Рішення

від 29.07.2022 по справі 420/861/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/861/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ГУ ДПС в Одеській області №Ф-37048-51-У від 18.02.2021 року, щодо стягнення із ОСОБА_1 37 788,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримав свідоцтво про державну реєстрацію (переєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, видане Іллічівською районною адміністрацією м. Одеси, дата реєстрації 06.12.2000 року, реєстраційна справа за №04056480040108. З моменту реєстрації не здійснював господарську діяльність тривалий час не подавав фінансової та податкової звітності.

Позивач подав до податкового органу заяву про відсутність ведення підприємницької діяльності та зняття з обліку.

Позивач зазначає, що він дізнався лише у квітні 2021 року про те, що він зареєстрований та перебуває на податковому обліку, як фізична особа-підприємець.

19.04.2021 р. позивач звернувся із заявою про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру

22.04.2021 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням.

З 06.12.2000 року i до 19.04.2021 року ОСОБА_1 до державного реєстратора з відповідною реєстраційною карткою з метою внесення про нього відомостей до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач протягом 2004-2005 років та в подальшому не звертався, свідоцтво про реєстрацію фізичною особою-підприємцем нового зразка не отримував.

Позивач зазначає, що для нарахування єдиного внеску є наявність статусу фізичної особи-підприємця; здійснення ним підприємницької діяльності та отримання ним доходу. Як суб`єкт підприємницької діяльності відповідного доходу не отримував, із вимоги про сплату боргу (недоїмку) від 18.02.2021 року №Ф-37048-У не вбачається період, за який було нараховано заборгованість по сплаті єдиного внеску. Відповідно до форми ОК-5 ОСОБА_1 працює на підприємстві ТОВ ВП «Сфера» із 2016 року, із отриманої заробітної платні сплачуються відповідні єдині соціальні внески.

15.02.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з доводами позивача у зв`язку з наступним. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно інформаційно - телекомунікаційної системи ДПС ОСОБА_1 з 06.12.2000 року по 22.04.2021 року перебуває на податковому обліку в Малиновській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області, стан платника 0 - платник податків за основним місцем обліку.

Станом на 31.01.2021 року в інтегрованій картці платника рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 37788, 74 грн. (за 2017 рік - 8448,00 грн., 2018 рік - 9828,72 грн., 2019 рік - 11016,72 грн., за 2020 рік - 8495,30 грн.).

На підставі цих даних ГУ ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 року № Ф-37048-51, відповідно до вимог чинного законодавства, яка була направлена на адресу позивача та отримана 06.04.2021 року.

Ухвалою судді від 19.01.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 29.07.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа 06.12.2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (переєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, виданим Іллічівською райадміністрацією м. Одеси, реєстраційна справа №04056480040108 (а.с.11).

18 лютого 2021 року ГУ ДПС в Одеській області було сформовано вимогу №Ф-37048-51-У про сплату боргу (недоїмки), якою ОСОБА_1 повідомлено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 37788, 74 грн. (а.с. 7).

Відповідно до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 станом на 31.01.2021 року має недоїмку по сплаті єдиного внеску у розмірі 37788, 74 грн.(а.с. 37-40).

Також судом встановлено, що позивач з липня 2016 року по вересень 2021 року включно працював у ТОВ «Виробниче підприємство «Сфера» (код 19041160). Ці обставини підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України від 15.12.2021 форма ОК-5 (а.с. 12-13).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 1, 4) частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є:

- роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4).

Відповідно до приписів ч. 11,12 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника; у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців 1 та 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом 1 цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З 01.01.2017 набув чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до Закону № 2464.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 (в редакції Закону № 1774), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац 1). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2).

Отже, Законом № 2464 встановлено обов`язок фізичної особи-підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування, сплачувати єдиний внесок незалежно від отримання доходу у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. Тобто, мінімальний розмір обов`язкового платежу прямо визначено Законом № 2464 і не залежить від подання чи неподання платником податків відповідної звітності, або здійснення нарахувань контролюючим органом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац перший). Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац четвертий). У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац 5).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449).

Розділом ІV Інструкції № 449 встановлено, зокрема, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах , визначених розділом VII цієї Інструкції (абзац 2 п. 2). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму, що перевищує 10 гривень (абзац 10 п. 3). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (абзац 1 п. 4).

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця борг з єдиного внеску.

Втім, судом встановлено, що позивач у спірний період, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Виробниче підприємство «Сфера», де отримував дохід, з якого роботодавцем здійснювались передбачені законодавством відрахування.

Судом враховується факти відсутності у позивача за вказаний період доходу від підприємницької діяльності, як фізичної особи-підприємця, та отримання заробітної плати, як найманим працівником. Таким чином, єдиний внесок за вказаний період щодо позивача сплачено його роботодавцем у відповідності до вимог Закону №2464.

При цьому Законом № 2464 не визначено підстав та порядку нарахування єдиного внеску при одночасному перебуванні особи на обліку в якості фізичної особи-підприємця та виконанні ним трудових обов`язків, як найманого працівника.

Суд наголошує, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, в розумінні Закону № 2464 позивач у період, за який відповідачем нарахований податковий борг по єдиному соціальному внеску, був застрахованою особою, і єдиний внесок за нього нараховувався та сплачувався роботодавцем в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, за відсутності доказів отримання ним доходу внаслідок здійснення підприємницької діяльності.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження отримання позивачем у спірний період доходу внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності, відтак, позивачу, як фізичній особі-підприємцю, неправомірно нараховано єдиний внесок за вказаний період.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За встановлених обставин суд вважає, що відповідачем протиправно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-37048-51-У від 18.02.2021, тому її слід скасувати. Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 992,40 грн. судового збору за подання даного адміністративного позову, що підтверджується квитанцією № 2979-7243-5689-5946 від 12.01.2022.

Відтак у зв`язку із задоволенням позову суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого судового збору 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 241-246, 255, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) з Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-37048-51-У від 18.02.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 37 788,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів