Рішення

від 29.07.2022 по справі 320/3440/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року м. Київ № 320/3440/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Групп Плюс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Групп Плюс" (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №240138 від 2 березня 2021 р. у сумі 34000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, щооскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесена на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог щодо перевезення вантажу з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%. Стверджує, що транспортний засіб позивача внаслідок габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух не заборонявся. Зазначив, що вага вантажу, яка вказана в товарно-транспортній накладній, відповідала нормам допустимій вазі, а тому жодних порушень з його боку допущено не було.Також, в обґрунтування позову позивачем зазначено про неповідомлення його відповідачем про дату, час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 р. відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

27 жовтня 2021 р. від відповідача-1 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, щовідповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Вказав, що за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , яким позивач здійснював вантажне перевезення, інспекторами відповідача встановлено, що загальна маса становить 56,85 т при нормативно допустимій - 40 т, у зв`язку з чим складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.На підставіцього відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт щодо позивача.

16 червня 2021 р. представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що позицію відповідача вважає безпідставною і необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а дії - протиправними. Позивач звертає увагу на те, що перевозився саме сипучий вантаж, про що зазначено у товарно-транспортній накладні, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Стверджує, що фактичного зважування транспортного засобу позивача, а саме вантажного автомобіля марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 не відбувалося, а тому є безпідставним твердження відповідача, що на момент проведення перевірки загальна маса вказаного автомобіля перевищувала 40 т.

Указав на те, що визначення загальної маси транспортного засобу позивача - вантажного автомобіля марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 - провадилося шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, тобто без здійснення габаритно-вагового контролю та без визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Тому результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем.

24 вересня 2021 р. до суду від представників сторін надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 24 вересня 2021 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12 січня 2021 р. інспекторами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на перевірку №009234 від 6 січня 2021 р. проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно з Договором оренди транспортних засобів серії НОІ №188747, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , транспортний засіб марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 використовується позивачем відповідно до зазначеного договору.

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 , яким позивач здійснював вантажне перевезення, інспекторами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 56,85 т при нормативно допустимій - 40 т.

Зокрема, відповідно до товарно-транспортної накладної №005 від 12 січня 2021 р. ТОВ "Транс Групп Плюс" транспортним засобом марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалося перевезення вантажу масою нетто 38,27 т, масою брутто 56,85 т.

У зв`язку з цим інспекторами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт №039683 від 12 січня 2021 р.про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від №261112 від 12 січня 2021 р. Водія з вказаними актами було ознайомлено.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. заступником начальника Північного міжрегіонального управління УкртрансбезпекиБобко І.А. відносно позивача прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №240138 від 2 березня 2021 р., відповідно до якої на позивача на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладено штраф у розмірі 34000грн.

Не погодившись із прийнятою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Згідно з вимогами пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. №103 (далі - Положення №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Тобто, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 р. у справі № 917/210/19.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року №2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон №2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 статті 48 Закону № 2344-III закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком №879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27 червня 2007 р., пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У силу вимог пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Відповідно до вимог пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, згідно з пункту 5 Правил № 30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Згідно з вимогами пункту 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до вимог пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Так, порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567 (далі - Порядок №1567), у відповідності до пункту 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з вимогами пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Щодо твердження позивача, що фактичного зважування транспортного засобу позивача, а саме вантажного автомобіля марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 , не відбувалося, а тому є безпідставними доводи відповідача, що на момент проведення перевірки загальна маса вказаного автомобіля перевищувала 40 т, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі доказів за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 , яким позивач здійснював вантажне перевезення, інспекторами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі товарно-транспортної накладної №005 від 12 січня 2021 р. встановлено, що загальна маса становить 56,85 т при нормативно допустимій - 40 т, у зв`язку із чим складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 039683 від 12 січня 2021 р. та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від №261112 від 12 січня 2021 р.

Підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку №879 наведено визначення поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Судом встановлено, що визначення загальної маси транспортного засобу позивача, а саме вантажного автомобіля марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 провадилося шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, тобто без здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, та без визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

При цьому, визначення ваги транспортного засобу здійснювалось виключно на підставі документів, які наданні позивачем. Доводи та аргументи позивача про те, що таке визначення ваги транспортного засобу може бути здійснено виключно лише під час його зважування є безпідставними і не ґрунтуються на приписах нормативно-правових актів, а тому до уваги судом не беруться.

Ураховуючи наведене, суд зазначає, що перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу.

Проте, позивачем були порушенні вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме загальна маса транспортного засобу, на якому здійснював вантажні перевезення позивач, перевищувала допустиму норму, що було правильно встановлено відповідачем, а тому рішення та дії відповідача є правомірними.

Суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням, оскільки пункт 19 Порядку №879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 671.

У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 р. у справі №819/1381/16.

Щодо твердження позивача про неналежне повідомлення його відповідачем про дату, час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами пунктів 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.

Згідно з матеріалами справи повідомленням від 10 лютого 2021 р. (трек-номер 0308300800372) позивача викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 2 березня 2021, повідомлення вручено позивачеві 23 лютого 2021 р.

Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, суд зазначає, що позивача завчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу та у позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення відповідачем оскаржуваної постанови.

Із урахуванням встановлених в ході рейдової перевірки порушень позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду, винесена Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №240138 від 2 березня 2021 р. у сумі 34000грн., є правомірною та обґрунтованою.

Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача та відсутності підстав для скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу, тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Тому суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене свідчить, що дії відповідача були правомірними. Право позивача не порушено. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то підстав для вирішення питання про вирішення питання щодо повернення витрат на сплату судового збору у суду відсутні.

Керучись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Групп Плюс", адреса: вул. Черкаська, буд. 26, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ - 43034950.

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: проспект Науки, буд. 54, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ - 39816845.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 29 липня 2022 року.