Рішення

від 26.07.2022 по справі 910/20106/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2022Справа № 910/20106/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - конструкторське бюро "Про - Проект" до Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра, Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський ВКБ"провизнання недійними результатів процедури спрощеної закупівлі та визнання недійним договору Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - конструкторське бюро "Про - Проект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра, Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський ВКБ" про:

- визнання недійсними результати процедури спрощеної закупівлі по предмету: Розроблення проектної документації з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану річки Безименної на території с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, оформлені протоколами про відхилення пропозиції учасника та про визначення переможця від 13.11.2020 - код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - "71320000-7 Послуги з інженерного проектування" учасника торгів ТОВ "Володарський ВКБ" (ідентифікаційний код 13710364) та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю із ТОВ "Володарський ВКБ" (ідентифікаційний код 13710364).;

- визнання недійсним договору від 26.11.20. № 16, укладеного між відповідачами за результатами процедури спрощеної закупівлі по предмету: Розроблення проектної документації з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану річки Безименної на території с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, оформлені протоколом про визначення переможця від 13.11.2020 - код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - " 71320000-7 Послуги з інженерного проектування".

22.04.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, про відмову у задоволенні позову.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - конструкторське бюро "Про - Проект" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі № 910/20106/20 скасовано. Справу № 910/20106/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до штампу канцелярії Господарського суду міста Києва справа № 910/20106/20 - 27.01.2022 надійшла до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022, справу № 910/20106/20 передано на розгляд судді Борисенко І.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято справу № 910/20106/20 до провадження судді Борисенко І.І. та призначено підготовче засідання на 01.03.2022.

Підготовче засідання призначене на 01.03.2022 не відбулось з огляду на таке.

Так, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Далі, Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 19.04.2022 № 7300, воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, - до 25 травня 2022 року.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 призначено судове засідання на 14.06.2022.

За наслідками засідання 14.06.2022, ухвалою Господарського суду міста Києва закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/20106/20 до розгляду по суті на 12.07.2022.

В судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви.

Судом встановлено, що додаткових пояснень по змісту позовної заяви, відзивів чи пояснень по суті вказівок викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2022 сторонами не подавалось.

Так, у судовому засіданні 26.07.2022 судом встановлено, що згідно наявних у справі матеріалів та доказів, позивач вимоги підтримує повністю. Представник відповідача 1 та 2 проти задоволення позову заперечують з підстав, викладених у відзивах, та просять суд відмовити у задоволенні позову повністю.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 26 липня 2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.20 Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра (відповідач-1) на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було опубліковано оголошення про проведення спрощеної закупівлі по предмету: Розроблення проектної документації з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану річки Безименної на території с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

Тендерні пропозиції для участі в закупівлі направили Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - конструкторське бюро "Про - Проект" (позивач), ПП "Росьводпроект" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарський ВКБ" (відповідач-2).

11.11.20 відбувся аукціон, в ході якого цінова пропозиція позивача склала 467 420,00 грн, відповідача-2 - 467 440,00 грн, ПП "Росьводпроект" - 300.471,00 грн.

13.11.20 замовником закупівлі було відхилено тендерні пропозиції позивача та ПП "Росьводпроект" з підстав їх невідповідності вимогам технічної документації, про що складено відповідні протоколи від 13.11.20.

26.11.20 між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено Договір № 16 за результатами проведеної процедури закупівель.

15.12.20 між відповідачем-1 та відповідачем-2 підписано Акт здачі-приймання проектної документації за Договором № 16 від 26.11.20, відповідно до якого проектна документація відповідає умовам договору і оформлена належним чином.

Як стверджує позивач, його конкурсна пропозиція була безпідставно, на його думку, відхилена Замовником, натомість, пропозиція відповідача-2 не відповідає умовам закупівлі та мала бути відхилена.

За таких обставин, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва за захистом порушених, на його думку прав щодо участі у проведення спрощеної закупівлі по предмету: Розроблення проектної документації з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану річки Безименної на території с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

Як вказувалось вище, Господарським судом міста Києва 22.04.2021 прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2022 було задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-конструкторське бюро "Про-Проект" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі № 910/20106/20 скасовано. Справу № 910/20106/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, скасовуючи рішення попередніх судів та направляючи справу № 910/20163/20 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховним Судом зроблено вказівку щодо перевірки судом першої інстанції викладених позивачем доводів стосовно дотримання переможцем - ТОВ "Володарський ВКБ" процедури спірної закупівлі на предмет відповідності поданої ним документації в порівнянні з позивачем, вказати про законність проведеної закупівлі, перевірити дії замовника щодо того, чи не відбулось порушення мети публічної закупівлі на тендерній основі щодо пошуку найбільш вигідної пропозиції шляхом звуження кола учасників.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням вказівки Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2022, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Частинами 1 та 2 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

Частинами 11 та 12 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Згідно ч. 13 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:

1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;

2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;

4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

З наведених правових норм вбачається виключний перелік підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції учасника спрощеної закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, пропозиція позивача була відхилена Замовником з підстав:

- учасником не надано у розрахунках вартості робіт по проведенню процедури оцінки впливу на довкілля, по геологічних вишукуваннях;

- надана позивачем довідка про виконання проектних робіт по водоймі не підтверджує наявності в нього досвіду виконання робіт з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану річки;

- у тендерній документації відсутня інформація про проходження процедури оцінки впливу на довкілля і її вартість, що не відповідає вимогам технічного завдання.

Пунктом 13 кваліфікаційних вимог передбачено, що для документального підтвердження відповідності робіт тендерної документації та ціни тендерної пропозиції мають бути надані підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни у відповідності до чинних ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, а саме:

- розрахунок договірної ціни;

- кошториси на вишукувальні та проектні роботи, які відповідають опису та основним вимогам до предмета закупівлі;

- зведений кошторис на проектно-вишукувальні роботи;

- календарний план виконання проектних робіт.

Пунктом 3. Технічного завдання передбачено склад інженерних вишукувань по об`єкту, а саме: топогеодезичні вишукування в М 1:2000, геологічні вишукування, гідрологічні обстеження.

У наданому позивачем кошторисі № 1 на вишукувальні роботи передбачено проведення польових та камеральних робіт з гідрологічних вишукувань, інженерно-геологічної (гідрологічної) рекогносцировки та горизонтальної зйомки територій .

Так, у характеристиці виду робіт в. п. п. 3., 4. Кошторису № 1 вказано, що передбачається інженерно-геологічна (гідрологічна) рекогносцировка (маршрутні спостереження) при прохідності: гарній (Категорія складності І), а не проведення власне геологічних вишукувань.

З огляду на означене, суд констатує, що кошторис № 1 позивача не відповідає п. 3 технічного завдання та не передбачає геологічних вишукувань.

Пунктом 9. Технічного завдання передбачено надання окремого тому "Оцінка впливу на навколишнє середовище". Відповідно до п. 10 Технічного завдання, розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" виконується в обсягах, передбачених ДБН.

У п. 5 наданого позивачем кошторису № 2 передбачено "Заходи, що намічаються, щодо запобігання негативного впливу і раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. Боротьба з затопленням і підтопленням земель. Категорія водосховища І. Група складності А".

За таких обставин суд вказує, що підготовка розділу проектної документації щодо впливу на навколишнє середовище не є тотожною проходженню виконавцем робіт відповідної процедури оцінки впливу на навколишнє середовище.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено відповідності його конкурсної пропозиції вимогам п. п. 9, 10 Технічного завдання.

Також, судом встановлено, що позивачем надано до конкурсної пропозиції відомості про виконання вишукувальних робіт та розробки робочого проекту по об`єкту: "роботи, пов`язані з поліпшенням технічного та екологічного стану водойми з метою захисту від підтоплення територій с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району" (договір № 2017-8 від 14.08.17. з додатками, акт здачі-прийняття робіт та відгук замовника).

Отже, на переконання суду, означені відомості не підтверджують наявність досвіду виконання аналогічних робіт з огляду на те, що водойма та річка мають різний гідрологічний режим. Так, річки відносяться до водотоків (оскільки має річковий сток), а до водойм відносяться водні об`єкти з уповільненим рухом води.

Суд критично оцінює посилання позивача про те, що надані ним докази підтверджують виконання аналогічних робіт, оскільки предмет договорів по обох закупівлях однаковий - "ДК 021:2015: 71320000-7 - Послуги з інженерного проектування", з огляду на таке.

Так, судом встановлено відсутність у пропозиції позивача відповідності конкурсної пропозиції вимогам п. п. 9, 10 Технічного завдання по об`єкту: "роботи, пов`язані з поліпшенням технічного та екологічного стану водойми з метою захисту від підтоплення територій с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району" та співставлення їх з роботами за спірною процедурою закупівлі.

Відтак, суд констатує, що позивачем не доведено на засадах змагальності, що надані в складі тендерної пропозиції документи підтверджують наявність у позивача досвіду з виконання робіт, аналогічних предмету закупівлі по спірній процедурі.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наявність підстав для відхилення замовником конкурсної пропозиції позивача та відсутність порушень з боку замовника закупівель при такому відхиленні. Відтак, вимога позовної заяви про визнання недійсними результатів спрощеної процедури закупівлі в частині відхилення пропозиції позивача, оформлених протоколом від 13.11.20, є недоведеною та необґрунтованою і не підлягає задоволенню судом.

Судом також враховано вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.01.2022 щодо встановлення судом відповідності поданої відповідачем 2 документації в порівняння з позивачем, з огляду на що, вказує наступне.

Так, відповідно до Протоколу про відхилення пропозиції учасника уповноваженої особи від 13.11.2020 в частині позивача та матеріалів справи, слідує, що таким учасником (позивачем) не надано у розрахунках вартості робіт по проведенню процедури оцінки впливу на довкілля, по геологічних вишукуваннях; надана позивачем довідка про виконання проектних робіт по водоймі не підтверджує наявності в нього досвіду виконання робіт з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану річки; у тендерній документації відсутня інформація про проходження процедури оцінки впливу на довкілля і її вартість, що не відповідає вимогам технічного завдання. При цьому, судом враховано, що ТОВ "Володарський ВКБ" (відповідач 2) згідно Протоколу про визначення переможця уповноваженої особи від 13.11.2020 визначено відповідність поданої учасником документації (пропозиції) згідно до вимог опублікованих у Технічному завданні на визнано найвигіднішою пропозицією.

Суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні твердження позивача щодо не законності проведення спірної закупівлі, з огляду на принцип презумпції правомірності (невинуватості), згідно якого такі факти/обставини встановлюються вироком суду щодо винних осіб. Проте, вироку матеріали справи не містять та позивачем не надано.

Щодо визначення переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарський ВКБ" та відповідність поданих документів вимогам тендеру по спрощеній процедурі закупівлі, суд вказує таке.

Так, судом встановлено, що після відхилення пропозиції Позивача процедура закупівель передбачає розгляд наступної економічно вигідної пропозиції, якою була пропозиція Відповідача-2.

Так, за наслідком розгляду документів поданих відповідачем 2, Відповідачем 1 було визнано подані такими, що відповідають оголошенню про закупівлю та вимогам до предмету закупівлі, у зв`язку з чим Відповідача-2 було визначено переможцем та укладено з ним в подальшому Договір.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач, в тому числі вказує на ряд дрібних невідповідностей у пропозиції Переможця (відповідача2), які на його думку мали б стати підставою для її відхилення.

Такі твердження позивача суд оцінює критично, та визнає такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Так, під час розгляду пропозицій замовник керується принципом об`єктивного та неупередженого визначення переможця, і не ставить перед собою за мету відхиляти пропозиції учасників через кожен недолік.

Суд вказує, що сам факт проведення Закупівлі свідчить про зацікавленість Відповідача-1 в отриманні результату, що безумовно мотивує його розглядати пропозиції на відповідність оголошенню та вимогам до предмету закупівлі з правом не зважати на помилки та недоліки, які не впливають на таку відповідність та не спотворюють надану учасником інформацію.

Суд погоджується з доводами відповідача 1, що за загальним правилом наявність формальних (несуттєвих) помилок не призводить до відхилення пропозиції.

Під час проведення закупівель в загальному порядку передбачається вказівка у тендерній документації опису таких формальних (несуттєвих) помилок. Проте, спрощена процедура проводиться без оформлення тендерної документації, у зв`язку з чим віднесення помилок до формальних залишається на розсуд замовника, що відповідає суті проведення спрощеної процедури.

Суд прийняв до уваги зауваження позивача, що розглядаючи пропозицію Переможця дійсно було встановлено деякі недоліки, поміж тим, суд вказує, що кожен з них, на відміну від недоліків пропозиції Позивача, не мав суттєвого значення, а відхилення останньої пропозиції через формальні помилки призвело б до неефективного використання бюджетних коштів та невиконання відповідачем 1 покладених на нього завдань, адже спірна закупівля приходилась на кінець бюджетного року.

Суд вважає за необхідне зазначити по кожному недоліку, вказаному позивачем щодо пропозиції відповідача 2 окремо.

Щодо невідповідності пункту 6 Вимог.

Документ «Відомість про ТОВ Володарський ВКБ» дійсно не містить серед всього переліку інформації відомостей про контактну особу як це передбачається Вимогами. Проте, суд погоджується з доводами відповідача 1 (замовника), що наведена вимога була розміщена виключно для його зручності і жодним чином не характеризує учасника та не свідчить про невідповідність пропозиції оголошенню та вимогам до предмета Закупівлі.

Більше того, замовнику було цілком достатньо контактної інформації про учасника, наведеної в цьому документі, адже в ньому зазначено номер телефону, а за відсутністю конкретно призначеної контактної особи мається на увазі, що зв`язок здійснюється безпосередньо з керівником. Водночас, контактна інформація юридичної особи також є у вільному доступі у відкритих реєстрах, тобто є загальнодоступною.

Суд вказує, що відхилення пропозиції Відповідача-2 з цього приводу суперечило б принципу об`єктивності та неупередженості визначення переможця.

Щодо невідповідності пункту 9 Вимог.

Цей пункт вимагає надання довідки в довільній формі про наявність фахівців в штаті та працівників необхідної кваліфікації із зазначенням їх спеціалізації і досвіду.

Як вказує відповідач 1, наданої Переможцем довідки про штат для нього було абсолютно достатньо, адже вона свідчила про наявність в учасника такого персоналу, який має реальну можливість виконати Договір належним чином попри те, що форма довідки виконана не в єдиному форматі щодо кожної трудової одиниці.

Проте Позивач звертає увагу на те, що зазначена довідка не містить інформації про спеціалізацію та досвід зазначених у довідці осіб.

Суд критично оцінює такі доводи позивача, з огляду на те, що довідка містить інформацію як про спеціалізацію (спеціальність), так і про досвід працівників.

Вимога про надання зазначеної довідки в довільній формі висувається замовником з метою оцінити наявність трудових ресурсів учасника та їх відповідність для виконання заявленого виду робіт. Суд зауважує, що наявність чи відсутність досвіду кожного окремого фахівця (працівника) не має наперед встановленого значення для підтвердження відповідності учасника пункту 9 Вимог в цілому. Більше того, такий додатковий критерій документацією спрощеної закупівлі не передбачався та не є підставою для відхилення пропозиції.

Із запропонованої довідки Відповідач-1 недвозначно може визначити наявність адміністративного персоналу та фахівців в сфері проектування, а також обсяг досвіду деяких із них.

За таких обставин, суд встановив, що Переможець виконав вимогу щодо надання відповідної довідки, а також виконав вимогу щодо її змісту. Різниця в підходах учасників до форми та наповнення довідки, яка передбачається в довільній формі, не має для замовника жодного значення.

Отже, оскільки чіткої форми довідки про персонал не вимагалося, а зміст такої довідки Переможця не містить інформації, яка б ставила під сумнів відповідність пропозиції оголошенню та вимогам до предмету закупівлі.

За таких обставин, суд зауважує, що відхилення пропозиції Відповідача-2 через неідеальний формат довідки явно суперечило б принципу об`єктивності та неупередженості.

Щодо невідповідності пункту 10 Вимог (довідка).

Так, за умовами даного пункту учасник має документально підтвердити досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) на території Київської області.

Судом встановлено, що Переможець дійсно не надав довідку в довільній формі, яка б містила найменування суб`єкта господарювання, з яким було укладено договір, його адресу та контактний телефон, стан належного виконання договору стосовно якості та строків, разом з тим, такі обставини не можуть слугувати підставою для відхилення пропозиції відповідача 2, та більше того, такі відомості містяться в інших наданих переможцем документах.

Так, окрім довідки в довільній формі п. 10 Вимог передбачає надання договору, акту виконаних робіт (їх копії) та відгук попереднього замовника, що документально підтверджуватиме досвід виконання аналогічного договору;

- найменування суб`єкта господарювання-замовника зазначено в наданому учасником договорі та акті, а також у відгуку;

- замовником за аналогічним договором є суб`єкт владних повноважень Володарська селищна рада, адреса та контактні телефони посадових осіб якої є в публічному доступі;

- стан належного виконання договору стосовно якості та строків зазначено у відгуку попереднього замовника;

- інші відомості зі змісту довідки про досвід, які б не були зазначені в договорі, акті чи відгуку попереднього замовника відсутні;

- критерій, який мав би бути підтверджений цією довідкою та не підтверджений іншими матеріалами пропозиції, відсутній;

- вимога про обов`язковість такої довідки для безумовного відхилення пропозиції ні законодавством, ні документацією спрощеної закупівлі не передбачено.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією Відповідача-1, та вважає що останній об`єктивно та неупереджено визначив відсутність довідки про досвід виконання аналогічного договору несуттєвим недоліком, оскільки вся належна інформація консолідована в наданих на виконання пункту 10 Вимог договорі, акті та відгуку попереднього замовника.

Враховуючи сукупність документів, наданих Відповідачем-2 на виконання пункту 10 Вимог, на переконання суду, достеменно підтверджується досвід відповідача 2 щодо виконання аналогічного за предметом закупівлі договору. Відхилення пропозиції через відсутність довідки було б надмірно формальним та неправомірним.

Щодо невідповідності пункту 10 Вимог (відгук).

Відгук Володарської селищної ради дійсно не містить номеру договору, на який надано цей відгук, як того вимагає п. 10 Вимог, проте суд зауважує, що у відгуку зазначено предмет договору, а саме розробка проектно-кошторисної документації по об`єкту «Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму р. Рось з метою захисту від підтоплення смт Володарка» та період виконання 2016-2017 роки. Отже. Суд погоджується з доводами відповідача 1, що були відсутні будь-які підстави вважати, що цей відгук стосується іншого договору, ніж наданий у якості аналогічного, відсутні та неможливі.

Таким чином, на переконання суду, Відповідач-1 мав достатньо документів Переможця, наданих виконання вимог п. 10 Вимог, для підтвердження досвіду виконання аналогічного предмету закупівлі договору, а зміст таких документів повністю узгоджується між собою. Суд акцентує увагу, що Позивачем не доведено зворотного, та матеріали справи таких доказів не містять.

Відхилення пропозиції Переможця через відсутність посилання у відгуку попереднього замовника (який готується таким замовником, а не учасником) на дату договору, за наявності іншої вичерпної інформації на підтвердження аналогічного досвіду учасника, суперечило б принципу об`єктивності та неупередженості.

Щодо невідповідності пункту 11 Вимог.

Відповідач-2 надав у складі пропозиції довідку про відсутність заборгованості, але зазначив, що не учасник, а директор учасника не має заборгованості зі сплати податків і зборів.

Суд погоджується з твердженнями відповідача 1, що звернувши увагу на такий недолік останній перевірив наявність заборгованості учасника зі сплати податків і зборів за допомогою відкритих єдиних державних реєстрів та пересвідчився у відсутності заборгованості саме учасника. Доказів зворотнього позивачем не надано, а матеріали справи не містять.

Більше того, згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Отже, Відповідач-1 не мав права відхилити пропозицію Відповідача-2 через неточність формулювання довідки, яку замовник відповідно до закону взагалі не мав би вимагати.

У той же час, суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що Переможець у складі пропозиції надав довідку на підтвердження належного виконання обов`язків за раніше укладеними договорами.

Також, зі змісту ч. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що відхилення пропозиції учасника в разі, якщо учасник не виконав свої зобов`язання за раніше укладеними договорами, є правом, а не обов`язком замовника.

Тобто, зазначена довідка надається саме з метою вказати замовникові чи були між ним та учасником договірні зобов`язання, а якщо були - то чи не залишилося якихось з них невиконаних, щоб замовник зміг оцінити надійність такого учасника і прийняти рішення чи зважати на невиконані зобов`язання, чи ні.

Також, суд зауважує, що матеріали справи свідчать, що відповідачем 2, після завершення строку подання пропозицій було надано уточнення про помилку у вказаній довідці. При цьому, судом встановлено, що Відповідач-1 врахував таку довідку, в іншому випадку було б не дотримано принцип об`єктивності.

Щодо невідповідності пункту 13 Вимог.

Позивач стверджує, що пропозиція Відповідача-2 повинна була бути відхилена через ненадання такого окремого документу як «розрахунок договірної ціни».

Суд зауважує, що ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 не передбачає документа з такою назвою «розрахунок договірної ціни». В даному випадку мається на увазі деталізація статей договірної ціни, що на практиці має форму кошторису.

Зокрема, відповідно до п. 3.15 ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 договірна ціна - це кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду.

Суд приймає доводи відповідача 1, що за своєю природою розрахунок договірної ціни є кошторисом або сукупністю кошторисів, які містять всі статті, на які розкладена загальна ціна договору.

З огляду на викладене, відхилення пропозиції Відповідача-2 через відсутність документу із назвою «розрахунок договірної ціни» було б безпідставним, та не відповідало вимогам закону.

За таких обставин, суд вказує, що наявність формальних порушень не є підставою для відхилення пропозиції учасника, пропозиція якого є найбільш вигідною для замовника, та яка не впливає на законність та суть проведення процедури закупівлі по спрощеній формі.

Також, суд критично оцінює посилання позивача щодо наявності порушень принципів закупівель внаслідок обрання найдорожчої пропозиції (відповідача 2), оскільки як вбачається з договірної ціни, пропозиція позивача була лише на 20 грн. меншою, тобто на 0,004% від пропозиції переможця.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору від 26.11.2020 № 16, укладеного за результатами спрощеної процедури закупівлі між відповідачем 1 та відповідачем 2, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Як встановлено судом вище, конкурсна пропозиція позивача не відповідала умовам тендерної документації та правомірно була відхилена замовником закупівлі, при цьому встановлено відповідність тендерної документації переможця - відповідача 2 та визначення його пропозиції - як найбільш вигідної, що презюмується з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, суд зауважує, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань і доводів з наданням відповідних доказів, на підтвердження того, що визначення переможцем закупівлі відповідача-2 будь-яким чином порушує права чи законні інтереси позивача, більше того, судом не встановлено обставин/фактів не відповідності пропозиції відповідача 2 технічному завданню спірної процедури закупівлі, а навпаки така пропозиція є найбільш вигідною з наявних, в тому числі щодо пропозиції позивача. Більше того, з моменту визначення переможця та відповідно з моменту відхилення конкурсної пропозиції, позивач припинив участь у закупівлі, що підтверджує відсутність наявності законного інтересу чи порушеного права.

У зв`язку з цим, суд зазначає таке.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

В силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, за змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Позивач не є стороною оспорюваного Договору № 16 від 26.11.20, а не відповідність подання його пропозиції умовам додатково встановлена судом.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Судом при цьому враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, відповідно до якої самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.

Тобто, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірного договору, а тому потребують захисту.

Отже, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19, від 19.02.2020 у справі №916/1408/19, від 09.04.2019 у справі № 908/1194/18, від 03.09.2019 у справі №910/14255/18 та від 26.01.2021 у справі № 903/249/20.

За встановлених обставин вимога позивача про визнання договору від 16.11.2020 № 16, укладеного за результатами спірної процедури закупівлі визнається судом безпідставною, необґрунтованою, у зв`язку з чим суд також відмовляє у її задоволенні.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, встановлені обставини, враховуючи вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 12.01.2022, а також не доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє у їх задоволенні повністю.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - конструкторське бюро "Про - Проект" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01.08.2022.

Суддя І.І. Борисенко