Постанова

від 10.10.2007 по справі 34/305-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/305-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2007                                                                                   Справа № 34/305-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий  – Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:  

позивача –Кальченко І.М., довіреність №1- юр  від 27.06.07;

відповідача –не з'явився , про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стерлінг Дніпро” м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  27.08.07 у справі №34/305-07

за позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Грантех”,  Київська область

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Стерлінг Дніпро”, м.Дніпропетровськ  

про стягнення 138 166 грн. 00 коп. та розірвання договору поставки.

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2007р. (суддя Примак С.А.) по справі № 34/305-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Грантех”,  Київська область до товариства з обмеженою відповідальністю “Стерлінг Дніпро”, м.Дніпропетровськ  про стягнення 138 166 грн. 00 коп. та про розірвання договору поставки №2/03/06 від 02.03.06р. позов було задоволено в повному обсязі, було розірвано договір поставки від 02.03.2006р. №2/03/06, укладений між сторонами, а також стягнуто з відповідача на користь позивача 138 166 грн. 00 коп., штраф –11 033 грн. 28 коп., 1 577 грн. 19 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13 817 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань по повному та своєчасному постачанню продукції, ст.ст.526, 611, 631 ЦК України, ст.188 ГК України.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням господарського суду, його в апеляційному порядку оскаржує відповідач по справі –ТОВ “Стерлінг Дніпро”, м.Дніпропетровськ, посилається на порушення господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, матеріалам, обставинам справи, зокрема:

- господарським судом не взято до уваги, що відповідно до акту звірки розрахунків позивача, останній порушив умови договору та оплатив грошові кошти не 07.04.2006р., а лише 20.06.2006р.;

- господарським судом порушено вимоги ст.ст.526, 546, 611, 623, 624, 625, 22 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 230 ГК України.

          Позивач по справі –ТОВ СП “Грантех”,  Київська область  правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України”) не скористався, але в судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зазначаючи, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, здійснює безпідставне затягування судового процесу.

          В судове засідання 09.10.2007р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням представника відповідача. Вищезазначене клопотання скаржника задоволенню не підлягає на думку колегії суддів, оскільки: по-перше, клопотання свідчить про факт належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання, скаржник не був позбавлений права подати до дня судового засідання документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду; по-друге, на обґрунтування клопотання не надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження відрядження представника скаржника та на обґрунтування неможливості розгляду справи без участі представника скаржника; по-третє, скаржник є підприємством з певною штатною чисельністю працівників, не є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто скаржник не був позбавлений права уповноважити для участі у справі будь-якого іншого представника підприємства для участі в судовому засіданні або звернутись до фахівців в галузі права за наданням юридичних послуг; в четверте, скаржником не зазначено в клопотанні, які саме докази можуть бути подані ним на обґрунтування скарги та які мають істотне значення для правильного вирішення спору по суті справи, на його думку, тоді як неявка представника скаржника не є перешкодою для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

02.03.06 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір №2/03/06 поставки товару зі строком дії до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (а.с.10-14).

Зміна, розірвання або продовження дії даного договору оформляються додатковою письмовою угодою, яке підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору (п.8.6 договору).

Згідно з р.1 договору продавець продає, а покупець приймає та оплачує обладнання (далі - товар), в строки, по ціні, в сумі, на умовах, в об'ємі, в кількості та по якісним показникам, узгодженим в даному договорі (специфікація №1), яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с.14).

По умовам договору, продавець продає покупцю: станок токарно-гвинторізний SN71С/3000, новий, з комплектом обладнання, виробник Словаччина АТ "Тренс" по ціні 175740 грн. з ПДВ у кількості 1 шт. та власником якого є продавець, який має право на розпорядженні таким товаром згідно з діючим законодавству України.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що сума договору становить 175 740 грн.

Згідно з п.3.3 договору, оплата за товар проводиться на підставі рахунку, виставленого продавцем шляхом попередньої оплати в розмірі 10% вартості всього товару, належного оплаті та вказаного в п.3.2 договору протягом 5 календарних днів з моменту підписання даного договору та надання продавцем рахунку на оплату на адресу покупця, 40% протягом 20 календарних днів, 40% по готовності станка на заводі-виготовлюча, 10% протягом 5 календарних днів після поставки товару на склад покупця.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві грошові кошти, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000022 від 29.05.06 р. на суму 175 740, 00 грн., за платіжними дорученнями №31 від 20.06.06 р. на суму 140 562, 00 грн., №16 від 05.06.06 р. на суму 17574, 00 грн., №199 від 27.04.07 р. на суму 30, 00 грн. Всього було перераховано 158166 грн. (а.с.46-48, 92), тобто 90% вартості обладнання.

Відповідно до п.2.4 договору, поставка товару на склад покупця проводиться протягом 90 днів після отримання передплати.  

Пунктом 6.1 р.1 договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України, Положенням про поставки продукції виробничо-торгівельного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888.

Пунктом 57 вищезазначеного Положення про поставку продукції передбачена майнова відповідальність “постачальника” у випадку прострочки поставки –оплата “покупцеві” неустойки у розмірі 8% від вартості непоставленої в строк продукції.

Докази здійснення поставки продукції (обладнання) в кількості, асортименті та якості відсутні в матеріалах справи, не подавались судам обох інстанцій.

19.09.2006р. відповідач звернувся до позивача з листом №1/19 (а.с.24,25) з пропозицією продовження строків поставки. В встановленому законом порядку сторони не дійшли згоди щодо продовження строків поставки обладнання, докази протилежного відсутні в матеріалах справи, не подавались судам обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України жодною із сторін.

11.01.2007р. листом №27 (а.с.19-20, 16) позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору №2/03/06 від 02.03.2006р. та про повернення грошових коштів, отриманих в якості предоплати, в зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем зобов'язань по постачанню.

Докази розірвання договору в встановленому порядку за згодою сторін відсутні в матеріалах справи, не надано жодною із сторін відповідно до ст.33 ГПК України.

05.03.2007р. відповідач здійснив повернення частин предоплати грошових коштів в сумі 20 000 грн. (а.с.21).

Докази повернення решти грошових коштів –138 166 грн. 00 коп., отриманих в якості предоплати відсутні в матеріалах справи, не подавались сторонами відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій.

Як вбачається із змісту позовної заяви, її прохальної частини первісно позивач просив стягнути з відповідача 138 166 грн. грошових коштів перерахованих позивачем по договору №2/03/06 від 02.03.06р. та розірвати достроково договір №2/03/06 від 02.03.2006р. у разі істотного порушення договору другою стороною в частині дотримання строків поставки обладнання (а.с.2-4).

В подальшому, відповідно до ст.22 ГПК України, позивач збільшив розмір позовних вимог (а.с.54-56), просив також стягнути з відповідача додатково штраф за недопоставку на підставі п.6.1 договору, п.57 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення та стягнути витрати на правову допомогу в сумі 13 817 грн. 00 коп. В якості норм матеріального права позивач послався на ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 615, 651 ЦК України, ст.ст.188, 230, 271 ГК України(а.с.3; 55; 56). Вищезазначену заяву позивача було прийнято господарським судом до розгляду.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, сплата неустойки тощо.

Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 7 ст.193 ГК України встановлено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, враховуючи, що факт прострочки мав місце, більш того, зобов'язання здійснити поставку не виконано відповідачем до теперішнього часу, докази протилежного відсутні, п.3.3 р.3 договору не передбачений обов'язок позивача щодо здійснення предоплати за договором в повному обсязі, 90% від суми предоплати за договором в ході його виконання позивачем було сплачено, то позовні вимоги в частині дострокового розірвання договору були задоволенні господарським судом обґрунтовано, а також господарський суд дійшов правильного висновку щодо необхідності стягнення 138 166 грн. 00 коп., отриманих відповідачем в якості предоплати за договором та стягнення 11 053 грн. 28 коп. штрафу за недопоставку, як виду забезпечення зобов'язання.

Щодо судових витрат, то господарським судом також зроблено правильний висновок про обґрунтованість цих вимог на підставі ст.ст.44, 49, ГПК України, оскільки їх підтверджено контрактом №125-07 від 27.03.2007р., платіжним дорученням, копією посвідчення адвоката від 28.10.2004р. №2070 (а.с.57-59).

На підставі викладеного, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.07 у справі №34/305-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стерлінг Дніпро” м.Дніпропетровськ   –без задоволення.

Головуючий                                                                            О.М.Виноградник

Судді                                                                                       О.В.Джихур

                                                                                                                 О.М.Лисенко