Ухвала

від 28.07.2022 по справі 924/1251/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 924/1251/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Євро-99"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022

у складі колегії суддів: Павлюк І. Ю. (головуючого), Демидюк О. О., Савченка Г. І.

та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2022

у складі судді Субботіної Л. О.

у справі за позовом Приватного підприємства "Спорт-Прогрес"

до Приватного підприємства "Євро-99"

про стягнення 800 000,00 грн

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Євро-99"

до Приватного підприємства "Спорт-Прогрес"

про стягнення 1 244 523,37 грн

ВСТАНОВИВ:

22.07.2022 Приватне підприємство "Євро-99" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 (повний текст складено 04.07.2022) та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2022 у справі № 924/1251/21.

Одночасно, до касаційної скарги скаржником долучено клопотання про відстрочення/зменешення сплати судового збору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/1251/21 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022.

22.07.2022 до Верховного Суду від Приватного підприємства "Спорт-Прогрес" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження.

25.07.2022 до Верховного Суду від скаржника надійшли пояснення щодо зазначених вище заперечень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як встановлено з матеріалів касаційної скарги, об`єктом оскарження є рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2022 у справі № 924/1251/21, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022, яким задоволено позов Приватного підприємства "Спорт - Прогрес" до Приватного підприємства "Євро - 99" про стягнення 800 000,00 грн, стягнуто з Приватного підприємства "Євро - 99" на користь Приватного підприємства "Спорт - Прогрес" 800000,00 грн безпідставно набутих коштів, 12 000,00 грн витрат зі сплати судового збору, відмовлено у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Євро - 99" до Приватного підприємства "Спорт - Прогрес" про стягнення 1 244 523,37 грн.

Скаржник не погоджується з оскарженими судовими рішеннями повністю та просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду належить сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2022 у справі № 924/1251/21 скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 61 335,70 грн (800 000,00 грн (позовні вимоги майнового характеру за первісним позовом)) * 1,5 % * 200 %) + (1 244 523,37 грн (позовні вимоги майнового характеру за зустрічним позовом) * 1,5 % * 200 %).

Натомість, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.

Разом з тим, скаржником порушено питання щодо відстрочення/зменшення сплати судового збору, яке обґрунтоване його фінансової неплатоспроможністю.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення/зменшення сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Приватного підприємства "Євро-99" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2022 у справі № 924/1251/21 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання:

- доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 61 335,70 грн.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху заперечення Приватного підприємства "Спорт-Прогрес" відкладаються вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Євро-99" про відстрочення/зменшення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Євро-99" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2022 у справі № 924/1251/21 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков