Постанова

від 26.07.2022 по справі 606/1095/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/1095/20Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/817/638/22 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

сторін:

апелянта ОСОБА_1 ,

представника апелянта ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №606/1095/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року (ухвалене суддею Малярчуком В.В.) в справі за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що в провадженні слідчого відділення Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області знаходилися матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120172101700000214 від 27 травня 2017 року, за ст.246 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, 26 травня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , будучи в лісі Перегін Березовиця Копичинці квартал 76 виділ 48, кілометр 25, пікет 3, що поблизу с.Воля, Теребовлянського району, Тернопільської області, здійснили незаконну порубку трьох дерев породи «дуб», чим завдали шкоду державі.

Проведеним розрахунком розміру заподіяної лісу шкоди внаслідок незаконно вирубування дерев, в захисних лісових насадженнях відокремленого підрозділу «Львівська дистанція захисних лісонасаджень» Державного територіально-галузевого об`єднанні «Львівська залізниця» відповідно до Постанови КМУ від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» становить 28877 грн. 86 коп. 28 березня 2019 року слідчим слідчого відділу Теребовлянського ВП ГУНП у Тернопільській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутності діянні складу кримінального правопорушення. В данійй постанові зазначено, що в діях формально містяться ознаки складу кримінального правопорушення, однак через малозначність не становлять суспільної небезпеки. 19 квітня 2019 року пакет документів досудового розслідування із Теребовлянського ВП ГУНП у Тернопільській області надійшов на адресу Державної екологічної інспекції Тернопільській області для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності. 19 квітня 2019 року першим заступником начальника державної екологічної інспекції Тернопільській області Рослим Ю.В. за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 направлялися повідомлення щодо прибуття останніх до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області розгляду справи за фактом незаконної порубки деревини. Проте, надіслані повідомлення поверталися на адресу Інспекції з відміткою «закінчення встановленого строку зберіганні». Інспекцією, з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, на адресу ОСОБА_1 надіслано листи-вимоги та примірник розрахунку заподіяних збитків в розмірі 28877.86 грн. Проте, зазначена кореспонденція поверталася на адресу Інспекції з відміткою «закінчення встановленого строку зберігання».

У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача 28877 грн. 86 коп. шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства в користь спеціального фонду Микулинецької ОТГ. Вирішити питання судових витрат.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 28877 грн. 86 коп. шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства, в користь спеціального фонду Микулинецької ОТГ.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області 2102 грн. сплаченого судового збору при зверненні з позовом до суду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що жодного доказу причетності ОСОБА_1 до порізки, вантаження деревини в ході досудового розслідування не здобуто. З цього приводу незаконна постанова слідчого від 28 березня 2019 року ОСОБА_1 була оскаржена, однак, ухвалою слідчого судді Теребовлянського районного суду від 03 лютого 2022 року в розгляді скарги відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не є учасником процесу. Наведене вказує на безпідставність приягнення ОСОБА_1 до адміністративної, цивільно-правової відповідальності, при відсутності вини останнього в цих правопорушеннях.

У зв`язку з наведеним просить рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників у справі до суду не надходив.

В судовому засіданні апелянта та його представник адвокат Скакун О.К. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній. Пояснили, що 26 травня 2017 року до ОСОБА_1 зателефонував його син ОСОБА_5 , який пояснив, що купив деревину та просив приїхати бусом в ліс, щоб її забрати. Приїхавши на місце, вони погрузили деревину в бус, після чого були виявлені працівниками виробничого підрозділу «Львівська дистанція захисних лісонасаджень». Ніяких дерев вони не зрізали. Жодних викликів в екологічну інспекцію вони не отримували. Син відповідача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача Пуршега І.В. проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Пояснила, що інспекцією справу про адміністративне правопорушення закрито в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Матеріали вказаної справи до позову не долучали. Єдиною підставою звернення з позовом до суду слугували матеріали, які надійшли з поліції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

13 червня 2017 року регіональна філія «Львівська залізниця» виробничий підрозділ «Львівська дистанція захисних лісонасаджень» звернулася до начальника Теребовлянського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області із заявою про лісопорушення, у якій повідомила, що працівниками ПЧЛД 6 ВП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень» виявлений факт незаконної порубки 6 дерев породи «дуб звичайний», 7 дерев породи «ясен» та 1 дерево породи «клен» по напрямку Березовиця - Копиченці км 25, права сторона колії за ходом кілометрів, що у кварталі 76, виділі 48 захисних насаджень. Оглядом місця порубки встановлено, що лісопорушниками на місці події було спиляно дерева до ступеня припинення росту методом відділення стовбура від кореневої системи. На місці події викликався наряд поліції та затриманий лісопорушник ОСОБА_5 з автомобілем марки «Mercedes-Вепz» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому було завантажено 5 сортиментів зрізаної деревини породи «дуб» приблизною кубомасою 2.16 кв.м., а решту деревини розкряжовано і вивезено з території лісосмуги в невідомому напрямку. Орієнтовно загальна кубомаса незаконно добутої деревини становить 11.63 кв.м. У вказаній заяві просять провести за фактом незаконної порубки 6 дерев породи «дуб звичайний», 7 дерев породи «ясен» та 1 дерево породи «клен» розслідування та притягнути винних осіб до відповідальності (а.с.5).

Згідно акту про лісопорушення № 51 від 26 травня 2017 року, складеного бригадиром ОСОБА_6 за участі лісоруба ОСОБА_7 , лісоруба ОСОБА_8 вказано, що ОСОБА_5 самовільно здійснив порубку 14 дерев, з яких 6 дерев породи «дуб звичайний», 7 дерев породи «ясен» та 1 дерево породи «клен» (а.с.4).

Постановою слідчого СВ Теребовлянського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 28 березня 2019 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017210170000214 від 27 травня 2017 року за ст.246 КК України - закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вбачається із вищевказаної постанови 26 травня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель смт.Дружба Теребовлянського району, Тернопільської області та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель смт. Дружба Теребовлянського району, Тернопільської області, будучи в лісі Перегін Березовиця Копичинці квартал 76 виділ 48, кілометр 25, пікет 3, що поблизу с.Воля, Теребовлянського району, Тернопільської області, здійснили незаконну порубку трьох дерев породи «дуб», чим завдали шкоду державі. Крім того, у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_5 формально містяться ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, однак через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяно істотної шкоди, оскільки зрізано було тільки три дерева породи «дуб», однак в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП (а.с.8-10).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи від 21 січня 2019 року № 29124/29125 розрахунок розміру заподіяної шкоди, внаслідок незаконної порубки трьох дерев породи «дуб» в лісі Перегін Березовиця Копиченці, квартал № 76, виділ № 48, кілометр 25, пікет 3, що поблизу с. Воля Теребовлянського району Тернопільської області, арифметично підтверджується в сумі 28877 грн. 86 коп.

В результаті порушення вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_1 заподіяно шкоду, внаслідок незаконної порубки трьох дерев, в розмірі 28877 грн. 86 коп. Розрахунок шкоди здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Відповідно до Додатку 1 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконними вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», загальний розмір шкоди спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства відповідачем склав 28877 грн. 86 коп. (а.с.16)

19 квітня 2019 року першим заступником начальника державної екологічної інспекції Тернопільській області Рослим Ю.В., за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в смт.Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область, та місцем реєстрації смт.Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, направлялися повідомлення щодо прибуття останніх до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області розгляду справи за фактом незаконної порубки деревини. Проте, надіслані повідомлену поверталися на адресу Інспекції з відміткою «закінчення встановленого строку зберіганні».

Крім того, з метою досудового врегулювання спору 21 травня 2019 року № 1-1-21-1802 та 09 вересня 2019 року № 1-1-21-3284 начальником державної екологічної інспекції Тернопільській області за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в смт.Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область, та місцем реєстрації в смт.Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, направлялися повідомлення щодо добровільного перерахування суми завданої шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 28877 грн. 86 коп. (а.с.17).

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області із скаргою на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 28 березня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12017210170000214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, вказуючи на її незаконність та необ`єктивність.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2022 року скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 28 березня 2019 року про закриття кримінального провадження повернуто особі, що подала скаргу.

Вказаною ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_1 не давав пояснень у вказаному кримінальному провадженні, письмове пояснення ОСОБА_1 не підписував, як свідок не допитувався, підозра йому не оголошувалась, міра запобіжного заходу не обиралася. Таким чином, ОСОБА_1 не є заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, а тому не є суб`єктом оскарження відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно із ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Судом встановлено, що з фабули постанови слідчого СВ Теребовлянського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про закриття кримінального провадження (ЄРДР за № 12017210170000214) від 28 березня 2019 року вбачається, що 26 травня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , будучи в лісі Перегін Березовиця Копичинці квартал 76 виділ 48, кілометр 25, пікет 3, що поблизу с.Воля, Теребовлянського району, Тернопільської області, здійснили незаконну порубку трьох дерев породи «дуб», чим завдали шкоду державі.

Однак, вказаною постановою кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.

Крім того, ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2022 року скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 28 березня 2019 року про закриття кримінального провадження (ЄРДР за № 12017210170000214) повернуто особі, що подала скаргу, оскільки ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження, а тому не є суб`єктом оскарження.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що 26 травня 2017 року ОСОБА_1 , перебуваючи в лісі Перегін Березовиця Копичинці квартал 76 виділ 48, кілометр 25, пікет 3, що поблизу с.Воля, Теребовлянського району, Тернопільської області, здійснив незаконну порубку дерев.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не врахував, що жодного доказу причетності ОСОБА_1 до порізки, вантаження деревини в ході досудового розслідування (ЄРДР за № 12017210170000214) не здобуто.

Отже, позивачем до позову не надано належних та допустимих доказів вчинення 26 травня 2017 року ОСОБА_1 протиправної та винної поведінки щодо незаконної порубки дерев.

Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги знаходять своє підтвердження в матеріалах справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в даному випадку існують правові підстави для стягнення із ОСОБА_1 шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства відмовити

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 02 серпня 2022 року.

Головуючий

Судді