 2022 року суд оголосив перерву у підготовчому засіданні без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про оголошення перерви у підготовчому засіданні у протоколі судового засідання до 24 лютого 2022 року о 11:30 год., про що присутні представники сторін повідомлялися під розписку.

Окрім того, ухвалою суду від 07.02.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/781/21 на тридцять днів.

17 лютого 2022 року на адресу суду від Тернопільської міської ради надійшли письмові пояснення по справі разом із додатками (вх. № 1224).

24 лютого 2022 року від позивача надійшло клопотання б/н від 23.02.2022 (вх. № 1442 від 24.02.2022), яке підписане в системі "Електронний суд" про залучення співвідповідача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалістик" ЛТД, код ЄДРПОУ 23594278, адреса м. Тернопіль, вул. Полковника Морозенка, 5а та просить стягнути солідарно з відповідачів збитки в порядку суброгації у розмірі 80 339,52 грн.

Крім того, позивач подав через систему "Електронний суд" додаткові пояснення у справі від 23.02.2022 (вх. № 1446).

Ухвалою суду від 24.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/781/21 відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відкладено підготовче засідання у справі на 21 березня 2022 року о 11:30 год., а також зобов`язано Тернопільську міську раду надати документально підтверджені пояснення з відповідями на питання: Чи було визначено балансоутримувача будинку № 5А по вул. П. Морозенка у м. Тернополі та чи передано будинок балансоутримувачу? Хто був балансоутримувачем будинку № 5А по вул. П. Морозенка у м. Тернополі станом на 29.11.2018? Чи були заключені договори про передання на утримання будинку № 5А по вул. П.Морозенка у м. Тернополі? Чи мав відповідач 1 ПП "Інтеграл сервіс" обов`язок по утриманню міжбудинкового проїзду будинку № 5А по вул. П.Морозенка у м. Тернополі, станом на 29.11.2018? На кого та на підставі яких документів відповідач 2 поклав обов`язки по утриманню міжбудинкового проїзду будинку №5А по вул. П.Морозенка у м. Тернополі станом на 29.11.2018?

Також ухвалою суду 24.02.2022 витребувано у Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу № 607/579/19 про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ПП "Вікторія-М" Коваль Надії Євгенівни.

11 березня 2022 року на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2022 про витребування справи № 607/579/19 на адресу суду разом із супровідним листом № 607/579/19 від 10.03.2022 від Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи № 607/579/19.

21 березня 2022 року через канцелярію суду відповідачем 2 подано письмові пояснення (вх. № 1832) разом із додатковими документами, а саме: копіями запиту управління правового забезпечення Тернопільської ради № 91/4.1 від 10.03.2022 та відповіді № 255/15 від 18.03.2022 управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради. Зокрема у відповіді № 255/15 від 18.03.2022 управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради повідомляє, що згідно наявної у Управління інформації, будинок за адресою вул. Полковника Морозенка, 5а не перебуває у комунальній власності міста. Також звертає увагу на те, що 10.12.2017 набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги", а відтак з 10.06.2018 на законодавчому рівні не передбачено послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і знівельовано (виключено) поняття балансоутримувача, наведене у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який втратив чинність. Зазначає, що нормами Цивільного кодексу України (ст. 319) передбачено, що власність зобов`язує, тому відповідальність за належне утримання та експлуатацію будівлі і відповідної території покладена на власника або уповноважений ним орган (особу).

Ухвалою суду від 21 березня 2022 року задоволено клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" б/н від 23.02.2022 (вх. № 1442 від 24.02.2022) про залучення співвідповідача у справі ТОВ "Реалістик" ЛТД код ЄДРПОУ 23594278, адреса м. Тернопіль, вул. Полковника Морозенка, 5а та залучено до участі у справі №921/781/21 співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалістик" ЛТД код ЄДРПОУ 23594278, адреса м. Тернопіль, вул. Полковника Морозенка, 5а, а також відкладено підготовче засідання на 28 квітня 2022 року о 10:00 год. Крім того, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Реалістик" ЛТД протягом 15-ти днів з моменту отримання даної ухвали подати відзив на позов в порядку, визначеному ст. 165 ГПК України.

20 квітня 2022 року від позивача надійшла заява від 20.04.2022 (вх. № 2456), яка підписана в системі "Електронний суд" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 921/781/21.

Ухвалою суду від 20 квітня 2022 року задоволено заяву від 20.04.2022 (вх. № 2456) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 921/781/21 та постановлено забезпечити участь представниці Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" Тимощук Ілоні Геннадіївні в судовому засіданні 28 квітня 2022 року о 10:00 год. у справі № 921/781/21 в режимі відеоконференції, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.

20 квітня 2022 року від позивача надійшло клопотання від 20.04.2022 (вх. № 2457) про долучення до матеріалів справи доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу 3.

28 квітня 2022 року, враховуючи неявку представника ТОВ "Реалістик" ЛТД у підготовче засідання 28.04.2022 та відсутність доказів його повідомлення про дату час та місце розгляду справи, суд відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання до 16 травня 2022 року о 11:00 год., а також постановив здійснювати підготовче засідання у даній справі 16 травня 2022 року о 11:00 год. в режимі відеоконференції, про що повідомлений присутній представник позивача (режимі відеоконференції), представники відповідача 1 та відповідача 2 повідомлені під розписку, а відповідача 3 надіслано ухвалу.

16 травня 2022 року без постановлення окремого процесуального документа суд відклав підготовче засідання до 02 червня 2022 року о 10:00 год., про що присутні представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2 в підготовчому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції повідомлені належним чином, відповідачу 3 надіслано ухвалу, а також постановив здійснювати підготовче засідання у даній справі 02 червня 2022 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції.

16 травня 2022 року від представника ТОВ "Реалістик" ЛТД Середи Романа Євгеновича, надійшла заява б/н від 16.05.2022 (вх. № 3015), яка підписана в системі "Електронний суд" про вступ у справу як представника ТОВ "Реалістик" ЛТД". Зокрема, заявник просить суд залучити його у справу № 921/781/21 в якості представника відповідача 3 та надати доступ до електронної справи № 921/781/21 в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 травня 2022 року залучено Середу Романа Євгеновича в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалістик" ЛТД у справі № 921/781/21 та надано йому доступ, як представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалістик" ЛТД до електронної справи № 921/781/21 в підсистемі "Електронний суд".

У підготовчому засіданні 02.06.2022, суд, у відповідності до ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20 червня 2022 року о 11:30 год. без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представники відповідача 1 та відповідача 2 повідомлені під розписку, а позивачу та відповідачу 3 надіслано відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 20.06.2022 суд оголосив перерву без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про оголошення перерви у протоколі судового засідання до 30 червня 2022 року о 14:30 год., для надання можливості позивачу надати суду докази, про які представниця позивача зазначала у судовому засіданні, про що у відповідності до ст. 216 ГПК України повідомлені під розписку присутні в судовому засіданні представники відповідача 1 та відповідача 2, а також повідомлена представниця позивача присутня в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідачу 3 - надіслано відповідну ухвалу.

30 червня 2022 року від позивача надійшло клопотання б/н від 30.06.2022 (вх. № 4164 від 30.06.2022), яке підписане в системі "Електронний суд" про долучення доказів, відповідно до якого товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" просить, з метою надання можливості подати до суду відповідь Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації, оголосити перерву у судовому засіданні, а також з метою встановлення обставин розподілу обов`язків та відповідальності між Орендодавцем та Орендарем земельної ділянки, зобов`язати відповідача 1 та відповідача 2 надати для огляду у судовому засіданні оригінал Договору оренди земельної ділянки. Зобов`язати відповідача 1 та відповідача 2 до наступного судового засідання направити позивачу копію договору оренди землі.

До вказаного клопотання представником позивача долучено, зокрема, копію інформаційної довідки від 21.06.2022 № 303168495 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копію адвокатського запиту від 21.06.2022, адресованого Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації та докази надіслання та вручення останнього адресату .

У судовому засіданні 30.06.2022 суд оголосив перерву без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про оголошення перерви у протоколі судового засідання до 18 липня 2022 року о 11:30 год., про що у відповідності до ст. 216 ГПК України повідомлена під розписку присутня в судовому засіданні представниця відповідача 2, а також повідомлена представниця позивача, присутня в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідачам 1 та 3 надіслано відповідну ухвалу.

Крім того, враховуючи заявлене в судовому засіданні 30.06.2022 представницею позивача клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд постановив здійснювати судове засідання у даній справі 18 липня 2022 року о 11:30 год. в режимі відеоконференції.

В судове засідання 18 липня 2022 року для розгляду справи по суті з`явилася представниця позивача в режимі відеоконференції та прибули представники відповідачів 1, 2.

Відповідач 3 не забезпечив явку свого представника в судове засідання 18.07.2022, хоча про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Так, згідно усних пояснень присутньої 18.07.2022 у судовому засіданні в режимі відеоконференції представниці позивача, а також письмових додаткових пояснень у справі від 18.07.2022 (вх. № 4575), підписаних в системі "Електронний суд", товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" вважає, що єдиним належним відповідачем у даній справі є Тернопільська міська рада, оскільки у відповідності до ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Відповідно, позовні вимоги підтримує тільки в частині заявлених до відповідача 2.

Окрім того, представниця ТзДВ "Страхова компанія "Гарант і Я" в судовому засіданні 18.07.2022 вказала, що точним місцем дорожньо транспортної пригоди, яка відбулась 29.11.2018 у м. Тернопіль, є прибудинковий виїзд (виїзд із спільного двору) від будинку 7, будинку 5 та будинку 5А на вул. Полковника Морозенка.

Присутній в судовому засіданні 18.07.2022 представник відповідача 1 позовні вимоги заперечив у повному обсязі.

Також, згідно виступу присутньої в судовому засіданні 18.07.2022 представниці відповідача 2, письмовий варіант якого останньої долучено до матеріалів справи за вх.№ 4657 від 18.07.2022, Тернопільська міська рада просить суд відмовити ТзДВ "Страхова компанія "Гарант і Я" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки, вважає, окрім іншого, що позивачем не надано належних та достовірних доказів щодо точного місця події ДТП, у матеріалах позовної заяви відсутні належні та допустимі докази завдання шкоди Тернопільською міською радою, позивачем не надано належних доказів оцінки шкоди відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, а також позивач неправильно визначив норми законодавства, якими регулюються спірні правовідносини.

Разом з тим, щодо озвучених в судовому засіданні 18.07.2022 пояснень представниці позивача, що єдиним належним відповідачем у даній справі є Тернопільська міська рада, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

У свою чергу, згідно ч.ч. 3, 4 ст.45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

На час пред`явлення позову до суду позивачем була сформована позовна вимога (предмет позову), як солідарне стягнення із відповідачів збитків в порядку суброгації в сумі 80 339,52 грн. При цьому, відповідачами визначено: ПП "Інтеграл-сервіс", Тернопільську міську раду та ТОВ "Реалістик" ЛТД.

Як зазначалось вище, представницею позивача в судовому засіданні 18.07.2022 вказано про те, що єдиним належним відповідачем у даній справі є Тернопільська міська рада. Тоді як, позивачем щодо предмета позову (солідарне стягнення із відповідачів збитків) будь-яких клопотань заявлено не було.

Відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 177 ГПК України).

При цьому суд звертає увагу на те, що у даній справі загальне позовне провадження, із призначенням підготовчого засідання, було відкрите ще 06.12.2021 та згідно ухвал суду від 07.02.2022 та від 24.02.2022 підготовче провадження продовжувалось, в тому числі і на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також необхідністю виконати завдання та з`ясувати питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України та для надання можливості сторонам подати суду усі заяви по суті справи визначені ст. 161 ГПК України.

І тільки в підготовчому засіданні 02 червня 2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Окрім того, в судовому засіданні для розгляду даної справи по суті оголошувалась перерва, востаннє до 18.07.2022.

Отже, у позивача було достатньо часу для того, щоб у підготовчому провадженні скоригувати склад учасників справи та уточнити позовні вимоги, із урахуванням усіх обставин які входять до предмета доказування, із поданням відповідних доказів.

У зв`язку з чим, суд зауважує, що розгляд даної справи по суті здійснюється виходячи із предмета позову та складу сторін, які визначені позивачем до закриття підготовчого провадження у даній справі.

У судовому засіданні 18 липня 2022 справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників спору, судом встановлено наступне.

14 серпня 2018 року між ТДВ "Страхова компанія "ГАРАНТ і Я" та ТОВ "Торговий дім "Ватра Захід" було укладено договір №03-419-06-18-203 про добровільне страхування наземного транспорту (крім залізничного) - автомобіля BMW X1 2017 року випуску, № кузова (шасі) НОМЕР_1 .

Згідно п. 4 договору предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням колісного транспортного засобу (КТЗ) та встановленим на ньому додатковим обладнанням (ДО) заявленим на страхування.

Згідно з пунктом 8 договору страховим випадком є подія (страховий ризик), передбачена договором страхування, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодо-набувачу, зокрема дорожньо-транспортна пригода (ДТП) як визначено п. 8.1 договору.

Відповідно до пункту 7 даного договору страхова сума транспортного засобу становить 970 000,00 грн.

Строк дії договору, згідно пункту 13 договору, становить з 18.08.2018 по 17.08.2019.

29.11.2018 о 15 год. 01 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення з задньою частиною ТЗ - за участі застрахованого позивачем автомобіля BMW X1 2017 року випуску, № кузова (шасі) НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Торговий дім "Ватра Захід". Місце скоєння ДТП Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Полковника Морозенка, 5 "А". За зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав такі механічні ушкодження: передня права частина, задня права частина.

Дані обставини підтверджуються довідкою №3018334421111516 від 25.01.2019 про дорожньо-транспортну пригоду, яка складена Управлінням патрульної поліції у Тернопільській області, дата реєстрації в ЖЄО 29.11.2018 № ЖЄО 40171.

У Розділі ІІІ цієї довідки "Наявні недоліки утримання вулично-дорожньої мережі на місці ДТП" зазначено - слизьке покриття.

При цьому, у розділі IV "Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 та за фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол - відомості відсутні.

Згідно рахунків ТОВ "Арія Моторс" №0000000955 від 19.12.2018 на суму 30 566,40 грн, №BMW-003917 від 01.12.2018 на суму 37 893,12 грн та рахунку ФОП Пелещишин Ю.І. №4047 від 26.12.2018 на суму 11 880,00 грн вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в цій ДТП, становила 80 339,52 грн.

ТДВ "Страхова компанія "ГАРАНТ і Я" на підставі страхового акту №449-18-03-06 від 27.12.2018 про наслідки розслідування події, що сталася 29.11.2018, згідно повідомлення Страхувальника від 03.12.2018 визнано - що подія яка сталася відповідає умовам страхування і є страховим випадком та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 80 339,52 грн.

На підставі договору добровільного страхування та страхового акту, позивач за заявою Страхувальника ТОВ "Торговий дім "Ватра Захід" від 26.12.2018, виплатив страхове відшкодування в розмірі 80 339,52 грн на ремонт автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями №342 від 28.12.2018 на суму 30 566,40 грн, №343 від 28.12.2018 на суму 37 893,12 грн та №344 від 28.12.2018 на суму 11 880,00 грн.

Після виплати страхового відшкодування до ТДВ "Страхова компанія "ГАРАНТ і Я", на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

У зв`язку з чим, позивач вважає, що обов`язок відшкодувати шкоду завдану внаслідок невідповідного стану вулиці покладається на орган місцевого самоврядування (відповідач 2), як власника земельної ділянки, а обов`язок відповідача 1 та 3 як користувачів земельною ділянкою полягає в тому, щоб тримати стан дорожнього покриття у задовільному стані, тому звернувся із даним позовом до суду та просить стягнути з відповідачів солідарно страхове відшкодування (збитки) в сумі 80 339,52 грн в порядку суброгації.

З`ясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача, як страховика, про відшкодування збитків, понесених у результаті здійснення виплат з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Відносини у сфері страхування регулюються ЦК України, Законом України "Про страхування", який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з положеннями ст. 8 вказаного Закону, страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Судом, здійснивши аналіз положень ч. 1 ст. 984 ЦК України, ст.ст. 1, 8 Закону України "Про страхування", встановлено, що ТДВ "Страхова компанія "ГАРАНТ і Я" є суб`єктом зі спеціальним статусом, відповідає вимогам законодавства щодо можливості здійснення ним страхової діяльності та є належним суб`єктом у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 990 ЦК України.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування". Право регресу регулюється ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Отже, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Як зазначалось вище, позивач на виконання договору добровільного страхування та страхового акту, за заявою Страхувальника ТОВ "Торговий дім "Ватра Захід" від 26.12.2018, виплатив страхове відшкодування в розмірі 80 339,52 грн на ремонт BMW X1 2017 року випуску, № кузова (шасі) НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Торговий дім "Ватра Захід", що підтверджується платіжними дорученнями №342 від 28.12.2018 на суму 30 566,40 грн, №343 від 28.12.2018 на суму 37 893,12 грн та №344 від 28.12.2018 на суму 11 880,00 грн.

Отже, до позивача перейшло право вимоги у порядку суброгації на отримання від відповідальної за завдані збитки особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки BMW X1 2017 року випуску, № кузова (шасі) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29 листопада 2018 року близько 15 год. 01 хв. по вул. Полковника Морозенка в м. Тернопіль.

Враховуючи вищенаведене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі є суброгацією.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського суду України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що поведінка відповідача була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги" розмежовано поняття "автомобільна дорога" та "вулиця".

Так, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги", автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів. Абзацом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що вулиця - це автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.

Частиною третьою статті 16 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Отже, вулиця (в розумінні зазначеного Закону) є різновидом автомобільної дороги, яка розташована в межах населеного пункту та державне значення якої визначається законодавцем у залежності від інтенсивності та організації руху.

Відповідно до пункту 1.1. Розділу І Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 №54 (далі - Технічні правила), ці Технічні правила є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх форми власності, які виконують роботи з ремонту і утримання вулиць та доріг.

Абзацом 15 пункту 1.3. розділу І Технічних правил визначено, що технічний облік та паспортизація вулиць (доріг) - комплекс обов`язкових заходів, що проводяться постійно з метою одержання докладних відомостей про наявність та технічний стан вулиць (доріг) і штучних споруд в населених пунктах для раціонального планування робіт з їх реконструкції, ремонту та утримання. Крім того, пунктом 8.10. Технічних правил передбачено, що технічний облік і паспортизацію виконує балансоутримувач вулично-дорожньої мережі.

Отже, вбачається логічним висновок про те, що наявні у населених пунктах вулиці та дороги підлягають обов`язковому виявленню, обліку та утриманню відповідними суб`єктами господарювання (власниками, балансоутримувачами, яким делеговано такі повноваження).

Відтак, для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення фактичного власника чи балансоутримувача вулиці (автомобільної дороги місцевого значення).

Частина перша статті 17 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачає, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Водночас, частиною другою статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 19 Закону України "Про автомобільні дороги", основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами. Отже, такі повноваження виділено законодавцем, як два самостійні повноваження органів місцевого самоврядування.

Організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах) відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, як повноваження у галузі будівництва.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.

За змістом пункту 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994, №198 (із змінами та доповненнями), власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. ст. 18, 25 Закону України " Про благоустрій населених пунктів", утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Наразі правове врегулювання питання використання землі під багатоквартирними житловими будинками здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про землеустрій", "Про оренду землі", "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Крім цього, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, визначено, що прибудинкова територія територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Пунктом 3.5 даних Правил передбачено обов`язок здійснення прибирання прибудинкової території виконавцем послуг.

Суд також відзначає, що 10.12.2017 набрав чинності Закон України "Про житлово -комунальні послуги" № 2189 VIII від 09.11.2017 .

Пунктом 2 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" даного закону (№ 2189 VIII від 09.11.2017) встановлено, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 514 із наступними змінами) втратив чинність з дня введення в дію цього Закону (01.05.2019), крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто із 10.06.2018).

Отже, із 10.06.2018 на законодавчому рівні не передбачено послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і знівельовано (виключено) поняття балансоутримувача, наведене у ст. 1 Закон України "Про житлово -комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875 IV.

Як вбачається із п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України "Про житлово -комунальні послуги" № 2189 VIII від 09.11.2017 послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" № 2189 VIII від 09.11.2017 виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

З огляду на аналіз та дослідження вищенаведених законодавчих норм та правил, суд доходить висновку про те, що обов`язок із прибирання міських доріг, у тому числі і в зимовий період, лежить на комунальних службах, підконтрольних органу місцевого самоврядування, тоді як прибирання дворів багатоквартирних будинків, прибудинкової території та міжбудинкових проїздів на обслуговуючих організаціях (ЖЕКи) та (ОСББ), які обслуговують будинки міста на договірних умовах.

Отже, до предмета доказування в даній справі, серед іншого, входять обставин щодо факту протиправної поведінки, наявності та з`ясування особи, яка її вчинила (допустила) за наслідками чого необхідно встановити чи є особи належними відповідачами, а також виходячи з фактичних обставин справи, слід встановити місце дорожньо транспортної пригоди та особу, яка несе відповідальність за неналежний стан дороги (прибудинкової території/міжбудинкового проїзду) на якій відбулась ДТП.

З метою з`ясування цих обставин, суд дослідив наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, зокрема із Довідки Управління патрульної поліції в Тернопільській області № 3018334421111516 вих.№ 565/41/33-19 від 25.01.2018 про дорожньо-транспортну пригоду, копію якої позивачем долучено до позовної заяви, дорожньо-транспортна пригода: зіткнення з задньою частиною ТЗ, відбулась 29.11.2018 в м. Тернополі по вул.Полковника Морозенка 5"А".

В той же час, відповідачем 1, згідно клопотання від 07.02.2022 (вх.№ 831), також долучено до матеріалів Довідку Управління патрульної поліції в Тернопільській області № 3018334421111516 про дорожньо-транспортну пригоду: зіткнення з задньою частиною ТЗ, яка відбулась 29.11.2018 в м. Тернополі по вул.Полковника Морозенка 5 за вих. № 467/41/33-2022 від 19.01.2022.

При цьому, суд відзначає, що будь-яких пояснень від Управління патрульної поліції в Тернопільській області щодо розбіжностей в зазначені місця скоєння ДТП в Довідці за № 3018334421111516, виданій 19.01.2022 та 25.01.2018 сторонами до матеріалів справи не долучено.

Окрім того, у страховому акті №449-18-03-06 від 27.12.2018 про наслідки розслідування події, який є документом, складеним ТДВ "Страхова компанія "ГАРАНТ і Я" при визнанні настання страхового випадку та який став підставою для виплати страхового відшкодування, зазначено, що подія сталася 29.11.2018 та мала місце: м. Тернопіль, вул. Симоненка.

Так, враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення збитків в порядку суброгації в результаті страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди через зимову слизькість та ожеледицю), з метою встановлення дійсних обставин справи та локації дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 29.11.2018 в м. Тернополі, а також встановлення відповідальної особи за стан вулиці, судом витребувано від Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу № 607/579/19 про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ПП "Вікторія-М" ОСОБА_1 за порушення, передбачені ч.4 ст. 140 КУпАП, а саме, що вона, будучи посадовою особою, а саме керівником ПП "Вікторія-М", порушила правила, норми та стандарти, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху та не вжила відповідних заходів щодо відновлення безпечних умов для руху, що призвело до створення аварійної обстановки внаслідок не ліквідації зимової слизькості та ожеледиці на міжбудинковому проїзді будинку за №5А по вул. Морозенка, що призвело до ДТП та механічного пошкодження транспортного засобу "Mercedes-Benz S320CDI", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу "BMW X1", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

За наслідками розгляду справи № 607/579/19, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 22.02.2019 ухвалено постанову, відповідно до якої провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, враховуючи наведене, суд відзначає, що станом на момент прийняття рішення у даній справі - № 921/781/21, відсутнє судове рішення (сторонами до матеріалів справи не додано), яким конкретну особу притягнуто до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) за порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та не вжиття відповідних заходів щодо відновлення безпечних умов для руху, що призвело до створення аварійної обстановки внаслідок не ліквідації зимової слизькості та ожеледиці, що призвело до ДТП, яке мало місце в м. Тернополі 29.11.2018, та механічного пошкодження транспортного засобу "Mercedes-Benz S320CDI", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу "BMW X1", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Окрім того, за приписами статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз зазначених норм права вказує, що преюдиціальне значення надається лише рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особи, стосовно якої встановлено ці обставини.

Оскільки постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2019 у справі № 607/579/19 стосується дій (бездіяльності) директора ПП "Вікторія-М" ОСОБА_1 , щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відтак, обставини встановлені в ній, відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України, не мають преюдиціального значення при розгляді господарської справи № 921/781/21 та оцінюються судом в сукупності з іншими наявними у даній справі доказами.

Так, як вбачається із наявних у справі № 607/579/19 документів, зокрема із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №066907 від 28 грудня 2018 року, 29 листопада 2018 року о 15 год. 40 хв. в м. Тернополі по вул. Морозенка на міжбудинковому проїзді будинку за АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 будучи посадовою особою порушила правила, норми та стандарти, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху та не вжила відповідних заходів щодо відновлення безпечних умов для руху, що призвело до створення аварійної обстановки внаслідок не ліквідації зимової слизькості та ожеледиці на міжбудинковому проїзді будинку за АДРЕСА_1 , що призвело до ДТП та механічного пошкодження транспортного засобу "Mercedes-Benz S320CDI", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу "BMW X1", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

На підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №066907 від 28 грудня 2018 року до матеріалів справи № 607/579/19 додано схему місця ДТП, яка сталася 29 листопада 2018 року о 15 год. 40 хв., письмові пояснення учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29 листопада 2018 року, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29 листопада 2018 року та рапорти працівників поліції від 29 листопада 2018 року та від 30 листопада 2018 року.

Із схеми місця ДТП, яка є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, також вбачається, що подія трапилась 29.11.2018 по вул. Морозенка 5А в м. Тернополі.

Відповідно до пояснень учасника ДТП, який керував транспортним засобом "Mercedes-Benz S320CDI", державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , подія мала місце на прибудинковій території вул. Морозенка, 5 в м. Тернополі.

В поясненнях учасника ДТП, яка керувала транспортним засобом "BMW X1", державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 зазначено, що подія відбулась на вул. Морозенка, 5 в напрямку вул. Симоненка в м. Тернополі.

В рапорті чергового інспектора Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 29.11.2018 № 40171 зазначено, що ДТП трапилось за адресою: м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5.

В Акті обстеження ділянки вулично шляхової мережі від 29.11.2018, на підставі якого було встановлено недоліки в утриманні та експлуатації ділянки, зокрема, сніговий накат, ожеледиця, не оброблена протиожеледними матеріалами, зазначено, що проведено обстеження ділянки дороги за адресою: м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5, територія під`їзду до будинку № 7.

Разом з тим, Господарський суд Тернопільської області вважає за необхідне відзначити, що при розгляді даної справи судом не оцінюються наявні у справі № 607/579/19 документи на предмет належності, достовірності чи правильності оформлення, оскільки останні вже оцінені Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 607/579/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Протилежне зводилося б до переоцінки господарським судом доказів, що чинним законодавством не передбачено.

Судом, також, досліджено викопіювання з топографо-геодезичного плану міста Тернополя (викопіювання долучено до матеріалів даної справи) та встановлено, що всі можливі місця скоєння ДТП 1) м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5А; 2) м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5; 3) м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5, територія під`їзду до будинку № 7; 4) вул.Морозенка, 5 в напрямку вул. Симоненка в м. Тернополі; 5) вулиця Симоненка в м. Тернополі ; 6) м. Тернопіль по вул. Морозенка на міжбудинковому проїзді будинку за №5А та 7) прибудинкова територія АДРЕСА_2 є різними локаціями.

За таких обставин, суд констатує, що з наявних у справі доказів неможливо встановити точне місце ДТП, яка відбулась 29.11.2018 в м. Тернопіль, як наслідок неможливо встановити ні фактичного власника вулиці (автомобільної дороги місцевого значення) який повинен нести відповідальність за неналежний стан дороги (орган місцевого самоврядування), ні обслуговуючу організацію, яка уповноважена на договірних умовах власником на прибирання дворів багатоквартирних будинків, прибудинкової території та міжбудинкових проїздів ((ЖЕК чи ОСББ).

У зв`язку з чим, оскільки як уже зазначено вище, із досліджених в процесі розгляду даної справи матеріалів неможливо достеменно встановити чи відбулась спірна дорожньо транспортна пригода на вулиці міста (Морозенка/Симоненка) чи на прибудинковій території/міжбудинковому проїзді будинку АДРЕСА_3 та будинку 5А на вул. Полковника Морозенка, суд вважає хибним твердження позивача про те, що в даному випадку відповідальність має нести Тернопільська міська рада, у віданні якої, згідно ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги", знаходяться вулиці і дороги міста Тернопіль.

Також, щодо озвучених в судовому засіданні 18.07.2022 пояснень представниці позивача, відповідно до яких, на думку позивача, точним місцем дорожньо транспортної пригоди, яка відбулась 29.11.2018 у м. Тернопіль є прибудинковий виїзд (виїзд із спільного двору) від будинку 7, будинку 5 та будинку 5А на вул. Полковника Морозенка, що підтверджується, зокрема, скрін-шотами (роздруківками) з веб-сервісу Google Maps, суд відзначає, що відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2019 у справі № 607/579/19, а також додатку №13 до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28 вересня 2011 року за №1603, який долучений до матеріалів справи № 607/579/19, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресами: вул. Полковника Морозенка, 1, вул. Полковника Морозенка, 3, вул. Полковника Морозенка, 5, вул. Полковника Морозенка, 7 здійснює ПП "Вікторія-М".

Окрім того, судом у даній справі досліджено надані позивачем фотоматеріали з електронного ресурсу Google Maps на підтвердження факту того, що спірна ДТП мала місце на прибудинковому виїзді (виїзд із спільного двору) від будинку 7, будинку 5 та будинку 5А на вул. Полковника Морозенка, проте суд відзначає, що на першій роздруківці орієнтовний час зйомки зазначений як травень 2015, тоді як ДТП відбулась 29.11.2018, а також знімки не містять посилань на конкретне місце вчинення ДТП, не зазначено ні назви вулиці, ні номерів будинку. За таких обставин, роздруковані з сайту Google Maps фотографії, які зроблені ще до вчинення спірної ДТП, а також без зазначення вулиці та номерів будинків, не дають суду можливості встановити відповідність даних доказів обставинам саме даної справи, а також не підтверджують вчинення ДТП за озвученою позивачем адресою. Крім того, посилання на такі докази суперечить вимогам ст. ст. 73-77 ГПК України.

Щодо ПП "Інтеграл сервіс", яке позивачем визначено у даній справі відповідачем 1, суд відзначає наступне.

Так, як вбачається із обґрунтування позовних вимог, Страхова компанія посилається на те, що згідно листа Головного управління Держкадастру у Тернопільській області № ПІ-103/0-126/0/63-19 від 26.11.2019, земельна ділянка по вул. Полковника Морозенка, буд. 5"а" у м. Тернополі перебуває у користуванні (оренді) ПП "Інтеграл сервіс".

Окрім того, відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 18.03.2020, земельна ділянка по вул. Полковника Морозенка, буд. 5"а" у м. Тернополі перебуває у власності відповідача 2 та з 04.03.2014 на неї зареєстровано право оренди за відповідачем 1. Цільовим призначенням землі є розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу обслуговування існуючої автомобільної стоянки, що підтверджується роздруківкою із Публічної кадастрової карти України, яку долучено до матеріалів справи.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 6110100000:04:006:0002, що знаходиться за адресою М. Тернопіль, вул. Морозенка, 5"а" розташована за межами житлових будинків, в т. ч. будинків 5"а" та 5 , або інших будинків, які знаходяться по вул. Морозенка та по вул. Симоненка у м. Тернополі.

Автостоянка ПП "Інтеграл сервіс", яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:04:006:0002 є окремим об`єктом і має адресу: м. Тернопіль, вул. Морозенка 5"а", ідентичну адресі самої земельної ділянки, а будинки № 5"а", № 5 по вул. Морозенка у м. Тернополі розташовані на іншій земельній ділянці, яка не межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6110100000:04:006:0002, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Морозенка 5"а", якою на праві оренди користується ПП "Інтеграл сервіс".

ПП "Інтеграл сервіс" не є власником (чи користувачем у будь-якій формі) будинку № 5"а" (або 5), чи окремих його приміщень, що знаходиться по вул. Морозенка у м. Тернополі.

Дані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи відповідачем 1 копіями договору оренди землі від 27.12.2007, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2017 та викопіюванням з оновленого плану міста земельної ділянки, що перебуває в оренді ПП "Інтеграл сервіс".

Отже, ПП "Інтеграл сервіс" не використовує ні прибудинкову територію, ні прилеглу до будинку № 5"а" (або 5) земельну ділянку, ні внутрішньобудинкові проїзди між будинками по вул. Морозенка у м. Тернополі.

Щодо відповідача 3, суд також відзначає, що позивачем під час розгляду даної справи до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували факт належності території (прибудинкової території чи міжбудинкового проїзду) всіх можливих місць скоєння ДТП - 1) м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5А; 2) м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5; 3) м. Тернопіль, вул. Морозенка, 5, територія під`їзду до будинку № 7; 4) вул.Морозенка, 5 в напрямку вул. Симоненка в м. Тернополі; 5) вулиця Симоненка в м. Тернополі ; 6) м. Тернопіль по вул. Морозенка на міжбудинковому проїзді будинку за №5А та 7) прибудинкова територія вул. Морозенка, 5 в м. Тернополі до прибудинкової території будинку, утримання якої віднесено до компетенції ТОВ "Реалістик" ЛТД.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Тоді як, рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Однак, враховуючи неможливість позивача чітко сформувати свої вимоги та визначитись із особами, які мають нести відповідальність, як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду даної справи по суті, зокрема згідно пояснень представниці в судових засіданнях, призначених для розгляду даної справи по суті станом на 20.06.2022 та на 30.06.2022 - позивач ще не міг визначитися хто саме: чи Тернопільська міська рада, чи відповідачі 1, 3 є власниками або несуть відповідальність за утримання прибудинкової території по вул. Морозенка 5А, свідчить про необґрунтованість позовних вимог позивача, який не довів належними доказами обставин, які входять в предмет доказування та мають значення для правильного вирішення даного спору, зокрема, не доведено точне місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди, оскільки наявні у матеріалах справи докази містять різні відомості про це, відповідно не доведено, що саме визначені позивачем відповідачі є особами, які повинні нести відповідальність за неналежний стан дороги на якій відбулась ДТП та відшкодовувати заподіяні збитки.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищезазначені обставини, оцінивши докази в сукупності та дослідивши норми чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 10, 12, 20, 73-81, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Копію рішення направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я", 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, код ЄДРПОУ 37317151 (адреса для поштової кореспонденції: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, Діловий центр "Вулик", офіс 312 "А", а/с 9437);

- Приватному підприємству "Інтеграл-сервіс", 46016, м. Тернопіль, вул. Морозенка, будинок 3, квартира 112;

- Тернопільській міській раді, 46001, м. Тернопіль, Листопадова, 5;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Реалістик" ЛТД, м. Тернопіль, вул. Полковника Морозенка, 5а.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 27.07.2022.

Суддя Н.В. Охотницька