Постанова

від 13.10.2022 по справі 909/8/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2022 р. Справа №909/8/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» б/н від 09.12.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/4171/21 від 14.12.2021)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2021 (суддя Ткаченко І.В., повний текст складено 12.11.2021)

у справі №909/8/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс», м.Калуш

до відповідача Калуської міської ради, м. Калуш

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради

представники:

від позивача Булавинець М.М. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів),

від відповідача Бресласька М.М. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)

5 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» (далі ТОВ «Калушторгсервіс») звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс».

Позовні вимоги ТОВ «Калушторгсервіс» мотивовані, зокрема, тим, що оскаржуване рішення Калуської міської ради є необґрунтованим та прийнято з порушенням вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо узгодження істотних умов договору та порядку розгляду заяви про продовження (поновлення) договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2021 у справі № 909/8/21 відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Калушторгсервіс».

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив із того, що орендарем земельної ділянки належним чином не виконано вимоги частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема, позивачем не додано до заяви про продовження (поновлення) договору оренди землі проєкту додаткової угоди, натомість додано проєкт договору оренди землі. Крім того, судом зазначено, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов, передбачених у проєкті договору оренди землі.

Не погодившись із ухваленим рішенням, позивач оскаржив таке в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Калушторгсервіс» зазначає, що ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд не дослідив чи дотримано Калуською міською радою процедури і строків ухвалення рішення «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс» за № 70 від 10.12.2020. Разом з тим, апелянт вважає, що міською радою прийнято оскаржуване рішення у спосіб, який не передбачений законом, оскільки не містить належного обґрунтування його прийняття (обґрунтованих законних підстав відмови), чим порушується право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди землі на новий строк.

На переконання апелянта, ним дотримано процедуру поновлення договору оренди землі, яка встановлена ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», оскільки він своєчасно звернувся до відповідача з відповідною заявою у строки визначені договором, натомість відповідач в порушення цієї ж норми права, в місячний строк не надав заперечень щодо продовження строку договору оренди, а через 5 місяців прийняв рішення про припинення дії договору оренди земельної ділянки, що, в свою чергу, позбавило позивача його переважного права на продовження орендних відносин щодо земельної ділянки площею 0, 1726 га, кадастровий номер: 2610400000:10:006:0013 по вул. Дзвонарській, у відповідності до положень ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи апелянта та зазначає, що відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 30.12.2020 тимчасовою комісією з обстеження земельної ділянки встановлено, що торгові ряди ТОВ «Калушторгсервіс» частково виходили за межі земельної ділянки, яку орендував позивач, що, на думку відповідача, свідчить про неналежне виконання орендарем своїх обов`язків. Разом з тим, на переконання відповідача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем не дотримано процедури поновлення договору оренди землі відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки останнім до заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки додано проєкт договору, а не проєкт додаткової угоди, як цього вимагають норми Закону України «Про оренду землі».

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022, у складі колегії суддів: головуючий суддя Марко Р.І., судді Матущак О.І. та Скрипчук О.С. рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2021 скасовано; прийнято нове рішення, яким визнано незаконним та скасовано рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення Калуської міської ради порушує права та охоронювані законом інтереси позивача як добросовісного орендаря земельної ділянки.

Не погодившись із ухваленою постановою суду апеляційної інстанції, Калуська міська рада оскаржила таку до Верховного Суду. Постановою Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 909/8/21 касаційну скаргу Калуської міської ради задоволено частково; скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022, вказану справу направлено до Західного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Приймаючи вказану постанову Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги, визнаючи незаконним та скасовуючи рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», не встановив, чи обраний позивачем спосіб захисту буде ефективним, чи задоволення таких позовних вимог призведе до поновлення порушених прав та інтересів позивача, чи не призведе задоволення позову у справі, що розглядається, до необхідності звернення позивача до суду з іншим позовом з метою поновлення своїх прав. Разом з тим, не дослідив чи здатне визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 поновити права та інтереси позивача як орендаря земельної ділянки, оскільки сам по собі факт визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення, не зумовлює автоматичного поновлення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, яке підлягає захисту у спосіб, установлений законом, а саме шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди. Відтак, суд касаційної інстанції зазначив, що Західний апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 справу №909/8/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н. А. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 апеляційну скаргу ТОП «Калушторгсервіс» призначено до розгляду в судовому засіданні. За клопотаннями представників сторін розгляд апеляційної скарги ТОВ «Калушторгсервіс» відбувався в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшли представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, приймаючи до уваги наведені у постанові Верховного Суду висновки, судова колегія вважає, за доцільне зазначити наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.09.2015 між Калуською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Калушторгсервіс» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі договір), за умовами якого орендодавець, відповідно до рішення Калуської міської ради від 17.09.2015 № 3316, надає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1726 га (кадастровий номер 2610400000:10:006:0013) в строкове платне користування для обслуговування торгівельної площадки, яка знаходиться в м. Калуші на вул. Дзвонарській (пункт 1).

Відповідно до пункту 4 договору в оренду передається земельна ділянка, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна торговий ряд.

Пунктом 8 вказаного договору сторони погодили, що такий укладено на строк до 17.09.2020. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для облаштування торгівельної площадки. Цільове призначення земельної ділянки код 03.15.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 10.07.2020 ТОВ «Калушторгсервіс» звернулося до Калуської міської ради із заявою про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки площею 0,1726 га для облаштування торгівельної площадки, яка знаходиться на вул. Дзвонарській. До вказаної заяви позивачем було додано проєкт договору оренди земельної ділянки.

Цього ж дня Центром надання адміністративних послуг було зареєстровано заяву за № 307964 для отримання рішення міської ради про поновлення (продовження) договорів оренди земельних ділянок для СГД та громадян, термін виконання було визначено до 09.08.2020.

Калуською міською радою, на підставі зазначеної заяви ТОВ «Калушторгсервіс», було підготовлено та вносилося на розгляд сесії міської ради проєкт рішення «Про продовження (поновлення) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», однак рішення не було прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів, що підтверджується наявними у справі протоколами засідань міської ради від 30.07.2020, 27.08.2020 та 24.09.2020.

Калуська міська рада листами від 15.09.2020, 26.10.2020 повідомила ТОВ «Калушторгсервіс» про те, що питання щодо продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, яка знаходиться на вул. Дзвонарській, для облаштування торгівельної площадки, подавалося на розгляд сесій Калуської міської ради, однак проєкт рішення «Про продовження (поновлення) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс» прийнято не було, у зв`язку з недостатньою кількістю голосів, тому це питання буде повторно подаватись на розгляд постійної комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології, постійної комісії ради з питань будівництва і землеустрою, та сесії Калуської міської ради.

20 жовтня 2020 ТОВ «Калушторгсервіс» звернулось до Калуської міської ради із заявою про укладення (підписання) додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди землі від 28.09.2015, до якої позивачем було додано проєкт додаткової угоди.

29.10.2020 на засідання Калуської міської ради на розгляд було внесено питання про прийняття рішення «Про відмову в продовженні (поновлені) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», проте рішення також не було прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів.

Листом від 06.11.2020 Калуська міська рада повідомила ТОВ «Калушторгсервіс» про те, що питання про прийняття рішення «Про відмову в продовженні (поновлені) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс» було винесено на розгляд міської ради, однак по вказаному питанню рішення прийнято не було та зазначено, що таке буде повторно подаватись на розгляд постійної комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології, постійної комісії ради з питань будівництва і землеустрою, та сесії Калуської міської ради.

10 грудня 2020 Калуською міською радою прийнято рішення за № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», яким відмовлено позивачу у продовженні (поновленні) договору оренди землі, термін дії якого закінчився 17.09.2020.

Копію вказаного рішення ТОВ «Калушторгсервіс» отримало 24 грудня 2020.

Не погодившись із прийнятим Калуською міською радою рішенням, ТОВ «Калушторгсервіс» звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 10.12.2020 № 70 «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ «Калушторгсервіс», оскільки вважає, що оскаржуване рішення порушує його право як добросовісного орендаря земельної ділянки на поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі».

За змістом частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної (творчої) діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів (наприклад, створення речей), безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, настання або ненастання певної події. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін даного спору виникли на підставі, укладеного 28.09.2015, договору оренди землі.

Відповідно до положень частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України «Про оренду землі». Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Закону України «Про оренду землі».

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі як істотна умова договору визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема, припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин.

Законодавець передбачає різні способи продовження строку дії договору оренди на новий строк, які можуть полягати у визначенні для сторони договору необхідності вдатися до активних дій для отримання бажаного результату або, навпаки, для досягнення бажаного результату утриматися від певних дій.

Правове регулювання поновлення договору оренди землі закріплене в ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції чинній на час укладення договору).

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Водночас поновлення договору оренди згідно із частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Так, частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Отже, для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності) та укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З наведених сторонами обставин та з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що звертаючись до відповідача 10 липня 2020 з листом-повідомленням про свій намір продовжити договірні відносини, позивач до вказаного листа долучив проєкт договору оренди землі, а не проєкт додаткової угоди, як цього вимагає ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Калуської міської ради із заявою про укладення додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди землі від 28 вересня 2015, до якої долучено проєкт додаткової угоди, однак таке звернення позивача мало місце 20 жовтня 2020, тобто після закінчення строку дії договору оренди, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також не може вважатися належним виконанням вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Як уже вказувалось, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця надати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини восьмої статті 33 вказаного Закону оформлення відповідних правовідносин сторін здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі.

Отже, поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України).

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

Тож, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції, чинній у спірний період, визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Відповідних висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26 травня 2020 року, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Тобто, такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)(пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Статтею 33 Закону «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

З огляду на наведене, у суду першоії інстанції були відсутні достатні підстави для визнання незаконним та скасування рішення міської ради, що зумовило відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Калушторгсервіс».

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2021 у справі №909/8/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 24.10.2022

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік