Постанова

від 10.10.2023 по справі 450/1804/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/1804/20 Головуючий у 1 інстанції: Місієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/2242/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Назар Х.Б.,

за участі в судовому засіданні відповідачки ОСОБА_1 , представниці відповідачок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ОСОБА_3 , представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 , представника третьої особи Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області Фриса В.Я.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Мусієвського В.Є. від 21 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_6 , неповнолітня ОСОБА_7 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,0741 га, що знаходиться в с. Малечковичі Львівського (Пустомитівського) району Львівської області, кадастровий № 4623686600:02:001:0531 та житловим будинком АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1807310346236 шляхомзнесення (демонтажу) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самовільно спорудженої огорожі (паркану) у вигляді металевої сітки з обох боків проїзду (заїзду), який є землею загального користування, забезпечивши при цьому ширину смуги проїзду (заїзду) не менше 3,5метра.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1294 грн. 80 коп., а саме по 647 грн. 40 коп. з кожної.

Вказане рішення оскаржили ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Зазначають,що позивач,звертаючись досуду зпозовом ненадав належнихта допустимихдоказів,які бпідтверджували,що унього існуютьперешкоди удоїзді дойого земельнихділянок,також недовів необхідністьта технічнуможливість облаштуванняще одногозаїзду поземельній ділянці,яка єу користуваннівідповідачки ОСОБА_2 ,відомості прояку внесеніу публічнукадастрову карту.Зобов`язуючивідповідачів усунутіперешкоди укористування позивачуземельною ділянкоюкадастровий №4623686600:02:001:0531,на думкуапелянтів,суд вдостатній міріне врахував,що вжодному картографічномудокументі,що знаходитьсяв матеріалахсправи вказанийпроїзд незначиться,а також не врахував, що технічно облаштувати проїзд шириною не менше у 5 м. технічно неможливо, таким чином суд дійшов передчасного висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог позивача.

В судове засідання окрім відповідачки ОСОБА_1 , представниці відповідачок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ОСОБА_3 , представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 , представника третьої особи Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області Фриса В.Я., решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1 та представниці обох відповідачок на підтримання апеляційної скарги, представника позивача в заперечення скарги, представника третьої особи, який при вирішенні спору поклався на розсуд суду, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заяви про уточнення позовних вимог, заперечення щодо заяви про уточнення позовних вимог, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи в судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 5,12,13,81,82,89,137,141,247,259,263-265,268,281,282ЦПК України,ст.ст.317,319,321,391,396ЦК України,ст.ст.78,91,152ЗК України,задовольняючичастково позоввиходив зтого,що згідно здоговором купівліпродажу земельноїділянки від10квітня 2019року позивачпридбав у ОСОБА_9 земельну ділянкукадастровий №4623686600:02:001:1315площею 0,0683га вс.Малечковичі Львівського(Пустомитівського)району Львівськоїобласті.Відповідно додоговору купівлі-продажужитлового будинкута земельноїділянки від10квітня 2019року позивачпридбав у ОСОБА_9 житловий будинок АДРЕСА_1 таземельну ділянкукадастровий №4623686600:02:001:0531,площею 0,0741га.З витягівз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власності№ 162979830від 10квітня 2019року,№ 162983259від 10квітня 2019року,№ 162986432від 10квітня 2019року вбачається,що позивачзареєстрував правовласності назгадане майно10квітня 2019року.З матеріалівсправи вбачається,що позивачзвертався доСолонківської сільськоїради Пустомитівськогорайону Львівськоїобласті іззверненнями,у якийпросив надатийому дозвілна облаштуванняза йогокошт дорогизагального призначення,яка ведедо йогоземельної ділянки,а такожпросив встановитимежі дорогизагального призначення,яка ведедо йогоземельної ділянкиза адресою АДРЕСА_1 .Відповіддю Солонківськоїсільської радиПустомитівського районуЛьвівської області№ 2140від 19вересня 2019року назвернення позивачаповідомлено,що наземлі загальногокористування правовстановлюючідокументи невиготовлялися,йому рекомендовановстановити межійого земельноїділянки увідповідності доземельного законодавства.12листопада 2019року земельноюкомісією Солонківськоїсільської радиПустомитівського районуЛьвівської областіскладено акт,яким встановлено,що представник ОСОБА_2 ОСОБА_10 здійснює перешкоджанняу користуваннізаїздом доземельної ділянки ОСОБА_4 .Даний заїздз АДРЕСА_1 дойого земельноїділянки єземлею загальногокористування іна місцевостізазначений межовимизнаками.Комісія дійшладо висновку,що перешкоджання ОСОБА_2 та їїродичами укористуванні заїздомдо земельноїділянки ОСОБА_4 є порушеннямземельного законодавства.Що стосуєтьсяпояснень представникаСолонківської сільськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті вчастині вказаногоакту,який нестосується предметуспору,то такіобставини незнайшли своговідображення вматеріалах справи.18грудня 2019року позивачскерував поштоюдо Солонківськоїсільської ОТГзаяву провирішення земельногоспору,який виникміж ОСОБА_2 та їїродичами щодочинення останнімиперешкод узаїзді доналежної йомуземельної ділянкиза адресою АДРЕСА_1 .Відповіддю №2852від 20грудня 2019року Солонківськасільська радаПустомитівського районуЛьвівської областівідповіла навищезгадану заявупозивача таповідомила,що перешкоджаннядоїзду транспортнихзасобів доналежної позивачуземельної ділянкиналежить докомпетенції правоохороннихорганів.З відповідіПустомитівського ВПГУ НПу Львівськійобласті №2815/4п/02/14-20від 18березня 2020року вбачається,що зарезультатами перевіркизаяви позивачапро наявністьу ньогоконфлікту зсусідами щодоперешкоджання ОСОБА_2 і їїродичами позивачуу заїздідо належноїйому земельноїділянки встановлено,що ознакикримінального правопорушеннявідсутні.Позивачу рекомендованозвернутися звідповідним позовомдо судув порядкуцивільного судочинства.Як вбачаєтьсяз відповідіГоловного управлінняДержгеокадастру уЛьвівській області№ 29-13-0.2-3022/2-20від 14травня 2020року інформаціяпро реєстраціюречових правна земельнуділянку кадастровий№ 4623686600:02:001:1451до суб`єктівдержавної реєстраціїне надходила.Зазначена земельнаділянка зареєстрованау Державномуземельному кадастріна підставітехнічної документаціїіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості),розробленої ПП«Рік».З технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)вбачається,що такавиготовлена ПП«Рік» наземельну ділянку,розташовану заадресою АДРЕСА_1 ,замовником є ОСОБА_2 .З абрисуземельної ділянкивбачається,що відточки «А»до точки«Б» земельнаділянка межуєз землями ОСОБА_11 ,кадастровий №4623686600:02:001:0094,від точки«Б» доточки «В» зземлями загальногокористування (вулиця),від точки«В» доточки «Г» зземлями ОСОБА_12 ,кадастровий №4623686600:02:001:0597,від точки«Г» доточки «А» зземлями загальногокористування (вулиця).При цьому,як вбачаєтьсяз технічноїдокументації ізземлеустрою щодоскладання документівпо видачідержавного актана правовласності наземельні ділянки ОСОБА_12 вбачається,свідоцтва проправо наспадщину зазаповітом від23липня 2004року,витягом прореєстрацію прававласності нанерухоме майно№ 4545310від 26серпня 2004року,вона євласником 1/2частки житловогобудинку АДРЕСА_1 ,а такожвласником земельноїділянки кадастровий№ 4623686600:02:001:0597,яка межуєз земельноюділянкою ОСОБА_2 .З технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості) ОСОБА_2 ,як виготовленаПП «Рік»у 2019році вбачається,що актвстановлення тапогодження межземлекористування від2019року,акт прийому-передачімежових знаківна зберіганняпідписані суміжнимиземлекористувачами ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ,останній зяких загинув20жовтня 2018року уДТП,що підтверджуєтьсявитягами звеб-сайтуінтернет видання«Zaxid.net»від 24жовтня 2018року,а томуне мігпідписувати жоднихдокументів.Оригінали технічноїдокументації зземлеустрою ОСОБА_2 ,які наданіпредставником відповідачів ОСОБА_3 ,оглянуті судом.В судовомузасіданні представниквідповідачів зазначила,що копіютехнічної документаціїземлекористувача ОСОБА_12 вона отрималау сусідіві оригіналтакої неможе бутинаданий судудля огляду.Як вбачаєтьсяз технічноїдокументації ізземлеустрою наземельну ділянкукадастровий №4623686600:02:001:0531,така відточки «А»до точки«Б» межуєз землямиО.Кутного,від точки«Б» доточки «В» зземлями сільськоїради,від точки«В» доточки «А» зземлями загальногокористування (вулиця).З проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність ОСОБА_9 для веденняособистого селянськогогосподарства вс.Малечковичі,на територіїСолонківської сільськоїради Пустомитівськогорайону Львівськоїобласті (вмежах населеногопункту),який наданийпредставнику позивача ОСОБА_4 .Відділом уПустомитівському районіГоловного управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіта єтехнічною документацієюз землеустроюна земельніділянки ОСОБА_9 ,вбачається,що досуміжної земельноїділянки кадастровий№ 4623686600:02:001:0531підходить заїзд.Ухвалюючи рішеннясуд виходивз того,що позовні вимоги знайшли своє частково підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити частково і усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,0741 га, що знаходиться в с. Малечковичі Львівського (Пустомитівського) району Львівської області, кадастровий № 4623686600:02:001:0531 та житловим будинком АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1807310346236 шляхомзнесення (демонтажу) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самовільно спорудженої огорожі (паркану) у вигляді металевої сітки з обох боків проїзду (заїзду), який є землею загального користування, забезпечивши при цьому ширину смуги проїзду (заїзду) не менше 3,5метра.

Колегія суддів вважає, що такі висновки вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення суду немає.

18.06.2020 року ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_6 , неповнолітня ОСОБА_7 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_8 , у якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 :

?земельною ділянкою площею 0,0683 га, що знаходиться в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області кадастровий номер 4623686600:02:001:1315; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в державному реєстрі прав на нерухоме майно:1467149546236;

?житловим будинком АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в державному реєстрі прав на нерухоме майно:1807310346236, а також

?земельною ділянкою площею 0,0741 га, що знаходиться в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, на якій розташований вказаний житловий кадастровий номер 4623686600:02:001:0531, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в державному реєстрі прав на нерухоме майно:1807327446236,

-шляхом знесення (демонтажу) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та/або за їх рахунок самовільно спорудженої огорожі (паркану) у вигляді металевої сітки з обох боків проїзду, який є землею загального користування, а саме з АДРЕСА_1 та з протилежного боку вказаної вулиці, забезпечивши при цьому ширину смуги проїзду між присадибною земельною ділянкою ОСОБА_2 та земельною ділянкою ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не менше 3,5 метра.

Мотивував свої позовні вимоги тим, що він є власником вищезгаданого майна. 16 вересня 2019 року він звернувся до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для вирішення питання розмежування дороги загального користування, яка веде до його земельної ділянки, на якій розташований належний йому житловий будинок, а також з проханням надати йому дозвіл на облаштування цієї дороги за власний кошт. У відповідь на його звернення орган місцевого самоврядування надав відповідь, відповідно до якої на землі загального користування правовстановлюючі документи не виготовлялися. Рекомендовано встановити межі належної йому земельної ділянки відповідно до земельного законодавства. Водночас, відповідачі, які є його сусідами, почали перешкоджати у облаштуванні згаданої дороги загального користування. У зв`язку з даною обставиною він повторно звернувся до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з проханням встановити провулок, проїзд чи дорогу, що забезпечить безперешкодне потрапляння на його земельну ділянку. У відповідь на його заяву сільською радою складено акт земельної комісії, відповідно до якого встановлено факт перешкоджання відповідачами позивачу у користуванні заїздом на його земельну ділянку, заїзд є землею загального користування і на місцевості зазначений межовими знаками. Однак, відповідачі проігнорували даний акт і продовжують чинити йому перешкоди. В подальшому, відповідачі перешкоджали проїзду будівельної техніки згаданою дорогою, погрожували працівникам і водіям спецтехніки, у зв`язку з чим він звернувся до правоохоронних органів, які не виявили у поведінці відповідачів ознак кримінального правопорушення. Далі, на підставі його звернення до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області встановлено, що факт самовільного захоплення проїзду ОСОБА_2 відсутній, реагування на чинення перешкод у проїзді техніки дорогою належить до компетенції правоохоронних органів, що свідчить про самоусунення органу місцевого самоврядування від вирішення спору між сторонами. В подальшому відповідачі перенесли свій паркан на 1-2 метри на територію проїзду. Пустомитівський ВП ГУ НП у Львівській області у відповідь на його звернення щодо даного факту повідомив, що ознак кримінального правопорушення не встановлено. Зауважив, що відповідачі не мають права власності на земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1451, яка частково співпадає і накладається на земельну ділянку, яка є землею загального користування (дорогою).

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст. 317 ЦК України, власникові належатьправа володіння,користування тарозпоряджання своїммайном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст.319ЦК України,власник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд. Власникмає правовчиняти щодосвого майнабудь-якідії,які несуперечать закону. Приздійсненні своїхправ тавиконанні обов`язківвласник зобов`язанийдодержуватися моральнихзасад суспільства. Усімвласникам забезпечуютьсярівні умовиздійснення своїхправ. Власністьзобов`язує. Власникне можевикористовувати правовласності нашкоду правам,свободам тагідності громадян,інтересам суспільства,погіршувати екологічнуситуацію таприродні якостіземлі. Державане втручаєтьсяу здійсненнявласником прававласності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено виключно до компетенції міських рад.

Статтею 116 Земельного кодексу України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р.).

Відповідно до положень ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм для користування.

Відповідно дост. 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користуванні.

Згідно ч. 2ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно доп.б ч.4ст.83ЗК України,до земелькомунальної власності,які неможуть передаватисьу приватнувласність,належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,правильно встановленосудом першоїінстанції тасторонами неоспорено тане спростовано, згідно договору купівлі продажу земельної ділянки від 10 квітня 2019 року позивач придбав у ОСОБА_9 земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1315 площею 0,0683 га в с. Малечковичі Львівського (Пустомитівського) району Львівської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 10 квітня 2019 року позивач придбав у ОСОБА_9 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:0531, площею 0,0741 га.

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 162979830 від 10 квітня 2019 року, № 162983259 від 10 квітня 2019 року, № 162986432 від 10 квітня 2019 року вбачається, що позивач зареєстрував право власності на згадане майно 10 квітня 2019 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області із зверненнями, у який просив надати йому дозвіл на облаштування за його кошт дороги загального призначення, яка веде до його земельної ділянки, а також просив встановити межі дороги загального призначення, яка веде до його земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 2140 від 19 вересня 2019 року на звернення позивача повідомлено, що на землі загального користування правовстановлюючі документи не виготовлялися, йому рекомендовано встановити межі його земельної ділянки у відповідності до земельного законодавства.

12 листопада 2019 року земельною комісією Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області складено акт, яким встановлено, що представник ОСОБА_2 ОСОБА_10 здійснює перешкоджання у користуванні заїздом до земельної ділянки ОСОБА_4 . Даний заїзд з АДРЕСА_1 до його земельної ділянки є землею загального користування і на місцевості зазначений межовими знаками. Комісія дійшла до висновку, що перешкоджання ОСОБА_2 та її родичами у користуванні заїздом до земельної ділянки ОСОБА_4 є порушенням земельного законодавства.

18 грудня 2019 року позивач скерував поштою до Солонківської сільської ОТГ заяву про вирішення земельного спору, який виник між ОСОБА_2 та її родичами щодо чинення останніми перешкод у заїзді до належної йому земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді № 2852 від 20 грудня 2019 року Солонківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області відповіла на вищезгадану заяву позивача та повідомила, що перешкоджання доїзду транспортних засобів до належної позивачу земельної ділянки належить до компетенції правоохоронних органів.

З відповіді Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області № 2815/4п/02/14-20 від 18 березня 2020 року вбачається, що за результатами перевірки заяви позивача про наявність у нього конфлікту з сусідами щодо перешкоджання ОСОБА_2 і її родичами позивачу у заїзді до належної йому земельної ділянки встановлено, що ознаки кримінального правопорушення відсутні. Позивачу рекомендовано звернутися з відповідним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 29-13-0.2-3022/2-20 від 14 травня 2020 року інформація про реєстрацію речових прав на земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1451 до суб`єктів державної реєстрації не надходила. Зазначена земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ПП «Рік».

З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вбачається, що така виготовлена ПП «Рік» на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , замовником є ОСОБА_2 .

З абрису земельної ділянки вбачається, що від точки «А» до точки «Б» земельна ділянка межує з землями ОСОБА_11 , кадастровий № 4623686600:02:001:0094, від точки «Б» до точки «В» з землями загального користування (вулиця), від точки «В» до точки «Г» з землями ОСОБА_12 , кадастровий № 4623686600:02:001:0597, від точки «Г» до точки «А» з землями загального користування (вулиця).

При цьому, як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання документів по видачі державного акта на право власності на земельні ділянки ОСОБА_12 вбачається, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 липня 2004 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4545310 від 26 серпня 2004 року, вона є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а також власником земельної ділянки кадастровий № 4623686600:02:001:0597, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 .

З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , як виготовлена ПП «Рік» у 2019 році вбачається, що акт встановлення та погодження меж землекористування від 2019 року, акт прийому-передачі межових знаків на зберігання підписані суміжними землекористувачами ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , останній з яких загинув 20 жовтня 2018 року у ДТП, що підтверджується витягами з веб-сайту Інтернет видання «Zaxid.net» від 24 жовтня 2018 року, а тому не міг підписувати жодних документів.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою на земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:0531, яка була виготовлена ОСОБА_9 , та яка на даний час належить позивачу, така від точки «А» до точки «Б» межує з землями О. Кутного, від точки «Б» до точки «В» з землями сільської ради, від точки «В» до точки «А» з землями загального користування (вулиця).

З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства в с. Малечковичі, на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (в межах населеного пункту), який наданий представнику позивача ОСОБА_4 . Відділом у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та є технічною документацією з землеустрою на земельні ділянки ОСОБА_9 , вбачається, що до суміжної земельної ділянки кадастровий № 4623686600:02:001:0531 підходить заїзд.

Відтак, актом земельної комісії Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області встановлено, що спірний заїзд з АДРЕСА_1 до земельної ділянки позивача є землею загального користування і на місцевості зазначений межовими знаками.

Вказане також вбачається і з технічної документації із землеустрою ОСОБА_9 .

Додатково, більш наочно вказане підтверджується і топографо-геодезичною зйомкою ділянок позивача, ділянки, якою користуються відповідачі та суміжних ділянок виготовленої у 2020 році Інженером геодезистом ОСОБА_13 (Т. 3 а.с. 40) з якої додатково встановлено місце розташування існуючого заїзду, який викладений бруківкою та яким користується як позивач, так і відповідачі і інші суміжні землекористувачі та спірного з іншого боку його ділянки та ділянки, якою користуються відповідачі.

Доводи відповідачів про те, що згаданий вище акт, яким встановлено порушення земельного законодавства стосується заїзду який викладений бруківкою слід вважати безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та сторонами не спростовано стосовно діючого заїзду спорів не виникало, натомість спір виник з приводу іншого заїзду з вулиці нової, що існує між ділянкою, якою користуються відповідачі та ділянкою третіх осіб ОСОБА_14 . З цього приводу було звернення позивача до органу місцевого самоврядування і з цього приводу і складався акт 12.11.2019 року, про який йшлося.

Окрім цього, відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала, що заїзд із бруківкою функціонував та бруківка на ньому була покладена до придбання ділянок позивачем, тобто стосовно користування таким спору не існувало.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи технічна документація відповідачами стосовно їх земельної ділянки виготовлена у 2019 році. Однак доказів того, що ділянка, стосовно якої така виготовлена, була виділена відповідачам у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, тому таку документацію слід вважати лише технічним підтвердженням бажаної для виділення відповідачам ділянки, яка насправді уповноваженим органом не виділялася та, як встановлено вище, захоплює заїзд загального користування.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що проїзд (дорога), який є землею загального користування, до земельної ділянки позивача кадастровий № 4623686600:02:001:0531, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , проходить повз земельну ділянку кадастровий № 4623686600:02:001:1451, користувачем якої є ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_10 здійснюють перешкоди позивачу у користуванні згаданим проїздом, який веде до належної йому земельної ділянки кадастровий № 4623686600:02:001:0531 та житловим будинком АДРЕСА_1 , оскільки ними встановлена металева огорожа. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності встановлення вказаної огорожі відповідачами ні в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надано.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що слід усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою кадастровий № 4623686600:02:001:0531 та житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно споруджену огорожу.

Крім того, судом правильно враховано положення п. 6.1.27 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 23 квітня 2018 року № 100, відповідно до якого для проїзду до окремо розташованих будинків слід передбачати односмугові проїзді завширшки не менше 3,5 метри і зазначано в рішенні суду про необхідність забезпечення смуги проїзду (заїзду) завширшки не менше 3,5 метри.

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного суду.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра