Ухвала

від 25.07.2022 по справі 185/7551/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2053/22 Справа № 185/7551/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року про закриття кримінального провадження № 42020040000000421 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

в режимі відеоконференції

прокурора ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_10

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року задоволено клопотання сторони захисту та закрито кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42020040000000421 від 25 червня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Суд мотивував своє рішення тим, що обвинувальний акт одержаний судом 29 жовтня 2020 року, після закінчення строку досудового розслідування.

В апеляції прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування посилається на те, що кримінальне провадження № 42020040000000421 було розпочато 25 червня 2020 року. 15 липня 2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України. 15 вересня 2020 року ОСОБА_6 та його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та 29 вересня 2020 року, 01 жовтня 2020 року надано доступ до матеріалів кримінального провадження. 02 жовтня 2020 року обвинувальний акт складено слідчим та затверджено прокурором, та 13 жовтня 2020 року вручено обвинуваченому та захисникам. В подальшому, 23 жовтня 2020 року обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті.

Окрім цього вказує, що суд, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, не вирішив питання щодо долі цивільного позову та речових доказів.

Заслухавши прокурора та представника потерпілого, які кожен окремо та разом підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи прокурора про істотність порушенням судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам справи, є безпідставними і неприйнятними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

При цьому кримінальний процесуальний закон не обмежує учасників судового провадження, в тому числі, щодо моменту та стадії подання клопотань про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

При постановленні оскарженої ухвали судом першої інстанції вказані норми закону були дотримані.

Висновок суду першої інстанції про те, що на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 42020040000000421 від 25 червня 2020 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, підлягає закриттю, оскільки строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, закінчився, є законним, обґрунтованим, вмотивованим та таким, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

В силу п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Таким чином, з огляду на наведені вимоги закону, строк досудового розслідування, якщо його не було продовжено, складає два місяці з моменту повідомлення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду.

Згідно з дослідженими судом першої інстанції матеріалів провадження та з`ясованих обставин слідує, що закриваючи кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд першої інстанції встановив, що відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування та матеріалів обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 16 липня 2020 року.

Таким чином, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 115 КПК України, останнім днем досудового розслідування є 16 вересня 2020 року.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, 16 вересня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_11 було повідомлено про завершення досудового розслідування, надано йому та стороні захисту доступ до матеріалів справи.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, сторона захисту, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 01 жовтня 2020 року.

За вимогами ч. 3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Таким чином, оскільки строк досудового розслідування продовжений не був, а відкриття матеріалів мало місце 16 вересня 2019 року (за 1 день до кінця строку), тобто після дати ознайомлення з матеріалами справи з наступного дня, період до звершення досудового розслідування залишався 1 день, та з огляду на вимоги ч. 4 ст. 115 КПК України, останнім днем досудового розслідування у даному випадку у цьому кримінальному провадженні, є 02 жовтня 2020 року. Цієї ж дати був складений і затверджений прокурором обвинувальний акт.

Проте, до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт наданий 29 жовтня 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Частина 2 статті 28 КПК України встановлює загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.

Водночас, ч. 5 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадженні щодо нього було закрите.

Ця норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 116 КПК України, яка передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Частиною 2 ст. 114 КПК України передбачено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом

Отже, оскільки звернення прокурора з обвинувальним актом до суду відбулось поза межами строку досудового розслідування, зворотні доводи прокурора в цій частині є необґрунтованими, так як відповідно до вимог кримінального процесуального закону закінчення досудового розслідування пов`язано з вчиненням іншої процесуальної дії - звернення до суду з обвинувальним актом, а не складанням обвинувального акту, як на це вказує прокурор в апеляції.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК з підстав того, що звернення прокурора з обвинувальним актом до суду відбулось поза межами строку досудового розслідування, повністю відповідає фактичним обставинам цього кримінального провадження, є законним та обґрунтованим, і узгоджується та відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 15.03.2021 року у справі № 676/6116/18, згідно з якою у даному випадку моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме дата його надходження до суду.

Щодо посилання прокурора в апеляції на невизначення судом першої інстанції при закритті кримінального провадження долі речових доказів, то даний факт хоча і має місце проте апеляційний суд усунутир і вирішити дане питання не може, оскільки прокурором не надано і не наведено щодо яких саме речових доказів необхідно вирішити питання, які долучені до матеріалів еримінального провадження та передані суду, що не позбавляє у даному випадку дане питання відповідно до положень ст. 357 КПК України, вирішити у порядку виконання судового рішення.

Разом з цим, доводи прокурора щодо не вирішення судом питання щодо долі цивільного позову, є прийнятними виходячи з того, що закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, є нереабілітуючою обставиною, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодування заподіяної шкоди.

Водночас, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов не вирішується по суті, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Вказані висновки випливають із положень ч. 3 ст. 129 КПК України.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає за необхідне внести зміни до оскаржуваної ухвали суду, якими залишити цивільний позов без розгляду.

З огляну на загалом викладене, ухваласуду підлягаєзміні,а томуапеляційна скаргапрокурора підлягаєчастковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_5 , - задовольнити частково.

Ухвалу Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 18травня 2022року прозакриття кримінальногопровадження № 42020040000000421щодо ОСОБА_6 ,обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України,- змінити.

Позовну заяву філії Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат УДП Укрінтерсервіс до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4