Рішення

від 14.06.2022 по справі 308/13750/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13750/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

прокурора Романець О.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Айвазовського 25», про скасування рішення та витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Айвазовського 25», про скасування рішення та витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою вивчено наявність підстав для представництва інтересів держави за результатами розгляду звернення депутата Ужгородської міської ради Козака В.А. від 23.04.2019 щодо законності передачі з комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:35:001:0169 по АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначає, що п. 2.3 рішення 6 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради №360 від 30.08.2016 громадянину ОСОБА_2 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:35:001:0169) площею 0,0432 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та передано її у власність даного громадянина.

На підставі вказаного рішення 15.09.2016 проведено державну реєстрацію речового права на вказану земельну ділянку за кадастровим номером №2110100000:35:001:0169 для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,0432 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, вказану земельну ділянку продано громадянці ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №2132 від 28.10.2016, про що 28.10.2016 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно інформації Ужгородської міської ради від 03.09.2019 за №2740/03-18, зазначена земельна ділянка вільна від забудови, а згідно інформації Управління ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 02.09.2019 за 431-1/15.01-12 реєстрація документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних на даній земельній ділянці не проводилася.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, виданої відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на 2019 рік становить 568,65 за 1 кв. м., тобто 245656,80 грн.

Вказує, що рішення Ужгородської міської ради про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність прийняте всупереч вимогам ст.ст. 20, 39 ЗК України та ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підлягає скасуванню, а відповідна земельна ділянка підлягає витребуванню на користь територіальної громади м. Ужгород від добросовісного набувача.

Крім того зазначає, що п 1.12 рішення виконавчого комітету №188 від 26.08.87 Ужгородської міської ради народних депутатів Ужгородському житлово-експлуатаційному об`єднанню виділено земельну ділянку площею 0,22 га по АДРЕСА_2 під будівництво 25-квартирного житлового будинку. На основі цього рішення представником головного архітектора міста Ужгород складено «Акт об отводе красных линий и границ участка в натуре» від 19.11.87.

У подальшому, на цій земельній ділянці був побудований житловий будинок, надана адреса: АДРЕСА_3 . На даний час мешканцями будинку зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_3 », код 42132471. В процесі оформлення ОСББ «Айвазовського, 25» прибудинкової земельної ділянки в постійне користування ними було замовлено виготовлення матеріалів технічної документації з землеустрою (технічний звіт). Згідно технічного звіту та графічних додатків до нього, виконаного на замовлення ФОП ОСОБА_4 , земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:35:001:0169 є частиною земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_3 .

Згодом ОСББ «Айвазовського, 25» звернулось до Ужгородської міської ради щодо надання згоди на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 0,2000 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_3 з подальшою передачею її у постійне користування. За інформацією Ужгородської міської ради від 03.09.2019 за №2740/03-18 дане звернення від 22.10.2018 знаходиться в переліку питань на розгляд комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури.

Прокурор вказує, що викладене підтверджує віднесення оспорюваної земельної ділянки до категорії обслуговування багатоквартирної житлової забудови, з огляду на що рішення Ужгородської міської ради повинне бути визнано незаконним і скасовано.

Одночасно, волевиявлення територіальної громади міста Ужгорода як власника нерухомого майна на відведення земельних ділянок та передачу у користування могло мати місце тільки за умови неухильного дотримання вимог законодавства Ужгородською міською радою при прийнятті спірних рішень та, натомість, прийняття оспорюваних у супереч вищенаведеним вимогам не може свідчити про наявність волі власника землі (територіальної громади) на вибуття з комунальної власності землі.

За таких обставин прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка повинна бути витребувана від добросовісного набувача, оскільки така земельна ділянка вибула із володіння територіальної громади м. Ужгорода поза її волею.

Також прокурором обґрунтовано підстави для представництва інтересів прокурором держави у суді, визначення органу уповноваженого на здійснення державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та набуття статусу позивача.

Враховуючи викладене, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.06.2022 просить суд визнати незаконним та скасувати п. 2.3 рішення 6 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради №360 від 30.08.2016 про затвердження громадянину ОСОБА_2 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:35:001:0169) площею 0,0432 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 та передачі її у власність; витребувати від ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:35:001:0169, площею 0,0432 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , вартістю 245656,80 грн., на користь територіальної громади міста Ужгорода.

Прокурор у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала у повному обсязі, вказала на їх підставність та обґрунтованість, підтвердила повноваження прокурора на подання такого позову та просила його задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та вказав, що він є належним власником спірної земельної ділянки, яку придбав за договором купівлі-продажу. Наголосив, що вказана земельна ділянка була сформована у відповідності до закону та прокурором не доведено обставини, на які вона посилається як на підставу для задоволення позову.

Представник Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явився, після закриття підготовчого провадження додаткових заяв чи заперечень не подавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не скористалися правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань не подавав.

Представник об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Айвазовського 25» після залучення об`єднання до участі у справі у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв чи заперечень на позов не подавав.

Заслухавши пояснення прокурора, доводи відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що пунктом 2.3 рішення 6 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 30.08.2016 за №360 «Про затвердження, надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», ОСОБА_2 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:35:001:0169) площею 0,0432 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 та передано її у власність останнього.

Судом встановлено та неоспорено сторонами, що земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:35:001:0169 була відчужена ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №2132 від 28.10.2016 року ОСОБА_3 .

В подальшому, спірна земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:35:001:0169 була відчужена на підставі договору купівлі-продажу №212 від 06.04.2020 року ОСОБА_1 .

За приписами ч. ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з приписами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності і зміна їх цільового призначення відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

В п. 5 вищезазначеного рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року зазначено, що зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Приписом статті 373Цивільного кодексуУкраїни встановлено, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За правилами ч.ч. 1-4 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому, розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених ст. 122 цього Кодексу. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186 і цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.ч. 10, 13 ст. 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Згідно з приписами ст. 20 Земельного кодексу України - зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Так, рішенням Ужгородської міської ради від 30.08.2016 року №360 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та передано йому оспорювану земельну ділянку у власність.

Згідно інформації Ужгородської міської ради від 03.09.2019 за №2740/03-18 зазначена земельна ділянка вільна від забудови, а згідно інформації Управління ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 02.09.2019 за 431-1/15.01-12 реєстрація документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних на даній земельній ділянці не проводилася.

Враховуючи погодження відповідними органами розробленого ОСОБА_2 проекту землеустрою, в Ужгородської міської ради були відсутні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Щодо подальшого відчуження спірної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно положень ст. ст. 330, 388 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності па нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Так, кінцевий власник спірної земельної ділянки ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2020 №212 від ОСОБА_3 , яка набула право власності на таку в свою чергу від першого власника ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набув у власність земельному ділянку у встановленому законом порядку.

Одночасно, Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі, тощо.

Отже, скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття прав власності на земельну ділянку або укладення договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у такий спосіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що аналіз досліджених у справі доказів свідчить про недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилається як на підставу позову, натомість такі його доводи знайшли своє об`єктивне спростування доводами відповідача, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Одночасно, судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.01.2022 накладено арешт із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:35:001:0169, площею 0,0432 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За приписами ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вжиті на час розгляду судом справи заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.15,16,256,257,261,267ЦК України,Законом України«Про Державнийземельний кадастр»,ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Айвазовського 25», про скасування рішення та витребування земельної ділянки залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.012022 у вигляді: накладення арешту із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:35:001:0169, площею 0,0432 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе