Рішення

від 01.08.2022 по справі 904/1143/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1143/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Дніпроптеровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка", Дніпроптеровська область, м. Дніпро

про стягнення 30 070,29 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" про стягнення 30 070,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про відшкодуванню витрат на надання комунальних послуг та плати за землю № 11 від 18.06.2012 в частині оплати комунальних послуги та плати за землю.

Ухвалою суду від 16.05.2022 позовну заяву Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара залишено без руху. Запропоновано Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви з уточненням прохальної частини позовної заяви, а саме: вказати окремо суму основного боргу (зі сплати комунальних послуг та плати за землю) та пені; шляхом подання до суду належних доказів в обґрунтування суми боргу у строк до 30.05.2022 включно.

27.05.2022 до господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2022 про залишення позовної заяви без руху. В уточненій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 30 070,29 грн., з яких: 21 866,24 грн. - заборгованість зі сплати комунальних послуг, 4 419,23 грн. - відшкодування витрат земельного податку, 2 716,72 грн. - пеня за прострочення плати за комунальні послуги, 1 068,10 грн. - пеня за несвоєчасну плату за землю. Також, разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази в обґрунтування суми боргу.

Ухвалою суду від 01.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.07.2022 відповідач подав до суду клопотання про поновлення строку на подання відзиву разом із відзивом на позовну заяву. В своєму відзиві відповідач зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати. Отже, відшкодування орендодавцеві плати за землю - це відшкодування його витрат на виконання податкового обов`язку згідно вимог податкового законодавства. Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Таким чином, законодавець надав право платникам податків відтермінувати сплату, зокрема, й плати за землю, та звільнив від нарахування штрафних санкцій на цей період. Отже, строк плати за землю законодавцем відтермінований та не є таким, що настав, відповідно і у ТОВ «Укрспецналадка» також є право на відшкодування плати за землю з відтермінуванням строку платежу. А також, за несвоєчасне внесення плати за землю платник цього податку звільнений від відповідальності на період карантину, зокрема у грудні 2021 року та січні 2022 року. Зазначив, що п. 2.2.3 та п. 2.2.4 договору регулює питання внесення плати за спожиті комунальні послуги, а не відшкодування плати за землю. Тому, нарахування позивачем пені за несвоєчасно внесену плату за землю з огляду на те, що її нарахування договором прямо не передбачене, а також на те, що законодавець звільнив самого позивача від відповідальності за несвоєчасне внесення плати за землю на весь період карантину, відповідач вважає безпідставним. Також зазначив, що через вкрай складну економічну ситуацію в Україні через війну з Російською Федерацією у відповідача на даний час відсутні кошти для погашення заборгованості. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування плати за землю, стягнення штрафних санкцій та надати відстрочку у виконанні рішення строком на 1 рік.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши наведені відповідачем доводи, господарський суд вважає за доцільне клопотання про поновлення строку на подання відзиву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара є балансоутримувачем державного нерухомого майна площею 276,36 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7.

Відповідач є користувачем вищезазначеного майна на підставі укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (орендар) договору оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-4937-ОД від 18.06.2012 (далі - договір оренди).

Під час дії договору оренди сторонами вносились зміни до нього шляхом укладання додаткових угод та договорів про внесення змін та доповнень.

Зокрема, 03.06.2020 підписано договір про внесення змін та доповнень до договору оренди, відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти розділ 10. Строк чинності, умови зміни та припинення договору в наступній редакції:

« 10.1. Цей договір є пролонгованим з 15.06.2020 до 12.06.2021 включно. У разі отримання від органу управління державним майном відмови у наданні згоди на продовження строку дії цього договору, договір буде припинений з дати закінчення основного договору, у разі не повернення орендованого майна за актом приймання -передачі, відповідно до п. 10.9 договору, орендар сплачує орендну плату в позадоговірний період згідно п. 3.11 договору та неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування державним майном до моменту його повернення у відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України.»

Позивач зазначає, що майно не повернуто відповідачем за актом приймання-передачі, і він продовжує користуватись орендованим майном, тому орендна плата та заборгованість з її сплати повинна бути сплачена відповідачем на підставі договору, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Згідно з умовами, викладеними у п. 5.11 договору оренди відповідач (орендар) зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору оренди укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю.

18.06.2012 між Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (орендар) було укладено договір про відшкодуванню витрат на надання комунальних послуг та плати за землю № 11 (далі - договір).

Орендар зобов`язується компенсувати балансоутримувачу в повному обсязі з урахуванням експлуаційних витрат вартість комунальних послуг (електроенергії), наданих постачальниками (виробниками) таких послуг для забезпечення діяльності орендаря, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 7 (1,2,3 поверх), НВМ, та займає будівлю загальною площею 276,36 м2, яка знаходиться на балансі балансоутримувача, а також відшкодувати балансоутримувачу витрати по сплаті земельного податку, збору за спеціальне використання води та комунальних послуг (вода, стоки, теплопостачання), зобов`язання по якому виникають у балансоутримувача у зв`язку з володінням будівлею та земельною ділянкою, а балансоутримувач бере на себе зобов`язання укладати в необхідних випадках угоди з виробниками (постачальниками) комунальних послуг на надання (постачання) останніх для потреб орендарю (п. 1.1. договору).

Обов`язок орендаря компенсувати вартість комунальних послуг виникає по відношенню лише до тих послуг, зобов`язання по сплаті яких несе балансоутримувач (п. 1.2. договору).

Балансоутримувач зобов`язується справляти плату з орендаря за комунальні послуги за діючими розцінками тарифами (п. 2.1.1. договору).

Орендар зобов`язується не пізніше 30 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача, що надає комунальні послуги, за спожиті послуги (п. 2.2.3. договору).

Орендар зобов`язується при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення зобов`язань, крім того, сплачувати неустойку, виставлену виробниками (постачальниками) комунальних послуг (п. 2.2.4. договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2012 (п. 4.1. договору).

Зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною (п. 4.2. договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається подовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 4.4. договору).

01.09.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 53 до договору, в якій дійшли згоди у преамбулі, реквізитах та додатках до договору слова «Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара» замінити словами «Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара».

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати балансоутримувачу витрат на надання комунальних послуг за період з листопада 2021 по січень 2022 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати комунальних послуг у сумі 21 866,24 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти прийому-передачі наданих послуг:

- № 03/12 від 15.12.2021 про надання відповідачу у листопаді 2021 року послуг з відшкодування витрат на комунальні послуги з водопостачання та водовідведення на суму 834,37 грн. та теплопостачання на суму 7 358,21 грн. Всього підлягає до сплати за цим актом: 8 192,58 грн. (а.с.48);

- № 03/01 від 04.01.2022 про надання відповідачу у грудні 2021 року послуг з відшкодування витрат на комунальні послуги з водопостачання та водовідведення на суму 834,37 грн. та теплопостачання на суму 3 030,97 грн. Всього підлягає до сплати за цим актом: 3 865,34 грн. (а.с.49);

- № 03/02 від 01.02.2022 про надання відповідачу у січні 2022 року послуг з відшкодування витрат на комунальні послуги з водопостачання та водовідведення на суму 1 034,88 грн. та теплопостачання на суму 8 773,44 грн. Всього підлягає до сплати за цим актом: 9 808,32 грн. (а.с.50).

Окрім того, як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість зі сплати за землю у грудні 2021 року та у січні 2022 року на загальну суму 4 419,23 грн., на підтвердження чого позивачем надані податкові декларації з плати за землю і нарахування земельного податку та платіжні документи про сплату земельного податку за період грудень 2021 - січень 2022 року. Позивач зазначає, що ним вчасно була подана річна (звітна) декларація до податкового органу 04.02.2022. У зазначеній наданій декларації земельна ділянка, яка використовується орендарем (відповідачем ТОВ «Укрспецналадка»), вказана у графі 1.31-12 під кадастровим номером 1210100000:03:192:0023. При цьому і в інших графах також вказуються земельні ділянки з цим же кадастровим номером, що пояснюється вказівкою в декларації як зайнятих орендарями площ, так і не зайнятих, в т.ч. до яких застосовується пільга. Загальна сума податку за рік 63 550,10 грн. вказана у графі 2, в останньому рядку розділу І (розрахунок суми земельного податку). У графі 3, рядок 5 розділу ІІІ (розрахунок податкового зобов`язання) ця сума вже розділена помісячно, і вказується, що за січень сума податкового зобов`язання 5 290,60 грн. Вказана сума сплачена позивачем згідно з платіжним дорученням № 49 від 25.02.2022. Розрахована сума для відшкодування відповідачу як орендарю 535,62 грн. підтверджується розрахунком.

Також позивач зазначає, що ним вчасно була подана уточнююча декларація за 2021 рік. Сума земельного податку 28 887,26 грн. за грудень 2021 вказується у графі 4-14, рядок 15 розділу III (Розрахунок податкового зобов`язання). Вказана сума була сплачена позивачем як земельний податок за грудень 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 000017 від 26.01.2022. Сума, яка нарахована для відшкодування відповідачу за договором 3 883,61 грн., входить також до сплаченої загальної суми.

Позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 773 від 15.12.2021 на відшкодування вартості комунальних послуг за листопад 2021 року вартістю 8 192,58 грн.;

- № 02 від 04.01.2021 на відшкодування вартості комунальних послуг за грудень 2021 року вартістю 3 865,34 грн.;

- № 61 від 01.02.2022 на відшкодування вартості комунальних послуг за січень 2022 року вартістю 9 808,32 грн.;

- № 784 від 15.12.2021 на відшкодування земельного податку за грудень 2021 року у розмірі 3 883,61 грн.;

- № 56 від 31.01.2022 на відшкодування земельного податку за січень 2022 року у розмірі 535,62 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору, вартість наданих у листопаді грудні 2021 року та в січні 2022 року комунальних послуг, а також земельного податку за грудень 2021 року та січень 2022 року не компенсував, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем зі сплати комунальних послуг у розмірі 21 866,24 грн. та відшкодування витрат земельного податку у розмірі 4 419,23 грн.

Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати заборгованості зі сплати комунальних послуг у розмірі 21 866,24 грн. та відшкодування витрат земельного податку у розмірі 4 419,23 грн. відповідач не надав.

В своєму відзиві відповідач зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати. Отже, відшкодування орендодавцеві плати за землю - це відшкодування його витрат на виконання податкового обов`язку згідно вимог податкового законодавства. Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Таким чином, законодавець надав право платникам податків відтермінувати сплату, зокрема, й плати за землю, та звільнив від нарахування штрафних санкцій на цей період. Отже, строк плати за землю законодавцем відтермінований та не є таким, що настав, відповідно і у ТОВ «Укрспецналадка» також є право на відшкодування плати за землю з відтермінуванням строку платежу. А також, за несвоєчасне внесення плати за землю платник цього податку звільнений від відповідальності на період карантину, зокрема у грудні 2021 року та січні 2022 року. Зазначив, що п. 2.2.3 та п. 2.2.4 договору регулює питання внесення плати за спожиті комунальні послуги, а не відшкодування плати за землю. Тому, нарахування позивачем пені за несвоєчасно внесену плату за землю з огляду на те, що її нарахування договором прямо не передбачене, а також на те, що законодавець звільнив самого позивача від відповідальності за несвоєчасне внесення плати за землю на весь період карантину, відповідач вважає безпідставним.

Господарський суд зазначає наступне.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Господарський суд зауважує, що в даному випадку підставою позову є не порушення податкового законодавства, а порушення відповідачем своїх зобов`язань за укладеним із позивачем договором.

Господарський суд наголошує, що відповідач не є прямим платником земельного податку. Відповідно до п. 1.1. договору відповідач зобов`язався відшкодувати балансоутримувачу понесені ним витрати по сплаті земельного податку.

Таким чином, у випадку порушення відповідачем свого зобов`язання з відшкодування балансоутримувачу витрат по сплаті земельного податку, встановленого договором, має місце порушення господарського зобов`язання, а не податкового законодавства. Вказане, в свою чергу, виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень та приписів, які урегульовують питання щодо порушення податкового законодавства.

Як вказано вище, відповідно до п. 1.1. договору орендар зобов`язується компенсувати балансоутримувачу в повному обсязі з урахуванням експлуаційних витрат вартість комунальних послуг (електроенергії), наданих постачальниками (виробниками) таких послуг для забезпечення діяльності орендаря, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 7 (1,2,3 поверх), НВМ, та займає будівлю загальною площею 276,36 м2, яка знаходиться на балансі балансоутримувача, а також відшкодувати балансоутримувачу витрати по сплаті земельного податку, збору за спеціальне використання води та комунальних послуг (вода, стоки, теплопостачання), зобов`язання по якому виникають у балансоутримувача у зв`язку з володінням будівлею та земельною ділянкою, а балансоутримувач бере на себе зобов`язання укладати в необхідних випадках угоди з виробниками (постачальниками) комунальних послуг на надання (постачання) останніх для потреб орендарю.

Орендар зобов`язується не пізніше 30 числа поточного місяця, вносити плату на рахунок балансоутримувача, що надає комунальні послуги, за спожиті послуги (п. 2.2.3. договору).

Орендар зобов`язується при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення зобов`язань, крім того, сплачувати неустойку, виставлену виробниками (постачальниками) комунальних послуг (п. 2.2.4. договору).

Господарський суд зазначає, що предметом договору є компенсування балансоутримувачу з урахуванням експлуаційних витрат вартості комунальних послуг, а також відшкодування балансоутримувачу витрат по сплаті земельного податку, збору за спеціальне використання води та комунальних послуг.

З аналізу положень спірного договору вбачається, що термін «плата» який використовується у договорі, зокрема в п. 2.2.3. та п. 2.2.4. договору, являє собою узагальнення всіх витрат, відшкодування яких є предметом договору.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг у розмірі 21 866,24 грн. та відшкодування витрат земельного податку у розмірі 4 419,23 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за прострочення плати за комунальні послуги у розмірі 2 716,72 грн. та пеню за несвоєчасну плату за землю у розмірі 1 068,10 грн. станом на 23.02.2022.

Відповідно до п. 2.2.4. договору орендар зобов`язується при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення зобов`язань, крім того, сплачувати неустойку, виставлену виробниками (постачальниками) комунальних послуг.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за прострочення плати за комунальні послуги у розмірі 282,14 грн. та пеня за несвоєчасну плату за землю у розмірі 110,66 грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 26 678,27 грн., з яких: 21 866,24 грн. - заборгованість зі сплати комунальних послуг, 4 419,23 грн. - відшкодування витрат земельного податку, 282,14 грн. - пеня за прострочення плати за комунальні послуги, 110,66 грн. - пеня за несвоєчасну плату за землю.

Відповідач у відзиві просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 1 рік.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: надання відстрочки або розстрочки виконання рішення (п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначає, що через вкрай складну економічну ситуацію в Україні через війну з Російською Федерацією у відповідача на даний час відсутні кошти для погашення заборгованості. Партнерами ТОВ «Укрспецналадка» по підприємницькій діяльності є підприємства з Донецької та Луганської області, які в даний час знаходяться у зоні активних бойових дій або вже й у окупації. ДП «Добропілля-видобуток» має перед ТОВ «Укрспецналадка» заборованість по Договору № 586-21 ШУД у розмірі 674 180,03 грн., а по договору № 576-21 ШУД - 937 082,18 грн. Крім того, у ТОВ «Укрспецналадка» в даний час заблокований рахунок, на якому знаходяться грошові кошти у сумі 3250000 рос. руб. З приводу можливості продажу цих коштів відповідач звернувся до Національного банку України та отримав відповідь про відсутність можливості для здійснення за дорученням резидента-клієнта банку продажу або обміну російських рублів, що розміщені на поточному рахунку цього резидента у банку. Строк плати за землю законодавцем відтеремінований та не є таким, що настав, відповідно немає вини ТОВ «Укрспецналадка» у простроченні відшкодування плати за землю та відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій. Що стосується заборгованості за комунальні послуги у розмірі 21886,24 грн., то вона виникла лише за листопад, грудень 2021 року та січень 2022 року, за період з січня 2021 року по жовтень 2021 року відповідач, незважаючи на обставини пов`язані з карантинними обмеженнями та падінням виробництва повністю сплатив позивачеві за комунальні послуги.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви докази та обставини, суд не знаходить достатньо правових підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заявником не наведено та не обґрунтовано жодних підстав та обставин, які зміняться чи настануть через 1 рік та які відповідно дадуть можливість виконати рішення суду. Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження покращення фінансового стану підприємства через 1 рік.

Належних та достовірних доказів, в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів за наслідками господарської діяльності, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку відстрочення відповідачем до суду також не надано.

Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд не вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення суду на 1 рік.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 279,86 грн. (11,28 %), на відповідача 2 201,14 грн. (88,72 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (49050, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Наукова, буд. 7, ідентифікаційний код 31573282) на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49045, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 72, ідентифікаційний код 02066747) 26 678,27 грн., з яких: 21 866,24 грн. - заборгованість зі сплати комунальних послуг, 4 419,23 грн. - відшкодування витрат земельного податку, 282,14 грн. - пеня за прострочення плати за комунальні послуги, 110,66 грн. - пеня за несвоєчасну плату за землю, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 201,14 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва