Рішення

від 29.07.2022 по справі 160/4355/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року Справа № 160/4355/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Веглас» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2022 року засобами телекомунікаційного зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Веглас» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування до ТОВ «Веглас», ідентифікаційний код юридичної особи 40470939, адміністративно-господарського штрафу №317542 від 27.01.2022 року винесену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Слюсаренко Д.М. про стягнення з ТОВ «Веглас» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що згідно з актом №0056552 від 01.12.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів суб`єктом перевірки було ТОВ «Веглас», найменування та вид вантажу - брухт сталевий, повна маса тон: нормативно допустима 44, фактична 42,74; осьові навантаження тон: нормативно допустиме 11,11,24, фактичне 6,75, 10,87 та 25,12. Як обов`язковий реквізит акту №0056552 від 01.12.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів у ньому не зазначено ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.

Крім того, позивач посилається. на те, що законодавець в п.п.2 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (в редакції чинній станом на 01.12.2021 року) поставив у залежність процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу від затвердженої методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Проте, що від затвердження цієї методики залежить достовірність результатів вагового контроля свідчить «Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів вантажних транспортних засобів у русі М 218-02071168-459:2006» від 30.05.2018, яка була розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом для Укравтодору, в той час коли питання габаритно-вагового контролю відносилося до його компетенції, в якій визначено, що Методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі. Однак на сьогоднішній день аналогічна методика про яку йдеться у п. 2 Порядку ГВК та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом) так і не затверджена, що позбавляє працівників Укртрансбезпеки повноважень на визначення плати за проїзд великовагового транспортного засобу (в зв`язку із перевантаженням на вісь) з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі. Як вбачається з товарно-транспортної накладної №4160.19 від 30.11.2021 року транспортний засіб позивача здійснював перевезення подільного вантажу - сталевого брухту, який є рухомим під час маршруту транспортного засобу, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. У відповідності до результатів зважування в місці проведення габаритно-вагового контролю, повна маса транспортного засобу складала 42.74 тон, тобто не перевищувала дозволених 44,0 тон.

Позивач наголошує, що методика, про яку йдеться у п. 2 Порядку №879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом), не затверджена. У даному випадку слід враховувати особливості транспортного засобу, а також властивості вантажу який перевозив автомобіль, а саме брухт сталевий навалом, який є за своїми властивостями вантажем, здатним перемішуватись по осям транспортного засобу під час руху, а тому проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження такого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час руху тягача та напівпричіпа, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, може деформуватись під дією відповідних сил.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 адміністративний ТОВ «Веглас» було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду копії доданих до позовної заяви документів, а саме: додатків №2 «Копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ» та №3 «Копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ».

Копію зазначеної ухвали направлено позивачеві та його представнику засобами поштового зв`язку на адреси, зазначені в позовній заяві.

19.05.2022 відділенням поштового зв`язку на адресу суду повернуто конверт, який направлявся на адресу представника позивача, із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (дата на штемпелі не читається). Крім того, відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 27.05.2022 отримано позивачем. Тобто, строк для усунення недоліків до 01.06.2022.

27.05.2022 засобами телекомунікаційного зв`язку від представника позивача адвоката Круглого В.В. надійшла заява на виконання ухвали суду, до якої долучені копії доданих до позовної заяви документів.

У період з 25.04.2022 по 27.05.2022 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у відпустці.

30.05.2022 від засобами телекомунікаційного зв`язку від представника позивача адвоката Круглого В.В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд:

- вжити заходи забезпечення позову у справі №160/4355/22 за позовом ТОВ «Веглас» та зупинити стягнення на підставі постанови №317542 від 27.01.2022 року у виконавчому провадженні №69052294 від 19.05.2022, що перебуває у Соборному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Дніпро) де стягувачем є Державна служба України з безпеки на транспорті, код 39816845, а боржником ТОВ «Веглас», код 40470939.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 задоволено заяву представника позивача адвоката Круглого В.В. про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веглас» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови та зупинено стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) від 27.01.2022 №317542 про стягнення з ТОВ «Веглас» (код ЄДРПОУ 40470939) адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі №160/4355/22; встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов; витребувано від відповідача додаткові докази у справі та встановлено строку для їх подання.

Копію означеної ухвали про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, представнику позивача направлено засобами електронного зв`язку 16.06.2022, що підтверджується матеріалами справи. За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 31.05.2022 надіслало одержувачу Державна служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи. Копію позовної заяви на електрону адресу відповідача направлено 16.06.2022, про що свідчать матеріали справи. Тобто, строк на подання відзиву до 15.06.2022.

Крім того, копію ухвали про відкриття провадження та забезпечення позову 16.06.2022 отримано представником позивача в паперовому вигляді особисто, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.

В силу частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що ані у встановлений судом строк, ані станом на 29.07.2022, від відповідача відзиву на позов та витребуваних доказів до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 №104, від 21 квітня 2021 р. № 405, від 16.06.2021 р. № 611, від 11.08.2021 р. № 855, від 22.09.2021 р. № 981) з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України встановлений карантин.

Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 29.07.2022 жодних повідомлень про неможливість подання до суду відзиву на позов, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачу процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов та доказів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

01.12.2021 ТОВ «Веглас» на транспортному засобі у складі вантажного-спеціалізованого сідлового тягача MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом Kogel SN 24 д.н. НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_1 на праві власності згідно свідоцтв від 03.02.2021 НОМЕР_3 та від 31.12.2020 НОМЕР_4 , здійснювало перевезення брухту сталевого негабаритного великовагового вид №500 ДСТУ 4121-2002 у кількості маса нетто - 26,800 т., маса брутто - 43,020 т., кількість місць навалом (копії ТТН та свідоцтва про право власності містяться в матеріалах справи).

01.12.2021 посадовою особою Укртрансбезпеки ОСОБА_2 на а/д М-30 Стрий-Ізварне 423км. + 647 км. було складено довідку №0052052 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно з якою навантаження на осі транспортного засобу у складі вантажного-спеціалізованого сідлового тягача MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом Kogel SN 24, державний номерний знак НОМЕР_2 , (тип транспортного засобу №12 графічне зображення транспортного засобу: тягач з двома осями напівпричіпом з трьома осями) становить: 1 6,75 т.; 2 10,87 т.; 3 8,4 т.; 4 8,31 т.; 5 8,41 т.; повна маса транспортного засобу 42,74 тон.; результатами габаритного контролю транспортного засобу: довжина, ширина, висота в габарит.

Згідно талону Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 01.12.2021 12:35 №1 зважування транспортного засобу номер НОМЕР_5 проводилось у режимі динамічний на швидкості руху 3 км/год. (вісь 1 6 750 кг; вісь 2 10 870 кг; вісь 3 8400 кг; вісь 4 8 310 кг.; вісь 5 8410 кг.)

Відповідно до акту, за підписом старшого державного інспектора ВДК Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Ганзій Ю.А. №0056552, від 01.12.2021 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів суб`єктом перевірки було ТОВ «Веглас», найменування та вид вантажу брухт сталевий, повна маса тон: нормативно допустима 44, фактична 42,74; осьові навантаження тон: нормативно допустиме 11, 11, 24, фактичне 6,75, 10,87 та 25,12. Графа 9 «Відстані між осями, метрів» в акті не заповнена.

Також, 01.12.2021 старшим державним інспектором ВДК Ганзій Ю.А. та головним спеціалістом ВДК Нікітченко М.М. був складений акт №305685 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв`язку з перевищенням вагових обмежень навантаження на строєну вісь 25,12 т. при допустимих 24 т. та незабезпеченням водія документами про внесення плати за проїзд великовагових ТЗ ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». У акті водій транспортного засобу ОСОБА_3 зазначив, що з актом не згоден.

Тобто, за змістом акту №305685 від 01.12.2021 перевищення у процентному співвідношенні становить 4,67% (25,12 т 24 т = 1,12 т; 1,12 т х 100% ч 24 т = 4,67%).

В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Слюсаренком за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Веглас» винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.01.2022 №317542, якою накладено на ТОВ «Веглас» штраф у сумі 17000 грн. за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, позивачем надано до суду Повідомлення про розгляд справи (вих. №Державної служби з питань безпеки на транспорті 855/83.1/24-22 від 11.01.2022), за підписом в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитра Слюсаренка на адресу ТОВ «Веглас» про те, що 27.01.2022 з 10:00 год. у приміщенні відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Воскресенська, 24, відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №321482 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, проте доказів направлення та вручення зазначеного повідомлення ТОВ «Веглас» відповідачем в порушення визначеного ч.2 ст.77 КАС України обов`язку доказування надано не було.

Як зазначено позивачем, копію постанови від 27.01.2022 №317542 отримано ТОВ «Веглас» 16.02.2022, доказів на спростування вказаних обставин до суду відповідачем не надано.

Згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №317542, яка була винесена 27.01.2022 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Слюсаренком Д. за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Веглас», було враховано, що 01.12.2021 року о 12.38 год. на а/д М-30,423 км+647 м. допущено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що на думку ОСОБА_4 підтверджується актом №305685 від 01.12.2021 року, та прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Веглас» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закону №2344-ІІІ).

Частиною 7 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначеннями, наведеними в абзацах 18, 58 частини 1 статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною 2 статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, частиною 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567; в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з пунктами 12, 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Пунктами 21, 22, 24 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис. Акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Відповідно до пунктів 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок № 879).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 4, 6 Порядку № 879 робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 12, 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Пунктом 23 Порядку № 879 визначено, що власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх Справ України від 10.10.2013 № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992 (далі Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363).

Відповідно до абзацу 27 глави І Правил № 363 товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з пунктами 8.14, 8.15, 8.19 Глави 8 Правил № 363 навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.При вантаженні в один автомобіль важких і легких за масою вантажів важкі розміщують унизу, а легкі зверху. Вантажі розміщують так, щоб вага вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.

Відповідно до пунктів 8.20, 8.21 Глави 8 Правил № 363 водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Пунктами 12.1, 12.5 Глави 12 Правил № 363 передбачено, що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Водночас допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Слід зазначити, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

В заявленому до розгляду спорі, підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови від 27.01.2022 №317542 слугувало перевезення ТОВ «Веглас» на транспортному засобі у складі вантажного-спеціалізованого сідлового тягача MAN TGX 18.480 з напівпричепом Kogel SN 24 брухту сталевого негабаритного великовагового вид №500 ДСТУ 4121-2002 навалом загальною масою нето - 26,800 т., масою брутто - 43,020 т. з перевищенням вагових обмежень навантаження на строєну вісь 25,12 т. при допустимих 24 т. та незабезпеченням водія документами про внесення плати за проїзд великовагових ТЗ ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про відповідні заміри відстаней між осями належного позивачу транспортного засобу.

Так, у наявному в матеріалах справи акті від 01.12.2021 №0056552 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів графа 9 «Відстані між осями, метрів» є не заповненою. При цьому в акті зазначено, що фактична маса транспортного засобу позивача складає 42,74 т при нормативно допустимій 44,00 т, тобто в межах норми, а фактичне навантаження на осі транспортного засобу становлять 6,75т/ 10,87т/ 25,12 т при нормативно допустимій 11,00 т/ 11,00 т/ 24,00 т/.

Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.12.2021 №0052052 також не містить жодної інформації про відстані між осями транспортного засобу, перевезення вантажу яким здійснювалось ТОВ «Веглас».

За змістом пункту 22.5 ПДР осі транспортного засобу є здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Отже, за відсутності замірів відстаней між осями не можливо встановити, що осі транспортного засобу є саме одиночними та як наслідок встановити факт перевантаження на вісь.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.04.2022 у справі № 540/383/21.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, щодо доводів позивача про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, що є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування при перевезенні подільного вантажу навалом, який є рухомим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 420/3371/21.

Водночас, суд наголошує, що принцип обґрунтованості наведеного рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, має на увазі, що рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не в ході судового розгляду не було доведено правомірності оскаржуваної постанови від 27.01.2022 №317542, у зв`язку з чим у суду наявні правові підстави для визнання її протиправною та скасування.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертоїстатті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно доприписів статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першоюстатті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у розмірі 2481,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 22.02.2022 №2205, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Веглас» (місцезнаходження: 49100, м. Дніпро, бул. Слави, буд.8, прим.3; код ЄДРПОУ 40470939) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (місцезнаходження: 03135, м.Київ, пр. Перемоги, буд.14; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.01.2022 №317542, прийняту в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Слюсаренком, якою на товариство з обмеженою відповідальністю «Веглас» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веглас» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно