Постанова

від 27.07.2022 по справі 300/61/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа №300/61/19

адміністративне провадження № К/9901/23431/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-ПЛЮС» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у складі колегії суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., Запотічного І.І. у справі № 300/61/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-ПЛЮС» (далі - позивач, ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2018 № 0008961401, № 0008981401 та № 0009011401.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019, адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 16.03.2020 судові рішення скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до висновків суду касаційної інстанції суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що згідно з актом перевірки та доводами відповідача в судовому процесі ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» занизило оподатковуваний доход за 2017 рік на 7 476 714 грн, з яких 7 457 714 грн - вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей, виявлених під час обшуку в магазині без підтверджуючих документів щодо їх придбання та/чи реалізації, та 19 000 грн - орендна плата, зарахована на банківський рахунок позивача від ФОП ОСОБА_1 у листопаді, грудні 2017 року. Обставини щодо отримання Товариством орендної плати та відтворення її суми як доходу у фінансовій звітності та в податковому обліку судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені.

Суди першої та апеляційної інстанцій також не взяли до уваги доводи податкового органу, що присутній під час обшуку ОСОБА_1 не заявляв, що виявлені товарно-матеріальних цінностей належать йому, тоді як ця обставина підтверджена протоколом обшуку від 10.08.2017, копія якого є в матеріалах справи. При оцінці показань свідка ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій не взяли до уваги наведений довід відповідача та протокол обшуку, так само, як і довід відповідача про наявність родинних зав`язків свідка з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (директор ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС») та ОСОБА_4 (кінцевий беніфіціар ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС»). Неврахування цих обставин вплинуло і на оцінку судом доводу відповідача щодо відображення ТМЦ вартістю 7 457 714 грн в розрізі асортименту товарів та їх вартості в комп`ютерній програмі « 1С Бухгалтерія», яка належить позивачу, як доказу, що ТМЦ належать ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС». Суди не перевірили довід відповідача, що згідно з протоколом обшуку від 10.08.2017 договір оренди позивача з ФОП ОСОБА_1 від 01.08.2017 № 1 виявлено під час обшуку не було, а присутній під час обшуку ОСОБА_1 цей договір також не надав. У зв`язку з цим обґрунтованість висновку суду про оренду ОСОБА_1 приміщень в магазині на підставі договору від 01.08.2017 № 1, так само як і зазначення цього договору як підстави для перерахування орендної плати в призначенні платежів в листопаді та грудні 2017 року викликає сумнів.

Під час нового розгляду справи рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року адміністративний позов задоволено з огляду на те, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факту належності товарно-матеріальних цінностей (канцелярської продукції та дитячих іграшок), які виявлено під час проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС». Ураховуючи те, що єдиною підтвердженою відповідачем обставиною отримання позивачем доходу є сплачена ФОП ОСОБА_1 орендна плата у розмірі 19000 грн, дохід від якої не перевищує максимально дозволеного розміру в 1 000 000 грн, а доказів здійснення ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» будь-якої іншої господарської діяльності матеріали справи не містять, твердження контролюючого органу про виникнення у позивача обов`язку щодо реєстрації в якості платника податку на додану вартість, подання відповідної декларації та, як наслідок, формування податкового зобов`язання з даного виду податку суд першої інстанції визнав безпідставним.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС в Івано-Франківській області правомірно, оскільки вартість виявлених у результаті обшуку товарних залишків на суму 7 457 714 грн є іншим операційним доходом, який повинен включатися у рядок 2120 «Інші операційні доходи» та 2280 «Разом доходи» звіту про фінансові результати за 2017 рік, та рядок 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)» декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік. У зв`язку з цим з вересня 2017 року позивачу необхідно було зареєструватися платником податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

На підставі ухвали слідчого судді від 07.08.2017 у справі № 344/10105/17 (провадження №1-кс/344/2910/17) в рамках кримінального провадження №32017090000000040 від 10.07.2017 надано дозвіл на проведення обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС», з метою виявлення та вилучення документів первинного бухгалтерського обліку та інших фінансово-господарських документів, щодо ввезення на митну територію України товарів (шкільної та канцелярської продукції) упродовж 2015-2017 років, їхнього розмитнення та подальшої реалізації, чорнових записів та інформації щодо неофіційної бухгалтерії із відомостями про фактичні обсяги придбання та реалізації товарів (в тому числі у електронному вигляді), вилучення з комп`ютерної техніки, за допомогою якої здійснювалися виготовлення документів, інформації щодо розмитнення товарів, флеш-носіїв, на яких міститься така інформація, листів-відповідей від виробників продукції з Китайської Народної Республіки.

Зі змісту описової частини коментованої ухвали судді вбачається, що «фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) за попередньою змовою з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ), а також використовуючи підконтрольне йому ТОВ «Канц-Холл» (ідентифікаційний код юридичної особи 34084261) упродовж 2015-2017 років при здійсненні імпорту товарів на митну територію України та придбання на території України з подальшою їх реалізацією кінцевим споживачам, без документального відображення у податковій та бухгалтерській звітності фактичних об`ємів здійснення таких операцій, умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 1 447 262 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що для здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 використовують складське приміщення для зберігання товарів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу обшуку від 10.08.2017, проведеного слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС в Івано-Франківській області на виконання вищезазначеної ухвали слідчого судді від 07.08.2017 у справі №344/10105/17 (провадження №1-кс/344/2910/17), у приміщенні магазину оптової та роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено залишки товарів (шкільна та канцелярська продукція) на суму 7 457 714 грн.

Надалі, на підставі наказу від 07.09.2018 за №1276 та направлення від 07.09.2018 за №1473 посадовою особою ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів тощо за період з 24.03.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 21.09.2018 № 796/09-19-14-01/41232556.

У ході перевірки контролюючим органом встановлено:

- до складу доходів не включено суму орендної плати по договору оренди майна від 01.08.2017 № 1, яка поступила на рахунок АТ «УкрСиббанк» № НОМЕР_3 від ФОП ОСОБА_1 в розмірі 19 000 грн (платіжне доручення від 21.11.2017 № 361 на суму 14 500 грн, платіжне доручення від 22.12.2017 №370 на суму 4500 грн);

- до складу інших операційних доходів не включено дохід від безоплатно отриманих товарів у сумі 7 457 714 грн, які виявлені під час обшуку власного приміщення магазину оптової та роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2866,07 кв. м;

- не подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, фінансової звітності (звіту про фінансові результати (форма №2-м) та фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік);

- при перевищенні загальної суми операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців на 1 000 000 грн ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» не зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з вересня 2017 року та не подано звітності з податку на додану вартість.

Таким чином, відповідачем встановлено, що на порушення норм Податкового кодексу України ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» не включено: орендну плату, яка поступила на рахунок ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» у сумі 19 000 грн та безоплатно отримані товари в сумі 7 457 714 грн, в результаті чого позивачем занижено суму доходів, які слід відобразити у рядку 01 Декларації «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку: рядок 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати Форми №2 за 2017 рік всього на суму 7 476 714 грн.

Згідно з висновками вищезазначеного акта перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» норм податкового законодавства, а саме:

- пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1, пп. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135 ст. 135 Податкового кодексу України та пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, пунктів 5, 6, 7, 17, 19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 342 402 грн, у тому числі за 2017 рік на суму 1 342 402 грн;

- п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України: не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 3800 грн, зокрема за листопад 2017 року - 2900 грн, за грудень 2017 року - 900 грн;

- п. 49.1, п. 49. 2, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України у зв`язку з неподанням податкової декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2017 року;

- п. 286.4 ст. 286, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасним поданням податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік.

На підставі результатів проведеної перевірки, 11.10.2018 ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0008961401, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 678 003 грн, зокрема 1 342 402 грн - за основним платежем та 335 601 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0008981401, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4750 грн, зокрема 3800 грн - за основним платежем та 950 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0009011401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 340 грн.

Указані податкові повідомлення-рішення ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» оскаржило в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача ДФС України прийнято рішення від 19.12.2018 №41056/6/99-99-11-04-02-28 про залишення податкових повідомлень-рішень без змін, а скарги без задоволення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020.

На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 27.02.2018 у справі № 813/1766/17, в якій зазначено, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку; від 06.08.2019 у справі № 2340/4818/18, від 10.09.2019 у справі № 804/9406/14, від 25.09.2019 у справі № 826/16045/18 щодо застосування норм пункту 44.6 статті 44, пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України.

У касаційній скарзі ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» посилається на помилковість врахування судом апеляційної інстанції висновку експерта, яким не підтверджується факт належності позивачу на праві власності товару, а відтак і отримання доходу; а також що наявність між суб`єктами господарювання родинного зв`язку не впливає на можливість здійснення ними підприємницької діяльності незалежно один від одного, чи спільно та не перешкоджає укладенню будь-яких правочинів.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою та такою, що винесена з повним з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, та правильним застосуванням норм матеріального права без порушень норм процесуального права.

Посилаючись на матеріали кримінального провадження, ГУ ДПС в Івано-Франківській області стверджує, що ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС», до якого входять члени однієї сім`ї намагалися «купити» офіційні документи на підтвердження походження імпортованого з Китаю товару. Крім того, позивачем не надано жодних документів, які б указували на приналежність товару іншим контрагентам чи ФОП ОСОБА_1 / ФОП ОСОБА_4 , більше того таких документів не виявлено і під час обшуку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з частиною першою пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене у пункті 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється згідно з пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами).

Відповідно до пункту 85.9 статті 85 ПК України, у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Як убачається з матеріалів справи, позивач наполягав на тому, що товарно-матеріальні цінності, виявлені під час обшуку, не належать ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС». Тобто позивач не погоджується з висновком контролюючого органу щодо заниження податку на прибуток у сумі 1 342 388 грн унаслідок заниження інших операційних доходів на суму безоплатно отриманих товарів у розмірі 7 457 714 грн та, як наслідок, з обов`язком реєстрації платником податком на додану вартість та визначенням контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях від 11.10.2018 № 008981401, № 0009011401 грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції встановлено на підставі акта перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області, що згідно з протоколом обшуку від 10.08.2017, проведеного старшим слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС в Івано-Франківській області (на виконання ухвали від 07.08.2017 у справі № 344/10107/7 у межах кримінального провадження № 1-кс/344/2912/7), приміщень за адресою: Івано- Франківська область, Тисменицький район, с. Черніїв, вул. Об`їзна, буд. 20, які належать на праві приватної власності ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС», серед документів, вилучених під час обшуку, не було виявлено первинних документів, які б вказували на факт придбання ТОВ «АВЕРС ПЛЮС» товарів на суму 7 457 714 грн (у кількості 2 052 774 одиниць), більше того не виявлено будь-яких інших первинних документів, які б указували на приналежність даного товару іншим суб`єктам господарювання.

Крім того, під час обшуку у приміщенні був присутній ОСОБА_1 (зазначений у протоколі обшуку), однак ним не зроблено жодної заяви, яка підлягає занесенню у протокол обшуку щодо приналежності даних товарів іншим суб`єктам господарюванням.

Тобто, в ході проведення перевірки контролюючим органом виявлено залишки товарів на суму 7 457 714 грн (у кількості 2 052 774 одиниць), що в розумінні Податкового кодексу України відносяться до безоплатно отриманих товарів та підлягають включенню до доходу та нарахуванню податку на прибуток за ставкою18 %.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 № 860/4153, визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 7 цього Положення, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція № 291).

За положеннями Інструкції № 291 на рахунку 71 «Інший операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів відносяться, зокрема суми одержаних безоплатно оборотних активів.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безоплатно наданими товарами є, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що вартість виявлених в результаті обшуку товарних залишків у сумі 7 457 714 грн є іншим операційних доходом, який повинен включатися у рядок 2120 «Інші операційні доходи», 2280 «разом доходи» звіту про фінансові результати за 2017 рік, та рядок 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на ненадання позивачем жодних документів на підтвердження факту придбання товарів на суму 7 457 714 грн під час проведення перевірки, а також відсутність доказів, які б вказували на приналежність даного товару іншим суб`єктам господарювання, контролюючий орган мав законні підстави провести перевірку з використанням інформації про доходи позивача, отриманої внаслідок заходів податкового контролю та в процедурах кримінального провадження в установленому законом порядку, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018 №0008961401 прийнято останнім правомірно.

Зазначене також підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 264/18 28 від 07.12.2018, підстав для неврахування якого як додаткового доказу з урахуванням статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів не вбачає.

Щодо правомірності прийняття ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкових повідомлень-рішень від 11.10.2018 № 008981401 та № 009011401 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V цього Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України визначено, що у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як установлено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами, у період з 24.03.17 по 31.12.17 ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» не було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Відтак, з огляду на правомірність висновку контролюючого органу щодо заниження позивачем доходів на суму 7 457 714 грн, з вересня 2017 року позивачу необхідно було зареєструватися платником податку на додану вартість та подавати звітність.

Перевіркою також встановлено заниження ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» бази оподаткування з податку на додану вартість на суму отриманих коштів у розмірі 19 000 грн згідно з договором оренди нерухомого майна від 01.08.2017 року №1, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_1 , виписки AT «УкрСиббанк» по рахунку № НОМЕР_4 за період з 13.11.2017 по 31.12.2017, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму З 800 грн.

За таких обставин, обґрунтованим також є висновок ГУ ДПС в Івано-Франківській області про виникнення у позивача обов`язку щодо подання декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року та грудень 2017 року.

Переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ТОВ «АВЕРС-ПЛЮС» слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-ПЛЮС» залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко