Постанова

від 13.07.2022 по справі 909/8/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 909/8/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Калуської міської ради - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» - Булавинця М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Калуської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 (у складі колегії суддів: Марко Р. І. (головуючий), Матущак О. І., Скрипчук О. С.)

у справі № 909/8/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс»

до Калуської міської ради

про визнання незаконним і скасування рішення міської ради,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» (далі - ТОВ «Калушторгсервіс») звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс».

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення Калуської міської ради є необґрунтованим та прийнято з порушенням вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо узгоджено істотних умов договору та порядку розгляду заяви про продовження (поновлення) договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2021 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що орендарем земельної ділянки належним чином не виконано вимоги частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема, позивачем не додано до заяви про продовження (поновлення) договору оренди землі проєкту додаткової угоди, натомість додано проєкт договору оренди землі. Крім того, судом зазначено, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов, передбачених у проєкті договору оренди землі.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення. Визнано незаконним та скасовано рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення Калуської міської ради порушує права та охоронювані законом інтереси позивача як добросовісного орендаря земельної ділянки

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у травні 2022 року Калуська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2021 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 909/8/21 за касаційною скаргою Калуської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.07.2022.

ТОВ «Калушторгсервіс» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про безпідставність та необґрунтованість касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Калуська міська рада в судове засідання свого представника не направила.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеному учаснику справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначений учасник справи не звертався до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника Калуської міської ради.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Калушторгсервіс», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

28.09.2015 між Калуською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Калушторгсервіс» (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець, відповідно до рішення Калуської міської ради від 17.09.2015 № 3316, надає в оренду земельну ділянку загальною площею 0, 1726 га (кадастровий номер 2610400000:10:006:0013) в строкове платне користування для обслуговування торгівельної площадки, яка знаходиться в м. Калуші на вул. Дзвонарській (пункт 1).

Відповідно до пункту 4 Договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти майна - торговий ряд.

Договір укладено до 17.09.2020. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 Договору).

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата нараховується з моменту прийняття рішення Калуською міською радою, зазначеного в пункті 1 даного договору, і вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 75 789, 95 грн в рік.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду в розмірі 1/12 річної суми, обчисленої, відповідно до грошової оцінки земель, затвердженої рішенням міської ради від 28.03.2007 № 246 «Про затвердження матеріалів коригування грошової оцінки землі міста Калуш» (пункт 1 Договору).

Згідно з пунктом 13 Договору у випадку невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі суми податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення його у сплаті.

Відповідно до пунктів 14, 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для облаштування торгівельної площадки. Цільове призначення земельної ділянки код 03.15.

10.07.2020 ТОВ «Калушторгсервіс» звернулося до Калуської міської ради із заявою про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки площею 0,1726 га для облаштування торгівельної площадки, яка знаходиться на вул. Дзвонарській. До цієї заяви позивачем було додано проєкт договору оренди земельної ділянки.

Заяву було зареєстровано Центром надання адміністративних послуг 10.07.2020 за № 307964 для отримання рішення міської ради про поновлення (продовження) договорів оренди земельних ділянок для СГД та громадян, термін виконання було визначено до 09.08.2020.

Калуською міською радою, на підставі зазначеної заяви ТОВ «Калушторгсервіс», було підготовлено та вносилося на розгляд сесії міської ради проєкт рішення «Про продовження (поновлення) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», однак рішення не було прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів, що підтверджується наявними у справі протоколами засідань міської ради від 30.07.2020, 27.08.2020 та 24.09.2020.

Листами від 15.09.2020, 26.10.2020 Калуською міською радою було повідомлено ТОВ «Калушторгсервіс» про те, що питання щодо продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, яка знаходиться на вул. Дзвонарській, для облаштування торгівельної площадки, подавалося на розгляд сесій Калуської міської ради, але проєкт рішення «Про продовження (поновлення) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс» не було прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів, тому це питання буде повторно подаватись на розгляд постійної комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології, постійної комісії ради з питань будівництва і землеустрою, та сесії Калуської міської ради.

20.10.2020 ТОВ «Калушторгсервіс» звернулось до Калуської міської ради із заявою про укладення (підписання) додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди землі від 28.09.2015, до якої позивачем було додано проєкт додаткової угоди.

29.10.2020 на засіданні Калуської міської ради на розгляд було внесено питання про прийняття рішення «Про відмову в продовженні (поновлені) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», однак рішення також не було прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів.

Листом 06.11.2020 Калуською міською радою було повідомлено ТОВ «Калушторгсервіс» про те, що на засіданні Калуської міської ради на розгляд було внесено питання про прийняття рішення «Про відмову в продовженні (поновлені) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», але рішення не було прийнято, зазначене питання буде повторно подаватись на розгляд постійної комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології, постійної комісії ради з питань будівництва і землеустрою, та сесії Калуської міської ради.

Рішенням Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс» відмовлено позивачу у продовженні (поновленні) договору оренди землі, термін дії якого закінчився 17.09.2020.

Копію зазначено рішення Калуською міською радою було надано позивачу за його вимогою - 24.12.2020.

ТОВ «Калушторгсервіс», звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», обґрунтував свої вимоги тим, що оскаржуване рішення порушує його право як добросовісного орендаря земельної ділянки на поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та приймаюче нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Калуська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, порушила передбачену статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедуру розгляду заяви позивача про продовження (поновлення) договору оренди землі та порушила цим рішенням його права як добросовісного орендаря земельної ділянки.

У поданій касаційній скарзі Калуська міська рада, посилаючись на наявність підстави оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказала на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, статті 33 Закону України «Про оренду землі», без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/121/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Згідно зі статтею статті 15 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина1 статті 16 ЦК України).

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Так, предметом розгляду у справі, що розглядається, є вимоги ТОВ «Калушторгсервіс» про визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс». Правовою підставою позову зазначено положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки відповідачем порушено порядок розгляду заяви орендаря про продовження (поновлення) договору оренди землі та не узгоджено істотні умови договору, що призвело до порушення переважного права добросовісного орендаря на поновлення договору оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 , від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).

В кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)(пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Статтею 33 Закону «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).

Як вбачається зі змісту постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/121/17, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, належними способами захисту порушених прав орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», є позовні вимоги про визнання поновленим раніше укладеного договору оренди землі з визначенням умов такого договору оренди.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Однак у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та визнаючи незаконним та скасовуючи рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», не встановив, чи обраний позивачем спосіб захисту буде ефективним, чи задоволення таких позовних вимог призведе до поновлення порушених прав та інтересів позивача, чи не призведе задоволення позову у справі, що розглядається, до необхідності звернення позивача до суду з іншим позовом з метою поновлення свої прав.

При цьому суд апеляційної інстанції не надав правову оцінку обставинам звернення позивача до суду з позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у іншій справі № 909/992/20 та не дослідив чи здатне визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 поновити права та інтереси позивача як орендаря земельної ділянки, оскільки сам по собі факт визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення, не зумовлює автоматичного поновлення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, яке підлягає захисту у спосіб, установлений законом, а саме шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.

Наведене у сукупності свідчить про те, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином при розгляді касаційної скарги Калуської міської ради підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, а отже її не можна визнати законною та обґрунтованою.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга Калуської міської ради підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з направлення справи на новий апеляційний розгляд розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 ГПК України, судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Калуської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 у справі № 909/8/21 скасувати.

3. Справу № 909/8/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

В. Г. Суховий