Рішення

від 19.07.2022 по справі 380/13894/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року справа №380/13894/21

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

секретар судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представника позивача Семиренко П.Я.,

представника відповідача Наумець А.Г.,

розглянув у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» до Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» про визнання протиправним та скасування ухвали (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог),-

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Ірокс» (далі ПрАТ «Ірокс») звернулось до суду з позовом до Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» про визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради № 467 від 25.03.2021 року «Про надання ТзОВ «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Залізничній 7».

Ухвалою суду від 26.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 04.10.2021 року клопотання представника відповідача про перехід в загальне позовне провадження було задоволено та суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 380/13894/21 за позовом ПрАТ «Ірокс» до Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» про визнання протиправним та скасування ухвали за правилами загального позовного провадження.

Позивачем подана заява про уточнення (збільшення) позовних вимог.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить: визнати протиправними та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 467 від 25.03.2021р. «Про надання ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Залізничній, 7» та ухвалу Львівської міської ради № 468 від 25.03.2021р. «Про надання ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Залізничній, 7».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7, знаходиться об`єкт нерухомості з приналежностями, який належить на праві власності позивачу, а тому такими ухвалами Львівської міської ради № 467 від 25.03.2021 року та № 468 від 25.03.2021 року порушуються права позивача.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У своєму відзиві та наданих під час судових засідань поясненнях відповідач зазначає, що Львівська міська рада прийняла оспорювані ухвали в межах своїх повноважень, передбачених ст.ст. 12, 83 ЗК України та з дотриманням порядку, визначеного ст.123 ЗК України. При цьому, відповідач зазначає, що оспорювані ухвали були прийняті на підставі поданих третьою особою ТзОВ ««Вертикаль Інвест Груп» звернень з доданими до них документами: планом земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність третій особі на праві власності нежитлових будівель, технічними паспортами на нежитлові будівлі третьої особи, довідкою з державної статистичної звітності, виданою 23.04.2020р. відділом у м. Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області, а тому зважаючи на такі подані документи і відповідність місця розташування земельних ділянок вимогам містобудівної документації, то на думку відповідача в даному випадку були відсутні правові підстави для відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Залізничній, 7 у м. Львові.

Від третьої особи пояснень чи заперечень щодо позовної заяви не надходило.

Представники позивача і відповідача в судове засідання з`явились, у своєму вступному слові представники позивача і відповідача зазначили обставини і обґрунтування, аналогічні тим, які викладені в позовній заяві, відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.

Представник позивача підтримав позов (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) повністю та просив суд задовольнити такий позов.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Третя особа на стороні відповідача, ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» в судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, а тому зважаючи на належність повідомлення зазначеного учасника судової справи про дату, час і місце розгляду даної справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі третьої особи на стороні відповідача.

Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази суд встановив наступне.

25 березня 2021 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 467 «Про надання ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Залізничній, 7, якою надано ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» (код ЄДРПОУ 43261945) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2871 га на вул. Залізничній, 7 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель, що не надані у власність та користування з подальшим переведенням до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Крім того 25 березня 2021 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 468, якою ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2487 га на вул. Залізничній, 7 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за рахунок земель, що не надані у власність чи користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Львівської міської ради № 467 від 25.03.2021р. була прийнята за результатами розгляду заяви третьої особи - ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» від 29.04.2020р. (зареєстрованої у Львівській міській раді 05.05.2020 за № 2-21308/АП-24), в якій заявник просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з формуванням нової земельної ділянки на вул. Залізнична, 7 у м. Львові для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (КВЦПЗ -11.02). Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,3425 га.

До заяви ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» від 29.04.2020р. були додані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на наступні будівлі на вул. Залізнична, 7 у м. Львові: склад запасних частин під літ.«З»-2 площею 481,8 кв.м, нежитлову будівлю приміщення І площею 131,2 кв.м, нежитлову будівлю приміщення ІІ площею 123,6 кв.м, нежитлову будівлю приміщення ІІІ площею 76,5 кв.м, нежитлову будівлю приміщення ІV площею 980,7 кв.м., а також технічні паспорти на нежитлову будівлю на вул.Залізнична, 7 частина ІІ площею 123,6 кв.м, на нежитлову будівлю на вул.Залізнична, 7 частина І площею 131,2 кв.м, на нежитлову будівлю на вул.Залізнична, 7 частина ІІІ площею 76,5 кв.м, на нежитлову будівлю на вул.Залізнична, 7 частина ІV площею 980,7 кв.м, нежитлове приміщення літ.«З»-2 на вул.Залізнична, 7 (склад запасних частин) площею 481,8 кв.м. та план земельної ділянки.

Аналогічний пакет документів був поданий третьою особою в якості додатків до заяви, яка слугувала підставою для прийняття Львівською міською радою ухвали № 468 «Про надання ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Залізничній, 7», згідно якої ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2487 га на вул. Залізничній, 7 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за рахунок земель, що не надані у власність чи користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

На підставі наявних в матеріалах справи технічного паспорта на нежитлову будівлю по вул.Залізнична,7 літера «А-5», виготовленого станом на 06.02.2019р., судом встановлено, що за адресою: м.Львів, вул.Залізнична, 7 знаходяться нежитлові приміщення: нежитлове приміщення, позначене на плані літ. «А-5» площею 5 902, 2 кв.м, будівля складу, позначена на плані літ.«Б-1» площею 37,6 кв.м, будівля прибудови, позначена на плані літ.«Б-2» площею 75,2 кв.м, будівля складу-навісу, позначена на плані літ.«В-1» площею 24,6 кв.м, будівля складу-навісу, позначена на плані літ.«Г-1» площею 161,6 кв.м, будівля складу-навісу, позначена на плані літ.«Д-1» площею 81,3 кв.м, будівля складу, позначена на плані літ.«а-І» площею 16,2 кв.м, будівля складу, позначена на плані літ.«а-ІІ» площею 16,2 кв.м,

будівля складу, позначена на плані літ.«а-ІІІ» площею 40,3 кв.м, будівля тамбуру, позначена на плані літ.«І-І» площею 5,6 кв.м. (загальна площа всіх будівель 6 379 кв.м), які розміщені на земельній ділянці з асфальтобетонним покриттям, позначеним літ. «І» площею 2 661,9 кв.м та огородженим парканом 293,4 м.

Зазначені нежитлові будівлі за адресою: м.Львів, вул.Залізнична, 7 загальною площею 6 370 кв.м. належать на праві спільної часткової власності позивачу, ПрАТ «Ірокс» (94/100 частки) та ТзОВ «Галичбудмонтаж» (6/100 частки) на підставі договору №5 купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва від 05.04.1999р. та договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 09.12.2020р.

Інформаційною довідкою № 237483223 від 17.12.2020р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується факт державної реєстрації права власності позивача, ПрАТ «Ірокс» на 94/100 частки будівлі виробничо-складського корпусу літ «А-1» загальною пощею 6 370 кв.м (характеристика наведена в технічному паспорті) за адресою: м.Львів, вул.Залізнична, 7, право власності на частку 6/100 зазначеної будівлі виробничо-складського корпусу літ «А-1» на вул.Залізничній,7 зареєстроване за ТзОВ «Галичбудмонтаж».

З наведених встановлених судом обставин слідує висновок, що за адресою м. Львів, вул. Залізнична, 7 знаходяться 5 нежитлових будівель третьої особи, ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп», та нежитлове приміщення позивача, ПрАТ «Ірокс», спільно з ТзОВ Галичбудмонтаж», яке включає в себе 10 нежитлових будівель.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що зазначені нежитлові будівлі позивача та третьої особи, розміщені на земельних ділянках, які не є сформованими, а лише перебувають у фактичному користуванні зазначених осіб у зв`язку із знаходженням на таких земельних ділянках об`єктів нерухомості позивача та третьої особи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У розумінні ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Підстави і порядок набуття прав на землю із земель державної та комунальної власності визначенні ст.ст. 116, 122, 138 ЗК України (дані норми застосовуються судом в редакції, діючій на час прийняття оскаржуваних ухвал).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК України).

Частиною першою ст.123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до положень ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою ст.123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, згідно положень ст.123 ЗК України за результатами розгляду клопотання особи про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення орган місцевого самоврядування вправі прийняти одне правомірне рішення: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за умови відсутності підстав для відмови в наданні дозволу або про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за умови невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається із заяв третьої особи на стороні відповідача, ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп», заявник просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,3415 га у зв`язку із формуванням нової земельної ділянки на вул. Залізнична, 7 у м. Львові для розміщення та експлуатації будівель і споруд третьої особи, що розміщені на такій земельній ділянці, а також згідно іншої заяви просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,2487 га на вул. Залізничній, 7 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

При цьому, із доданих до вказаних заяв ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» планів земельних ділянок вбачається, що на таких земельних ділянках, дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення яких просило надати ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп», знаходиться також частина будівель і споруд позивача, що входять до складу належної позивачу нежитлової за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 6 370 кв.м. Також судом встановлено, що частина земельної ділянки, яка зображена на плані земельної ділянки, доданому до заяви ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп», включає в себе частину земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні позивача, є відгороджена парканом, має асфальтобетонне покриття та на такій частині земельної ділянки розміщені господарські будівлі позивача, а саме склад навіс під літ. В-1 та склад навіс під літ. Д-1.Частина перша ст.181 ЦК України (в редакції, діючій на час прийняття оскаржуваних ухвал) передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України (в редакції, діючій на час прийняття оскаржуваних ухвал) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В зазначених положеннях ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України розкривається принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, про що викладений відповідний висновок в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18.

Зокрема, в п.п. 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 зазначено, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Таким чином фактом розміщення на частині земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка відображена на плані земельної ділянки, доданому до заяви ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» нежитлової будівлі позивача обумовлюється цивільний інтерес позивача у законному користуванні та оформленні свого права користування на таку частину земельної ділянки на вул. Залізничній, 7 в м. Львові, яка є необхідною для обслуговування належної позивачу нежитлової будівлі під літ.«А-5» з приналежностями та господарських будівель (склади-навіси під літ. В-1 та під літ. Д-1) у АДРЕСА_1 .

При цьому судом критично сприймаються доводи відповідача про встановлення факту відсутності при обстеженні на місці земельної ділянки № 2 орієнтовною площею 0,2487 га та № 3 орієнтовною площею 0,3090 га на АДРЕСА_1 належних позивачу складу навісу Д-1 площею 81,3 кв.м., складу навісу В-1 площею 24,6 кв.м., складу навісу Г-1 площею 161,6 кв.м., про що зазначено в акті обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_1 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові від 20.08.2021 року, оскільки такі твердження відповідача спростовуються наявним в матеріалах справи Висновком судового експерта Мельника О.П. від 11.07.2022р., складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на замовлення ПрАТ «ІРОКС».

Зокрема серед іншого у своєму висновку судовий експерт Мельник О.П., який, як вказано в самому висновку, попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, зазначив про наявність цегляної огорожі та цегляних стовпів, які є конструктивними елементами (несучими та огороджуючими стінами) частково демонтованих складів-навісів літ. В-1, Д-1 та Г-1, що перебувають у власності ТзОВ «Галичбудмонтаж» (частка 6/100) та ПрАТ «Ірокс» (частка 94/100).

У відповідності до ч.1, п.2 ч.2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками експертів.

Згідно ч.1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частинами третьою та четвертою ст. 101 КАС України визначено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Відповідно до ч.7 ст. 101 КАС України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Водночас згідно до ч.ч. 1, 6 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

В частині першій ст. 108 КАС України зазначається, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

У свою чергу частинами 1-3 ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи наведені процесуальні норми в їх системному взаємозв`язку, суд приходить до переконання, що наявний в матеріалах справи висновок судового експерта Мельника О.П. від 11.07.2022р., складений за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, є належним, допустимим і достовірним доказом з огляду на його відповідність встановленим процесуальним законом критеріям щодо засобів доказування в адміністративному судочинстві.

На противагу наведеному суд не враховує твердження відповідача про відсутність належних позивачу об`єктів нерухомого майна на спірних земельних ділянках, як про це зазначено в Акті обстеження земельних ділянок на вул. Залізничній, 7 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові від 20.08.2021 року, враховуючи відсутність представників позивача (ПрАТ «ІРОКС») та ТзОВ «Галичбудмонтаж», які є співвласниками будівель, під час проведення обстеження земельних ділянок та складання за результатами проведеного обстеження вказаного акту.

Крім того судом встановлено, а відповідачем не спростовано те, що вказаний акт обстеження земельних ділянок позивачу не надсилався і про його наявність ПрАТ «ІРОКС» довідалося лише під час розгляду цієї справи.

За таких обставин суд робить висновок, що відповідач при прийнятті оскаржуваних ухвал безпідставно не взяв до уваги факту наявності на земельній ділянці по вул. Залізничній, 7, відображеній на поданому третьою особою плані земельної ділянки, будівель і споруд іншої особи, в даному випадку позивача, що вказує на невідповідність місця розташування таких земельних ділянок вимогам законів, а саме положенням ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України (в яких розкривається принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди).

Зазначена обставина в силу приписів ч.3 ст.123 ЗК України є підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки.

Натомість, відповідач приймаючи ухвали № 467 від 25.03.2021р. та № 468 від 25.03.2021р. не звернув уваги на наявність таких підстав для відмови ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Залізничній, 7.

Також судом встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 468 від 25.03.2021р. надано ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2487 га на вул. Залізничній, 7 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за рахунок земель, що не надані у власність чи користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

Із змісту вищевказаної ухвали вбачається, що третій особі наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2487 га на вул. Залізничній, 7 для будівництва та обслуговування таких збудованих об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

При цьому, учасниками справи не надано, а судом відповідно не здобуто доказів на підтвердження того, що на земельній ділянці на вул. Залізничній, 7 знаходяться будь-які об`єкти туристичної інфраструктури та заклади громадського харчування, що належать на праві власності або знаходяться у користуванні третьої особи ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.134 ЗК України).

Таким чином, в даному випадку відповідач не вправі був надавати третій особі дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2487 га на вул. Залізничній, 7 для будівництва та обслуговування не існуючих на цій земельній ділянці об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування без проведення земельних торгів як це передбачено положеннями ст.134 ЗК України.

При цьому, ані в заяві третьої особи, ані в оскаржуваній ухвалі № 468 від 25.03.2021 року не міститься жодних даних щодо знаходження на вищевказаній земельній ділянці вже існуючих будівель туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що вказує на те що така земельна ділянка виділялась не для обслуговування вже існуючих об`єктів нерухомості, а саме для будівництва нових об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Вищенаведене свідчить, що при прийнятті ухвали № 468 від 25.03.2021 року відповідачем були порушені вимоги ч.2 ст.127, ч.3 ст. 123, ч.1 ст.134 ЗК України.

Отже, даючи оцінку рішенням відповідача, які полягають в наданні третій особі дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд дійшов висновку що вони не відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України, вимогам ЗК України і порушують права та законні інтереси позивача, а тому ухвали Львівської міської ради № 467 від 25.03.2021р. та № 468 від 25.03.2021р. слід визнати протиправними та скасувати.

Суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 101, 104, 108, 139, 242-246, 255, 293, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» до Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 467 від 25.03.2021 року «Про надання ТзОВ «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Залізничній 7».

Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 468 від 25.03.2021 року «Про надання ТзОВ «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Залізничній 7».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради 79008, м.Львів, пл.Ринок, ЄДРПОУ 04055896) на користь Приватного акціонерного товариства «Ірокс» (79034, м.Львів, вул. проф.Буйка 17А, ЄДРПОУ 23958651) судовий збір в сумі 4 571 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят один) 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2022.

Суддя Сакалош В.М.