Рішення

від 28.07.2022 по справі 560/6396/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6396/22

РІШЕННЯ

іменем України

28 липня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика", в якому просив стягнути із відповідача заборгованість у сумі 307548,35 грн (триста сім тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 35 копійок), з яких: адміністративно-господарські санкції у розмірі 294586,50 грн (двісті дев`яносто чотири тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень п`ятдесят копійок); пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 12961,85 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривень вісімдесят п`ять копійок)

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач в порушення вимог, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не сплатив за 2021 рік адміністративно-господарські санкції у сумі 294586,50 грн та пеню у розмірі 12961,85 грн - за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. На підставі вищевикладеного просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зазначив, що відповідачем подано Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік, який містить інформацію про середньооблікову кількості штатних працівників облікового складу підприємства (252 особи), середньооблікову чисельність працюючих на підприємстві інвалідів (8 осіб), кількості інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на створених робочих місцях (10 осіб), фонду оплати праці штатних працівників (37117,90 грн), середньорічну заробітну плату штатного працівника (147293,25 грн) та суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (00,00 грн.).

Вказаний звіт став підставою для нарахування позивачем зазначених у адміністративному позові адміністративно-господарських санкцій та пені.

Однак, як свідчить зміст документу, копію якого додано до цього відзиву, 18.02.2021, 14.04.2021, 11.05.2021, 30.06.2021 відповідачем було подано до Державному центру зайнятості Звітність форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), у якій зазначалось про наявність на підприємстві вакансій для інвалідів:

- на посаду укладальник виробів із заробітною платою у 8000,00 грн, на посаду менеджер (управитель) з постачання із заробітною платою у 11000,00 грн (Звітність форми №3-ПН від 18.02.2021);

- на посаду завідувач господарства із заробітною платою у 10000,00 грн (Звітність форми №3-ПН від 14.04.2021);

- на посаду завідувач господарства із заробітною платою у 8000,00 грн, на посаду вантажник із заробітною платою у 7500,00 грн (Звітність форми №3-ПН від 11.05.2021);

- на посаду укладальник виробів із заробітною платою у 8000,00 грн (Звітність форми №3-ПН від 30.06.2021).

Крім того, відповідні звіти були подані в електронній формі через Персональний кабінет на сайті https://www.dcz.gov.ua.

Підтвердженням виділення робочих місць для осіб з інвалідністю є лист Старокостянтинівської міськрайонної філії Хмельницького обласного центру зайнятості №14-07/100 від 16.02.2022 щодо виділення відповідачем 5 вакансій для осіб з інвалідністю, які були вакантними та не зайнятими працівниками.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" покладено обов`язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

За 1 робоче місце, призначених для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15.04.2022 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі : 294586 гри. 50 грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується звітом форми № 10-ПОІ про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачу 14.02.2022 надіслано позивачем повідомлення щодо необхідності перерахувати за незайняті робочі місця в 2021 році адміністративно-господарські санкції в розмірі 294586,25 грн. Проте, станом на день подання позову відповідачем не було сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку із чим нарахована пеня. Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі: 307548,35грн (триста сім тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 35 коп.), з яких адміністративно-господарські санкції у розмірі 294586,50 грн та 12961,85 грн - пеня.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до частини першої статті 18 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII) забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18-1 Закону № 875-XII особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Нормами ч. ч. 1, 2 статті 19 Закону №875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч. 1, 2 статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно пункту 5 розділу І Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 (далі - Порядок № 316), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, звітність за формою № 3-ПН подається до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), і лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. При цьому періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Крім того, суд вважає, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 824/379/17-а та від 26.06.2018 у справі №806/1368/17.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідач подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від 18.02.2021, 14.04.2021, 11.05.2021, 30.06.2021, тим самим вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Посилання позивача на звіт форми №10-ПОІ за 2021 рік, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи міститься звіти форми 3-ПН від 18.02.2021, 14.04.2021, 11.05.2021, 30.06.2021, що підтверджує подачу таких звітів до органу зайнятості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів обґрунтованості та відповідності законодавству своїх позовних вимог, а відповідач довів, що ним вжито передбачених законодавством заходів, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не підлягає задоволенню.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" про стягнення заборгованості в сумі 307548,35 грн (триста сім тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 35 копійок), з яких: адміністративно-господарські санкції у розмірі 294586,50 грн (двісті дев`яносто чотири тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень п`ятдесят копійок); пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 12961,85 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривень вісімдесят п`ять копійок), - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 липня 2022 року

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Грушевського, буд. 87,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" (вул. Ясенова, буд. 1,Пашківці,Старокостянтинівський район, Хмельницька область,31124 , код ЄДРПОУ - 37083763)

Головуючий суддя П.М. Майстер