Постанова

від 21.07.2022 по справі 521/7437/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/77/22

Номер справи місцевого суду: 521/7437/21

Головуючий у першій інстанції Передерко Д.П.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя Котелевський Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тьосової Я.В.,

представників Одеської митниці Держмитслужби України: Бурчо І.Й., Терновського М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Євдокимова Д.А. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.09.2021 року, якою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ПП «ХАНУМ ЛТД» (ЄДРПОУ 41197517), місце реєстрації: м. Одеса, вул. Олександра Вронського, буд. 43 Б, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 09.02.2009 РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2

закрито справу про притягнення до адміністративної відповідальностіна підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, -

встановив:

Оскарженою постановою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до оскарженої постанови, Відповідно до протоколів ПМП № 0242/50000/21, № 0241/50000/21, № 0243/50000/21 вбачається, що 07.03.2018 року між ПП «ХАНУМ ЛТД» та компанією «Mirotecs giyim sanayi ve dis toic.ltd.sti» було укладено контракт договір купівлі-продажу № 05/2018 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного договору до м/п «Одеса- центральний» Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання «MAERSK SHIRLEY» прибув контейнер TGHU1787290 з товаром.

26.05.2018 декларантом ТОВ «ПМБ-сервіс» ОСОБА_2 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500010/2018/007628.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС були надані: коносамент від 23.05.2018, інвойс №7290 від 07.05.2018, пакувальний лист до інвойсу, договір купівлі-продажу № 05/2018 від 07.03.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно граф МД № UA500010/2018/007628 було заявлено 6 найменувань товару: «частини меблів,тощо».

В рамках наведеного договору до м/п «Одеса- центральний» Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання «MAERSK BULAN» прибув контейнер MSCU4671960 з товаром.

17.07.2018 декларантом ТОВ «ПМБ-сервіс» ОСОБА_2 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500010/2018/010880.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС були надані: коносамент від 06/07.2018, інвойс №1960 від 06/07.2018, пакувальний лист до інвойсу, договір купівлі-продажу № 05/2018 від 07.03.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно граф МД № UA500010/2018/010880 було заявлено 600 комплектів чемоданів.

В рамках наведеного договору до м/п «Одеса- центральний» Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання «YM Increment» прибув контейнер ARKU2338678 з товаром.

25.07.2018 декларантом ТОВ «ПМБ-сервіс» ОСОБА_2 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500010/2018/011457.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС були надані: коносамент від 05.07.2018, інвойс №8678 від 02.07.2018, пакувальний лист до інвойсу, договір купівлі-продажу № 05/2018 від 07.03.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно граф МД № UA500010/2018/011457 було заявлено 12 найменувань товару «меблі дерев`яні, тощо».

Разом з тим, з метою з`ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари через Департамент адімінстрування митних платежів ДФС було направлено запит до митних органів Туреччини.

24.04.2021до Одеської митниці ДФС листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Держмитслужби № 20/20-02-01/7.10/337 надійшла відповідь митної адміністрації Туреччини №29980007-724.01.03/UA-43960647-44363300-46323240-601171598 із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

Так, під час перевірки документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині було встановлено, що фактично товар, оформлений у Одеській митниці ДФС за МД № UA500010/2018/007628 від 26.05.2018 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини на умовах поставки«Mirotecs giyim sanayi ve dis toic.ltd.sti»за експортними митними деклараціями №IH82018000000580 від 03.05.2018.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД № UA500010/2018/007628 від 26.05.2018 фактурна вартість товарів складала 4 431,25 доларів США грн. Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортних декларацій №IH82018000000580 від 03.05.2018 з зазначенням інвойсів складала 8 931, 52 Євро.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД № UA500010/2018/010880 від 17.07.2018 фактурна вартість товарів складала 171 885, 1 грн. Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортних декларацій №1843100ЕХ146991 від 03.07.2018 з зазначенням інвойсів складала 264 007, 68 грн.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД № UA500010/2018/011457 від 25.07.2018 фактурна вартість товарів складала 309 671, 58 грн. Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортних декларацій №1843100ЕХ064676 від 02.07.2018 з зазначенням інвойсів складала 62 865, 25 грн.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ПП «ХАНУМ ЛТД» встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно вартості товарів.

Таким чином, на думку митного органу, керівникомПП «ХАНУМ ЛТД» ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару та вартості товарів чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протоколи про ПМП № 0242/50000/21, № 0241/50000/21, № 0243/50000/21 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись з постановою, представник Одеської митниці Держмитслужби Євдокимов Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків від вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією вартості товарів.

Судовий розгляд в суді апеляційної інстанції проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, конверти із судовими повістками неодноразові направлені на вказані в матеріалах справи адресами, повернулись у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, судом були створені всі умови для реалізації права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , повідомлявся належними засобами сповіщення

Розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши представника Одеської митниці Держмитслужби Терновського М.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги; вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Як вбачаєтьсяз оскаржуваногорішення,суддя районногосуду здостатньою повнотоюдослідив матеріалисправи,оцінив всінаявні всправі доказита прийшовдо обґрунтованоговисновку провідсутність удіях ОСОБА_1 складу адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.483 МК України.

Апеляційний суд погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості передбачена відповідальність.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 1ст.495МК Українивстановлює,що доказамиу справіпро порушеннямитних правилє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: 1)протоколом пропорушення митнихправил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду скарги, судом першої інстанції в достатній мірі приділено увагу матеріалам справи, сформованих Одеською митницею Держмитслужби України щодо порушення ОСОБА_1 , як директором ПП «ХАНУМ ЛТД» митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

При цьому, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що митними органами не указано в чому конкретно полягало надання собою неправдивих відомостей з метою приховування товару.

Так, на підставі укладеного 07.03.2018 року між ПП «ХАНУМ ЛТД» та компанією «Mirotecs giyim sanayi ve dis toic.ltd.sti» договору купівлі-продажу № 05/2018 щодо поставки в Україну товарів, до м/п «Одеса- центральний» Одеської митниці ДФС з Туреччини прибули три контейнери з товаром.

На підтвердження відповідності заявленого товару, тому, що відповідає укладеному договору, до митного органу 17.07.2018 року декларантом ТОВ «ПМБ-сервіс» ОСОБА_2 , на підставі договору про надання послуг митного брокера №25/04 від 25.04.2018 року, надані як сам договір, так і інвойси, товаро-транспорті накладні, здійснено зважування контейнерів та надані інші товаросупровідні документи.

На момент надання до митного органу документів жодних підстав вважати такі документи підробними, або такими, що не відповідають заявленому товару у митного органу не було. При цьому, будь-яких обставин, які б вказували на недобросовісність декларанта щодо подання до митного органу документів, не виявлено, на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупровідних документах.

Зазначені обставини стали підставою випуску товару, ввезеного ПП «ХАНУМ ЛТД» за договором купівлі-продажу № 05/2018 від 07.03.2018 року у вільний обіг і оформленням його з додержанням усіх умов переміщення товарів у режимі «імпорт», зі сплатою всіх митних зборів.

Натомість, митним органом на переконання щодо дотримання ПП «ХАНУМ ЛТД» законодавства України з питань митної справи, було направлено запит до митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини. При цьому, з огляду на долученої копії відповіді уповноваженого органу Туреччини, запит на надання підтверджуючих документів направлений лише 05.11.2018 року, після спливу майже 3,5 місяців з моменту митного оформлення товарів, переміщення товарів через митний кордон України у останньому контейнері.

Більш того, згідно відповіді митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини №29980007-724.01.03/UA-43960647-44363300-46323240-601-71598 від 29.12.2020 року надано документи, запитувані за фактом укладеного договору між ПП «ХАНУМ ЛТД» та компанією «Mirotecs giyim sanayi ve dis toic.ltd.sti» (т.1 а.с. 34-35), а також долучено супровідний лист в.о. директора Департаменту боротьби з контрбандою та порушення митних правил від 24.02.2021 року (т. 1 а.с. 33), згідно з яким до Одеської митниці Держмитслужби України спрямовано вказану відповідь з додатками на 53 аркушах.

Проте, в матеріалах, наданих митним органом до суду першої інстанції, разом з протоколами про порушення митних правил № 0242/50000/21, № 0241/50000/21, № 0243/50000/21 від 17.03.2021 року та супровідним листом митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини від 29.12.2020 року (з неофіційним перекладом), долучено: до т. 1 а.с. 36 митна декларація на турецькій мові, з переліком найменувань товарів на зворотному боці, з якого взагалі не зрозуміло ні найменування товару, ні його кількість; до т. 2 а.с. 39-45 митна декларація на турецькій мові, з переліком найменувань товарів на турецькій мові взагалі щодо іншого підприємства-покуцпя («AMADEUS»), будь-яких даних щодо ПП «ХАНУМ ЛТД» вказані документи не містять; до т.3 а.с. 43-82 митна декларація, перелік товарів, рахунки-фактури, коносамент на турецькій мові, з яких також не зрозуміло який товарі, в якій кількості і на підставі яких угод придбаний (переданий).

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, відповідно до ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Водночас, переклад зазначених листів з турецької мови на українську мову не здійснено, не засвідчено належним чином, тобто є неофіційним, та такі документи на думку апеляційного суду не можуть бути використані як докази винуватості ОСОБА_1 у скоєні саме правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки з них неможливо встановити ні найменування, ні кількість товару, а в частині з них взагалі вказане інше підприємство, що є покупцем товару.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно допринципу «позарозумним сумнівом»,зміст якогосформульований уп.43рішення ЄСПЛу справі«Кобець протиУкраїни» від14.02.2008,доказування,зокрема,має випливатиіз сукупностіознак чинеспростовних презумпцій,достатньо вагомих,чітких таузгоджених міжсобою,а завідсутності такихознак неможна констатувати,що винуватістьобвинуваченого доведенопоза розумнимсумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За викладених вище обставин у їх сукупності, апеляційний суд констатує, що в даному випадку митним органом не було доведено наявності в діях директора ПП «ХАНУМ ЛТД» ОСОБА_1 складу поставленого йому у провину порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, у зв`язку із чим суд 1-ої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

З урахуванням наведених обставин суд приходить до висновку, що апеляційна скарга є безпідставною, а тому вона не підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.8,62 Конституції України, ст. 529 Митного Кодексу України ст.ст.7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д.А. залишити без задоволення, а постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.09.2021 року, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу даного правопорушення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський