Постанова

від 27.07.2022 по справі 600/7509/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/7509/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

27 липня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Еліт" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Еліт" до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2021 року Мале приватне підприємство "Еліт" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просило:

- скасувати рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, оформлене листом №24/01-08/1-592 від 02.08.2021 року та зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати МПП "Еліт" містобудівні умови та обмеження на реконструкцію нежитлових приміщень (лазні) з надбудовою під торгово - офісні приміщення та житлові квартири по вул. Сучавській, 10 - вул. Шкільна, 18 м. Чернівці, згідно зазначених в заяві техніко - економічних показників об`єкта;

- стягнути на користь МПП "Еліт" судові витрати та витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2022 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем подано всі передбачені частиною 3 статті 29 Закону документи, а наміри забудови відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, відповідач зобов`язаний був видати позивачу містобудівні умови та обмеження на реконструкцію нежитлових приміщень (лазні) з надбудовою під торгово - офісні приміщення та житлові квартири по вул. Сучавській, 10 - вул. Шкільна, 18 м.Чернівці, згідно зазначених в заяві техніко - економічних показників об`єкта, тому його відмову можна розцінити як таку, що звела нанівець законні сподівання позивача.

Апелянт посилається на те, що відповідач ігнорує, що відповідно до вимог абз.1 ч.4 ст.34 Закону №3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Ухвалою Сьомого апеляційного дміністративного суду від 23.05.2022 призначено справу до розгляду на 14.06.2022.

Ухвалою Сьомого апеляційного дміністративного суду від 14.06.2022 відкладено розгляд справи на 28.06.2022 та витребувано у відповідача додаткові докази.

Відповідно до ухвали суду від 28.06.2022 розгляд справи відкладено на 12.07.2022, яке в подальшому відкладено на 19.07.2022.

Оскільки 19.07.2022 сторони в судове засідання не з`явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва на нерухоме майно від 13.07.2007 року серії НОМЕР_1 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.08.2007 року серії ССГ №173355, позивач являється власником нежитлових приміщень підвалу та першого поверху в житловому будинку літ. "А" площею 512,70 м2 по вул. Сучавській, 10, м. Чернівці.

З метою реконструкції нежитлових приміщень, 04.06.2021 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою, про отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлових приміщень (лазні) під багатоквартирний житловий будинок з надбудовою по вул.Сучавській, 10 - вул. Шкільна, 18 м. Чернівці.

Листом № 04/01-08/1-2413 від 15.06.2021 року відповідач відмовив позивачеві у наданні містобудівних умов та обмежень за адресою: м.Чернівці, вул. Сучавська, 10- Шкільна,18 на реконструкцію нежитлових приміщень (лазні) з надбудовою під торгово - офісні приміщення та житлові квартири на підставі пункту 1 частини 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме у зв`язку з неподанням визначених частиною 3 статті 29 Закону документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

21.07.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень.

02.08.2021 відповідач листом № 24/01-08/1-592 повідомив позивача про відмову у надання містобудівних умов та обмежень, підставою відмови зазначено: неподання визначених частиною 3 статті 29 Закону документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, зокрема в поданому пакеті документів відсутня копія документів, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Крім того, наданим містобудівним розрахунком проектована будівля перевищує висоту дозволену в даній підзоні.

Вважаючи протиправним рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що норми ч.4 ст.34 Закону №3038-VI передбачають здійснення реконструкції, реставрації або капітального ремонту об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, зокрема на замовлення саме органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності. Тобто, основною умовою видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію об`єкта за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою є замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.

В даному ж випадку, реконструкція нежитлових приміщень по вул. Сучавській, 10 , яку має намір провести позивач, є його приватним волевиявленням спрямованим на реалізацію власних інтересів та не пов`язана жодним чином із замовленнями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачеві у видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлових будівель, з огляду на відсутність/неподання останнім документів визначених частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI, які засвідчують, право власності чи/або користування земельною ділянкою.

Також суд першої інстанції відхилив доводи відповідача щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівного документації на місцевому рівні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до п.п. 9 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За приписами пунктів 1, 2, 3 частини 5 статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації.

Частиною 1 статті 29 Закону №3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з частиною 3 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною 4 статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Як слідує з матеріалів справи, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень стали неподання позивачем визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, зокрема відсутній документ, який посвідчує право власності та користування земельною ділянкою, а також невідповідність намірів забудови вимогам містоюудівної документації та місцевому рівні, зокрема наданим позивачем містобудівним розрахунком проектована будівля перевищує висоту дозволену в даній підзоні, а саме 15м.

Колегія суддів зазначає, що згідно схеми зонування за історико - архітектурним регламентом, будівля, яка реконструюється, розміщена в межах історичного ареалу (підзона ІА-4) та в межах комплексної охоронної зони (підзона ІА-4), висота забудови у вказаних зонах обмежується і встановлюється не більше 15 метрів.

Відповідно до даних містобудівного розрахунку з основними техніко-економічними показниками на можливість реконструкції нежитлових приміщень (лазні з надбудовою під торгово-офісні приміщення та житлові квартири вул. Сучавській, 10 - Шкільній, 18 в м. Чернівці вбачається, що умовна висота будинку зазначається - 15 метрів.

Таким чином, в наданій позивачем заяві та в техніко - економічних показниках об`єкта зазначена умовна, ймовірна висота будинку 15 м, що в свою чергу ніяк не може свідчити про недотримання визначеної законодавством висоти 15 м об`єкта реконструкції, а тому аргументи відповідача в цій частині обгрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Щодо іншої підстави для відмови у видачі позивачеві містобудівних умов та обмежень, а саме неподання позивачем визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, зокрема документу, який посвідчує право власності та користування земельною ділянкою, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог частини 4 статті статті 34 Закону №3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Суд звертає увагу на те, що вказані норми регулюють правовідносини, що передбачають здійснення реконструкції, реставрації або капітального ремонту об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, зокрема на замовлення саме органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності. Тобто, основною умовою видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію об`єкта за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою є замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.

Доводами апеляційної скарги є те, що оскільки наміри позивача полягають у реконструкції належних йому на праві власності нежитлових приміщень без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, а тому відсутність документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

Однак, колегія суддів вказані доводи апелянта відхиляє та зазначає, що так як земельна ділянка на якій розміщене майно, яке має намір реконструювати позивач, перебуває у комунальній власності, тому умовою видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію об`єкта за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою є замовлення органу місцевого самоврядування.

Водночас, реконструкція нежитлових приміщень по вул. Сучавській, 10, яку має намір провести позивач, не пов`язана жодним чином із замовленням органу місцевого самоврядування на таку реконструкцію, а є його приватним волевиявленням спрямованим на реалізацію власних інтересів.

Отже, положення статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у даному випадку застосовані бути не можуть.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень та відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Крім того, після закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції виявлено, що апелянтом під час сплати судового збору за подання апеляційної скарги використано неналежні банківські реквізити.

З матеріалів справи встановлено, що скаржником в підтвердження факту сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду, до матеріалів справи долучено квитанцію №Х7СС-615К-7М24-ХМ8Х від 22.12.2022 на суму 2270 грн. (а.с.113), однак зазначена сума була сплачена за банківськими реквізитами Чернівецького окружного адміністративного суду.

Так, згідно ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Натомість, судом при відкритті апеляційного провадження у справі було помилково визнано квитанцію №Х7СС-615К-7М24-ХМ8Х від 22.12.2022 належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду на судове рішення у даній справі.

Також судом встановлено, що при поданні апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн, тобто в меншому розмірі, аніж визначено Законодавством.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2021 року визначений у розмірі 2270 грн.

З матеріалів справи встановлено, що апелянт оскаржує судове рішення стосовно вимог немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачено особою, яка звернулась з апеляційною скаргою, становить 3405 грн.

Отже, враховуючи, що фактично при поданні апеляційної скарги судовий збір позивачем сплачено не було, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з апелянта судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3405 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Еліт" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2022 року - без змін.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Еліт" на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір в розмірі 3405 грн за подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2022 року за реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.