Рішення

від 29.07.2022 по справі 369/5962/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5962/21

Провадження № 2/369/1268/22

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи № 369/5962/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та визначення місця проживання дитини.

Позовні вимоги щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини обґрунтовані тим, що з вересня 2014 року позивач та відповідач проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

12.01.2018 року від спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився спільний син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 16.01.2018 року.

Позивач вказує, що неповнолітній ОСОБА_5 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , а також повністю перебуває на її утриманні. Вказує, що зазначені обставини підтверджуються актом депутата Боярської міської ради Фастівського району Київської області від 07.04.2021 року № 368, довідками про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.06.2020 року (справа № 369/3036/20) стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття, починаючи з березня 2020 року.

З червня 2020 року спільний син позивача та відповідача ходить в дошкільний навчальний заклад Центр раннього розвитку «Лада-Ладушка», де відвідує розвиваючі заняття з логіки, музики, хореографії, розвитку мовлення, математики, англійської мови, заняття з логопедом, творчі заняття та спілкується із дитячим психологом. Вартість відвідування такого центру складає 3200 гривень за місяць неповний день, повний день 5200 гривень, а з квітня 2021 року 3600 гривень (неповний день) та 5800 гривень (повний день) за місяць. За період червень-серпень 2020 року дитина відвідувала центр неповний день з метою адаптації до дитячого колективу, з вересня і до моменту позовної заяви відвідує повний день.

Таким чином, позивач вказує, що з червня 2020 року вона понесла витрати на відвідування сином Центру раннього розвитку «Лада-Ладушка» у загальному розмірі 51800 гривень. Однак такі витрати позивач має можливість підтвердити належними доказами не у повному обсязі, оскільки частина оплат здійснювалась готівковим розрахунком.

На підтвердження понесених витрат, Позивач надає платіжні документи на загальну суму 31455 гривень.

Тому на підставі вище наведеного, просила стягнути з відповідача Ѕ розміру понесених додаткових витрат, а саме 15727 гривень 50 копійок.

Позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини обґрунтовані тим, що будинок у якому фактично проживає Позивач з малолітнім ОСОБА_5 , належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 254449058 від 26.04.2021 року.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов, складеного депутатом Боярської міської ради Київської області від 07.04.2021 року зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 є будинок, в якому проживає ОСОБА_1 та утримує малолітнього сина ОСОБА_5 . Дитина має власну кімнату та окрему ігрову, всі зручності у будівлі, має умови проживання високого рівня.

Натомість, Відповідач власного житла не має, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 254452548 від 26.04.2021 року.

Позивач вказує, що нею як матір`ю докладено усіх зусиль щоб дитина була повністю забезпечена необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, доступом до культурних та інших духовних цінностей.

Позивачем здійснюється спілкування з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення. Позивач всебічно сприяє засвоєнню сином загальновизнаних норм моралі та виявляє інтерес до його внутрішнього світу.

Стан здоров`я Позивача, матеріальне становище, наявність власного житла повністю дозволяють утримувати та виховувати малолітнього сина.

Між Відповідачем та Позивачем не досягнуто згоди щодо місця проживання дитини, а тому визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з матір`ю відповідатиме найвищим інтересам дитини.

На підставі вище наведеного позивач просила суд, визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.05.2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлено відкрити загальне позовне провадження у справі та витребувати у служби у справах дітей та сім`ї Фастівської районної державної адміністрації Київської області висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

31.08.2021 року представником служби у справах дітей Боярської міської ради Новіковою Н.В. зареєстровано клопотання про залучення висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

14.01.2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до наступного висновку.

Щодо стягнення додаткових витрат на дитину.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 від спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 16.01.2018 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.06.2020 року (справа № 369/3036/20) стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття, починаючи з березня 2020 року.

З червня 2020 року спільний син позивача та відповідача ходить в дошкільний навчальний заклад Центр раннього розвитку «Лада-Ладушка», сума сплачених коштів за відвідування якого з червня 2020 року по квітень 2021 року склала 31455 гривень.

Відповідно до статті 51Конституції України та статті 180СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до статті 185СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Відповідно до змісту статей 12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями частини першої статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 79ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

В обґрунтування своїх вимог позивачем було надано квитанції, щодо оплати відвідування Центру раннього розвитку «Лада-Ладушка» малолітнім сином ОСОБА_5 .

Однак дані витрати не є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України.

Оплата даних послуг не викликано особливими обставинами, розвитком здібностей дитини, та відповідно не є невід`ємною складовою навчального процесу або лікування.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову щодо стягнення додаткових витрат на дитину.

Щодо визначення місця проживання дитини.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в цій частині, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 3 ст. 45 ЦПК України, суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Відповідно до положень ст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визначення його недійсним та поділ майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц зазначила, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07.2015 року).

Відповідно до ст.11Закону України«Про охоронудитинства»,сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Судом встановлено, що позивач бажає визначити місце проживання спільного сина ОСОБА_5 разом із нею.

Позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 254449058 від 26.04.2021 року.

Відповідач власного житла не має, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 254452548 від 26.04.2021 року та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов, складеного депутатом Боярської міської ради Київської області від 07.04.2021 року зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 є будинок, в якому проживає ОСОБА_1 та малолітній син позивача та відповідача - ОСОБА_5 . Дитина має власну кімнату та окрему ігрову, всі зручності у будівлі, має умови проживання високого рівня.

Згідно висновку Служби у справах дітей щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області 05.08.2021 року № 9/68 встановлено, що за час сумісного проживання з батьком малолітнього ОСОБА_4 , народився син ОСОБА_5 . Зі слів ОСОБА_1 , матері дитини, з`ясовано, що батько дитини з сім`єю не проживає з вересня 2018 року.

Службою у справах дітей Боярської міської ради проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що будинок та подвір`я охайні, стан приміщення задовільний, кімната яка облаштована для дитини мебльована, є необхідні речі побуту та вжитку. Для дитини створено відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку. В кімнаті є письмовий стіл, шафа для одягу, комп`ютер та техніка для навчання дитини, ліжко для сну.

На підставі вище наведеного, служба у справах дітей Боярської міської ради дійшла висновку, що місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доцільно визначити разом з матір`ю ОСОБА_1 .

З огляду на встановлені у справі обставини, враховуючи інтереси дитини, її вік, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю підлягають задоволенню.

Суд погоджується з висновком служба у справах дітей, оскільки згідно із дослідженими доказами саме мати приділяє більшої уваги вихованню малолітнього сина, турбується про його розвиток і безпеку, на відміну від відповідача поставила дане питання на вирішення суду, що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини. Враховуючи розвиток дитини, її малолітній вік (4 роки), позицію сторін та обставини справи, суд знаходить, що без з`ясування її думки можливо прийняти рішення, яке б відповідало її найкращим інтересам.

При визначенні місця проживання дитини із позивачем відповідач не обмежений у можливості реалізації належного йому права на спілкування із сином, і у випадку наявності перешкод в цьому вирішивши питання про встановлення порядку участі батька у вихованні.

Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини підлягають задоволенню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення усправі "Трофимчукпроти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28.10.2010 року), рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", ЄСПЛ послідовно зазначає, що хоча пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ44277521, 08145, Київська область, Фастівський район, с. Забір`я, вул. Гончаренка, буд. 12.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01.08.2022 року.

Суддя А.В. Янченко