Постанова

від 10.10.2007 по справі 16/236 (3/224)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/236 (3/224)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "10" жовтня 2007 р.                                        Справа № 16/236 (3/224)

„15” год. „30” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                                      головуючого судді Фесюри М.В.,  

                                                                      при секретарі  - Козацькому А.В.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача – Ступак С.О.,

                                                                      від відповідача –Галат М.М.

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ЗАЯВОЮ :                    Відкритого акціонерного товариства „Постачальник”

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Чернігівської області від 06.09.2005р. у справі № 3/224:

за ПОЗОВОМ :           Державної податкової інспекції у м. Чернігові

                              (м. Чернігів вул. Кирпоноса,28)

до ВІДПОВІДАЧА:           Відкритого акціонерного товариства „Постачальник”

                              (м. Чернігів вул. Любецька,46)

Про стягнення за рахунок активів 61017,82 грн.

          Подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 06.09.2005р. № 3/224 та переглянути останнє.

          Вимоги заявника обґрунтовані тим, що підприємству не було відомо про справу № 3/224, а ліквідатор , який був присутнім на засіданні , не мав права представляти інтереси підприємства. Про судове рішення, яке необхідно переглянути, заявник довідався лише 31.08.2007р. після отримання від ліквідатора документації підприємства , в тому числі судового рішення по справі № 3/224.

          Заявник вважає, що з нього не повинен був стягуватись податковий борг, оскільки за час, за який він виник, підприємство визнано вільним від боргів.

          Податковий орган проти заяви заперечив, посилаючись на те, що ліквідатор виконував повноваження керівника підприємства в силу закону, отже заявнику як юридичній особі було відомо про судове рішення, яке переглядається, під час його прийняття, а відтак підприємство пропустило строк звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами.

          Стосовно виникнення податкового боргу, який стягнений спірним судовим рішенням, податковий орган пояснив наступне.

          Сума податкового боргу з земельного податку виникла на підставі поданого розрахунку земельного податку на 2004 рік на суму 66677,81 грн. Внаслідок несплати у строк заборгованості станом на 31.01.2005р. податковий борг становив 11112,96 грн. Протягом провадження у справі про банкрутство діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому пеня за несвоєчасну сплату не нараховувалась, але станом до дати введення мораторію ( до винесення ухвали суду 22.08.2002р.) по картці обліку підприємства рахувалася пеня у розмірі 63605,05 грн., а станом на 05.05.2005р. ( на час припинення провадження у справі про банкрутство) внаслідок часткового погашення боргу залишилася несплаченою пеня в сумі 49904,86 грн. Всього розмір податкового боргу на час припинення провадження у справі про банкрутство склав 61017,82 грн.

          Податковий орган вважає, що не дивлячись на визнання підприємства вільним від боргів, борг залишився несписаним, а вимоги  - не відкликаними, тому такий борг має бути стягнений в судовому порядку.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

          06.09.2005р. господарський суд Чернігівської області  прийняв постанову у справі 3/224 про стягнення з ВАТ „Постачальник” за рахунок активів на користь державного бюджету 61017,82 грн. податкового боргу по земельному податку, який виник внаслідок подання розрахунку по земельному податку на 2004 рік 11112,96 грн.) та нарахування пені в сумі 49904,86 грн.

          На час прийняття судового рішення від відповідача в засіданні був присутній ліквідатор Лященко В.І.

          Як слідує з ухвали господарського суду Чернігівської області від 05.05.2005р. у справі № 4/83б/32/11/2 за заявою кредитора ДПІ у м. Чернігові до боржника ВАТ „Постачальник” про визнання останнього банкрутом, провадження у даній справі порушено 22.08.2002р., постановою від 18.03.2003р. боржник визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура з покладенням обов'язків ліквідатора на арбітражного керуючого Лященко В.І.

          Відповідно до ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року  N 2343-XII (далі –Закон –2343) під час ліквідації повноваження керівника підприємства виконуються ліквідатором.

          Згідно з вищенаведеною ухвалою у справі про банкрутство 05.05.2005р. було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено провадження у справі, припинено дію мораторію, введеного 22.08.2002р., визнане ВАТ „Постачальник” вільним від боргів та продовжено його діяльність, з метою призначення в установленому порядку керівника ВАТ „Постачальник”, зобов'язано ліквідатора здійснити необхідні заходи по організації та проведенню зборів акціонерів та передати уповноваженому зборами органу майнові активи, що залишилися, а також печатки, штампи та бухгалтерсько - фінансову документацію, зобов'язано ліквідатора виконувати повноваження керівника  (органів управління) ВАТ „Постачальник” до їх призначення.

          Як слідує з наданих доказів, до прийняття спірного рішення у справі № 3/224 повноваження ліквідатора як керівника підприємства припинилися в силу призначення спостережною радою ВАТ „Постачальник” згідно протоколу № 2 від 16.05.2005р. голови правління підприємства Бичик Л.М.

          Обґрунтованість такого рішення спостережної ради перевірялась в судовому порядку. Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.03.2007р. у справі № 1/52 за позовом Петрова В.І. до ВАТ”Постачальник” про визнання недійсним протоколу № 2 від 16.05.2005р. про призначення голови та членів правління товариства вирішено позов задовольнити частково та визнати недійсним рішення спостережної ради ВАТ „Постачальник” від 16.05.2005р. та 11.01.2007р. про призначення Бичик Л.М. головою, а потім виконуючою обов'язки голови правління товариства, в решті позову відмовлено.

          Як слідує з ухвали по тій же справі від 22.08.2007р., якою вирішувалось питання скасування заходів забезпечення позову, рішення суду від 20.03.2007р. у справі № 1/52 змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2007р., а саме в позові відмовлено повністю.

          Таким чином , спостережна рада обґрунтовано призначила 16.05.2005р. головою правління підприємства Бичик Л.М.

          Того ж дня , призначеним головою правління виданий наказ № 1 про те, що він приступає до виконання покладених обов'язків, а до ліквідатора направлений лист з повідомленням про призначення голови правління та з проханням в термін до 10.06.2005р. передати документи та майнові активи, що залишилися. Як слідує з відмітки на листі, він був отриманий ліквідатором 07.06.2005р.

          Таким чином, відповідно до часу , на який ухвалою суду у справі про банкрутство повноваження керівника підприємства було покладено на ліквідатора, останній втратив повноваження 16.05.2005р. , тобто до прийняття спірного судового рішення.

          Відповідно до ст.92 ЦК України юридична особа набуває своїх прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа , яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

          Таким чином, під час розгляду справи  та прийняття судового рішення у справі № 3/224 юридична особа ВАТ „Постачальник” не могла набувати своїх обов'язків та реалізувати свої права, оскільки від її імені виступала не уповноважена особа.

          Відповідно до ст.245 КАС України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

          Заявнику не були та не могли бути відомі обставини розгляду в суді справи № 3/224, за результатами якого з відповідача було стягнуто податковий борг і такі обставини є істотними.

          Ліквідатором передано голові правління ВАТ „Постачальник” документи підприємства лише 31.08.2007р., що підтверджується відповідним актом, серед переданих документів значиться копія рішення господарського суду Чернігівської області від 06.09.2005р. по справі № 3/224.

          Відповідно до ст.247 КАС України строк звернення до суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлений на протязі одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

          ВАТ „Постачальник” в особі уповноваженого керівника (голови правління) дізналося про прийняття спірного судового рішення 31.08.2007р., з відповідною заявою звернулося 17.09.2007р., отже заявником не пропущено строку звернення про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

          Що стосується суті позовних вимог , судом встановлено наступне.

          Матеріалами справи підтверджуються обставини нарахування податкового боргу, викладені податковим органом., а саме: сума податкового боргу з земельного податку була нарахована на підставі поданого розрахунку земельного податку на 2004 рік на суму 66677,81 грн. Внаслідок несплати у строк заборгованості станом на 31.01.2005р. податковий борг за даними обліку податкового органу становив 11112,96 грн. Протягом провадження у справі про банкрутство діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому пеня податковим органом за несвоєчасну сплату не нараховувалась, але станом до дати введення мораторію ( до винесення ухвали суду 22.08.2002р.) по картці обліку підприємства рахувалася пеня у розмірі 63605,05 грн., а станом на 05.05.2005р. ( на час припинення провадження у справі про банкрутство) внаслідок часткового погашення боргу залишилася несплаченою пеня в сумі 49904,86 грн. Всього розмір податкового боргу на час припинення провадження у справі про банкрутство обліковувався в сумі 61017,82 грн.

          Однак, як слідує з ухвали господарського суду Чернігівської області від 08.02.2005р. по справі про банкрутство № 4/83б/32/11/2 , судом розглядалась заява кредитора ДПІ в м. Чернігові про визнання поточних вимог у розмірі 55461,34 грн., з яких 5556,48 грн. заборгованості по земельному податку за грудень 2004 року та 49904,86 грн. пені. Судом було ухвалено відмовити ДПІ у м. Чернігові у визнанні зазначених поточних вимог, оскільки з дня винесення постанови про банкрутство боржника ( 18.03.2003р.) не можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків та зборів, а у зв”язку з дією мораторію –не може нараховуватись пеня.

          Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо встановлено ці обставини.

          Ухвала від 08.02.2005р. по справі про банкрутство № 4/83б/32/11/2 набрала законної сили, що сторонами не заперечується, отже у ВАТ „Постачальник” не могло виникати зобов'язань по земельному податку під час ліквідаційної процедури та нараховуватись пеня під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

          Як встановлено ч.3 ст.32 Закону - 2343, якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

          Таким чином станом на 05.05.2005р., тобто на час припинення провадження у справі про банкрутство та визнання ВАТ „Постачальник” вільним від боргів, в останнього були відсутні будь –які податкові борги, на які могла нарахуватись пеня після завершення процедури банкрутства, а питання про погашення тієї  податкової заборгованості, яка могла виникнути до порушення провадження у справі про банкрутство, в тому числі пені за несвоєчасну сплату податків, повинно було вирішуватись в межах процедури банкрутсва, оскільки в силу ч.5 ст.31 Закону –2343 вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

          За таких обставин на час прийняття спірного судового рішення від 06.09.2005р. у справі № 3/224 у відкритого акціонерного товариства „Постачальник” був відсутній податковий борг по земельному податку, тому таке рішення підлягає скасуванню у повному обсязі, у позові має бути відмовлено.

          Доводи податкового органу , які ґрунтуються на нормах податкових законодавчих актів щодо порядку обліку та стягнення податкового боргу, судом не приймаються , оскільки Закон –2343 має прерогативу перед Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в силу преамбули останнього, згідно з якою цей Закон  не  регулює питання  погашення  податкових зобов'язань  або  стягнення  податкового  боргу  з  осіб,  на яких поширюються  судові  процедури,  визначені  Законом  України  "Про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його банкрутом".

           Керуючись ст.ст.94,158-163,253Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити повністю.

2.          Скасувати повністю рішення господарського суду Чернігівської області від 06.09.2005р. у справі № 3/224 про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Постачальник” за рахунок активів 61017,82 грн. податкового боргу по земельному податку, 610,18 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          У позові відмовити повністю.

4.          Стягнути з державного бюджету (р/р 31111095700002  УДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22825965) на користь відкритого акціонерного товариства „Постачальник” ( м. Чернігів, вул. Любецька,46, код 25618994)  305,09 грн. державного мита.

5.          Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254, 185,186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена 15.10.2007р.

Суддя:                                                                                                                        М.В.Фесюра