Ухвала

від 29.07.2022 по справі 926/849/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29 липня 2022 року Справа № 926/849/15

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., розглянувши подання першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України в справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд, м. Чернівці

до 1) обслуговуючого кооперативу ЖБК Проспект, м. Чернівці,

2) охоронної фірми Тигр, м. Чернівці

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії

представники:

від державного виконавця Осух В.О., довіреність від 05.01.2022

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.07.2015р. у справі № 926/849/15 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд, зобов`язано обслуговуючий кооператив ЖБК Проспект усунути перешкоди у виконанні ТОВ Гіпербуд своїх функцій замовника будівництва шляхом звільнення самовільно зайнятого приміщення торгівельного центру, як першої черги будівництва будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом, за адресою м. Чернівці проспект Незалежності, 131, у решті вимог у позові відмовлено.

17.08.2015 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Чернівецької області видано відповідний наказ.

28.07.2022 до Господарського суду Чернівецької області надійшло подання від 27.07.2022 року старшого державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осух В.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника керівника юридичної особи за межі України без вилучення паспортного документа.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.07.2022 для розгляду подання державного виконавця справу передано судді Дутці В.В.

Згідно з ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного ) виконавця.

Статтею 337 ГПК України передбачено, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно.

Термін «негайно» у розумінні рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» є виправданим, якщо строк триває до 4-х днів.

Верховний суд України у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» зазначив, що зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, подання має бути розглянуте в день його надходження до суду, проте не пізніше наступного дня.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2022 вказане подання прийнято до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2022 о 11:00 год.

Державного виконавця повідомлено про час та місце проведення судового засідання з розгляду подання телефонограмою.

У судовому засіданні 29.07.2022 старший державний виконавець Осух В.О. просив задовольнити подання.

Вказане подання обґрунтоване тим, що судове рішення боржником не виконано, боржник ухиляється від його виконання та не вживає заходів до його виконання, що в свою чергу призвело до застосування до боржника заходів примусового виконання.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, виконавцем 10.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №926/849/15 виданого 17.08.2015. При цьому, державним виконавцем надано копію супровідного листа від 02.03.2020 про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику. З наведеного слідує, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів повідомлення боржника про початок виконавчого провадження.

02.04.2020 державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду в сумі 1700,00 грн., а 16.04.2020 винесено постанову про накладення в сумі 3400,00 грн. У підтвердження надіслання боржнику наведених постанов додані копії супровідних листів від 02.04.2020, та 16.04.2020 відповідно.

26.11.2021 державним виконавцем направлено до Чернівецького відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області подання про порушення кримінального провадження за невиконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.08.2015 у справі №926/849/15.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частиною першою статті 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до частини 3 наведеної статті, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

За змістом частини 3 статті 337 Господарського процесуального кодексу України господарський суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України саме фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Тобто наявність лише самого зобов`язання юридичної особи, керівником якої є фізична особа, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Як роз`яснено Верховним Судом України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням", яке варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин, виконавець повинен надати підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Також суд звертає увагу державного виконавця на те, що він повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Суд зазначає, що така обов`язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", матеріалами подання не підтверджується.

Як зазначено судом вище, до подання державного виконавця додані копії постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про накладення штрафу, подання про порушення кримінального провадження, проте, доказів того, що державним виконавцем належним чином повідомлено боржника про прийняті рішення (винесені постанови) у межах виконавчого провадження №61231216 чи його виклик, суду не надано. За наведених обставин, відсутні підстави стверджувати про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

У той же час бездіяльність керівника боржника (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку звільнення приміщення), враховуючи приписи ст. 129-1 Конституції України про те, що судове рішення є обов`язковим до виконання, є протиправною.

Разом з цим, суд зазначає, що у доданих до подання матеріалах виконавчого провадження відсутні докази та не наведено обґрунтувань, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, оскільки застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є покаранням за невиконання боржником судового рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника керівника юридичної особи за межі України без вилучення паспортного документа , оскільки не доведено ухилення боржником від виконання рішення суду, а також те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України сприятиме погашенню заборгованості.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осух В.О. від 27.07.2022 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника керівника юридичної особи за межі України без вилучення паспортного документа в справі №926/849/15.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 29.07.2022.

Суддя В.В.Дутка