Рішення

від 21.07.2022 по справі 450/1804/20

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1804/20 Провадження № 2/450/934/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

з участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_7 , неповнолітньої ОСОБА_8 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_9 , про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий № 4623686600:02:001:1315 площею 0,0683 га, житловим будинком АДРЕСА_1 , земельною ділянкою кадастровий № 4623686600:02:001:0531, площею 0,0741 га, на якій розташований вказаний житловий будинок, шляхом знесення (демонтажу) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та/або за їх рахунок самовільно спорудженої огорожі (паркану) у вигляді металевої сітки та металевих стовпців, до яких кріпиться вказані сітка.

Мотивував свої позовні вимоги тим, що він є власником вищезгаданого майна. 16 вересня 2019 року він звернувся до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для вирішення питання розмежування дороги загального користування, яка веде до його земельної ділянки, на якій розташований належний йому житловий будинок, а також з проханням надати йому дозвіл на облаштування цієї дороги за власний кошт. У відповідь на його звернення орган місцевого самоврядування надав відповідь, відповідно до якої на землі загального користування правовстановлюючі документи не виготовлялися. Рекомендовано встановити межі належної йому земельної ділянки відповідно до земельного законодавства. Водночас, відповідачі, які є його сусідами, почали перешкоджати у облаштуванні згаданої дороги загального користування. У зв`язку з даною обставиною він повторно звернувся до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з проханням встановити провулок, проїзд чи дорогу, що забезпечить безперешкодне потрапляння на його земельну ділянку. У відповідь на його заяву сільською радою складено акт земельної комісії, відповідно до якого встановлено факт перешкоджання відповідачами позивачу у користуванні заїздом на його земельну ділянку, заїзд є землею загального користування і на місцевості зазначений межовими знаками. Однак, відповідачі проігнорували даний акт і продовжують чинити йому перешкоди. В подальшому, відповідачі перешкоджали проїзду будівельної техніки згаданою дорогою, погрожували працівникам і водіям спецтехніки, у зв`язку з чим він звернувся до правоохоронних органів, які не виявили у поведінці відповідачів ознак кримінального правопорушення. Далі, на підставі його звернення до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області встановлено, що факт самовільного захоплення проїзду ОСОБА_5 відсутній, реагування на чинення перешкод у проїзді техніки дорогою належить до компетенції правоохоронних органів, що свідчить про самоусунення органу місцевого самоврядування від вирішення спору між сторонами. В подальшому відповідачі перенесли свій паркан на 1-2 метри на територію проїзду. Пустомитівський ВП ГУ НП у Львівській області у відповідь на його звернення щодо даного факту повідомив, що ознак кримінального правопорушення не встановлено. Зауважив, що відповідачі не мають права власності на земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1451, яка частково співпадає і накладається на земельну ділянку, яка є землею загального користування (дорогою). З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 10 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

22 вересня 2020 року від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона з позовними вимогами не погодилася та зазначила, що є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , власником іншої частки житлового будинку є ОСОБА_10 . У зв`язку з наведеними обставинами відповідач ОСОБА_6 не може порушувати будь-яких прав позивача. Вказала, що обставини, на які покликається позивач, не відповідають дійсності, оскільки у нього є можливість проїзду на його земельну ділянку по вулиці, яка знаходиться між земельними ділянками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Повідомила, що нею у ПП «Рік» виготовлено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до якої зі сторони земельної ділянки ОСОБА_10 , кадастровий № 4623686600:02:001:0597, знаходяться землі загального користування (вулиця), по якій позивач має можливість потрапляти на його ділянку. Будь-яких доказів накладення меж земельної ділянки загального користування (дороги) на земельну ділянку ОСОБА_5 не надано. З огляду на вказане, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

01 жовтня 2020 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що ОСОБА_6 є відповідачем у даній справі з огляду на чинення нею разом з ОСОБА_5 перешкод позивачу у користуванні його нерухомим майном. Зауважив, що ОСОБА_5 не має доказів не підтвердження реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:00161451, а подана нею документація з землеустрою є неналежним доказом по справі. Вказав, що ОСОБА_10 не є учасником даної справи. Враховуючи наведене, просив позовні вимоги задовольнити.

12 листопада 2020 року від представника відповідачів ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_7 та неповнолітню ОСОБА_8 , законним представником якої є ОСОБА_9 , в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою від 12 листопада 2020 року ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8 , законним представником якої є ОСОБА_9 , залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

26 травня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та іншим особам здійснювати підготовчі, будівельні роботи чи іншу господарську діяльність на земельній ділянці загального користування (спірний проїзд) за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 27 травня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншим особам вчиняти будь-які дії на земельній ділянці загального користування ( спірний проїзд ) за адресою АДРЕСА_1 , до вирішення спору по суті й набрання законної сили судовим рішенням у справі за № 450/1804/20.

03 червня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий № 4623686600:02:001:1315 площею 0,0683 га, житловим будинком АДРЕСА_1 , земельною ділянкою кадастровий № 4623686600:02:001:0531, площею 0,0741 га, на якій розташований вказаний житловий будинок, шляхом знесення (демонтажу) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та/або за їх рахунок самовільно спорудженої огорожі (паркану) у вигляді металевої сітки з обох боків проїзду, який є землею загального користування, а саме з АДРЕСА_1 та з протилежного боку вказаної вулиці, забезпечивши при цьому ширину смуги проїзду між присадибною земельною ділянкою ОСОБА_5 та земельною ділянкою ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не менше 3,5 метра.

16 червня 2021 року від представника відповідачів ОСОБА_2 надійшло заперечення щодо заяви про уточнення позовних вимог, у якому вона просила повернути вказану заяву позивачу з огляду на те, що така повинна була бути поданою до початку першого судового засідання, яке по справі вже відбулося.

Протокольною ухвалою від 31 серпня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.

31 серпня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про витребування у Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області доказів.

Ухвалою від 31 серпня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 задоволено, у Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області витребувано копії рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с.Малечковичі, орієнтовно прийнятого в період вересень-листопад 2019 року, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), переданої ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , виготовленої ПП «РІК» у 2019 році.

25 листопада 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшли клопотання про постановлення окремої ухвали відносно Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області у зв`язку з невиконанням нею ухвали від 31 серпня 2021 року про витребування доказів, а також заява про відвід судді.

Ухвалою від 26 листопада 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді передано для вирішення судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Добош Н.Б. від 30 листопада 2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кіпчарського М.О. відмовлено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2022 року у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Кіпчарського М.О. справа для розгляду передана судді Мусієвському В.Є.

28 березня 2022 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 29 березня 2022 року у задоволення заява представника позивача ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Протокольною ухвалою від 05 травня 2022 року прийнята відмова представника позивача ОСОБА_1 від клопотання про постановлення окремої ухвали.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив такі задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, проти задоволення позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області Фрис В.Я. в судовому засіданні щодо вирішення спору поклався на розсуд суду та пояснив, що будь-які документи, які стосуються проїзду, у них відсутні, а акт земельної комісії від 12 листопада 2019 року не стосується вказаного спору.

Треті особи ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення судового розгляду не подали.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з договором купівлі продажу земельної ділянки від 10 квітня 2019 року позивач придбав у ОСОБА_12 земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1315 площею 0,0683 га в с. Малечковичі Львівського (Пустомитівського) району Львівської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 10 квітня 2019 року позивач придбав у ОСОБА_12 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:0531, площею 0,0741 га.

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 162979830 від 10 квітня 2019 року, № 162983259 від 10 квітня 2019 року, № 162986432 від 10 квітня 2019 року вбачається, що позивач зареєстрував право власності на згадане майно 10 квітня 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області із зверненнями, у який просив надати йому дозвіл на облаштування за його кошт дороги загального призначення, яка веде до його земельної ділянки, а також просив встановити межі дороги загального призначення, яка веде до його земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Відповіддю Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 2140 від 19 вересня 2019 року на звернення позивача повідомлено, що на землі загального користування правовстановлюючі документи не виготовлялися, йому рекомендовано встановити межі його земельної ділянки у відповідності до земельного законодавства.

12 листопада 2019 року земельною комісією Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області складено акт, яким встановлено, що представник ОСОБА_5 ОСОБА_13 здійснює перешкоджання у користуванні заїздом до земельної ділянки ОСОБА_4 . Даний заїзд з АДРЕСА_1 до його земельної ділянки є землею загального користування і на місцевості зазначений межовими знаками. Комісія дійшла до висновку, що перешкоджання ОСОБА_5 та її родичами у користуванні заїздом до земельної ділянки ОСОБА_4 є порушенням земельного законодавства.

Що стосується пояснень представника Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області в частині вказаного акту, який не стосується предмету спору, то такі обставини не знайшли свого відображення в матеріалах справи.

18 грудня 2019 року позивач скерував поштою до Солонківської сільської ОТГ заяву про вирішення земельного спору, який виник між ОСОБА_5 та її родичами щодо чинення останніми перешкод у заїзді до належної йому земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Відповіддю № 2852 від 20 грудня 2019 року Солонківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області відповіла на вищезгадану заяву позивача та повідомила, що перешкоджання доїзду транспортних засобів до належної позивачу земельної ділянки належить до компетенції правоохоронних органів.

З відповіді Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області № 2815/4п/02/14-20 від 18 березня 2020 року вбачається, що за результатами перевірки заяви позивача про наявність у нього конфлікту з сусідами щодо перешкоджання ОСОБА_5 і її родичами позивачу у заїзді до належної йому земельної ділянки встановлено, що ознаки кримінального правопорушення відсутні. Позивачу рекомендовано звернутися з відповідним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 29-13-0.2-3022/2-20 від 14 травня 2020 року інформація про реєстрацію речових прав на земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1451 до суб`єктів державної реєстрації не надходила. Зазначена земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ПП «Рік».

З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вбачається, що така виготовлена ПП «Рік» на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , замовником є ОСОБА_5 .

З абрису земельної ділянки вбачається, що від точки «А» до точки «Б» земельна ділянка межує з землями ОСОБА_14 , кадастровий № 4623686600:02:001:0094, від точки «Б» до точки «В» з землями загального користування (вулиця), від точки «В» до точки «Г» з землями ОСОБА_10 , кадастровий № 4623686600:02:001:0597, від точки «Г» до точки «А» з землями загального користування (вулиця).

При цьому, як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання документів по видачі державного акта на право власності на земельні ділянки ОСОБА_10 вбачається, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 липня 2004 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4545310 від 26 серпня 2004 року, вона є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а також власником земельної ділянки кадастровий № 4623686600:02:001:0597, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_5 .

З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 , як виготовлена ПП «Рік» у 2019 році вбачається, що акт встановлення та погодження меж землекористування від 2019 року, акт прийому-передачі межових знаків на зберігання підписані суміжними землекористувачами ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , останній з яких загинув 20 жовтня 2018 року у ДТП, що підтверджується витягами з веб-сайту інтернет видання «Zaxid.net» від 24 жовтня 2018 року, а тому не міг підписувати жодних документів.

Оригінали технічної документації з землеустрою ОСОБА_5 , які надані представником відповідачів ОСОБА_2 , оглянуті судом. В судовому засіданні представник відповідачів зазначила, що копію технічної документації землекористувача ОСОБА_10 вона отримала у сусідів і оригінал такої не може бути наданий суду для огляду.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою на земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:0531, така від точки «А» до точки «Б» межує з землями О. Кутного, від точки «Б» до точки «В» з землями сільської ради, від точки «В» до точки «А» з землями загального користування (вулиця).

З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства в с. Малечковичі, на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (в межах населеного пункту), який наданий представнику позивача ОСОБА_4 . Відділом у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та є технічною документацією з землеустрою на земельні ділянки ОСОБА_12 , вбачається, що до суміжної земельної ділянки кадастровий № 4623686600:02:001:0531 підходить заїзд.

З огляду на вищенаведене та з врахуванням поданої до суду топографо-геодезичної зйомки суд прийшов до висновку, що проїзд (дорога), який є землею загального користування, до земельної ділянки позивача кадастровий № 4623686600:02:001:0531, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , проходить повз земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1451, користувачем якої є ОСОБА_5 .

Судом оглянуто відео, яке наявне на наданому представником позивача флеш-носії, з якого вбачається, що на спірному заїзді встановлена металева огорожа.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України ).

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Згідно з ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз`яснено в п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року, застосовуючи положення ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень ст.ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

При цьому, підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення його прав і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Як попередньо встановлено на підставі наданих суду доказів, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 здійснюють перешкоди позивачу у користуванні згаданим проїздом, який веде до належної йому земельної ділянки кадастровий № 4623686600:02:001:0531 та житловим будинком АДРЕСА_1 , оскільки ними встановлена металева огорожа. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності встановлення вказаної огорожі відповідачами суду не надано.

Враховуючи наведене, слід усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою кадастровий № 4623686600:02:001:0531 та житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно споруджену огорожу.

Крім того, суд враховує положення п. 6.1.27 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 23 квітня 2018 року № 100, відповідно до якого для проїзду до окремо розташованих будинків слід передбачати односмугові проїзді завширшки не менше 3,5 метри і зазначає в рішенні суду про необхідність забезпечення смуги проїзду (заїзду) завширшки не менше 3,5 метри.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження чинення відповідачами позивачу перешкод у проїзді до земельної ділянки кадастровий № 4623686600:02:001:1315 суду не надано.

Щодо вимог в частині усунення перешкод у користуванні заїздом шляхом знесення самовільно спорудженої огорожі і забезпеченні проїзду між присадибною земельною ділянкою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 слід зазначити що, як вбачається з висновку № 21-21Д земельно-технічного дослідження від 04 жовтня 2021 року влаштувати проїзд через земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1451 зі сторони її межі з земельною ділянкою кадастровий № 4623686600:02:001:0094, яка належить ОСОБА_14 , технічно неможливо, таких проїзд мав би проходити по двох присадибних ділянках. Проїзд, який відповідає вимогам державних будівельних норм, існує зі сторони іншої межі ділянки.

Водночас,позивачем незаявлено позовнихвимог проусунення накладеннямеж земельнихділянок кадастрові№№ 4623686600:02:001:1451,4623686600:02:001:0094 одна на одну, а також на землі загального користування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позовні вимоги знайшли своє частково підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити частково і усунути перешкодиу користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкоюплощею 0,0741га,що знаходитьсяв с.Малечковичі Львівського(Пустомитівського)району Львівськоїобласті,кадастровий №4623686600:02:001:0531та житловимбудинком АДРЕСА_1 згосподарськими спорудами,реєстраційний номероб`єктів нерухомогомайна вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно 1807310346236шляхом знесення (демонтажу) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самовільно спорудженоїогорожі (паркану)у виглядіметалевої сіткиз обохбоків проїзду(заїзду),який єземлею загальногокористування,забезпечивши прицьому ширинусмуги проїзду(заїзду)не менше3,5 метра.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1294 грн. 80 коп., а саме по 647 грн. 40 коп. з кожної.

Керуючись ст.ст.5, 12,13,81,82,89,137, 141, 247,259,263-265,268, 281, 282 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 391, 396 ЦК України, ст.ст. 78, 91, 152 ЗК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Усунути перешкодиу користуванні ОСОБА_4 земельноюділянкою площею0,0741га,що знаходитьсяв с.Малечковичі Львівського(Пустомитівського)району Львівськоїобласті,кадастровий №4623686600:02:001:0531та житловимбудинком АДРЕСА_1 згосподарськими спорудами,реєстраційний номероб`єктів нерухомогомайна вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно 1807310346236шляхом знесення (демонтажу) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самовільноспорудженої огорожі(паркану)у виглядіметалевої сіткиз обохбоків проїзду(заїзду),який єземлею загальногокористування,забезпечивши прицьому ширинусмуги проїзду(заїзду)не менше3,5 метра.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1294 грн. 80 коп., а саме по 647 грн. 40 коп. з кожної.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 липня 2022 року.

Суддя Мусієвський В.Є.