Вирок

від 28.07.2022 по справі 308/12021/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12021/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю обвинуваченого ОСОБА_4

з участю захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Ужгороді, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030001017 від 22.07.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, українця за національністю, тимчасово непрацюючого, раніше судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.07.2021 приблизно о 17 годині 30 хвилині, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно переліз через огорожу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОКРИСТАЛ- КОРУНД», що розташоване за адресою: м. Ужгород вул. Гранітна 5А, на території якого розташоване виробниче приміщення, з якого шляхом вибиття з стіни намагався викрасти дві надвіконні балки та сітку зварену з металу, які належать ТОВ «ТЕХНОКРИСТАЛ-КОРУНД», однак свій злочинний умисел не зміг довести до кінця, з причин що не залежали від його волі, так як його дії були зупинені працівниками поліції.

На підставі викладеного дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого.

Представник потерпілого ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просив провести судовий розгляд та судові дебати без його участі, вказав, що претензій майнового характеру до ОСОБА_4 не має, не заперечує проти проведення судового засідання у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Сторонам та іншим учасникам кримінального провадження роз`яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти позиції сторони захисту, просив призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих діяннях, щиро розкаявся, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого і вважає доведеним пред`явлене обвинувачення.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК Україникваліфіковано вірно, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185КК Україниє тяжким злочином.

Судом встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2022 року ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 10 (десять) днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу

За таких обставин, суд приходить до переконання, що покарання ОСОБА_4 слід призначити із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень і до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2022 року.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного, який є не одруженим, не перебуває під наглядом у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей».

Пом`якшуючими покарання обставинами є його щире каяття у вчиненому.

Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає рецидив злочинів.

При призначенніпокарання судвраховує пом`якшуючіпровину обставиниобвинуваченого,його щирекаяття, відшкодування завданої шкоди, обтяжуючу обставини рецидив злочинів.

З огляду на викладене, суд вбачає за належне визначити ОСОБА_4 , покарання за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

З урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України суд вбачає за належне визначити ОСОБА_4 , остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 2 (два) місці позбавлення волі.

Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.370,373 КПК Українисуд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2022 року 3 (три) роки і 10 (десять) днів позбавлення волі, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 3 (три) роки і 2 (два) місці позбавлення волі.

Речові докази по справі, а саме: дві надвіконні балки та сітку зварену з металу, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 залишити ОСОБА_6 ;

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК Українидо Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1