Постанова

від 29.07.2022 по справі 280/4995/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4995/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року

в адміністративній справі №280/4995/21 за позовом Фермерського господарства «Тернівка» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №280/4995/21 позов Фермерського господарства «Тернівка» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне встановлення фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що під час проведення перевірки головою ФГ «Тернівка» не надано документів, які б підтверджували об`єм паливних баків зернозбирального комбайна СК-5 (державний номер 12093 АР) та автомобіля ГАЗ 3507 (державний номер НОМЕР_1 ) або підтверджували їх переобладнання в частині установки додаткового паливного баку, також, жодних документів, які б підтверджували об`єм паливних баків вищезазначеної техніки або підтверджували її переобладнання в частині установки додаткового паливного баку, не було надано позивачем і в ході оскарження в адміністративному порядку спірного податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив і про те, що оскільки договір на виконання робіт від 17.02.2020 №1702, акт приймання-передачі робіт від 19.02.2020, а також договір оренди паливних баків для дизпалива у приватної особи від 20.03.2020 і акт обстеження, оцінки та прийому-передачі паливних баків для дизпалива від 20.03.2020 не були надані ні посадовим особам відповідача, які проводили перевірку, ні в ході оскарження в адміністративному порядку спірного податкового повідомлення-рішення, то в силу приписів ст. 44 ПК України, вказані документи на час проведення перевірки взагалі не існували.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 11.11.2020 №419-п та направлень від 11.11.2020 №590 та №591 співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального ФГ «Тернівка» (код ЄДРПОУ 20505297), за результатами якої складено Акт перевірки №1395/08/01/09/20505297 від 23.11.2020.

Відповідно до висновків Акта перевірки №1395/08/01/09/20505297 від 23.11.2020, встановлено, що в період з 01.07.2019 по 29.09.2020 (включно), за адресою: Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Запорізька, буд. 40, ФГ «Тернівка» (код ЄДРПОУ 20505297) зберігало пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального, чим порушено ч.ч. 1, 8, 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

16.12.2020 контролюючим органом, на підставі висновків Акта перевірки №1395/08/01/09/20505297 від 23.11.2020, прийнято податкове повідомлення рішення №00064630901, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500000,00 грн., за порушення ч. 1, ч. 8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Не погодившись зі вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення, яким скарга ФГ «Тернівка» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №00064630901 без змін.

Крім того, на підставі Акта перевірки №1395/08/01/09/20505297 від 23.11.2020 контролюючим органом відносно голови ФГ «Тернівка» ОСОБА_1 складено протокол №0075/09/20505297 від 21.12.2020 про адміністративне правопорушення за порушення ч. 1 ст. 164 КУпАП, внаслідок зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального.

Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 27.01.2021 у справі №321/1631/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1654 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Закриваючи провадження Михайлівський районний суд Запорізької області виходив з того, що працівниками Головного управління ДПС у Запорізькій області, під час проведення ними перевірки, не встановлена точна кількість дизельного пального, яке зберігало ФГ «Тернівка» 27.12.2019, 08.05.2020 та 02.07.2020, а зазначена ними в Акті від 23.11.2020 кількість цього пального є припущенням. Натомість суд вважав доведеним факт встановлення на комбайн зернозбиральний СК-5 додаткових паливних баків об`ємом по 300 літрів та дійшов висновку, що залиття ФГ «Тернівка» 02.07.2020 дизельного пального в додаткові паливні баки комбайну зернозбирального СК-5 та споживчу тару до 5 л не суперечить чинному законодавству.

Правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.12.2020 №00064630901 є предметом судового розгляду у даній справі.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючим органом в ході фактичної перевірки не здобуто підтвердження того, що позивачем за період з 01.07.2019 по 29.09.2020 (включно) зберігалося пальне у наявних у нього резервуарах, не встановлено його залишків, тощо. Фактично факт зберігання пального відповідачем встановлено за фактом придбання палива, без фактичного підтвердження таких обставин. Тобто, фактично висновок про зберігання пального без ліцензії у період з 01.07.2019 по 29.09.2020 (включно) ґрунтується на припущеннях контролюючого органу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, може проводитися фактична перевірка.

Відповідно до ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (абз.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

До «інших законів» контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС належать Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг Закону» від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-В (зі змінами та доповненнями).

Статтею 15 Закону №265 визначено, що контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Контроль за дотриманням норм Закону №481 надано статтею 16 цього Закону органам, які видають ліцензії, а також іншим органам в межах компетенції, визначеної законами України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.1, 80.2 ст.80 ПК України).

Згідно приписів ст.85 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок наступає у платника податків після початку перевірки.

Закон України від 23 листопада 2018 року №2628-VІІІ опубліковано 12.12.2018 в газеті «Голос України» №237-238 і Відомостях Верховної Ради України №49.

Згідно з абзацом 5 пункту 1 розділу 11 Закону №2628, зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» набрали чинності з 1 липня 2019 року.

Підпунктом 17 пункту 2 розділу II Закону №2628 внесено зміни до пункту 3 частини другої статті 2 та пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VІІІ, згідно з якими дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення виробництва і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Підпунктом 6 пункту 2 розділу II Закону №2628 внесено зміни та доповнення до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, у тому числі до статей 15, 16, 17, 18.

Так, статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР зі змінами та доповненнями станом на 01.07.2019 (далі - Закон №481) встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до ч. 9, ч. 31 ст. 15 Закону №481 ліцензії видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Частиною 32 статті 15 Закону №481 передбачено, що у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону №481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Статтею 15 Закону №481 також встановлено, що ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

За визначенням статті 1 Закону №481/95-ВР, місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Таким чином, норми Закону №481 для отримання відповідної ліцензії на місця зберігання пального встановлюють для суб`єкта господарювання обов`язковість письмового звернення із заявою до уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу виконавчої влади.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок про порушення позивачем статті 15 Закону № 481/95-ВР у зв`язку із зберіганням пального - дизельного палива без отримання відповідної ліцензії.

Такий висновок податкового органу сформований в результаті дослідження перевіряючими під час фактичної перевірки податкових баз даних, ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №08120414202001567 від 30.09.2020, договору постачання пального, актів на розлив пального, технічних паспортів на сільгосптехніку та автомобіль, банківських виписок, фіскальних чеків на придбання пального, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, договору оренди колісного трактора, договору оренди зернозбирального комбайна, журналу операцій по рахунку 203, оборотно-сальдової відомості по рахунку 203, журналу обліку пального за вересень-грудень 2019 року та мічень-вересень 2020 року

Зі змісту акта перевірки слідує, що відповідачем під час проведення фактичної перевірки зроблено висновок про зберігання пального, оскільки у позивача є резервуар для зберігання дизельного палива за адресою: Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Запорізька, буд. 40.

При цьому, відповідач в акті зазначає, що станом на 12.11.2020 фактичні залишки пального (дизельного палива) за зазначеною адресою у позивача відсутні.

З пояснень позивача слідує те, що все пальне придбавалось для власних потреб та розливалось у пересувні ємності сільськогосподарської техніки та споживчу тару об`ємом до 5 л. Позивач зазначив, що має у своєму користуванні земельні ділянки та для обробки вказаних земель задіяна сільськогосподарська техніка.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що ані в акті перевірки, ані в додатках до нього відповідачем не вказані документи чи матеріали, які могли б бути підставою для відображеного в акті фактичної перевірки висновку про зберігання позивачем придбаного пального саме у резервуарі за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, варто зазначити, що перевірка даних бухгалтерського обліку не є фактичною перевіркою пального у ємності.

Зазначені обставини свідчать про те, що податковим органом належними та допустимими доказами не підтверджено встановлення під час перевірки фактичної наявності у позивача на зберіганні у певні проміжки часу у відповідному резервуарі конкретно визначеної кількості паливно-мастильних матеріалів.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що акт перевірки має містити опис встановленого порушення та докази його вчинення.

Разом із тим, із дослідженого акта випливає, що ревізори обмежились описом факту придбання палива, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, наявні у відповідні проміжки часу залишки та порядок його використання.

При цьому обов`язковою умовою для застосування штрафних санкцій на підставі 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР є встановлення конкретного порушення (факту зберігання пального у місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії), підтвердженого відповідними доказами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20.

Враховуючи, що під час проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не встановлено факт фізичного зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано факт його придбання, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем положень ст. 15 Закону №481/95-ВР не є достатньо вмотивованими та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально, що, у свою чергу, свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення відповідача.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм матеріального права, тому останнє підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №280/4995/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяТ.І. Ясенова

суддяД.В. Чепурнов